Куди тому Валентину? Коломийські медсестри знайшли своїх коханих у шпиталі (фото)

Війна, кохання, побачення і весілля. Ось так чітко, швидко та якось по-військовому склалося особисте життя двох медсестер коломийського шпиталю — Надії Янко та Мирослави Курильчук. медсестри, пише Репортер

Він — моя стіна медсестри

Виглядає, що Надія Янко і не думає приховувати свого щастя. Жінка не те, що сяє, вона сліпить позитивом, життєрадісністю, закоханістю. На руках гарний манікюр, виблискує обручка. Нещодавно, каже, відгуляла своє справжнє весілля з «коханим пацієнтом».

Її чоловік Роман ЯнкКуди там тому о — з Буковини. У 2015 році його мобілізували. Відслужив рік і три місяці у 27-й окремій артилерійській бригаді, а потім підписав контракт на три роки у 10-й окремій гірсько-штурмовій. Так і опинився в Коломиї. Потім лежав у госпіталі, бо мав проблеми з рукою. Бійця відправили на масаж до Надії.

Зізнається, що одразу зачепив її той високий та гарний вояка. «А ті темні очі, а закручені вії, — відмахується та сміється жінка. — Один помах тими віями і… все».

Пригадує, розмова зав’язался одразу, а потім і дружба. Обмінялися номерами телефонів, почали спілкуватися, переписуватися, зустрічатися і дійшло до того, що Роман запропонував їй руку й серце.

«Дуже швидко, через місяць, — посміхається жінка. — Так буває. Але не думала, що зі мною. Не чекала. Я дуже довго була сама, виховувала доньок. Вони мене дуже підтримали. Сказали, що розійдуться по своїх кутах, а я ж не лишуся сама, бо ще молода».

Освідчувався Роман Надії там же, де вони познайомились. У госпіталі якраз відкривали новий масажний кабінет. Зібрався весь медперсонал.

«А тут Роман двері відкриває, з квітами, з обручкою і каже: «Шановне панство, добре, що ми всі сьогодні тут зібралися. Я хочу попросити руки вашої працівниці, — захоплено згадує Надія. — Все. Без зайвих слів. Мені й повітря забракло. Погодилась. Потім його питаю: як так наважився? А він мені: та як український козак — шаблею махнув і все. Він у мене, до речі, у фільмі знімався. Справді козака грав — у «Тарасі Бульбі».

Розписалися молодята нещодавно — 3 лютого, хоча весілля було заплановане на 20. Зіграли швидше, бо боялися, що не встигнуть — Романа будь-коли можуть відправити на фронт.

«Були найрідніші. Він у формі. Мені весь час тоді здавалося, що то не я, — описує той день Надія Янко. — Якось намагалась оглянутися, може, то хтось інший позаду стоїть? Може, для когось іншого це все? Ще рік тому, може б, думала — а навіщо? Були свої проблеми, негаразди. Але з’явився Роман і все вирішилось одразу, бо ми то все долаємо — разом! Він допомагає думати, приймати рішення».

Дзвінок мобільного — гарні звуки бандури.

«Романе, я тут за наше кохання розказую, — сміється Надія. — Добре, давай, па-па. Він коли в АТО був, я дзвонила 10-12 разів на день. Розказую, що я роблю, як я прокинулась, що готувала, які події, погода. Аби він нічого не пропустив. Це дуже важливо. Він — моя стіна. Я можу сказати з гордістю, що я вийшла заміж. Я за — мужем. У мене є плечі, у мене є тверезий розум. У мене є все — кохання. Таке велике-велике».

Надія каже, як би не було, але війна відкладається десь у голові та має там свої куточки.

«Не можна бути категоричною, — наставляє жінка. — Спершу вникаєш у його болі. Що турбує, що болить у душі, в голові, на серці. Потім він починає розпитувати мене. Як ми разом — дуже помінявся. Став лагідний, добрий, чуттєвий. Ми, жінки, хочемо любові, ласки, тепла. Вони вміють давати це. Війна розставила цінності».

А ще її Роман ніколи не повертається додому без букета квітів.

