Біль Дебальцева. Як бійці у Франківську щороку відзначають свій другий день народження

‡агрузка...
«Про Дебальцеве мусять пам’ятати всі, – каже Дмитро. – Почнемо забувати, почнуть забувати про всю Україну». Цього дня він щороку приїздить до Франківська, аби згадати загиблих і, каже, підтримати честь живих.
Результат пошуку зображень за запитом "дебальцевський котел"

Гріє сонце, але повітря доволі морозяне. Зсередини катедри чути недільну Літургію. Навколо храму групами стоїть чимало чоловіків у військовій формі й цивільному. Курять, про щось говорять, мовчать, сміються, гаряче обіймають побратимів, які лише підходять, пише “Репортер”.

Більшість боронила район Дебальцева з осені 2014-го до лютого 2015-го. Вони із різних підрозділів, батальйонів. З усіх куточків області.

Роман Парцей зі 128 бригади каже, йому дуже «пощастило» – поранили ще 19 грудня. А його хлопці стояли до 17 лютого, до останнього. Були «за два городи» від ворога: Нікішине, Кам’янка, Рідкодуб.

«Найстрашніше було саме в лютому, коли було незрозуміло, вийдеш чи ні, бо все закрите. Проривалися полями, ярами, – розповідає Микола Волков. – Переважно всі думають, що Дебальцеве – це січень-лютий. А наша бригада з осені, п’ять місяців тримала там оборону. «Вигрібали» ми там ще з 2 жовтня, відколи зайшли».

«А ми в листопаді, – втручається Парцей. – Лиш зайшли і одразу – один 300-й, двоє 200-х. Урал мій горів у Нікішиному».

«Ром, та ж то ви нас і поміняли, – каже Волков. – Пам’ятаю, ми виїхали, і через дві години вас там потовкли. Хлопці загинули – Саша і Павло?». Чоловіки не зважають на сторонніх, згадують, уточнюють.

«Той малий, я його ще з Уралу витягнув, під беху затягнув, – продовжує Парцей. – Пожартував, не дай Бог умре, то я його сам розстріляю. У мене донька майже такого віку. Того іншого наскрізь прошило, а цьому ногу відірвало. І головне – всі через нього перестрибують, тікають, а я тягну».

Нині Роман Парцей – голова обласного об’єднання воїнів АТО. Сухо відповідає, що той хлопчина не вижив, та йде вирішувати якісь організаційні питання.

«О, Саша Римик! – вітаються хлопці з чоловіком у синій балоновій куртці, з пошрамованим обличчям. – Його танчик переїхав. Він має що розказати».

Олександр Римик був там чотири місяці. Розказує, 14 лютого в Кам’янці біля нього розірвався снаряд із ворожого танку.

«Дві ноги, рука, палець відірвало, потім пришили, а щелепу досі шукають, – намагається жартувати чоловік. – Повний фарш з обличчя. Три шпиталі, довге лікування. Зараз усе добре. Головне не здаватися».

Дмитро Горбейчук, Микола Дземан, Михайло Семанишин, Микола Волков – усі зі 128 бригади, з одного взводу. Сміються, з одного окопу. Чекають на решту побратимів. У формі – лише Дземан, він продовжив службу.

Франківець Сергій Мануйленко каже, щодня, починаючи з жовтня, були тяжкі довгі бої —по 5-6 годин. «Багато поранених – щодня, говорить він. – Мене з автомата 27 жовтня теж полоснуло – в руку і в голову. Врятувало, що каска була. Далі міна прилетіла… трохи з ноги м’яса зняло».

Побратими його нахвалюють, мовляв, молодець, не зламався. Відкрив свій бізнес. Має кафе на Вовчинецькій у Франківську.

У гучномовець оголошують формуватися в колону – по четверо. У колоні – зо 300 чоловіків. Попереду боєць з прапором АТО – на стягу перехрещені кулеметні стрічки. За ним хлопці-строковики несуть портрети загиблих. Позаду них – рідні полеглих. Хтось дорогою виговорює вервичку і перебирає намистинки, хтось не стримує сліз.

Усі прямують до Меморіального скверу, де має бути панахида.

Син Наталії Семчук – Андрій Прошак – загинув в ніч на 31 січня 2015 року. Пані Наталія не стримує сліз, говорить, що їй досі з вікна важко дивитися у двір, де безтурботно ходять люди, а її Андрійка нема.

«Ідемо разом з батьками загиблих, – каже жінка. – Ми вже стали як рідні. Об’єднала нас біда. Організувалися в спілку, зустрічаємось».

