Біль Дебальцева. Як бійці у Франківську щороку відзначають свій другий день народження

«Про Дебальцеве мусять пам’ятати всі, – каже Дмитро. – Почнемо забувати, почнуть забувати про всю Україну». Цього дня він щороку приїздить до Франківська, аби згадати загиблих і, каже, підтримати честь живих.
Результат пошуку зображень за запитом "дебальцевський котел"

Гріє сонце, але повітря доволі морозяне. Зсередини катедри чути недільну Літургію. Навколо храму групами стоїть чимало чоловіків у військовій формі й цивільному. Курять, про щось говорять, мовчать, сміються, гаряче обіймають побратимів, які лише підходять, пише “Репортер”.

Більшість боронила район Дебальцева з осені 2014-го до лютого 2015-го. Вони із різних підрозділів, батальйонів. З усіх куточків області.

Роман Парцей зі 128 бригади каже, йому дуже «пощастило» – поранили ще 19 грудня. А його хлопці стояли до 17 лютого, до останнього. Були «за два городи» від ворога: Нікішине, Кам’янка, Рідкодуб.

«Найстрашніше було саме в лютому, коли було незрозуміло, вийдеш чи ні, бо все закрите. Проривалися полями, ярами, – розповідає Микола Волков. – Переважно всі думають, що Дебальцеве – це січень-лютий. А наша бригада з осені, п’ять місяців тримала там оборону. «Вигрібали» ми там ще з 2 жовтня, відколи зайшли».

«А ми в листопаді, – втручається Парцей. – Лиш зайшли і одразу – один 300-й, двоє 200-х. Урал мій горів у Нікішиному».

«Ром, та ж то ви нас і поміняли, – каже Волков. – Пам’ятаю, ми виїхали, і через дві години вас там потовкли. Хлопці загинули – Саша і Павло?». Чоловіки не зважають на сторонніх, згадують, уточнюють.

«Той малий, я його ще з Уралу витягнув, під беху затягнув, – продовжує Парцей. – Пожартував, не дай Бог умре, то я його сам розстріляю. У мене донька майже такого віку. Того іншого наскрізь прошило, а цьому ногу відірвало. І головне – всі через нього перестрибують, тікають, а я тягну».

Нині Роман Парцей – голова обласного об’єднання воїнів АТО. Сухо відповідає, що той хлопчина не вижив, та йде вирішувати якісь організаційні питання.

«О, Саша Римик! – вітаються хлопці з чоловіком у синій балоновій куртці, з пошрамованим обличчям. – Його танчик переїхав. Він має що розказати».

Олександр Римик був там чотири місяці. Розказує, 14 лютого в Кам’янці біля нього розірвався снаряд із ворожого танку.

«Дві ноги, рука, палець відірвало, потім пришили, а щелепу досі шукають, – намагається жартувати чоловік. – Повний фарш з обличчя. Три шпиталі, довге лікування. Зараз усе добре. Головне не здаватися».

Дмитро Горбейчук, Микола Дземан, Михайло Семанишин, Микола Волков – усі зі 128 бригади, з одного взводу. Сміються, з одного окопу. Чекають на решту побратимів. У формі – лише Дземан, він продовжив службу.

Франківець Сергій Мануйленко каже, щодня, починаючи з жовтня, були тяжкі довгі бої —по 5-6 годин. «Багато поранених – щодня, говорить він. – Мене з автомата 27 жовтня теж полоснуло – в руку і в голову. Врятувало, що каска була. Далі міна прилетіла… трохи з ноги м’яса зняло».

Побратими його нахвалюють, мовляв, молодець, не зламався. Відкрив свій бізнес. Має кафе на Вовчинецькій у Франківську.

У гучномовець оголошують формуватися в колону – по четверо. У колоні – зо 300 чоловіків. Попереду боєць з прапором АТО – на стягу перехрещені кулеметні стрічки. За ним хлопці-строковики несуть портрети загиблих. Позаду них – рідні полеглих. Хтось дорогою виговорює вервичку і перебирає намистинки, хтось не стримує сліз.

Усі прямують до Меморіального скверу, де має бути панахида.

Син Наталії Семчук – Андрій Прошак – загинув в ніч на 31 січня 2015 року. Пані Наталія не стримує сліз, говорить, що їй досі з вікна важко дивитися у двір, де безтурботно ходять люди, а її Андрійка нема.

«Ідемо разом з батьками загиблих, – каже жінка. – Ми вже стали як рідні. Об’єднала нас біда. Організувалися в спілку, зустрічаємось».