Будь моїми очима

Молодша медсестра Мирослава Курильчук саме прибігла на зміну. Поправляє біляве волосся. Невисока, легка, спортивна. Посміхається, що просто веде здоровий спосіб життя.

У госпіталі вона більше року. Без вагань перейшла з попередньої роботи — з тубдиспансеру. Жінка від початку війни волонтерить,  допомагає добровольцям. Каже, з волонтерською роботою і пов’язане її знайомство з коханим Славком. Її історія теж дуже романтична, може, десь з сумом, але точно щаслива…

Коломиянин В’ячеслав Курильчук мобілізувався у 2015 році. Служив у 24-й окремій механізованій бригаді. Почалися проблеми з зором, була хвороба, потім несвоєчасне й неправильне лікування — майже рік він живе у темряві.

У травні 2017-го В’ячеслав поступив у госпіталь на лікування. Волонтерка Оксана Вандич, яку Мирослава жартома називає їхньою свахою, попросила, аби навідувалась до Славка, допомагала.

До теми: Бійці стоматологічного фронту. Чому Миколу Андрійчука з Надвірнянщини бояться найвідважніші вояки

«От, я до нього прийшла, чесно скажу, він мені спершу не сподобався, — розповідає жінка. – Характер у нього не медом помащений. Думаю: йо-йо-йой — важкий випадок. Але потім на другий, третій раз забігала, почали спілкуватися, жартувати. Він розслабився, зрозумів, що мені можна довіряти».

До Славка ніхто не навідувався, крім Мирослави. Навіть коли жінка була вихідна, він їй  телефонував, мовляв, прийдеш? Приходила. Виводила його на вулицю, разом гуляли, говорили. Розказує, що тут, у госпіталі, разом вчилися їсти.

«І якось я зрозуміла, що це — моя людина, — тихо, вдумливо говорить Мирослава. — Мене мало хто розуміє. Мама досі не розуміє. Не сприйняла. Маю дві доньки — вони раді за мене. Я довгі роки жила сама, лише для них. Почалась війна — жила для тих дітей, які воюють. Мої деякі добровольці так мене й називали — мама. Я не планувала ніякого особистого життя. Всі знали. А тут таке…».

Мирослава не стримує посмішки, говорить, що вперше за довгі роки самотності, нарешті, відчула себе захищеною. «З ним весело й цікаво, — розказує медсестра. — Те, через що він перейшов, що пережив і не опустив рук, не втратив віри, оптимізму — це мене й зачепило. То треба бути дуже сильною людиною. Він таким є».

Коли у липні Славка виписували з госпіталю, обоє вирішили жити разом і подати заяву до РАЦСу. Мирослава каже, що вона «трохи таких консервативних принципів, не можна донькам поганий приклад показувати та й кохання».

«Він не бачить мене, лиш чує — отака у нас любов, — говорить жінка. — Якось сказав мені, що ми зійшлися душею. Відчули одне одного. Якась Божа іскра пробігла».

До теми Соліст із Косова. На війну Тарас Стефанів пішов услід за батьком

У листопаді минулого року вони розписалися. Були лише удвох. Потім привітати прийшли найрідніші.

«Я повністю перейшла в його площину. Ми все робимо разом, — говорить Мирослава. — Якось каже мені: «Я тебе прошу — будь моїми очима». Деколи бачу, що йому незручно від цього. Але насправді він багато допомагає мені — розрадою, порадою, моральною підтримкою, турботою. Я ніколи не акцентую на тому, що він не бачить. У бесіді, можу сказати: «А бачиш…». Спершу ображався. Пояснюю, мовляв, не сприймаю тебе як незрячого. Як кажуть, думки матеріалізуються. От, я на тому і стою».

Зараз Курильчуки готуються їхати до Одеси в інститут Філатова. Вдруге тамтешні фахівці рятуватимуть одне око В’ячеслава. Першого разу були у жовтні, мали робити кератопротезування. Є донорська рогівка, але знайшли катаракту, високий очний тиск та й відмінили операцію, бо великий ризик.

