Лещетарство в Карпатах. Як розвивався лижний спорт на Прикарпатті у міжвоєнний період (вінтажні фото)

Цього разу відкриємо забуті сторінки історії лещетарства (лижного спорту) в Карпатах. Адже випав сніг – і багато охочих вирушає на вихідних обкатати старі і нові лижні траси. А історія професійних лиж у нашому регіоні нараховує не один десяток років.

Серед досліджень вказаної теми варто виділити книгу «Туризм і курортне господарство Галичини», що належить перу професора факультету туризму Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника Володимира Клапчука. Також професор Станіслав Ніцея з Опольського університету в Польщі присвятив немало рядків темі «нартярства» (так польською називається лижний спорт) в ІІ томі своєї славетної серії книг «Кресової Атлантиди», пише ГК.

Перші зображення лижників знайшли на скелях, що стоять на узбережжі Арктики. На них видно мисливців, які на лижах переслідують дичину. Древні лижники їздили з однією палицею, тримаючи її, немов баба Яга свою мітлу.  На думку фахівців, цим малюнкам вже понад чотири тисячі років.  Очевидно, що лижі в Європі першими освоїли жителі Скандинавії. Так, у писемних джерелах гірські лижі вперше згадуються в ісландському стародавньому епосі Едда, що був записаний значно пізніше від часу його виникнення. Одна із саг епосу оповідає про життя жорстокого норвезького короля Гаральда III Гардраде (1015-1066). Найкращим лижником в країні, звичайно, вважався сам король. Тим, хто мав необережність перемогти Гаральда у змаганнях, правитель пропонував значно складнішу трасу. Гість, який їхав невідомим шляхом, після одного з поворотів падав у жахливу прірву. Так король тримав «чемпіонське» звання багато років. В історії Гаральд ІІІ залишився як Гардраде – безжалісний, жорстокий.

Учні гірськолижної школи Польського лижного товариства під час занять у Ворохті. Січень 1936 р.

Що ж стосується гуцулів, то лиж вони не знали аж до часів Австро-Угорської імперії. Зрештою, вони були сюди привнесені, як і багато інших речей, внаслідок активних процесів модернізації. Так, для прикладу, збудована в 1894 р. залізниця «Станіславів – Воронєнка» відкрила раніше малодоступні частини Гуцульщини. Імперія хотіла з’єднати Східну Галичину з Угорщиною, а заодно й отримати доступ до величезних на той час запасів деревини у Карпатах. Поява залізниці значно полегшила доступ до гір і призвела до розвитку туризму та рекреаційної сфери. Будуються пансіонати та вілли для відпочинку, а особливо для лікування туберкульозу, що був тоді дуже поширений. Сотні таких пансіонатів та будиночків з’являються у Ворохті, Яремчі, Татарові, Микуличині, Ямній та ін. Щороку у цій зоні відпочивало до 10 тис. людей, видавалися карти і путівники. Серед тодішніх туристів варто згадати Михайла Коцюбинського, Лесю Українку, Василя Стефаника, Ольгу Кобилянську, Івана Франка, Михайла Грушевського та ін.

Найпотужнішим тоді туристичним товариством в Галичині було Польське Товариство Татранське (ПТТ), створене у Кракові в 1873 р. Воно сильно розвинулося і у 1930-х рр. мало біля 18 тис. членів, складаючись із 30 автономних відділів. Зокрема, на наших теренах відділ був у Станиславові з гуртками у Биткові, Ворохті, Делятині, Долині, Калуші, Микуличині, Надвірній, Солотвині та Яремчі, делегатурами у Рафайлові і Порогах. А також відділ у Коломиї з гуртками у Косові, Яблунові, Кутах і Жаб’ї. Члени ПТТ мали право вільного перебування у схронісках (туристичних притулках), право на перебування у прикордонній зоні при наявності посвідчення з фотографією, право бувати у державних лісах, безкоштовне отримання щорічника Wierchy і квартальника Przeglad Turystyczny, знижки на відвідування печер у с. Кривче на Поділлі, а при наявності окремого талона за 2,5 зл. право на пільгове перебування у притулках Польського лижного клубу та ін.

Лижні змагання за Чорногірський кубок у Ворохті. Учасники забігу довжиною 12 км. Фото Адольфа Блаза, 22 лютого 1936 р.

Інша організація, Карпатське лижне товариство (з центром у Львові), займалася конкретно зимовим гірським туризмом та мала притулок у Славську на 80 ліжок. Також лижним туризмом займалися такі польські організації, як Перемишльське лижне товариство, Лижна секція Львівського спортивного клубу «Погонь», Лижна секція 1-го Львівського спортивного клубу «Чорні», Лижна секція Академічного спортивного гуртка у Варшаві, Товариство сприяння лижному спорту у Кракові, Гурток Польських туристичних товариств у Варшаві.

