“Допоки буду відчувати, що потрібна цій сцені, доти я буду тут”, – франківська акторка Галина Баранкевич (фоторепортаж)

Галина Баранкевич – співачка та акторка Івано-Франківського облмуздрамтеатру. У її творчому доробку безліч цікавих ролей.

Результат пошуку зображень за запитом "Галина Баранкевич – співачка та акторка Івано-Франківського облмуздрамтеатру. У її творчому доробку безліч цікавих ролей."

Вона – Даруся у виставі “Солодка Даруся” (М.Матіос),  Христина Парменівна у виставі “Шлюха” (В.Винниченко), Маша у виставі “Три сестри” (А.Чехов), Ляля у виставі «Шаріка» (Я.Барнич, Ю.Шкрумеляк), Юр’яна у виставі “Нація” (М.Матіос), Венера у виставі “Енеїда” (І. Котляревський), Еринія у виставі “Гамлет” (В.Шекспір), Єва у виставі “Любов до гробу” (А.Ніколаї) і це ще не весь список.

Журналістка WestNews поспілкувалася з акторкою Галиною Баранкевич. Говорили про все: про музику, сім’ю, навчання, веганство, театр, гастролі, спортзал, подорожі, архітектуру, кулінарію і не тільки. Читайте!

Фото з офіційної сторінки Драмтеатру

Гастролі у Кропивницькому

Враження неймовірні! Ми вже не вперше у Кропивницькому. До цієї поїздки були ще три: дев’ять років тому, у 2009 році, ми були вперше з виставою «Солодка Даруся», потім ми приїжджали туди з виставою «Оскар і рожева Пані»,  минулого року ми були з виставою «Нація». Вперше за багато років існування театру, ми виїхали на такі великі гастролі.  Раніше ми їздили з однією виставою по 10-12 міст. А тут 6 днів! І кожного дня інша вистава, і складні вистави. Нас уже впізнавали на вулицях, нас чекали! Ми жили недалеко від театру, і коли гуляли в центрі, всі оберталися на нас. Було приємно, що нас глядачі впізнають, роблять компліменти. Ми відтворили реконструкцію зустрічі Січових стрільців на пероні. Ми себе й відчували тими стрільцями, які несуть певне культурне віяння.

Люди йшли і казали: «О, наші актори, ми вас любимо». До тепер приймаю відгуки і різні компліменти. Коли ти приїжджаєш у будь-яку точку нашої країни, і якщо ти вже бував у місцевому театрі, і познайомився з акторами, то можна вважати, що у тебе вже є там друзі. Ти вже маєш з ким випити каву, де переночувати, де провести час і з ким.

Фото з офіційної сторінки Драмтеатру

Обіцяли приїхати до Франківська. Навіть більше, вже йшлося не на рівні обіцянок, а на рівні того, що є домовленість з обласною адміністрацією. Там йдуть перемовини за те, щоб зробити такі обмінні гастролі. Ми їздили під егідою українського культурного фонду, бо виграли цей тендер. Відповідно, вони так само планують приїхати до нас. За моєї праці у театрі я не пам’ятаю саме гастролей Кропивницького театру в Франківську, тому думаю, що для глядачів Франківщини це буде дуже цікаво та актуально.

Після поїздки туди я ще раз переконалася, що Франківськ йде дуже попереду. Так сталося, що, на щастя, за останні два роки я відвідала дуже багато країн і дуже багато різних міст. Якийсь у мене щасливий цей біометричний паспорт. Коли поїду в європейські країни, то в мене, як фаната свого міста і країни, завжди виникає таке питання: «Чому у моєму місті немає стільки туристів, скільки є в Парижі, в Амстердамі, в Мадриді?” Я теж хочу, щоб у моєму місті було стільки туристів, щоб місцеві так само могли заробляти гроші, як і в тих країнах. Це нормально. І це питання мене дуже боліло. А коли поїхали у Кропивницький, то побачили, що там ще зовсім інша ситуація, і місцеві це розуміють.

