Нардепи в країні чудес. Депутатські законопроекти, які вас здивують

Читати “Отче наш” на пленарних засіданнях.

Замінити гривню на рубль.

Обстежувати стан психічного здоров’я кандидатів у депутати.

Результат пошуку зображень за запитом "Нардепи в країні чудес. Депутатські законопроекти, які вас здивують"

Вам здається, що це жарт? А українські парламентарі вважають це серйозними та важливими нововведеннями. Адже саме такі законодавчі ініціативи вони реєструють у Верховній Раді.

Уявіть, за весь час роботи парламенту восьмого скликання було зареєстровано майже 12 тисяч проектів законів. Невже це число таке велике через те, що всі вони важливі та актуальні? Зовсім ні. Багато законодавчих ініціатив наших нардепів не лише зайві та непотрібні, а й просто смішні та абсурдні.

Спецпроект “Вибори вибори” переглянув, які неординарні законопроекти реєстрували народні обранці восьмого скликання, і відібрав найяскравіші перлини депутатської законотворчості.

ШАНОВНИЙ КОРИСТУВАЧУ, ВИ СПАМИТЕ!

 

Верховна Рада України – лідер у Європі за кількістю зареєстрованих законопроектів.

Право законодавчої ініціативи в Україні має президент, Кабінет міністрів та народні депутати. Саме останні спамлять найбільше.

За даними Комітету виборців України, парламентарі в середньому за рік реєструють 1,8 тисяч законопроектів. Для порівняння, депутати Франції – 337, Великої Британії – 66, Греції – 13, Швейцарії – 6, а в Норвегії – 5.

Але кількість не означає якість, розповідає заступник голови ради Лабораторії законодавчих ініціатив Олександр Заславський. Дуже часто законопроекти українських  депутатів поверхневі, абстрактні і не пропонують реальних рішень проблем у державі:

“Найголовніше – не досліджується сама проблема. Депутати бачать її симптоми і хочуть щось заборонити, відмінити, зарегулювати. Не відбувається консультація зі стейкхолдерами та оцінка впливу – на які результати від законопроекту можна очікувати. У тому числі – несподівані”.

Також наші нардепи часто реєструють законопроекти у сферах, де вони не є фахівцями. 38% з них робить це поза компетенцією комітету, до якого входять. Найпопулярніші теми депутатських проектів законів – податкова політика, правоохоронні органи та бюджетні питання.

Цунамі із законопроектів дуже навантажує і гальмує роботу Ради. Адже кожен з них має пройти величезний бюрократичний шлях перед тим, як потрапити на голосування.

Спершу проект закону має розглянути головний профільний комітет. За ним – антикорупційний, євроінтеграційний та бюджетний комітети. Паралельно над документом працює Головне науково-експертне управління парламенту, яке надає свій висновок щодо якості законопроекту. Зрештою, він знову повертається до профільного комітету і лише після цього виноситься до зали Верховної Ради.

Головне науково-експертне управління, на чиї плечі лягає розгляд кожної законодавчої пропозиції у ВРУ,  скаржиться: їм бракує ресурсів, щоб впоратися з законодавчим цунамі:

“45 працівників штату не вистачає фізично, – пояснює заступник керівника Управління Андрій Ришелюк. – У нас залишається тільки одне – якимось чином вибудовувати свою роботу хоча б так, щоб Головне науково-експертне управління своїми затримками не заважало розгляду законопроектів Верховною Радою”.

Тому наукові експерти розставили пріоритети: в першу чергу аналізують законопроекти президента, уряду та ті, які на черзі до розгляду в комітетах, а вже потім решту. Хоча не всім депутатам це подобається, і вони часто скаржаться на управління до керівництва апарату ВРУ.

Водночас експертів з управління цілком можна зрозуміти. Адже за даними проекту VoxUkraine, лише станом на кінець лютого 2018 року у Верховній Раді зареєстровано понад 5 тисяч депутатських законопроектів. І це лише проекти, які пропонують або створити новий закон, або внести зміни до чинних, без урахування проектів постанов та рішень.

“Найбільше законопроектів станом на лютий 2018 року зареєстрував Олег Ляшко. На його рахунку 245 законопроектів, на яких він є співавтором або автором, – розповідає аналітик VoxUkraine Олександр Надельнюк. – Однопартієць Ляшка Віктор Галасюк ініціював майже стільки ж – 222. На третьому місці позафракційний депутат Михайло Головко, який представляє партію “Свобода”. Він зареєстрував 194 законопроекти або є їхнім співавтором”.