На ходу приїхав і пан Михайло, брат загиблого Миколи Будза з Косівщини. Микола був командиром взводу у 128 бригаді. Загинув 23 листопада 2014 року. «Усі ми хочемо миру, але подумаймо, чи кожен день ми просимо в Бога про той мир? – тяжко зітхає пан Михайло. – Чи достатньо молимось, аби він нарешті настав?».

Знову колоною зі скверу всі рушили назад на Вічевий майдан. Тут ще раз хвилиною мовчання, на колінах, вшанували загиблих.

«Про події 2014-2015-х років у районі Дебальцева мусять пам’ятати всі, – говорить Дмитро Данилюкз Надвірнянщини. – Поч­немо забувати, почнуть забувати про всю Україну. Там з нашого регіону було десь 200 чоловік». Він теж там був. Щороку приїздить до Франківська на пам’ятну ходу, аби вшанувати загиблих і, каже, підтримати честь живих.

Ще один надвірнянець – Руслан Гультай із 128-ї – каже, день виходу не забуде ніколи.

«Ми тримали позиції за Чорнухіним, – розповідає Руслан. – О 21:00 прийшла команда завантажуватись і виходити. Дві БМП, десь 50 людей виїхали вночі на Дебальцеве, то десь 17 кілометрів. Проїхали без пригод. На місці поформувались у п’ять чи шість колон. Ми зі своїми БМП вклинились в останні, які найбільше й пошарпали. Потрапили в пару засад. Одна піхотна, друга танкова, плюс позаду доганяли, артилерія била. Деякі «броні» недоїхали. Ми підбирали поранених хлопців по полях, 200-х забирали, на броню грузили, аби хоч щось привезти додому».

Руслан втратив на Донбасі 11 друзів. Був під Іловайськом, потім ще й Дебальцеве… Більшість з його побратимів загинула саме там.

«Нагороджується Олександр Римик», – Роман Парцей називає вже знайоме прізвище. Олександр і ще з десяток бійців тої неділі отримали відзнаку Генштабу – за оборону Дебальцева. Посріблений значок із зображенням перехрещених мечів, а в середині на чорному фоні – «Дебальцеве 2015».

Серед натовпу знову знайома дружня компанія: Горбейчук, Дземан, Семанишин, Волков. До них ще доєднався Руслан Гончар. Чоловіка поранило 7 листопада, коли той помагав грузити поранених на машину.

«Нас вісім вийшло з укриття під обстріл, аби поранених хлопців евакуювати, – згадує Гончар. – В цей час якраз між нами впала міна. Від кого на два-три метри. І так поранених стало вже десять. Щастя, що всі були в бронежилетах, але фактично всі стали інвалідами. Ніхто назад в АТО не вернувся. Госпіталі, лікування».

«Руслан – кавалер ордена «За мужність», – підхвалюють побратими. – Коли нашого командира відділення поранили, Руслан його заміняв. Добре покерував, аби ми укріпили свої позиції. Руслана потім з нами вже не було, але його робота врятувала нам життя. У нас були мішки з піском для оборони, але зверху відкрито. То знайшли в селі металеві ворота з товстої бляхи й накрили. Був обстріл із АГСів, то одна граната – прямо на ворота. Двоє хлопців були всередині, накриття врятувало».

«Та досить, досить, – відмахується Руслан. – А про Сергія Мануйленка знаєте? Боєць! Отримав осколки в руку, в ногу, а найперше, що крикнув – чи яйця цілі?».

«Ага, потім через півроку під Станицею Луганською хлопці з нового підкріплення розказували, мовляв, чули про такого чудака з нашої бригади. А то ми з ним служили! Ти легенда, Сергію», – сміються хлопці.

«Все на місці», – про всяк випадок повідомляє Мануйленко. Всі знову сміються. Кажуть, тоді було дуже страшно, а зараз намагаються згадувати все з посмішкою.

Далі хлопці йдуть на солдатську кашу. Потім вони ще окремо зберуться у когось вдома чи в якійсь затишній місцині, аби пригадати, пом’янути загиблих, відзначити, як кажуть, друге, спільне народження.

Під час оборони Дебальцева загинуло п’ять прикарпатців:

Ігор Денисів. Снайпер. 15 окремий гірсько-піхотний батальйон. 1976 року народження. З села Новоселиця Долинського району. Загинув 1 лютого 2015 року під час мінометного обстрілу блокпосту «Хрест» під Дебальцеве.

Сергій Хіврич. Старший стрілець. 15 окремий гірсько-піхотний батальйон. 1971 року народження, з Калуша. Загинув 24 січня 2015-го поблизу села Нікішине під час атаки ворожих танків.

Володимир Суслик. Командир відділення. 79 окрема аеромобільна бригада. 1980 року народження. З села Монастирчани Богородчанського району. Загинув 12 лютого 2015 року в результаті танкового обстрілу поблизу села Логвинове.