Ми повинні розуміти, що нам є до чого йти. Але серед українських міст ми дуже попереду. Дуже! Я вважаю, що Івано-Франківськ, як маленьке містечко, один з перших. Архітектура яка! Ми розбудовуємо, старі будівлі відновлюємо. Так, є моменти, де дещо руйнують, десь недоречні рекламні вивіски. Але з цим також борються. В інших містах це проблема. Ця така базарщина. У нас уже є натяки на те, що ми будемо все-таки вдосконалюватися і йти вперед. За один день все одно все не зробиться, тому я, як оптиміст, розумію, що я живу справді в європейському місті.  Що стосується саме кропивничан, то люди попереду міста. Вони розуміють, що є велика проблема, яку потрібно вирішувати. Ми навіть чули такі фрази від людей, які 6 днів день в день ходили на наші вистави, що це у них був тиждень утамування культурного голоду. Люди це казали відкрито.

Фото з офіційної сторінки Драмтеатру

Коли ми везли лемківський концерт, то я чула такі репліки: «Кому там це треба? Хто там знає про тих лемків?» Після концерту, до мене підходили люди, і я бачила, що вони нервуються. Одна жінка казала, що ніколи не думала, що на цій землі будуть піднімати це питання, що лемківська пісня буде звучати на цій землі. Сльози текли! Це неймовірні відчуття, не знаю, як це передати словами. Вона почула слово «лемки», бо її тато пережив цю історію, а вона на тій території вважала це неважливим чи нікому непотрібним: говорити про долю свого тата, який був виселений. Насправді, про це треба кричати у всі голоси. Заради такого хочеться кожного дня давати такі концерти.

Фото з офіційної сторінки Драмтеатру

Коли вони казали, що втамовують культурний голод, то це було дуже відчутно. Ми звикли, що коли граємо виставу дома, виходимо на стометрівку, то нас всі пізнають, дякують. Відчувалося, що кропивничанам це було потрібно. Люди, які вже бачили «Солодку Дарусю» раніше, йшли на неї вдруге, втретє, вчетверте. Це дуже велика похвала для нас.

Фото з офіційної сторінки Драмтеатру

Вигнані з раю

У кожному творі все одно криється якась таємниця. Страшно не може бути, мандраж завжди є. Але коли ти вже відчуваєш контакт з людьми, то й  відчуваєш відповідальність. Сцена це настільки моя територія, що я звідти дуже багато чого можу сказати людям з позиції артиста. І люди почують! Можливо, не зрозуміють, можливо, не будуть погоджуватися, але почують. Цього року покотилися сльози на пісні «Полетів би на край світу». Я не знаю чого. Завжди хочеться плакати під пісню «Під облачком». Твір про кохання, але це символ роз’єднання – з’єднання. Треба, щоб це не залишалося на рівні старшого покоління, бо там де є молодь, де діти, значить, що воно йде далі.

У мене є дуже велика мрія! Дуже хочу, щоб цю роботу побачили українці у всіх куточках. Хоча б у великих містах країни. У столиці, у Тернополі, де великий осередок лемків, у Луцьку, у Рівному, на Луганщині. Моя бабуся вперше була виселена на Луганщину. Вагон відчепили, і 3-4 роки вони проживали там. Тому для мене це особливий край, адже звідти пішло і моє ім’я. Бабу мою звали Анна, але її там називали Галею.  У той день коли я народилася, бабусі зробили операцію: у неї було онкозахворювання, і вона думала, що помре. Тому вона просила мого тата, щоб він мене назвав Галею. Після того вона прожила ще 24 роки. Тому я й Галя, хоч і народилася у Великий день Віри, Надії, Любові і Софії.

Мені важливо, щоб той край, як ніхто, розумів ці речі. Насправді, проблема в тому, що комусь вигідно цей скандал, а нещасні люди страждають. І ще ми дуже мало спілкуємося між собою. Коли ми були на Луганщині з виставою “Нація”, до нас підходили жінки, які відкрито казали, що вони “помогают ополченцам, потому что они не знали такой истории. Почему вы раньше не приезжали?” За екраном ці люди зовсім інші. Коли ти бачиш їх, то розумієш, що це така сама людина. Вони не виставу прийшли дивитися, а на бандерівців. Вони бачать, що ми такі ж люди, як вони. Нас багато років хтось стикає. Не знаю кому це вигідно, нехорошим людям. Нам потрібне культурне спілкування. Люди втомилися від крові, брехні та злоби. Всі ми хочемо добре жити.