Водночас, тисячі поданих законопроектів займають дорогоцінний сесійний час.

“Із 400 пленарних годин Верховної Ради в році, максимум на законодавчі питання може йти годин 200, не більше. Відповідно, якщо кожен законопроект розглядати, як мінімум, у двох читаннях, то встигають розглянути лише 100-150 законопроектів”, – пояснює експерт з Головного науково-експертного управління Андрій Ришелюк.

У підсумку, законами стають лише 12% з кількох тисяч законопроектів депутатів. Більшість із них застрягають у комітетах або очікують розгляду в парламенті – місяцями, а то й роками.

ПОЛІТ(ичні) ФАНТАЗІЇ

 

ЛІДЕР ФРАКЦІЇ РАДИКАЛЬНОЇ ПАРТІЇ ОЛЕГ ЛЯШКО – ОДИН ІЗ ЛІДЕРІВ ЗА КІЛЬКІСТЮ ПОДАНИХ ЗАКОНОПРОЕКТІВ

Щоб переконатися, що Рада восьмого скликання дійсно завалена непотрібними законопроектами, ми вирішили ознайомитися з депутатськими ініціативами. Для цього нам знадобилося кілька тижнів, адже ледь не на кожного обранця припадають десятки  ініціатив.

Серед депутатської творчості ми знайшли багато дійсно важливих і корисних ідей. Але є серед проектів законів і такі, що викликають здивування.

Наприклад, у 2015 році група депутатів, а саме Олексій Порошенко, Юрій Македон, Іван Мельничук, Володимир Парасюк, Ірина Суслова та Юрій Дерев`янко запропонували постанову “Про розміщення полотна з вишитою картою України в сесійній залі Верховної Ради України”.

Здавалося б – невже без вишитої карти парламент не може працювати? Але співавтор постанови Володимир Парасюк переконаний: Верховна Рада дуже радянська за атмосферою і потребує оновленого дизайну, більш українського.

“Я був у парламенті Норвегії – там очі розбігаються від їхньої традиції. А в нас традиція ще більша, – розповідає Парасюк. – Так давайте поставимо Володимира Великого, Княгиню Ольгу, Святослава, добу козацтва, сучаснішу історію!”.

Нардеп не вважає постанову про вишиту карту чимось поганим, тим паче – спамом. Навпаки, переконаний, що чим більше роботи – тим краще.

“Настільки неефективно працює механізм прийняття законів, що нікого там жаліти, ніхто там дуже нічим не завантажений. Хіба що науково-дослідні інститути, бо їм це треба все вичитувати і давати якісь зауваження. Хай працюють”, – додає Парасюк.

Важливі для країни питання не можуть вирішуватися без ранкової молитви – вважає колега Парасюка, нардеп Юрій Мірошниченко. Саме тому разом з однодумцями минулого літа він запропонував Верховній Раді  читати “Отче наш” відразу після відкриття пленарних засідань.

У пояснювальній записці до законопроекту йдеться про те, що це “сприятиме духовній консолідації народних депутатів України і налаштовуватиме їх на відповідальну і продуктивну роботу з урахуванням основних християнських цінностей. Наші предки-християни традиційно читали молитви і передусім “Отче наш”, починаючи всі відповідальні справи”.

Мірошниченко пишається цим законом і вважає, що колись Рада його розгляне: “В українському парламенті тривалий час уже працює молитовна група, кожного року в нас проводиться молитовний сніданок в розширеному форматі. Вважаю, що без духовних цінностей говорити про питання економіки, безпеки, соціальної політики даремно”.

Нардеп впевнений: православна молитва є прийнятною для всіх інших релігій і не ображає колег-мусульман та іудеїв.

Цікаву ініціативу запропонував депутат Олег Мусій. Колишній міністр охорони здоров’я несподівано у 2015 році зацікавився економікою і запропонував копійки замінити на рублі. Народний депутат вважає, що саме така назва грошової одиниці є історично обгрунтованою.

“З часу введення грошової одиниці в Україні – гривні, без історичного обґрунтування її меншу частину було названо словом копійка. А з усіх історичних джерел вбачається, що копійка є частиною саме рубля, а не гривні”, – йдеться в пояснювальній записці до документу.

