Гуцульські зґарди: рівнораменні хрести чи таємничі знаки світла і стихій?

Зґарди…Нашийна прикраса, символ сонця, знак руху світла і тайна за сімома замками…На сучасному етапі уваги до старовіцьких прикрас треба розуміти ЩО і ЯК ми носимо, які символи і обереги криються в солярних знаках і що саме ідентифікує українців як найповажнішу древню націю, пише West News.

Зґарди – старовіцька архаїчна прикраса мосяжного митсецтва, що містить в собі солярну символіку. Склад зґардів: крижики( хрести) , переліжки (латунні трубочки-спіральки) та чепраги – великі сонцеподібні круги, що зєднували прикрасу ззаду на шиї. Зґард-чоловічого роду, згард – це рівнораменний хрест язичницького періоду, що інакше називався криж, крижик і означав точку опори чотирьох стихій,  світу, точку статичного утримання стихій. З часом згарди стали жіночою та чоловічою прикрасою, виготовлялися згарди з латуні та бронзи. Язичницький згард містить в собі символ сонця – своєрідну свастику Сварога: колообіг променів сонця, рух світлих, добрих сил в правий бік. Колообіг променів вліво означав навпаки рух темних сил. З приходом християнства згарди адаптували до нової віри, і хрести на шийних  прикрасах стали зображувати Т- подібними, у формі християнського хреста…

 

Народну культуру гуцулів влучно охарактеризував М. Коцюбинський: “Гуцули – оригінальний народ з багатою фантазією, зі своєрідною психікою. Глибокий язичник, гуцул все своє життя проводить в боротьбі зі злими духами, що населяють ліси, гори і води. Християнством він скористався лише для того, щоб прикрасити язичницький культ.

ЩО КАЖЕ ВІКІ?

Зґарда, зґард  — архаїчна гуцульська шийна (гривня) прикраса статусного (вождь, господар, власник) та релігійного призначення, первісно чоловіча і жіноча, пізніше жіноча прикраса з Верховини на Гуцульщині (Верховинського району Івано-Франківської області) та Буковині. Окрім українців, зґарди (монетного типу) ще зустрічалися в грузинів на Кавказі, де їх виробляли звичайно з агату чи гішеру.

Слово зґарда походить від рум. zgardă («знак, нашийник, намисто»), етимологія якого не зовсім ясна: можливо воно має ще дакське, субстратне палеобалканське походження (порівнюється з алб. shkardhë), або пов’язане з gherdan («ґердан»)[1]. Інша версія — від пол. garda («гарда», «кругла бляха на руків’ї зброї»)[2][3].

Чоловічу зґарду носили на шкіряному ремінці чи шийній гривні (дротику), жіноча мала вигляд нанизаних на ремінець, шнурок чи дротик в один, два чи три ряди латуні або міді литих хрестиків, між якими чіпляли трубочки або спіральки («переміжки»), згорнуті чи скручені з латуні або міді. Середній хрест у зґардах виділяється чепрагами з двох орнаментованих кружків, один з яких має гачок, а другий — петлю.

В основі зґарди лежать 3–5 дротяних в’язанок з монетами (по 10–15 монет), прикріплених до дротяної основи (часто з ґудзиками, рідше з коралями, хрестиками, маленькими дзвіночками). У центрі зґарди звичайно міститься галбин — срібна, золота монета чи монета жовтого кольору. Згарди без золотих монет були поширені в українських селах у гірських районах Карпат, а із золотими монетами — у румунських селах навколо містечок Сторожинець і Глибока.

ЯК ВИГЛЯДАЮТЬ ЗҐАРДИ

Зґарди є одними з найдавніших нагрудних гуцульських прикрас. У текто­нічному відношенні — це складна композиційна система, яка об’єднує один або кілька ритмічно-пластичних рядів різнотипних солярних знаків, нанизаних на “ретізки”, ремінець тощо, розміщених між собою на віддалі “переліжок” і з’єднаних “чепрагами” . Композиційним центром часто виступає більший за розмірами рівносторонній хрест, що об’єднує всі інші, іноді щораз менші хрестики.