Фото з офіційної сторінки Драмтеатру

І музика, і гастролі, і театр

Ще й не тільки, ще вчуся заочно. Я студентка медичного університету, фармацевтичний факультет. Провізор-фармацевт. Я вже його завершую. Не кажу, що я бачу себе у цій професії, кажу, що все можливо. Для мене це було дуже корисно, така “переключка” від творчості. Це було мені дуже потрібно у певний момент. Інколи і від творчості хочеться відпочити. Я вже себе ловлю на думці, що вдома не вмикаю музику чи в авто. Я втомлююся. Забагато вже цього. Хочеться просто тиші та спокою. Фармація – це кардинально інша професія, яка дуже потрібна для життя і по-своєму цікава. У середовищі медиків я така не одна. Там багато творчих людей, які займаються професійно творчістю, чи по-аматорськи, але дуже круто, володіють різними інструментами, дуже класно співають. Медики абсолютно творчі люди. Мама у мене медик, але вона дуже гарно співає.

Життя складається так, і розумієш, що треба вміти багато у цьому житті. Не знаю як я це встигаю. Можливо, тому що у мене ще немає дітей. Це також було важливим рішенням вступу у медичний університет. Через те, що я думала, що у мене є цей простір, мій вільний час, коли я можу присвятити себе навчанню і вдосконаленню. Я ніколи не поміняю сім’ю на навчання. Я дуже люблю дітей. Так мені дано. Якщо я перемикнуся на якісь інші речі, то вже мене ніхто не зупинить.

Фото зі сторінки акторки у соцмережі

Життя за межами театру

У колективі я екстраверт, люблю бути з цікавими людьми. Потребую після сесії, після гастролей свого особистого часу, де я маю бути сама з собою, де я маю подивитися багато хороших фільмів, розважальні програми, почитати. Люблю вишивати!Остання моя робота була для похресника. Я хочу подивитися вистави. Моя сестра рідна живе у Києві, і я часто їжджу туди, щоб подивитися вистави. Сама. Є такі моменти, де я маю бути сама з собою. Я потребую цього часу. Це перезавантаження.

Я люблю релаксувати в кабінеті косметолога, у спортзалі. Вважаю себе активним відвідувачем спортзалу. Два роки тому почала відвідувати його для фігури. Дієти і правильне харчування – це все моя тема. Зараз я зацікавилася веганством. Не через те, що я збираюся кидати м’ясо чи рибу, хоча не вважаю себе фанатом цих продуктів. Їм бо так потрібно, і у певному вигляді вони мені смакують. Мені цікаві рецепти. Люблю готувати, а саме – пекти десерти. Торти, пляцки просто обожнюю. Стіл на Святу вечерю – за мною. Не знаю що це: чи це любов до традиції, чи це любов до кухні, але мені це все дуже подобається. Якщо було б більше часу, то може я б і цю професію освоїла. Але сцену я люблю більше. А це все хобі, “переключка”. Намагаюся час використовувати по максимуму і не шкодувати, що я чогось не зробила, принаймні спробувати.

Фото зі сторінки акторки у соцмережі

Шлях далі

Приходять молоді актори, але й звільняються інші. Орест Пастух та Ігор Захарчук! Це мої друзі. Якби це стосувалося акторів іншого театру, просто моїх знайомих, я б до цього ставилася по-філософськи. На жаль, як інші, я не можу ставитися до цього по-філософськи.  Оресту я завдячую свої комедійні ролі.  Він все-таки побачив у мені комедійну актрису: у нього я зіграла дві комедійні ролі і за це дуже вдячна.  Якщо режисер проявляє до тебе велику довіру, він тобі дає якийсь певний аванс. До того мені заклали в мою свідомість, що я трагедійно-драматична актриса. Можливо, це моя фішка, можливо, це мій козир, але це не так, якщо я справляюся з іншими своїми героїнями.

Я дуже вдячна Оресту за цей шанс, бо він у певний момент врятував мене зі творчої спраги. Я потребувала чогось іншого у  своїй творчості.  Так само Ігор Захарчук, який багато років був моїм партнером у виставах. Це мої творчі друзі. Я сумую за ними, і мені боляче, що вони покинули театр. Хай це буде переломний етап, можливо, це їхній шанс щось  змінити у цьому житті. Це також правильно. Я, можливо, зараз мислю егоїстично, але я сумую, мені їх бракує, але вони є, і хто його знає, як там буде через рік-два. Раптом може все помінятися!