А от нардеп-утікач Олександр Онищенко у 2015 році був серйозно стурбований психічним здоров’ям своїх колег. Настільки, що навіть зареєстрував проект закону, у якому висунув ідею перевіряти стан здоров’я кандидатів у народні депутати України. Онищенко хотів зобов’язати депутатів доводити свою спроможність ухвалювати рішення медичною довідкою від психіатра та нарколога.

“Лише людина з психічними розладами може навмисно ганьбити свою держави та її громадян”, – уточнюється в пояснювальній записці.

Підтримав ініціативу Олександра Онищенка скандальний депутат-мажоритарник Євген Мураєв. У 2016 році нардеп запропонував окремий проект закону “Про проведення перевірки стану здоров’я осіб, які займають вищі державні посади”.

У пояснювальній записці зауважується, що про психофізичний стан значної частини осіб, що виконують функції держави, народ України може лише здогадуватися, спостерігаючи за їхніми заявами та нормативно-правовими актами. А головний аргумент документу звучить так: “Хвороба високопосадовця або наявність у нього алкогольної чи наркотичної залежності може нести безпосередню загрозу державності та безпеці нації”.Поповнює перелік політичних фантазій нардепів остання гучна ініціатива депутата Олега Барни. Нещодавно він зареєстрував законопроект, який  забороняє публічно проявляти будь-яку сексуальну орієнтацію. Мажоритарник прагне заборонити зібрання, марші та поширення інформації, що свідчить про сексуальну орієнтацію людини. На його переконання, пропаганда сексуальної орієнтації провокує моральний занепад українців.

У пояснювальній записці до документу йдеться: “Подібні заходи громадяни можуть проводити у своїх приватних, закритих клубах, без доступу дітей чи місцях, від яких інформація про ці заходи мимоволі не буде поширюватися за межі території проведення цього заходу чи на людей, які не перебувають на даній території”.

Коментувати нам свій законопроект Олег Барна відмовився.

ПОЛЕ ДЛЯ ПОПУЛІЗМУ

 

Чимало серед депутатських законопроектів і відверто популістичних. Тобто з гучною та красивою назвою, але з відсутністю конкретних пропозицій з вирішення проблем. Переважно такі законопроекти створюються з метою політичного піару і для видимості турботи про народ.

“Велике питання, яким чином законопроект з’являється в головах народних депутатів, – каже заступник голови ради Лабораторії законодавчих ініціатив Олександр Заславський. – Вони поїхали кудись, поспілкувалися з виборцями, побачили щось у новинах. І вважають, що законопроектом, без особливого аналізу проблеми як такої, вирішать проблему”.

Наприклад, навесні 2017 року цілий колектив депутатів, переважно з “Радикальної партії Ляшка”, зареєстрував красномовний проект постанови щодо зміни економічної політики держави з метою покращити соціальне становище українців. Пояснювальна записка до нього починається з суцільної зради, про “безпрецедентний економічний спад в Україні”, “затягування пасків” населенню, тарифну “шокову терапію” тощо.

Зрештою, депутати пропонують Антикризовий план розвитку економіки, що, швидше, нагадує типову програму кандидата в депутати з абстрактними “рішеннями” з порятунку України.

Наприклад, “Удосконалення системи державного управління”, “Деофшоризація економіки”, “Зниження комунальних тарифів до економічно обґрунтованого рівня”, “Підвищення купівельної спроможності громадян” і так далі.

Водночас співавторка постанови, депутатка від “Радикальної партії” Олена Кошелева не вважає її популістичною та абстрактною: “Немає реальних рішучих кроків – це коли ми лише беремо кредити, які маємо повертати. А якщо критикувати конструктивні механізми і називати їх популістичними, то, звичайно, ми країну ніколи не приведемо”.

У переліку депутатської творчості можна знайти й інші, схожі за стилем проекти законів, якими цілком можна похизуватися перед виборцями на телебаченні.

Наприклад, депутати від “Опозиційного блоку” придумали, як як “врятувати права громадян в умовах різкого підвищення цін”.  А нардепи Валерій Писаренко, Олександр Фельдман, Анатолій Денисенко, Володимир Мисик та Дмитро Святаш –  “відновити соціальну справедливість та не допустити зубожіння населення”.

А от інші депутати шукають більш винахідливі шляхи для загравання з електоратом.