На ходу приїхав і пан Михайло, брат загиблого Миколи Будза з Косівщини. Микола був командиром взводу у 128 бригаді. Загинув 23 листопада 2014 року. «Усі ми хочемо миру, але подумаймо, чи кожен день ми просимо в Бога про той мир? – тяжко зітхає пан Михайло. – Чи достатньо молимось, аби він нарешті настав?».

Знову колоною зі скверу всі рушили назад на Вічевий майдан. Тут ще раз хвилиною мовчання, на колінах, вшанували загиблих.

«Про події 2014-2015-х років у районі Дебальцева мусять пам’ятати всі, – говорить Дмитро Данилюкз Надвірнянщини. – Поч­немо забувати, почнуть забувати про всю Україну. Там з нашого регіону було десь 200 чоловік». Він теж там був. Щороку приїздить до Франківська на пам’ятну ходу, аби вшанувати загиблих і, каже, підтримати честь живих.

Ще один надвірнянець – Руслан Гультай із 128-ї – каже, день виходу не забуде ніколи.

«Ми тримали позиції за Чорнухіним, – розповідає Руслан. – О 21:00 прийшла команда завантажуватись і виходити. Дві БМП, десь 50 людей виїхали вночі на Дебальцеве, то десь 17 кілометрів. Проїхали без пригод. На місці поформувались у п’ять чи шість колон. Ми зі своїми БМП вклинились в останні, які найбільше й пошарпали. Потрапили в пару засад. Одна піхотна, друга танкова, плюс позаду доганяли, артилерія била. Деякі «броні» недоїхали. Ми підбирали поранених хлопців по полях, 200-х забирали, на броню грузили, аби хоч щось привезти додому».

Руслан втратив на Донбасі 11 друзів. Був під Іловайськом, потім ще й Дебальцеве… Більшість з його побратимів загинула саме там.

«Нагороджується Олександр Римик», – Роман Парцей називає вже знайоме прізвище. Олександр і ще з десяток бійців тої неділі отримали відзнаку Генштабу – за оборону Дебальцева. Посріблений значок із зображенням перехрещених мечів, а в середині на чорному фоні – «Дебальцеве 2015».

Серед натовпу знову знайома дружня компанія: Горбейчук, Дземан, Семанишин, Волков. До них ще доєднався Руслан Гончар. Чоловіка поранило 7 листопада, коли той помагав грузити поранених на машину.

«Нас вісім вийшло з укриття під обстріл, аби поранених хлопців евакуювати, – згадує Гончар. – В цей час якраз між нами впала міна. Від кого на два-три метри. І так поранених стало вже десять. Щастя, що всі були в бронежилетах, але фактично всі стали інвалідами. Ніхто назад в АТО не вернувся. Госпіталі, лікування».

«Руслан – кавалер ордена «За мужність», – підхвалюють побратими. – Коли нашого командира відділення поранили, Руслан його заміняв. Добре покерував, аби ми укріпили свої позиції. Руслана потім з нами вже не було, але його робота врятувала нам життя. У нас були мішки з піском для оборони, але зверху відкрито. То знайшли в селі металеві ворота з товстої бляхи й накрили. Був обстріл із АГСів, то одна граната – прямо на ворота. Двоє хлопців були всередині, накриття врятувало».

«Та досить, досить, – відмахується Руслан. – А про Сергія Мануйленка знаєте? Боєць! Отримав осколки в руку, в ногу, а найперше, що крикнув – чи яйця цілі?».

«Ага, потім через півроку під Станицею Луганською хлопці з нового підкріплення розказували, мовляв, чули про такого чудака з нашої бригади. А то ми з ним служили! Ти легенда, Сергію», – сміються хлопці.

«Все на місці», – про всяк випадок повідомляє Мануйленко. Всі знову сміються. Кажуть, тоді було дуже страшно, а зараз намагаються згадувати все з посмішкою.

Далі хлопці йдуть на солдатську кашу. Потім вони ще окремо зберуться у когось вдома чи в якійсь затишній місцині, аби пригадати, пом’янути загиблих, відзначити, як кажуть, друге, спільне народження.

Під час оборони Дебальцева загинуло п’ять прикарпатців:

Ігор Денисів. Снайпер. 15 окремий гірсько-піхотний батальйон. 1976 року народження. З села Новоселиця Долинського району. Загинув 1 лютого 2015 року під час мінометного обстрілу блокпосту «Хрест» під Дебальцеве.

Сергій Хіврич. Старший стрілець. 15 окремий гірсько-піхотний батальйон. 1971 року народження, з Калуша. Загинув 24 січня 2015-го поблизу села Нікішине під час атаки ворожих танків.

Володимир Суслик. Командир відділення. 79 окрема аеромобільна бригада. 1980 року народження. З села Монастирчани Богородчанського району. Загинув 12 лютого 2015 року в результаті танкового обстрілу поблизу села Логвинове.