Фото зі сторінки акторки у соцмережі

Я знаю, що я можу спробувати себе у іншому театрі. Шанс мені дадуть точно. Інше питання, чи я цього зараз потребую. Може й потребую. Направду, немає такої серйозної потреби, але якщо буде, то я звичайно, що буду пробувати, якщо життя мені підкаже, що так треба робити. Я не зарікаюся, різні ситуації бувають у житті. Єдине, що точно хочеться, це не стояти на місці, а є моменти, коли ти розуміє, що провисаєш. Хочеться розвиватися! Через це я готова розглядати нові пропозиції, можливо, якісь нові шанси: у кіно чи в рекламі, чи на телебаченні, чи у вокальному мистецтві, бо це також одна з важливих граней мого життя, яку я ще до кінця не розвинула.

Я вже як рік не писала нових творів через те, що я у вокальному пошуку. Тому ті двері, які будуть переді мною відкриватися, я готова приймати це як шанс. Буду сподіватися, що не буду боятися експериментувати, бо чим більше тобі років, починаєш більше переживати, боятися та сумніватися. Насправді світовий досвід показує, що ніякий вік над тобою не владний, і поки при тобі розум і свідомість, руки, ноги, голова на плечах, доти ти можеш гори звертати.

Я тут, у франківському драмтеатрі. Це моя сцена! Проплакана, випрацьована, але я не вважаю, що це кінцевий етап у моїй творчості, і не хочу так вважати. Допоки я буду відчувати, що я потрібна цій сцені, цьому театру, цьому колективу, доти я тут буду. Якщо я почну відчувати, що щось вже треба змінювати, я обов’язково буду змінювати.

Фото зі сторінки акторки у соцмережі

Розмовляла Ірина КУЙБІДА

(Visited 169 times, 1 visits today)

Залишити коментар:

Щоб залишити коментар, заповніть форму нижче:



3888

Легенди Станиславова. Франківськ, якого не буде 00:14

В архітекторів є таке поняття як «малоцінна забудова», тобто така, що не має певного стилю та архітектурної цінності. У Франківську теж є подібні квартали. Зважаючи на будівельний бум, вони майже...

Франківськ, якого ви не помічали, – від Юрія Філатова (фоторепортаж) 23:21

Фотограф Юрій Філатов назбирав у своєму віртуальному альбомі незвично красивий Франківськ, пише Репортер. Тут і непримітні дворики, під’їзди, стежки, дороги. Також цікаві ракурси та деталі будинків, доби чи пори року...

У храм на "Майзлях" привезли мощі папи Івана Павла ІІ (фоторепортаж) 23:08

Щоб доправити реліквію з Риму до храму Царя Христа, прибув владика Іриней Білик, канонік папської базиліки Санта Марія Маджоре, що у Римі. Урочисто, у присутності чисельної громади вірних, владика передав...

Скандальний МАФ біля франківського ЦУМу таки підпалили - пожежники (фотофакт) 22:44 1 коментар

Стали відомі подробиці пожежі МАФу в Івано-Франківську: у ДСНС зазначили, що підпал зумисний. Як раніше інформували ЗМІ, 9 грудня, на вулиці Дністровській на площі перед універмагом «Прикарпаття» горів МАФ, який встановили...

Погляд з Моравії. Станиславів на поштівках Фердинанда Піалека 22:06

Старі станиславівські поштівки зазвичай випускалися серіями. Деякі, ніби для зручності майбутніх колекціонерів, мали наскрізну нумерацію. Кожен філокартист добре знає так звану «серію Фердинанда Піалека». Ці поштівки не є аж такими...

Франківська команда “Як варіант” стала віце-чемпіоном “Ліги сміху” (фоторепортаж) 21:47

Вчора, 9 грудня, відбувся фінал тернопільської “Ліги сміху”, де за перемогу боролась франківська команда “Як варіант”. Загалом у фіналі грало п’ять команд: “Збірна заробітчан України”, “Фокс ПП”, “НАСА”, “Як варіант” та...

На Прикарпатті Миколай прийде до кожного – допоможуть мальтійці 20:35

Пам’ятаєте, як у дитинстві шукали свій подарунок, а потім тремтячими руками знімали обгортку? Уроки тоді були зірвані, а денний раціон складався з цукерок і мандаринок. Діти, які не мають батьків,...