«Старенький професор, який нас веде, сказав: «Шанс невеликий, але він є, тому за нього варто боротися». Будемо боротися», — твердо вимовляє Мирослава.

P.S На лікування Курильчукам допомагають волонтери та благодійники. Також на це йдуть пенсійні кошти В’ячеслава. Усім, хто теж хоче допомогти бійцю побачити свою кохану жінку, його картка Приватбанку:

5168 7427 0938 1259, Курильчук В’ячеслав Дмитрович

(Visited 422 times, 1 visits today)

Коментарі:

    Гість,

    А безкоштовно свою жінку побачити не можна? Обов’язково потрібно гроші на побачення збирати з людей?

Залишити коментар:

Щоб залишити коментар, заповніть форму нижче:



8676

загрузка...

Онкохвора мати двох дітей з починає новий курс лікування: жінка просить про допомогу 00:16

В онкохворої Тетяни Кусенко починається новий курс лікування. Про це вона повідомила на своїй сторінці у Фейсбуці. Волинянка зазначає, що її єдиний шанс на життя залишається у таргентному препараті «Ібранс»....

У театрі навчають людяності. Як у Франківську діти від 6 до 16 відвідують театральну майстерню (фоторепортаж) 23:24

У Франківську з вересня діє Дитяча театральна майстерня при драмтеатрі. 90 дітей від 6 до 16 років вчаться презентувати себе, передавати емоції та вживаються в ролі. Дехто з них вже...

У Франківську затвердили нові правила бюджету участі – як мешканці розділять чотири мільйони на ідеї 20:13

У Франківську вже четвертий рік реалізовують бюджет участі. Цьогоріч мешканці можуть подати на голосування громади свої ініціативи і розділити на їх реалізацію 4 млн грн. Стільки грошей ще не виділяли, пише...

Міські легенди Франківська: Бійка у «Карпатах» 19:51

Ця історія описана у книзі Степана Пушика «Блискавиці б’ють у найвищі дерева». На початку 1970-х в Івано-Франківську жив Микола Сакадел, який дружив зі знаменитим композитором Володимиром Івасюком. Але тоді Івасюка ще...

Ганчірки та целофан: Франківці зробили з каналізації смітник (фотофакт) 19:22 1 коментар

Мешканці Івано-Франківська продовжують використовувати каналізаційну мережу як сміттєпровід та додавати роботи комунальникам. Інформують на сторінці "КП Івано-Франківськводоекотехпром". "Шановні мешканці міста. Ми уже не знаємо, як Вас просити щоб ви не...

Слідами останнього цісаря: майбутній імператор Австро-Угорщини Карл І жив у Коломиї і нагороджував героїв, які розбили росіян біля Тлумача (фоторепортаж) 18:04

Архикнязь (ерц-герцог) Карл Франц Йосиф із династії Габсбургів був останнім імператором Австро-Угорщини, королем Чехії, Угорщини, Галичини та Володимерії. Йому довелося очолити монархію у надскладний період – у розпал Першої світової...

В курортному Татарові трапилась курйозна ДТП - іномарка протаранила підводу із сіном. Місцеві жителі просять встановити світлофор на небезпечному перехресті (фотофакт) 17:21

В курортному Татарові трапилась курйозна ДТП - іномарка протаранила підводу із сіном. Місцеві жителі просять встановити світлофор на небезпечному перехресті. Про цю пригоду розповів у Фейсбук сільський голова Татарова Олег...

Як зимує Білий Слон. Один день з життя рятувальників на висоті 2028 метрів над рівнем моря (фоторепортаж) 17:16

«Дай Боже здоровля, ґаздики, до Шибеного їдете?» – окинула щирою посмішкою старенька бабуся. В автобусі, що виїхав з Верховини, до людей з важкими наплічниками давно звикли. З Шибеного, невеличкого прикордонного...

Маленька прикарпатка, у якої виявили рак, потребує допомоги 16:32

Мешканка Рожнятівщини Оксана Шпакович просить допомоги – їй потрібні кошти, щоб врятувати 11-річну дочку Діану. Все почалося із звичайного кашлю, на який не діяли антибіотики. Потім почав збільшуватись животик та...