ЗҐАРДИ – рівнораменні хрести

ПЕРЕЛІЖКИ – латунні або бронзові трубочки, спіральки для створення міжзґардових відстаней

 

ЧЕПРАГИ

Для з’єднання зґард служать так звані Чепраги – дві, переважно круглі, пластини, прикрашені карбованим або ажурним орнаментом. При першому погляді на Згарди кидається в очі диспропорція між розмірами Чепраги і згард. Чепраги, як правило, мають великі, зовсім невиправдані їх утилітарною функцією, розміри. Деякі з них досягають 6-7 см. в діаметрі, що говорить про їх особливе місце серед нашийний прикрас. Чепрага – сонячний символ – покликаний охороняти людину від злих духів. У центральній частині декору Чепраги в більшості випадків розміщуються різні варіанти солярної символіці: колесо з вісьмома, шістьма або чотирма спицями, концентричні кола і т.д.

 

ЕКСКУРС В ЕТНОГРАФІЮ

Зґарди – є однією з найменш досліджених типо­логічних груп гуцульського мосяжництва. Над­звичайно скупі, інформативного характеру дані про них, які зустрічаються у працях дослідників кінця XVIII початку XX ст.дають можливість стверджувати лише факт їх побутування серед гуцулок, а також місце в ансамблі жіночого “прилюдного убранє” (святкового одягу), однак ні в одному, із відомих нам, писемних джерел не знаходимо ніяких відомостей про оберегове значення, а тим більше семантичне трактування цих жіночих прикрас.

Вперше на семантику окремих мосяжних виробів та їх орнаментів звернув увагу, дослі­джуючи “процес асиміляції солярної емблеми і зна­ка хреста…” на гуцульських зґардах, відомий мистецтвознавець П. Жолтовський. “На зґардах…,— зазначає вчений — … можна крок за кроком простежити, що спочатку до дисковидної пластини добавляється чотири хрестовидно розміщені кружки, далі ці додатки ускладнюються і збага­чуються у своїх формах. Згодом хрести втрачають свою рівнораменність: одно з рамен стає довшим і хрест набирає вже специфічної християнської культової форми…”. Із сказаного вченим, можна зробити висновок, що один із типів хрестикових зґард розвинувся на основі металевих розетоподібних (дисковидних) жіночих нагрудних прик­рас, які в окремих місцевостях ще називали “ґардами”, “сороківцями”* або “шелестами”.

Так, польський дослідник Л. Вайгель який протягом кількох років вивчав життя і побут карпатських верховинців в околицях с. Жаб’є (зарах Верховина) занотовує: “Багатші гуцулки носять ґарди (“gardy”), що складаються “з двох, трьох рядів “cwancygierow”, талярів або інших срібних монет”. С. Витвицький також у своєму історичному нарисі зазначає, що “маєтні гуцулки” поверх скляного намиста (“пацьорок”) носять зґарди із сороківців (“sorokuwcow”). Поступово дослідники серед різноманіт­ності гуцульських жіночих нагрудних прикрас: “лискавок”, “венеційських” коралів, “писаних пацьорок”, “кпокічок” тощо, в тому числі і  металевих ґард, виділяють зґарди хрестикові. Так Л. Вербицький, описуючи багату, святково одягнену гуцулку, серед її нагрудних прикрас підкреслює: “Дальше видно нашийники з ланцюжків, на яких висять хрести менші, зґарди з хрестиків, або зґарда хрестикова…”. Отже, як засвідчують джерела, вже у кінці XIX- поч. XX ст. під назвою “зґарда” повністю  розуміють жіночі нагрудні прикраси із “мосяжних хрестиків наборсаних на шнур, ремінець або ретізку з переліжками”.

ЩО КАЖУТЬ ДОСЛІДНИКИ
В статті “Гуцульські прикраси” Ярослави Ткачук і Марії Кубик: “Орнаментика гуцульських прикрас, як і інших видів народного мистецтва гуцулів», наскрізь проникнута елементами древньої, дохристиянської культури. Тут, в малодоступних горах до ХХ століття збереглися традиції старослов’янського мистецтва. Джерелом орнаментальних композицій гуцульських прикрас, був давньослов’янський солярний культ, який оспівував первісне землеробство і скотарство, де головним фактором вважалася життєдайна сонячна сила.

