pravda.if.ua
http://pravda.if.ua

Господарі на чужій землі або як на Прикарпатті знищують потомство диких тварин в “сезон тиші” (фотофакт)13 Чер, 18:12

До редакції Версій звернулись представники ГО “Регіональний центр протидії браконьєрству” щодо протизаконної, на їхню думку, ситуації, яка склалася в селі Підлужжя. В “сезон тиші” там розорали землі колективних пасовищ та пошкодили прибережну зону річки Ворона, чим не тільки порушили закон, але й знищили майбутнє потомство диких тварин, для яких ця територія вже кілька десятиліть була не просто зоною проживання, а домівкою.

Село Підлужжя, яке згідно Перспективного плану може стати частиною майбутньої Івано-Франківської ОТГ, наразі живе тихим розміреним життям. Місцеві мешканці звикли до затишку та спокою. Адже з обласним центром, в якому день і ніч вирує життя, Підлужжя розділяє з одного боку річка Бистриця-Надвірнянська, а з іншого боку доволі тихий район – приміське село Угорники, пишуть Версії.

Але коли в середині травня цю тишу серед ночі порушив гуркіт трактора – місцеві жителі забили на сполох. Адже в тій стороні, звідки лунав гул мотору сільськогосподарської техніки, була прибережна зона річки Ворона. З нею межують колективні пасовища, тож там також жодних сільськогосподарських робіт заплановано не було.

Тим більше, що з 1 квітня до 15 червня наступає так званий “сезон тиші”. У період масового розмноження диких тварин забороняється проведення робіт та заходів у природному середовищі, які є джерелом підвищеного шуму та неспокою.

“В суботу пізно ввечері мешканці повідомили, що з боку річки чути гуркіт. Групою десь з 12-15 чоловік ми виїхали на місце події, і побачили, що трактор проводить земляні роботи на території, яка на сьогоднішній день являється пасовищем в користуванні Інституту (Прикарпатської державної сільськогосподарської дослідної станції інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук – ред.)“, – розповідає депутат Підлузької сільської ради, голова земельної комісії Любомир Волосянко.

Мешканці Підлужжя негайно викликали поліцію.

“Трактор проводив боронування ріллі, яка 30 років не оброблялась. Також була пошкоджена прибережна смуга поблизу річки Ворона. Вони порушили закон України “Про тваринний світ” – проводили роботи у період тиші, – розповідає Роман Кияшко, мешканець Підлужжя. – На місце були викликані працівники поліції. Також приїхали і представники фірми “Галагро-доба”. Вони не надали нам жодних офіційних документів стосовно даних робіт. І в принципі, це також виявилось грубим порушенням”.

Відтак Роман Кияшко написав заяву на ім’я начальника Державної екологічної інспекції в Івано-Франківській області.

“Мною, як жителем села Підлужжя, була написана заява в екологічну інспекцію для встановлення порушень. Наразі чекаємо результату”, – повідомив Роман Кияшко.

Земля, на якій проводились сільськогосподарські роботи, вже кілька десятиліть перебуває у користуванні Інституту хрестоцвітих культур УААН, згодом реформованого у Прикарпатську державну сільськогосподарську дослідну станцію інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук.

Проте тут сільськогосподарські роботи в середині травня не вважають порушенням закону.

“Щодо порушення вимоги Закону України, то згідно ЗУ від 09.04.2015 №322 “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо охорони тваринного світу”, дискування ріллі не є порушення, так як Закон трактує наступне: “У період масового розмноження диких тварин, з 1 квітня до 15 червня, забороняється проведення робіт та заходів, які є джерелом підвищеного шуму та неспокою (пальба, проведення вибухових робіт, феєрверків, санітарних рубок лісу, використання моторних маломірних суден, проведення ралі та інших змагань на транспортних засобах)”.

Однак в “Регіональному центрі протидії браконьєрству” з таким твердженням не погоджуються.

“Регіональний центр протидії браконьєрству засуджує такі дії в сезон тиші і буде домагатись якомога швидшого розслідування даного факту. Бо це дискове боронування знищило майбутнє потомство диких птахів та звірів. Зі свого боку ми будемо тримати це на контролі”, – прокоментував ситуацію член ГО “Регіональний центр протидії браконьєрству” Тарас Іщенко.

В Управлінні екології та природних ресурсів Івано-Франківської ОДА Версіям відповіли, що до їхніх повноважень “не входить здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням вимог природоохоронного та земельного законодавства”.

Втім, у Підлужжі таки шукатимуть справедливість. А щоб ситуація не повторилась, хочуть повернути землі, які зараз перебувають у користуванні Інституту, у власність громади.

“Вони в Київ пишуть, що вирощують тут елітні сорти ріпаку або пшениці, а насправді ця земля пустує. Тут вже більше 30 років нічого не робили. І нам не віддають, щоб ми господарювали”, – обурюються місцеві жителі.

“Цікавим є той факт, що землі знаходяться у користуванні по договору до грудня 2018 року. А зі слів керівництва “Галагро-доба” (а взагалі-то їх приїхало двоє чоловік, які ніяких документів не представили, лише усно представились, як комерційний директор та головний інженер), у них заключений договір з Інститутом на 2018-2019 рік. Вони (Прикарпатська державна сільськогосподарська дослідна станція – ред.) вже двічі звертались до сільської ради на предмет продовження договору, і двічі отримували відмову”, – додає Любомир Волосянко.