Поліцейські Франківщини у столиці долучилися до тактико-спеціальних навчань спецслужб (фоторепортаж) 18:20 3 коментарі

Для цього створили чотири оперативні штаби. До них увійшли представники поліції Івано-Франківської, Дніпропетровської, Запорізької, Кіровоградської, Сумської та Донецької областей. Крім того, до проведення навчань залучені представники Національної поліції, Державної служби...

На Косівщині живуть митці, які володіють унікальним мистецтвом інкрустації дерева (фоторепортаж) 18:12

Поверхню дерев’яних тарілок, скриньок або інших виробів різця майстри із гірського села Річка оздоблюють вставками з перламутру, металу, бісеру і деревини різних кольорів. Ця техніка вимагає ювелірної точності та бездоганного...

У мережі з'явилися фото колоритної коломийської зупинки (фоторепортаж) 17:46

Фотографії автобусної зупинки, яка повністю викладена мозаїкою у спільноті "Франківськ, який треба берегти" виклав франківський журналіст та фотограф Володимир Гарматюк. З огляду на те, що прикращена станція писанками можна догадатися,...

"Збулася мрія жадібних дітей", - у програмі Майкла Щура покепкували з конфлікту прикарпатських Миколаїв (відеофакт) 17:09

В новому випуску гумористичних новин #@)₴?$0 відомий телеведучий Майкл Щур двічі згадав Прикарпаття. Також у програмі висміяли Януковича, який нібито не зміг прибути до суду через травму коліна та не хотів виступати...

З балкону франківської пам'ятки падає цегла 16:23 3 коментарі

Мешканка Івано-Франківська стала свідком, як з балкону будинку на Мазепи відвались цеглина. На щастя, ніхто не постраждав. У спільноті "Комуналка. ІФ" Олександра Мельник розповіла, що проходила поруч в цей момент...

Читати, читати і ще раз читати: Як прикарпатський боєць після війни рятувався книгами 15:12

26-річний прикарпатський боєць 128-ої окремої гірсько-піхотної бригади Борис Гошко першу книжку прочитав аж у 20 років, і це була Біблія. А повернувшись з війни, почав не тільки читати, але й...

Зимова казка: чарівні світлини Національного парку "Синевир" (фото) 15:06 1 коментар

У зимову пору краєвиди у Національному природному парку "Синевир" стають по-справжньому чарівними Хоч цими днями погода на Закарпатті мінлива - то дощ, то снігопади, але подекуди зима заявила про себе...

В Калуші «ліквідували» автостанцію на вулиці Пушкіна 14:58

Те, про що в Калуші говорили роками, вирішили за п’ять хвилин одним рішенням. У місті офіційно більше немає автобусної станції на вулиці Пушкіна. Міська рада розірвала договір з автотранспортним підприємством,...

Пам’ять журналіста Ореста Олексишина відзначили спортивним турніром (фотофакт) 13:43

В Івано-Франківську відбувся VІ турнір Пам’яті президента Асоціації спортивних журналістів Прикарпаття Ореста Олексишина. Він розпочався із благословення директора "Радіо Дзвони" о. Софрона Зелінського. У змаганнях взяли участь п’ять команд, до...

З Прикарпаття на передову везуть каплицю (фотофакт) 13:11

Вчора, 9 грудня, із Криворівні Верховинського району вже 22-й раз на Схід разом із волонтерами вирушив Василь Германюк. Крім харчів, теплого одягу та інших речей, повезли і невелику дерев’яну капличку....

Придбати ялинку в Івано-Франківську: скільки коштує головний новорічний атрибут? (відеосюжет) 12:57

Скільки коштуватиме ялинка цього року? В Україні стартував продаж ялинок. У крамницях та на вулицях Івано-Франківська все частіше зустрічаються торговці головним новорічним атрибутом. Скільки цьогоріч коштуватиме зелене дерево, та яким...

Якою буде головна ялинка України у 2019 році: неймовірні фото 12:03

Головна ялинка України 2019 року буде встановлена на Софіївській площі у Києві. Цього року вона може бути штучною, а темою її оформлення буде північне сяйво. Про це повідомив організатор новорічних...

У Татарові взялися за будівництво нової амбулаторії (фоторепортаж) 11:13

6 грудня у селищі Татарів розпочалося будівництво нового приміщення амбулаторії загальної практики сімейної медицини в рамках реформи сільської медицини в Україні. Про це у мережі Facebook повідомив сільський голова Олег Дзем’к. Понад...
  • ріел ІФ виринаюча