Андрій Прошак. Стрілець, помічник гранатометника. 15 окремий гірсько-піхотний батальйон. 1990 року народження, з Івано-Франківська. Загинув в ніч на 31 січня 2015 року. Його група вирушила на допомогу товаришам, які потрапили у засідку дорогою на Дебальцеве.

Микола Будз. Командир взводу, 128 бригада. 1964 року народ­ження, з села Старі Кути Косівського району. Загинув 23 листопада 2014 року. Його взвод потрапив під обстріл поблизу Дебальцева під час прикриття відходу механізованого батальйону.

(Visited 262 times, 1 visits today)

Коментарі:

    Гість,

    Так це ганьба що там відзначати повний розгром. Жменька шахтарів, підсобників та вчителів з трьохлінійками Мосина 1896 року випуску оточила та повністю розгромила 60 тисячну озброєну до зубів бандерівську группіровку армії Вальцмана

      Гість,

      Програли захищаючи нас українців. А ти йди на х*й. Своє ще отримаєш зі своїм куратором.

    Гість,

    Тролі промосковські звісно ідуть на три букви, але відверто не розумію чого постійно нагадувати про дві великі поразки Дебальцево і Іловайськ, які дуже серйозно деморалізували цілу країну. Після них “а то Путін нападе” можна було тулити до чого небудь владі знищуючи опір людей. Звичайно памятати слід, але досі ніхто не розібрав що сталось і яка роль генералітету у цих двох поразках від росіян і сепаратистів.

    Гість,

    Відбудувати справді сильну армію і стерти Данєцьк з Луганськам і Растовамі всякими нахер як москалі Алеппо.

    Гість,

    Щоб таке гімно російське як ти лише в коментах могло мені шкодити, якого чомусь цікавить наш майдан більше за свої проблеми.

Залишити коментар:

Щоб залишити коментар, заповніть форму нижче:



3462

загрузка...

Аномальна зима: в лісах на Прикарпатті гриби ростуть навіть взимку (відео) 13:11

На Прикарпатті, навіть узимку, не завершується сезон тихого полювання. Щоправда, щоб знайти боровики, треба піднятися високо в гори, інформує телеканал “Україна”. “Так, я йду за грибами. І я їх зараз...

Вічна пам’ять! Передчасно помер відомий прикарпатський лісівник 12:57

18 лютого відійшов у засвіти головний лісничий ДП «Брошнівський лісгосп», відомий на Прикарпатті лісівник Ігор Козаровський, інформує WestNews. «ІГОРЯ ІВАНОВИЧА КОЗАРОВСЬКОГО – наш колега, чудова людина, прекрасний друг, кого знали,...

На Прикарпатті нечистоти стікають в очисні споруди (фоторепортаж) 12:26

На Прикарпатті  відходи з каналізації заводу ДВП (Деревноволокнистих плит) стікають в очисні споруди. Про це в соцмережі написав Роман Штойко, інформує WestNews. «Із ДВП Вигода тече каналізація і відходи виробництва...

Франківці прибирають свої подвір’я, а сміття викидають у міський парк (фоторепортаж) 11:41 1 коментар

У парку Шевченка триває благоустрій територій. Робота ведеться в найвіддаленішій частині, вздовж приватного сектору (кут Дорошенка- Мазепи). Наразі там засипають ями компостом, щоб вирівняти зелену зону. “Дуже прикро, що господарі...

Правоохоронці розшукують 40-річного прикарпатця, який зник без вісти учора (фотофакт) 11:08

Правоохоронці розшукують 40-річного прикарпатця, який зник без вісти учора Працівниками кримінальної поліції Верховинського відділення поліції Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області встановлюється місце перебування безвісті зниклого жителя Верховини Аксюка...

Петро Порошенко у Калуші: Ми ніколи більше не повернемось у ярмо Росії (фото) 10:59

Вчора, 18 лютого в рамках візиту на Прикарпаття Президент Петро Порошенко відвідав Калуш, де зустрівся із виборцями. На площі Героїв зібралось тисячі людей, які прийшли послухати діючого Президента та кандидата...

Справа франківського екс-судді Булки потрапила на розгляд до його сусідки – суддя взяла самовідвід 09:39

Спеціалізована антикорупційна прокуратура скерувала на розгляд до Івано-Франківського міського суду обвинувальний акт щодо колишнього судді Господарського суду Івано-Франківської області Володимира Булки, якого викрили на хабарі у 5 тисяч євро. Суддя...