Проте, у Прикарпатській державній сільськогосподарській дослідній станції повідомляють, що ділянки, на яких проводилось дискування ріллі, не передавались ТзОВ “Галагро-доба”.

“На даний час відповідно до укладеного договору підряду від 20 квітня 2018 року цим товариством на замовлення станції проводяться роботи по підготовці площі в кількості 40 га під посів сої”, – йдеться у відповіді на інформаційний запит.

А щодо земель в межах населеного пункту Підлужжя, які за словами місцевих жителів вже не одне десятиліття пустують, то в дослідній станції запевняють, що ця “площа використовувалась для випасання поголів’я великої рогатої худоби, як дослідного господарства, так і населення села, з відповідними агротехнічними заходами(рихлення, підживлення і підкошування)”.

 

Така відповідь дуже здивувала Ярину Стойко, в.о. сільського голови Підлужжя.

“Вони говорять в Києві, що до тепер вирощують на цих землях хрестоцвіті культури, а на фермах в них стоять корови і т.п. Такого нема в реалі. На тих фермах корів не було вже років 25-30 точно, – відмічає очільниця села – А ці напіврозвалені покинуті безхазяйні господарські споруди тільки псують вигляд села. Вони навіть траву не хочуть покосити”.

Та й жодних надходжень у місцевий бюджет не поступає.

“Громада нічого не отримує. Всюди, де були радгоспи, люди залишились обділені. Колгоспні землі розпайовували, а радгоспні – ні”, – додає Любомир Волосянко.

Протягом року до Підлузької сільської ради вже двічі надходили заяви від директора Прикарпатської дослідної станції Михайла Абрамика щодо надання земель в межах села в постійне користування.

“Прошу надати дозвіл на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок для надання в постійне користування для дослідних і навчальних цілей, пропаганди передового досвіду, ведення сільського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності, які розташовані в межах населеного пункту Підлужжя”, – йдеться в заяві.

При цьому Михайло Абрамик нагадав керівництву села, що “землі Прикарпатської державної сільськогосподарської дослідної станції інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук мають спеціальний статус і не можуть бути передані у комунальну чи приватну власність, крім випадків передбачених ст. 159 Земельного кодексу України за згодою Президії Національної Академії Аграрних Наук відповідно до чинного законодавства України”.

Проте громада має намір стояти на своєму. Тай неприємний досвід сусідства з потужними агрофірмами у мешканців села вже є.

“Коли навесні кропили верхні поля хімікатами, то і бджоли всі повмирали, і діти масово хворіли. До тепер багато дітей кашляє. Ми вже маємо досвід, що таке господарство великих агрофірм, і повторювати не хочемо”, – відмічає Любомир Волосянко.

То ж у сільській раді і далі відмовлятимуть, якщо подібні заяви знову надходитимуть.

“100% ми не плануємо продовжувати договір оренди. Навіть 200%. Ми кілька разів відмовляли. Воно вже більше 30 років так стоїть. У нас дуже багато малозабезпечених сімей і багато молодих сімей. Люди одружуються, створюють сім’ї. Статистика у нас досить непогана. Але є дуже багато сімей, де в одній хаті живе по три-чотири покоління. І ми хочемо, щоб наше село розвивалося. А зараз може з’явитись можливість кожного забезпечити ділянкою. І ця земля не буде пустувати. Тому ми і не хочемо продовжувати цю співпрацю”, – відмічає Ярина Стойко.

В сільській раді вже навіть окреслили можливий план користування землями, розташованими в межах населеного пункту.

“Ми будемо вносити зміни в генплан. Прилеглі території уже частково роздані під сільське господарство. А вони мали намір розорювати і ті землі, які уже роздані мешканцям села. Тому потрібно все добре дослідити, бо здається нам, що щось тут нечисто, – додає Любомир Волосянко. – Частину цих земель плануємо надати під промисловий вузол. Ми хочемо господарювати в своєму селі на своїй землі. При досить потужному ресурсі – у нас дуже мало підприємців у селі. Ми плануємо допомагати людям розвивати фермерське господарство, що, до речі, зараз відповідає намірам уряду. Також хочемо залучати бізнес. Ми будемо намагатися мирним шляхом це все врегулювати. Ці їхні безхазяйні господарські споруди псують вигляд села. А їх можна використати з користю: як складські приміщення. В двох спорудах ще дах не розвалений – можна там і щось гідніше облаштувати, до прикладу, якийсь цех”.

До слова, пропозиції від підприємців уже були.

“До нас звертається багато підприємців, які орендують дороговартісні приміщення в місті. Їм вигідніше орендувати склади у нас – більшої площі і за меншу ціну. Головне, почати чимось займатись – чи то будуть склади, чи виробництво”, – відмічає Ярина Стойко.

“У нас люди підприємливі – знайдуть, як їх вигідно використати. І завдання сільської ради допомогти бажаючим вести в нашому селі підприємницьку діяльність чи фермерське господарство”, – резюмував Любомир Волосянко.

Версії слідкуватимуть за розвитком цієї ситуації. Про результати розслідування повідомимо згодом.

(Visited 258 times, 1 visits today)