Андрій Прошак. Стрілець, помічник гранатометника. 15 окремий гірсько-піхотний батальйон. 1990 року народження, з Івано-Франківська. Загинув в ніч на 31 січня 2015 року. Його група вирушила на допомогу товаришам, які потрапили у засідку дорогою на Дебальцеве.

Микола Будз. Командир взводу, 128 бригада. 1964 року народ­ження, з села Старі Кути Косівського району. Загинув 23 листопада 2014 року. Його взвод потрапив під обстріл поблизу Дебальцева під час прикриття відходу механізованого батальйону.

(Visited 237 times, 1 visits today)

Коментарі:

    Гість,

    Так це ганьба що там відзначати повний розгром. Жменька шахтарів, підсобників та вчителів з трьохлінійками Мосина 1896 року випуску оточила та повністю розгромила 60 тисячну озброєну до зубів бандерівську группіровку армії Вальцмана

    Гість,

    Тролі промосковські звісно ідуть на три букви, але відверто не розумію чого постійно нагадувати про дві великі поразки Дебальцево і Іловайськ, які дуже серйозно деморалізували цілу країну. Після них “а то Путін нападе” можна було тулити до чого небудь владі знищуючи опір людей. Звичайно памятати слід, але досі ніхто не розібрав що сталось і яка роль генералітету у цих двох поразках від росіян і сепаратистів.

    Гість,

    Відбудувати справді сильну армію і стерти Данєцьк з Луганськам і Растовамі всякими нахер як москалі Алеппо.

    Гість,

    Щоб таке гімно російське як ти лише в коментах могло мені шкодити, якого чомусь цікавить наш майдан більше за свої проблеми.

Залишити коментар:

Щоб залишити коментар, заповніть форму нижче:



7932

У потязі “Миколаїв – Івано-Франківськ” провідниця нагрубіянила пасажиру за прохання розмовляти українською (фотофакт) 13:43 2 коментарі

Вчора, 21 липня, у потязі № 134 “Миколаїв – Івано-Франківськ” агресивна провідниця нагрубіянила пасажиру та відмовилась розмовляти українською Неприємний інцидент описав Ярослав Попович у  Facebook. За словами Ярослава, поїзд обслуговує одеська...

“На сьогодні нічого неможливо зробити”, – мати студентки, якій влучив у голову феєрверк під час відкриття ялинки в Івано-Франківську 12:57 2 коментарі

19 грудня 2017 року в Івано-Франківську трапилася трагедія: під час “запалювання” ялинки постраждала неповнолітня студентка Світлана Тимчук. Під час проведення заходів з відкриття новорічної ялинки частина святкового феєрверка влучила в...

Унікальна “Блакитна лагуна” на Прикарпатті перетворилась в болото (фоторепортаж) 12:26 2 коментарі

Озеро знаходиться на Городенківщині, в селі Стрільче, в колишньому глиняному кар’єрі, і здобуло велику популярність серед прикарпатців. Про те що вода, у колись лазурному озері, стала коричневою написав Василь Паламарчук...

Учасникам франківського гурту «Перкалаба», яких засудили у Греції до 180 років ув’язнення, можуть істотно зменшити термін перебування за ґратами 10:29

Українцям, засудженим у Греції за перевезення нелегальних мігрантів, можуть зменшити термін ув'язнення. Про це заявив у коментарі "Українській правді" заступник директора Департаменту консульської служби МЗС України Василь Кирилич. За інформацією...

Робота на один день: юні франківці спробували себе у ролі газовиків (фоторепортаж) 09:54

Близько двох тисяч дітей сьогодні спробували себе у ролі газовиків. Умовно виїжджали на аварійні ситуації, приймали та передавали по рації виклики, і навіть навчилися одягати засоби індивідуального захисту. За виконану...

Вечірня ДТП на в'їзді у Івано-Франківськ – п’ятеро людей потрапили у лікарню (фотофакт) 08:22

Пізно ввечері 22 липня сталася ДТП на перетині вулиць Тисменицька-Юності-Тополина в Івано-Франківську. В момент, коли ВАЗ 2101 їхав з Тисмениці до Франківська, водій Рено Меган їхав з Юності на Тополину...

Наразі поки не вдалося встановити особу потопельника, якого витягнули із Бистриці, в районі «Братів» 07:39 1 коментар

Вчора пізно ввечері, знадобилась допомога франківських "надзвичайників". О 20.36 годині, потрібне було надання допомоги по витягуванню тіла утопленика в ріці Бистриця - Надвірнянська по вул. Алея Афганців в місті Івано-Франківську,...