Найбільш яскраво цей процес простежується в гуцульських металевих нагрудних прикрасах – згардах, що складаються з однієї або з двох (і рідко – більшу кількість) дисків або хрестів. Ту ж роль грав архаїчний тип згард, що складався з круглих, сонцеподібних медальйонів, схожих на Чепраги, прикрашених шестипелюстковою розеткою або іншими подібними солярними емблемами. Характерною рисою таких ЗҐАРДІВ є вписування в коло їх дисків рівноконечного хреста з чотирма малими колами між плечима. Ці хрестоподібні мотиви, маючи дохристиянське походження, були солярними знаками. Але поступово, крок за кроком, дископодібні солярні знаки в ЗҐАРДАХ набувають хрестоподібної форми. Сонцеподібні диски в ЗҐАРДАХ замінюються хрестиками з рівними гілками, проміжки між якими заповнювалися променями. Хрестики, як правило мали однакову форму і розміри. Згодом хрести втрачають однорозмірність: одна з гілок стає довшою і хрест набирає риси, вже специфічні для християнської культової форми. Саме на хрестах такого типу, з’являються рельєфні розп’яття, з рисами примітивної пластики. Але і такі суто християнські хрести ще мають на собі багато залишків язичницької символіки. Так, на кінці гілок цих хрестів час зустрічаємо солярні розети або кружки”.
Однак, поступово хрестики на гуцульських нагрудних прикрасах із доповнюючих стають основними елементами. Таким чином, хрестики на прикрасах стають самостійними еле­ментами, перетворюючи “пацьорки”, “перевтикані крижиками” — у зґарди — дорогі хрестикові нагрудні прикраси, які поряд із венеційським та кораловим намистом, сороківцями і шелестами стають ознакою “маєтності”, тобто відповідального соціяльного становища в громаді. Адже, майже всі дослідники (Л. Вайгель, Л. Вербіцький, С. Витвицький і інші) стверджують, що тільки “маєтні” гуцулки могли собі дозволити “кокетувати в ґардах”. На зґарди, як значну матеріяльну цінність серед місцевого населення, звертає увагу Михайло Коцюбинський, який, можливо як ніхто інший із дослідників, пізнав суть гуцульського світогляду: “Правда вона (Палата) любить пишне “лудинє” і немало десь піде грошей на…” дорогі зґарди… Тому бувало, що багаті “ґаздині” у святкові дні і до церкви одягали поряд з іншими прикрасами (нагрудними хрестиками, коралями, пацьориками, шелестами тощо) по кілька важких зґард. Так, М. Коцюбинський у повісті “Тіні забутих предків” підкреслює: “А декотрі, дуже заможні, як от Палата… навіть у будень носила шовкові хустки… а важкі зґарди гнули її шию”.


До найраніших прикрас даної групи, можна віднести зґарди із нанизаних на ретізку “крижиків” (“криж ” — від давньоруського “крьіжь”) у вигляді рівнораменних,  або злегка видовжених хрестиків із прямоліній­ними обрисами рамен і стрижня і трапецевидним завершенням їх закінчень.

Наше припущення базується на порівняльному аналізі зґардових крижів та однотипних гуцульських нагрудних хрестів із, аналогічних обрисів, “ритою” в камені хрестографемою на Писаному Камені на Верховині, яку вчені відносять до ХІ-ХІ І ст. А також зображення майже ідентичних за формою хрестів на дерев’яних хатніх іконах XVII-XVIII ст., які Володимир Шухевич назвав образами з “давнішої доби”. Цей тип християнських ідеограм на Гуцульщині розвинувся на основі найраніших язичницьких рівнокінцевих хрестів у вигляді злегка розширених від перехрестя, закінчень рамен і стрижня. Все це дає підстави припускати, що одним з найдавніших зґардових елементів були зґарди язичницького типу. Це ще раз підтверджує наші припущення, що зґарди – одні з найдавніших типів прикрас.
Порівняльний аналіз різнотипних гуцуль­ських зґард привів нас до висновку, що їх дальший розвиток проходив, в основному, шляхом поступового збільшення кількости, нанизаних на ретізку декоративно збогачених “хрещиків” у вигляді різноманітних — хрещатих, трилисних, ромбовидних та інших типів хрестиків із кулькоподібним, змієвидним, хрещатим та іншим завершенням. Тому визначальним для даного етапу творення хрестикових зґард є не пластично- орнаментальне збагачення окремих композиційних елементів, тобто хрестиків, а розвиток їх об’ємнопросторової системи у вигляді збільшення кількості рядів, які іноді досягали 5 а то й 7 низок. Цей формотворчий процес припадає на період високого відродження традиційної художньої куль­тури другої половини XVIII-XIX ст.