Також варто виділити Клуб Чехословацьких туристів (KCST) у Празі, що мав кілька філій на українських землях: «Підкарпаторуська туристична жупа Ужгород», «Відділ КСST Мукачево», «Відділ КСST Рахів».

20 травня 1910 р. у Станиславові було створено товариство «Чорногора», що ставило за мету пізнання краю, гір Галичини, Буковини, Альп і Татр, агітацію серед туристів і дослідників природи, а також співпрацю з НТШ у Львові.

Перша світова війна перервала розвиток туризму, припинивши діяльність туристичних товариств, і навіть завдала значної шкоди, адже було зруйновано кілька залізничних мостів, зокрема славетний віадуковий міст в Яремчі.

Туристичний рух після війни відродився і навіть став більш організованим. Уже в міжвоєнний період Яремче і Ворохта впевнено увійшли до нечисленного переліку зимових курортів Польщі, конкуруючи навіть зі славетним Закопаним у Татрах. Якраз на той час припало піднесення тих місць, в основному завдяки дотаціям, які ішли через чинне у Варшаві Товариство приятелів Гуцульщини. Патронами останнього були досить впливові генерали та міністри Кордіан Заморський, Каспшицький і Валеріан Чума, які, окрім того, що були політиками, також любили гори, а особливо Карпати.

Лижні змагання за Кубок Східних Карпат у Ворохті. Переможець змагань за норвезькою комбінацією Ян Бохенек під час стрибка. 16 лютого 1936 р.

У 1924 р. у Львові було засноване спортивне товариство під назвою «Карпатський лещатарський клюб» для розвитку лижного («лещата» – лижі) спорту. Ще у 1909 р. в товаристві «Сокіл» виникли перші лещетарські секції. Але їх розвиток і поширення стримала Перша світова війна. А 11 жовтня 1924 р. у Львові, в домівці товариства «Сокіл-Батько», відбулись загальні збори 30 прихильників зимових видів спорту, які й проголосили створення «Карпатського лещатарського клюбу» (КЛК) на чолі з Левом Шепаровичем. Емблему клубу придумав Роберт Лісовський, гімн написав Роман Купчинський.

На початках «Карпатський лещатарський клюб» культивував усі види спорту, зокрема теніс, плавання, гірський туризм та навіть легку атлетику.   Проте згодом зосередився лише на лижних видах спорту (біг, стрибки, спуск тощо). Ліквідований «Карпатський лещатарський клюб» був 1939 року комуністичною владою. Відновлений у Львові аж в 1989 р.

Лижні змагання “Гуцульським шляхом ІІ Бригади Легіонів”. Команда бригади кавалерії із Сувалок покладає вінок до Хреста Легіоністів. Фото Вітольда Пікєля, лютий 1934 р.

Також у 1924 р. у Львові українці заснували туристично-краєзнавче товариство «Плай», яке будувало туристські притулки та домівки, зокрема на полонині Плісце біля гір Грофи, Довбушанки, Сивулі, встановлювало дороговкази та маркувало синіми й жовтими кольорами маршрути з Осмолоди до Татарова. «Плай» навіть мав постійних працівників, які були зобов’язані проводити туристів по маршруту і відповідати за безпеку, доглядати і ремонтувати притулки тощо.

Лижний спорт був одним із основних напрямів діяльності відродженого після війни ПТТ. Для цього діяла комісія лижництва, що мала за мету збільшити кількість членів та секцій, організовувала навчання, розбудовувала мережу притулків та станцій, що прилягали до лижних туристичних курортів та загалом покращення лижного спорту. Серед притулків особливо популярним був «Dworek Czarnohorski». Зростання членів лижних клубів спостерігалося у Варшаві, Кракові, Стрию, Коломиї, Закопаному, Познані, Живці. Окремо існувало Польське лижне товариство та невдовзі завдяки підтримці Лижної комісії ПТТ її відділи були прийняті в якості його членів.

Гуцульська команда під час лижних змагань “Гуцульським шляхом ІІ Бригади Легіонів” у Ворохті. Фото Зигмунта Юріса, лютий 1935 р.

У Ворохті проводилися різні змагання: «Гуцульським шляхом ІІ Бригади Легіонів», Чорногірський кубок та Кубок Східних Карпат, на які приїжджали спортсмени навіть із Норвегії.

На жаль, траплялися випадки і загибелі аматорів чи спортсменів. Так, у 1933 р. від лавини на Чорногірському хребті загинув  26-річний футболіст із львівської «Погоні» Генрик Гарапіч. У 1936 р. тут же від лавини, що зійшла через різке потепління, загинули 25-річний лікар Леслав Хліпальський і 19-річний студент Львівського університету Анджей Стеусінг, син професора медицини Здіслава Стеусінга.