Історія під ногами. Франківець продемонстрував колекцію давніх люків (фоторепортаж) 01:12

У суботу, 21 липня, мешканець Івано-Франківська Петро Гой виклав у мережі цілу фотоколекцію. Більше десятка старих люків від нафотографував на різних вулицях міста, пише “Репортер” . “А ви дивитесь під...

Театральна криза у Станиславові 00:14

У грудні 1893 р. місцевий театр опинився на грані закриття з досить банальної причини –хронічного браку коштів. «Директор театру пан Квітинський повідомив артистам, що вже не в стані керувати театром...

Коломийська ОТГ стане однією з найбільших в Івано-Франківський області (фотофакт) 23:21

Депутати Коломийської міськради на черговій сесії 19 липня проголосували за погодження приєднання до Коломиї 4-х сільських рад сіл Шепарівці, Іванівці, Товмачик та Саджавка. 24 голоси “за” і створення Коломийської ОТГ...

Марцінків поділився враженнями від матчу “Прикарпаття” – “Балкани” (фоторепортаж) 22:33

20 липня на стадіоні “Рух” відбувся матч першого туру Першої ліги з футболу серед команд «Прикарпаття» (Івано-Франківськ) та «Балкани» (Зоря, Одеська область).   “Ми стартували. Команда рідного краю зіграла перший...

Сьогодні у Бистриці виявили тіло невідомого чоловіка - поліція просить про допомогу в упізнанні особи (фотофакт) 22:14 2 коментарі

22 липня близько 20.00 год. з річки Бистриці Надвірнянської по вулиці Хоткевича в Івано-Франківську рятувальники витягнули чоловіка без ознак життя. Це МІСТУ підтвердили в Управлінні патрульної поліції Івано-Франківської області. Наразі поліція...

З чого починалося місто. Літопис Станіслава – 1944-1947 років (фоторепортаж) 22:04

Дізнайтеся про найважливіші події в історії Івано-Франківська/Станіслава/Станиславова, які сталися наприкінці 1944 – у 1945 роках, пише Репортер. 1944 1 серпня відновив роботу краєзнавчий музей. 1944 1 жовтня запрацювала міська ветеринарна...

«Музей депортацій українців» на Прикарпатті буде: кошти є, архітектурні проекти представлено (фоторепортаж) 21:43

Про концепцію та архітектурну модель «Музею депортацій українців» говорили на третьому науково-практичному семінарі, який пройшов у Брошнів-Осадському Народному домі у бібліотечній світлиці.   Експерт Українського інституту національної пам’яті Наталя Іванченко...

Неймовірні та дивовижні Карпати: книга рекордів українських гір 21:19 2 коментарі

До вашої уваги книга рекордів та дивовиж українських гір.   1. Найвище розташований населений пункт – село Випчина Чернівецької області, 1100 м над р.м.  2. Найбільш високогірне місто – Рахів. Середня його висота...

Батькам двох хлопчиків, які згоріли живцем у Калуському районі, може загрожувати довічне ув’язнення 21:16

 На Калущині внаслідок пожежі двоє дітей задихнулися чадним газом. У той час вони залишилися вдома самі. Мама була на роботі, а батько зачинив їх і пішов у магазин.  Пиво, сік...

На Прикарпатті виявили мішки, у яких знаходились трупи тварин (оновлено) (фотофакт) 21:12

 22 липня у Долині захисники тварин виявили  мішки, у яких були трупи собак, інформує Правда.іф.     " Хлопці знайшли мішок, розв`язали, а там трупи собак. Мішок зник, на місце...

У Франківську взялися за облаштування ще трьох зупинок (фотофакт) 20:36

Вихідні вихідними, а роботи тривають. Майстри змонтували каркаси ще трьох зупинок. Зокрема на вулиці Пасічна «Барбарис» (з центру), вулиці Довженка 3 (біля церкви, з міста), вулиці Довженка «Заравшан» (в сторону...

Як Усик Гассієва в Москві побив (фото+відео) 19:51 1 коментар

Усик переміг росіянина Гассієва і став абсолютним чемпіоном світу. Український боксер Олександр Усик переміг росіянина Мурата Гассіева і став першим володарем Кубка Мохамеда Алі. Цей трофей вручається за перемогу в...

10 років тому розпочалась найстрашніша повінь в історії Прикарпаття, тоді загинуло 36 місцевих мешканців (ретроспектива новин липня 2008-го+фото) 18:39

Сьогодні виповнюється 10 років з дня найстрашнішого стихійного лиха в Західній Україні - паводку. Впродовж 22-28 липня 2008 року над Карпатським регіоном проходив потужний циклон із Балкан,випало від 110 до...
  • ріел ІФ виринаюча