Варто зауважити, що дарували згарди дівчаткам звичайно вперше в шість років, але не в день народження, а в день “уродин” (наголос на “и”), тобто, іменин. Цей згард вперше надягали на шию один, а на наступні іменини їх дарували вже парні, однакової форми обереги і розміщувалися вони з боків від першого. З часом, кількість оберегів росла і в прикрасі вони лягали вже не в один, а в декілька рядів. Виходило ціле кольє, що виконувало в першу чергу захисну функцію.

ЗҐАРДИ І СУЧАСНІСТЬ

ВСЕВОЛОД БАЖАЛУК

Традиції так званого мосяжництва — архаїчної техніки художньої обробки металу, виготовлення металевих прикрас та ужиткових речей, збереглися і дотепер.

 

Цією технікою, власне зараз виробляють нашийні прикраси сакрального призначення — зґарди. Ці прикраси — обереги, що мають дуже давню, ще дохристиянську історію.

 

Дуже популярним сьогодні є художнє литво івано-франківського майстра Всеволода Бажалука.


«Я нечасто збираю традиційні комплекси з багатьма хрестами, всі, що зроблені, є в одному екземплярі і мають свою унікальну назву. Що таке, власне, зґарди? Як на мене зґарди — це, скорше, множина, цілий комплекс металевих хрестів-оберегів. У гуцульській традиції зґарди — це не один хрест, інколи не один десяток хрестів, і обов’язково чепраги — защіпки з солярною символікою, що замикають коло, утримують весь ланцюг.

 

Якщо ж узяти окремий нерівнораменний хрест, то це вже християнський сакральний символ. Існують спеціальні наукові статті, монографії про символіку цих речей. Власне, дохристиянські хрести були рівнораменні, не подовгаві. Лише коли з’являється Розп’яття, тоді хрест витягується. Рівнораменний дохристиянський хрест був сонячним символом, хоча існує розповсю­джене порівняння Ісуса Христа з сонцем, і це мене зовсім не дивує.

 

У гуцулів любов до своїх особливих символів — на генетичному рівні. Свого часу, вивчаючи спеціальну літературу, що стосувалася натільних прикрас народів світу, звернув увагу на розповсюдженість солярної символіки, її подібність та універсальність. У дохристиянських віруваннях гуцулів це також був домінуючий символ», — розповідає майстер.

Торічна виставка ливарних виробів івано-франківця Всеволода Бажалука “Містика гуцульських зґардів”, або, як її називає сам автор, “Люди і боги” представила15 виробів, кожен з яких має свою історію та свою поезію. Освітлення підібране до кожного окремо, що створює різної форми тіні.

Технологія виробництва зґардів дещо відрізняється від традиційної гуцульської. За словами Бажалука, гуцули використовували глиняні форми, а він – воскові, які дають можливість більш деталізувати вироби.

 

ВЛАСТА ВЛАСЕНКО

Книга з однойменною назвою  прикрапатської поетеси Власти ВЛАСЕНКО вийшла в світ у 2016 році у видавництві «Дискурсус»в м. Івано-Франківську. Книга складається з трьох розділів : КРИЖИКИ ПЕРЕЛІЖКИ, ЧЕПРАГИ. Вона , власне, побудована за тим же , що і самі зґарди, сама прикраса. В першому розділі – філософська поезія,в доругому любовна, а в третьому – поезія карпатської містики.

Це окремий світ, світ карпатської містики, любові і філософії, – каже авторка. – Така назва невипадкова, бо слово для мене – своєрідна моя прикраса, це краще, що я маю в собі. Одночасно слово для мене – сильний оберіг і моя дорога до розуміння світу…Я ношу цю прикрасу як колись носили гуцулки свої зґарди: з вірою в їхню силу і магію», – зазначає Власта Власенко.

«Ці вірші вглиблені у природу речей, а найбільше – в мову. І вона так виразно про-мовляє, за-мовляє світ довкола себе – немовби мольфарить. Читаючи книгу, з головою пірнаєш у ці вірші-замовляння, так ніби несподівано провалюєшся у глибокі вікнини гірських річок. А може, потрапляєш у портал, який тебе виносить зі світу ґаджетів і пластикових стаканчиків у цілковито іншу реальність – у вимір нічим не спотвореної природи, ніким не ув’язненої вільної людини. Тут панують стихії – повітря, вода, вогонь, земля. І жінка, свавільна, як ріка, що може вийти з берегів, – посеред усіх стихій, а може, навіть п’ята стихія. Ці вірші густі, як гірський туман, і смаковиті, як нагріті сонцем афини. В них багато музики – двигтіння вітру, шелесту трави, ридання трембіти, дрижання дримби. В них багато любові, яка обертає землю довкола осі і приборкує всі стихії, – написала про «Зґарди» генеральна директорка видавництва Старого Лева Маряна Савка.