Гуцульська команда на фініші лижних змагань “Гуцульським шляхом ІІ Бригади Легіонів” у Ворохті. Фото Вітольда Пікєля, 18 лютого 1934 р

Автор книги «Ворохта – перлина Карпат. Матеріали до історії», яка побачила світ у 2007 р., Мирослав Нагірний подає цікаву інформацію про побудову гірськолижних трамплінів у Ворохті. Перший трамплін місцевими любителями лиж був споруджений у 1933 р. біля залізничного вокзалу, його висота складала 25 метрів. Землю під трамплін надала родина Мочерняків.  До цього часу перший трамплін, на жаль, не зберігся. У 1936 р. Спортивний клуб Польщі будує у Ворохті трамплін висотою 50 метрів, на ньому спортсмен із Норвегії встановив рекордний стрибок у довжину на 70 метрів.

Зимовий відпочинок в Ворохті 1939 рік

Після Другої світової війни радянська влада відновила частину довоєнних санаторіїв та баз активного відпочинку, зокрема створила новий потужний трамплін та професійну базу для підготовки спортсменів у Ворохті. В період незалежності України більше розвивається приватний спектр послуг, зокрема міжнародний курорт «Буковель» та інші. Карпатам вдалося втримати славу одного зі значних лижних центрів, і за умови вмілого господарювання їх перспективи далеко не малі.

Лижник в Ворохті 30-ті роки

Петро ГАВРИЛИШИН, Роман ЧОРНЕНЬКИЙ

(Visited 228 times, 1 visits today)

Залишити коментар:

Щоб залишити коментар, заповніть форму нижче:



5269

ІФНМУ здобув перше місце в Науковому пікніку (фоторепортаж) 21:30 1 коментар

Вже в черговий раз студенти та викладачі Івано-Франківського національного медичного університету беруть участь в загальноміському Науковому пікніку. Цього разу демонстрація проводилась у неділю, 17 вересня, на вулиці Лесі Українки, поблизу...

В Івано-Франківську відбувся святковий концерт з нагоди святкування річниці національного медуніверситету (фото+відео) 16:25 1 коментар

Сьогодні, 19 вересня, в Івано-Франківську відбувся святковий концерт з нагоди святкування 73-ї річниці Івано-Франківського національного медуніверситету, інформує Правда.іф.     На даному концерті виступив студент-стоматолог, учасник шоу "Голос країни" Арсен...

Студент ІФНМУ побував на медичному волонтерстві в Індії (фоторепортаж) 15:16 1 коментар

Особливі літні канікули. Студент п’ятого курсу медичного факультету Івано-Франківського національного медичного факультету Ігор Балюк під час цьогорічних літніх канікул волонтерив у далекій Індії. Поїздка відбулась в рамках міжнародної програми PMGY...

Прикарпатський студент підкорив найвищу гору Європи (фоторепортаж) 13:30

Студент надвірнянського коледжу Національного транспортного університету Павлишин Костянтин підкорив вершину Монблан – найвищу гору Європи, інформує Правда.іф.     Група альпіністів – любителів гір – у складі 8 українців та...

Франківські поліцейські провели з дітьми ранкову розминку (фоторепортаж) 11:22

Ювенальні поліцейські та фаховий тренер у такий незвичний спосіб розпочали сьогоднішні заняття з вихованцями івано-франківської приватної школи-садка, щоб через позитивні емоції від колективної ранкової розминки заохотити діток до подальших занять...

ТОП-10 цікавих франківських музичних фактів (фото+відео) 00:14

Івано-Франківськ давно виокремився на мапі України своїм музичним та навколо музичним життям. Та окрім звичних творчих вечорів, концертів та фестивалів згадка про особливе місто неодноразово потрапляла на шпальти газет та...

На горі Хом’як туристи зможуть заряджати ґаджети – на вершині встановили сонячні панелі (фотофакт) 23:21 1 коментар

У рамках проекту "Гора Хом'як – унікальна перлина Українських Карпат" завершили монтаж сонячних панелей на вершині. Вони підсвічуватимуть статую Матері Божої. Проект реалізують Центр соціальних та ділових ініціатив спільно з Карпатським національним...

Атракціони, феєрверки та гурт "Мері": Як у Брошнів-Осаді святкували день селища (фоторепортаж) 22:44

Уже більше як півстоліття у третю неділю вересня у лісопромисловому селищі Брошнів –Осаді відзначають подвійне свято: день селища та День працівників лісу. 16 вересня біля Народного дому оркестр районного народного...