Навесні на Прикарпатті відновлюватимуть дорогу, яку не ремонтували п’ять років (фотофакт) 15:23

Із настанням весни на Прикарпатті будуть продовжені роботи із відновлення дорожнього полотна на окремих ділянках дороги національного значення Н-09 Мукачево – Львів. Цю дорогу не ремонтували середнім поточним ремонтом протягом...

У мережі з’явився неймовірний знімок Говерли (фотофакт) 14:42

Закарпатець поширив красиве фото гори Говерли у соціальній мережі. Кадром у мережі Фейсбук поділився художник Вячеслав Попович, повідомляє Типовий Франківськ. «Хтось колись бачив таку Говерлу?» – запитує чоловік у читачів....

Global Village: франківцям показали культуру інших країн (фоторепортаж) 13:50

У Івано-Франківській фортечній галереї Бастіон відбувається традиційний фестиваль культур «Global Village». Сьогодні тут можна скуштувати національні страви, напої та поринути в танцювальне мистецтво, повідомляє Правда.іф. Своєю культурою та традиціями цьогоріч...

Прикарпатські військовослужбовці отримали бойові відзнаки (фотофакт) 13:45 12 коментарів

Сьогодні, під час відзначення річниці виходу з Дебальцевого бойові нагороди отримали учасники подій в Дебальцево, пише Правда.іф.

На Вічевому майдані розгорнули польову кухню (фотофакт) 13:41 1 коментар

Сьогодні в Івано-Франківську відзначають четверту річницю виходу з Дебальцевого. Зранку відбулася Літургія, хода та молитва в Меморіальному сквері, інформує Правда.іф. Також на Вічевому майдані для військовослужбовців розгорнули польову кухню. Для...

Мешканці дворів на Пулюя продовжують захищати двір від забудови (відео) 13:07 2 коментарі

Мешканці будинків на вулиці Пулюя та Галицькій, в Івано-Франківську, вимагають не розпочинати будівництво на Пулюя, 9. Там міська асоціація учасників АТО планує збудувати житло. З такою вимогою люди вранці 16...

Ходою та молитвою в Івано-Франківську відзначили річницю завершення битви за Дебальцеве (фоторепортаж) 12:50 8 коментарів

Сьогодні, 17 лютого, в Івано-Франківську відзначають четверту річницю виходу з Дебальцевого. Від 15 і до 18 лютого 2015 року на Дебальцівському плацдармі точилися найзапекліші бої. Тоді загинуло щонайменше 110 українських...

“Принеси радість іншим”: заповіді 104-річного карпатського мудреця для здоров’я душі і тіла 00:24 2 коментарі

Високо в Карпатах жив безжурний і працьовитий Андрій Ворон. Він не знав про існування мотивуючих тренінгів, не був лайф-коучем і не виступав на конференціях. Це був звичайний чоловік, який прожив...

“Це підприємство стане прикладом для України”, – Марцінків завітав на “Локомотиворемонтний завод” (фоторепортаж) 23:30 9 коментарів

Міський голова поділився інформацією про стан справ на Локомотиворемонтному заводі: Був неподалік на чорній п’ятниці й не міг не навідатись на Локомотиворемонтний завод. Нарощуємо виробництво. Почали ремонтувати дрезини, чого ще...

Івано-Франківщина: на фейковий платний мітинг у Коломиї зголосились прийти десятки людей 22:54 5 коментарів

Перед приїздом до Коломиї Юлії Тимошенко 13 лютого у Фейсбуці з'явилося оголошення, в якому людям пропонували гроші за участь у мітингу на підтримку кандидатки. ОПОРА з'ясувала, що оголошення фейкове. Справою...

З чим іде в президенти прикарпатець Новак: недобудована хата, отримана благодійна допомога і право на книжку 21:40 5 коментарів

46-річний український економіст Андрій Новак народився у Коломиї у сім’ї директора коломийського коледжу «Право і бізнес», вищу освіту здобув у Києві, потім навчався у бізнес-школі в Канаді, захистив кандидатську дисертацію...
  • ріел ІФ виринаюча