ЛАЙФХАКИ:

Баламути– коралі з великого блискучого молочного або жовтого перламутру

Сороківці — металеві нагрудні прикраси у вигляді одно- або кількох рядів монет “sorokuwcow” або “сипаних” (литих) дисків-розет, нанизаних на ретізку, ремінець або шнурок.

Шелести — металеві нагрудні прикраси у вигляді одно- або кількох низок імітованих монет у вигляді тоненьких орнаментованих латунних бляшок, які при ходьбі чи різких рухах “шелестіли”.

(Visited 151 times, 1 visits today)

Залишити коментар:

Щоб залишити коментар, заповніть форму нижче:



4495

загрузка...

"Миле янголятко". Дзідзьо показав себе без бороди (фото) 16:30

Фоловери артиста впевнені, що він ані трохи не змінився відтоді, коли ще не мав пишної рослинності на обличчі. Український співак Дзідьо, який лікує вухо після нападу, опублікував архівну світлину з...

Місячне затемнення 21 січня 2019: яскраві фото та відео незвичного явища (фото) 15:06

У ніч на 21 січня можна було побачити місячне затемнення. Частково це явище могли бачити і українці. Пік припав на 7:12 за Києвом. Незвичним це явище вважають ще й тому,...

Руда у дивному вбранні: Надя Дорофєєва показала себе 18-річною (фото) 13:36 1 коментар

Співачка пожартувала, що ще за десять років планує зібрати повний комплект "ВІА Гри". Пише ТСН. Українська співачка Надя Дорофєєва, яка спокусливо шикувала надувних лебедів у Дубаї, показала себе з рудим...

Сонце, пальми і яскраві сукні: Джамала показала фото з відпочинку (фото) 12:03

Співачка з чоловіком відпочиває на острові Марвирій. На знімках, які зірка опублікувала у соціальній мережі Instagram, вона купається, плаває у човні і засмагає серед мальовничих пейзажів екзотичної країни. "Вражаюча природа острова...

Дружина українського футболіста шокувала фанатів відвертими світлинами в міні-бікіні (фото 18+) 11:34

Ірина, дружина захисника турецького "Різеспора" Миколи Морозюка поділилася постом в соцмережах. Про це повідомляє Depo.Сектор. Цієї зими подружжя відпочивало на Мальдівах.   Джерело

Легендарного прикарпатського підпільника та в'язня концтабору Аушвіц, який помер напередодні, поховають у середу на Личаківському цвинтарі (фото) 00:15 1 коментар

Ділимося сумною вісткою, що в суботу, 19 січня 2019 року, на празник Богоявлення у Львові на 99-му році життя упокоївся в Бозі провідний член Організації Українських Націоналістів, видатний громадський діяч,...

«Прикарпаття» вирушило на перший тренувальний збір до Яремче 23:21

Триває підготовка івано-франківського "Прикарпаття" до весняної частини чемпіонату Першої ліги. Минулого тижня команда готувалася на стадіоні "Рух", де футболісти займалися біговою роботою, а у п'ятницю провели тренування і двосторонній поєдинок...

В Івано-Франківську депутат від партії Коломойського спробував пропіаритись на пам’яті полеглих «кіборгів» 23:08 9 коментарів

У неділю, 21 січня в Івано-Франківську панахидою та пам'ятною ходою вшанували загиблих захисників Донецького аеропорту. Все дійство відбулось без жодної патрійної символіки. Втім, за деякий час на сайті Укропу з'явилась...

Станиславівські оголошення: шкіряні магнати старого міста 22:44

Одним з найбагатших людей Станиславова був промисловець Якуб Маргошес (1873-1939), власник фабрики з обробки шкіри, яка розкинулися на величезній території по сучасній вул. Ленкавського. Підприємство починало свою роботу з 20...