Франківський Карітас розбудовує осередки для молоді з інвалідністю (фоторепортаж) 22:27

Франківський Карітас опікується дітьми та молоддю з інвалідністю вже понад десять років. Благодійна організація допомагає не лише тим, хто проживає у Івано-Франківську, але й створює групи самодопомоги у районах. За...

Відчайдухи мріють про Париж – франківські велосипедисти готуються до заїзду на 1200 км (фоторепортаж) 22:05 1 коментар

Володимир Чернишенко і Христина Зеленчук – франківські рандонери, тобто велолюбителі на великі дистанції. Вони вже кілька років поспіль долають усі веломарафони в Україні – від 200 до 600 км. А...

В Тисмениці понад 700 людей виконали старовинний покутський танець «Канада» (фоторепортаж) 21:47 2 коментарі

У неділю відбувся дев’ятий обласний фестиваль аматорського мистецтва «Покутські джерела», який презентує фольклорно-етнографічні особливості, музично-пісенну культуру, народні ремесла покутського краю та покликаний популяризувати, відроджувати, примножувати його надбання. Вже вдруге за...

Прикарпатка розповіла правду про будинок перестарілих в селі Данильче та просить про допомогу Насалика (фотофакт) 21:18 3 коментарі

Прикарпатка звернулась до земляка-міністра Ігоря Насалика з проханням допомогти в облаштуванні нормальних умов для стареньких в Територіальному центрі соціального обслуговування на рогатинщині. В Територіальному центрі соціального обслуговування проживають 23 підопічні, з них...

Як відомі франківські актори Держипільський та Гнатковський перевтілились в опришків у фільмі про Олексу Довбуша (фоторепортаж) 20:35 2 коментарі

Про це повідомляється у соцмережі Фейсбук: Директор Франківський драмтеатр Rostislav Derzhypilskyy та актор даного театру Oleksiy Gnatkovskiy на знімальному майданчику кінострічки Олеся Саніна “Довбуш”. Фото зі зйомок  –   Дмитрий Следюк.

На Бурштинському водосховищі спіймали браконьєра, який багрив рибу (фотофакт) 19:54 3 коментарі

Під час рибоохоронного рейду на Бурштинському водосховищі інспектори спіймали браконьєра, який ловив рибу забороненим способом – багрінням. Мешканець Бурштина на момент затримання вже мав добрий улов: забагрив двох великих товстолобів загальною...

Чоловіки працюють, жінки готують: на Прикарпатті мешканці ремонтують дорогу самотужки (відеосюжет) 19:27 9 коментарів

Жителі Загвіздя не дочекалися коштів на ремонт і вирішили лагодити дорогу самотужки Як раніше інформували ЗМІ, жителі Загвіздя вирішили самостійно поремонтувати дорогу місцевого значення. 8 вересня до спільної роботи взялись...

ДТП на Тисменицькій трасі: Немовля потребує донорів крові (фотофакт) 18:54 1 коментар

Малесенький Артем Гаврилюк перебуває у важкому стані і потребує негайної допомоги. Після ДТП, яке відбулося о 18 год. 15 вересня цього року на Тисменицькій трасі, дитина перебуває в реанімації обласної...

Станиславівські оголошення: жебраки й безхатьки старого міста 18:51 1 коментар

В сучасному Івано-Франківську до жебраків і безхатьків ставляться по-різному – від співчуття до відвертої ворожості. Сто років тому ця проблема була для міста не менш актуальною, але з такими особами...

У скільки обійшлося місту славнозвісне сімейство “слоників” у міському парку 18:12 1 коментар

Близько місяць тому в соцмережах поширилась інформація про облаштування у міському парку Івано-Франківська клумби з декоративними слонами. Один з активістів Юрій Кривенко одразу почав шукати кошторис цієї доброї справи. Мої...

Франківська красуня Ірина Васкул змагається за престижний титул (фотофакт) 17:46 6 коментарів

19 вересня з-поміж фіналісток #MRSUKRAINEWORLD оберуть володарку титулу «Mrs. Ukraine Popularity». Переможницею стане та учасниця, яка набере найбільше лайків під своїм фото. Тож прикарпатців закликають підтримати позитивними коментарями та лайками фото учасниці з Івано-Франківська Ірини...

У Франківську з’явиться стадіон на якому можна буде проводити національні змагання (фотофакт) 17:09 1 коментар

В Івано-Франківському національному технічному університеті нафти і газу тривають підготовчі роботи по укладанню резинового покриття на бігові доріжки стадіону. Уже незабаром на території спортивного комплексу імені Гемби А.П. облаштують новітнє футбольне поле...
  • ріел ІФ виринаюча