Зима у Карпатах: як виглядає мальовниче селище Воловець (фоторепортаж) 09:08

Волове́ць (пол. Wołowiec, угор. Volóc) — селище міського типу на Бойківщині, районний центр Воловецького району Закарпатської області України. Воловець розташований у високогір’ї Українських Карпат, на південь від Вододільного хребта та...

На Прикарпатті декілька автомобілів витягували вантажівку, яка зупинилася за крок до прірви (фотофакт) 07:21

На Прикарпатті декілька автомобілів витягували вантажівку, яка зупинилася за крок до прірви Вчора в обідню пору, о 14.39 годині, на території Яремчанської міської ради, в селищі Ворохта, трапилася надзвичайна ситуація....

У Татарові школярі мусять вчитися у столітній будівлі, а їсти в актовій залі (відеосюжет) 23:22

Татарів – усього за 15 км від найбільшого в Україні гірсько-лижного комплексу. Тут усе облаштоване під потреби курорту. Навіть діти навчаються на відпочинковій віллі – щоправда, зведена вона ще 100...

В «турків», яких Руслан Марцінків хоче запросити у Франківськ ремонтувати дороги, асфальт сходить зі снігом? (фотофакт) 22:06 3 коментарі

На трасі "Дрогобич - Самбір" "поплив" асфальт. Про це пише Depo.Львів з посиланням на "Медіа Дрогобиччина" у Фейсбуці. Як йдеться у повідомленні, влітку минулого року на автодорозі державного значення "Самбір-Дрогобич" у межах...

В Івано-Франківську дедалі популярнішою стає професія церемоніймейстера 21:19

14 лютого, без перебільшень, один з найромантичніших днів у році. Адже з плином часу це іноземне свято – День закоханих дедалі міцніше вплітається в українську реальність. Можна по-різному ставитися до...

У Новиці Калуського району на церковному згарищі селяни знайшли послання 1937 року (фоторепортаж) 19:53

У селі Новиця Калуського району на місці згорілого храму знайшли капсулу з посланням. Її заклали понад 80 років тому. Те послання стирає білі плями в історії церкви й теперішні незгоди...

Сортування як хобі: Коломиянин розповів про незвичайне використання відходів 19:27

Уявіть собі прикраси, виготовлені, наприклад із пластикової пляшки чи поличку з картонної коробки. Фантастика? Зовсім ні! Сміття справді може бути корисним. Про це не з чуток розповідає коломиянин, Андрій Балацький, пише kolomyia.today –...

Історія міста. Літопис Івано-Франківська 2001-2003 років 18:51

Дізнайтеся про найважливіші події в історії Івано-Франківська/Станіслава/Станиславова, які трапилися в 2001-2003 роках, пише Репортер. 19 травня 2001 року на приміщенні художнього факультету Прикарпатського університету на Мазепи, 10 відкрили меморіальну дошку відомому...

Марцінків агітував приміське Підлужжя приєднуватись до Івано-Франківська (фоторепортаж) 18:12

Міський голова Івано-Франківська Руслан Марцінків побував у селі Підлужжя на службі Божій. Згодом зустрівся з мешканцями села. Про це він повідомив на своїй сторінці у Фейсбуці. "Місто й село пов'язані...

У Франківську провалюється тротуар на мості через Бистрицю Надвірнянську (фотофакт) 17:09

В групі "Комуналка ІФ" у Фейсбуці користувачка Ольга Федуняк опублікувала фото тротуару на мості через Бистрицю Надвірянську. На фото видно, як тротуар провалюється. Франківці обурені таким фактом, пише КУРС. В...

Зіркова франківчанка Тіна Кароль своїм незвичайним образом викликала фурор в мережі (фотофакт) 16:23

Шанувальників однак схвилював інше питання - справжнє чи ні на Тіні хутро Ефектна Тіна Кароль (фото: instagram.com/tina_karol) Тіна Кароль, яка раніше схвилювала шанувальників “молящим” фото, зважилася на черговий стильний експеримент...

Відомий український футболіст показав сексуальний відпочинок із дружиною на Мальдівах (фото 18+) 15:38 4 коментарі

Футболіст турецького "Різеспора" Микола Морозюк опублікував фотографію у своєму Інстаграмі, де вони разом і з дружиною Іриною розважаються у морі. Про це повідомляє Depo.Сектор. "Це наш день, кохана", – підписав сексуальну...

Тільки дисципліна, віра в себе і бажання змінюватися рухали мною вперед, – марафонець з Івано-Франківська Микола Таран 14:27 1 коментар

Марафонець з Івано-Франківська Микола Таран уже неодноразово підіймав прапор України на престижних марафонах за кордоном. За його спиною такі масштабні пробіги як Skechers Performance Los Angeles Marathon у США, Oslo...
  • ріел ІФ виринаюча