У Франківську мама з маленькою дитиною виявила біля смітника пробірки з кров’ю (фотофакт) 21:47 2 коментарі

Працівники комунального підприємства “Муніципальна варта”, знайшли пробірки наповнені кров’ю, які хтось викинув у звичайний смітник. Знахідку виявили в Івано-Франківську біля будинку на вулиці Сніжній. “Вартові” відразу виїхали на місце події...

Коломийський фотограф опублікував чарівні світлини Карпат (фоторепортаж) 20:09

Фотограф з Коломиї Василь Іваночко опублікував у соцмережі світлини з карпатських гір. Фотограф поділився фотографіями з ранкової прогулянки на полонину Григорівка, г. Під-Берди. Нагадаємо, нещодавно у мережі з’явилось фото святкування Водохреща...

“Хто ліпше всіх бадяжить газ, хто чесний до людей?” – франківці з гумором просять дати їм якісний газ (відеокліп) 19:27 2 коментарі

Творча студія “З понеділка” презентували пісенну комедію «Облгаз не бадяж газ».   Герої відео у шубах та зимовому одязі у квартирі читають заголовки місцевої преси “У Івано-Франківській області найкраща в...

В Івано-Франківську запрацював ще один комунальний транспортний маршрут №41 сполученням "Каскад" - Онкодиспансер (фоторепортаж) 18:12 9 коментарів

Вранці 21 січня в Івано-Франківську офіційно стартував новий комунальний маршрут №41К “Каскад-Онкодиспансер”. 41К перевозить пасажирів за маршрутом м-н Каскад – ТРЦ “Велес” – Вокзал – готель “Надія” – Коновальця –...

У франківському аеропорту оркестр Національної гвардії вшанував пам'ять полеглих "кіборгів" (фоторепортаж) 17:09 2 коментарі

У понеділок, 21 січня, у франківському аеропорту вшанували захисників Донецького аеропорту. Зіграв тернопільський військовий оркестр спільно з франківським оркестром національної гвардії. Виступ оркестру відбувався в рамках проведення всеукраїнської акції, присвяченої...

Як у Франківську проходила урочиста розколяда (фоторепортаж) 16:23

Вчора у Франківську пройшла урочиста розколяда з нагоди завершення циклу різдвяних свят Світлини із заходу в соціальній мережі опублікував міський голова Руслан Марцінків: Ось і завершились Різдвяні свята, а в...

Машина часу: якими були зірки і політики 10 років тому (фото) 15:38

Уже кілька днів у соцмережах не вщухає флешмоб під назвою #10yearsChallenge. У рамках нього зірки та звичайні люди показують, як вони виглядали у 2008 чи 2009-му роках порівняно із тим, які вони...

Скандальний екс-очільник Прикарпаття часів Януковича, засвітився під час висунення прокремлівського кандидата у Президенти Вілкула (фотофакт) 15:21 13 коментарів

20 січня в Запоріжжі пройшов форум «За мир та розвиток», який об'єднав понад 5000 учасників - представників ділових, промислових кіл, профспілок і роботодавців країни, громадських діячів. Це найбільший подібний форум,...

Ісус живе біля ратуші. У Франківську вже четвертий рік діє шопка з музикою, інтерактивом і місцевим Єрусалимом (фоторепортаж) 14:58

У самому центрі Франківська, на площі Ринок, уже кілька років стоїть шопка, яка навіть стала туристичною принадою. Тут завжди лунає музика, для дітей є цікаві механізми, які можна випробувати на...

Путін на Водохреще пірнав у ополонку таємно (фото) 14:37

Президент Росії Володимир Путін вирішив цього року, як і минулого, також пірнути в ополонку. Щоправда, таке купання господар Кремля приховав від очей звичайних росіян. Про цьогорічний президентський ритуал сповістив у...

Напевно, фотографи, що співпрацювали зі станиславівськими видавцями поштівок, були занадто теплолюбові, і в холоди воліли сидіти вдома. Інакше як пояснити майже повну відсутність листівок із краєвидами зимового міста? На австрійських і польських картках майже завжди літо чи весна, і лише епізодично вкрапляється осінь. 14:27 1 коментар

Напевно, фотографи, що співпрацювали зі станиславівськими видавцями поштівок, були занадто теплолюбові, і в холоди воліли сидіти вдома. Інакше як пояснити майже повну відсутність листівок із краєвидами зимового міста? На австрійських...
  • ріел ІФ виринаюча