Наприклад, одіозний депутат Борислав Розенблат разом із Павлом Кишкарем, Вадимом Івченком, Олексієм Ленським та іншими нардепами став співавтором популістичного законопроекту “Про народний контроль в Україні”.

Коли ми спитали в Розенблата про суть цієї ініціативи, він довго не міг її згадати: “Дуже багато законопроектів, які я підписував. Близько 150”.  Але, подумавши, депутат все ж розповів, як і що має контролювати народ в Україні:

“Коли народний контроль працював ще при радянських часах, люди мали можливість контролювати ті чи інші органи. Народний контроль – це був як центр захисту прав споживачів. Тому цей закон іде на посилення захисту прав споживачів різних товарів”.

Слова нардепа суперечать концепції запропонованого ним же законопроекту. На чотирьох сторінках пояснювальної записки йдеться лише про те, що народ України має контролювати владу. І це дуже важливо.

До речі, підписант 150-ти законопроектів Розенблат погоджується: проблема з законодавчим спамом у Раді дійсно є: “Звісно! А ще дуже багато законопроектів не мають висновків науково-дослідних центрів, не відповідають Конституції та іншим законодавчим нормам. Буває й таке, що Рада приймає закон, а потім починає розбиратися”.

СВЯТ БАГАТО НЕ БУВАЄ

 

Народні обранці в Україні – справжні колекціонери пам`ятних дат. У переліку депутатських законопроектів зареєстрована сила-силенна проектів постанов про святкування чого-небудь. Найчастіше депутати пропонують відзначати ювілеї від народження визначних постатей або річниці знакових подій. Утім, серед пам`ятних дат проходять і такі, які мало що кажуть пересічним українцям.

Прикладом такого законопроекту є постанова депутата Івана Куліченка, який запропонував відсвяткувати 100-річний ювілей підготовки будівельних кадрів у Придніпровській державній академії будівництва та архітектури. Цю дату мали би відзначити у квітні 2016 року. Причина загальнонаціональної гордості – значний внесок академії в розбудову країни, що виражається підготовкою кадрів.

“Враховуючи заслуги навчального закладу в підготовці висококваліфікованих кадрів у сфері будівництва, значний внесок у розвиток вітчизняної освіти і науки, у розбудову національної економіки та культури, у сприянні становленню та зміцненню України як демократичної, соціальної, правової держави доцільно відзначити на державному рівні 100-річний ювілею підготовки будівельних кадрів у Придніпровській державній академії будівництва та архітектури,” – йдеться в пояснювальній записці до документу.

А от народний депутат Юрій Вознюк цьогоріч пропонує відзначити ювілейну дату згадки про село Малий Житин, що на Рівненщині. Для цього він зареєстрував відповідну постанову – “Про відзначення 500-річчя з часу першої писемної згадки про село Малий Житин Рівненського району Рівненської області”.

Автор законопроекту не просто хоче відзначити цю дату на державному рівні, але й  зобов’язати Кабмін створити спеціальний комітет, що займався би організацією та проведенням святкових заходів.

“Малий Житин – село біля міста Рівного, за 10 кілометрів. Великий Житин – село, у якому є сільська рада, туди входить Малий Житин. Це Батьківщина першого президента України Леоніда Макаровича Кравчука,” – пояснює логіку своєї ініціативи Юрій Вознюк.

Нардеп переконаний, що це важлива дата, яка дійсно має відзначатися на загальнонаціональному рівні. І нагадує: минулого року так само пройшла його постанова про святкування 900-річчя селища міського типу Клевань.

Ланцюг проектів різноманітних святкувань доповнює ще багато документів. Ціла група депутатів, зокрема Валерій Писаренко, Віталій Хомутиннік, Анатолій Денисенко, Володимир Мисик, Дмитро Святаш та Олександр Фельдман, у 2016-му хотіли відзначати 55-річчя від першого польоту людини в космос.

А от нардепи Ігор Алєксєєв, Олександр Ксенжук та Сергій Мельник націлились відзначити 450-річчя з часу надання Хмельницькому Магдебурзького права. У пояснювальній записці до документу йдеться: відзначення таких дат сприяє консолідації українців.

Усі народні депутати твердо переконані у важливості законопроектів, які вони реєструють. Такі постанови, як правило, просувають мажоритарники. Але вони не завжди мають успіх, пояснює Олександр Заславський: “Це питання бюджетування. Наскільки я знаю, то такі постанови не так часто проходять. І це вже суто результати домовленості: кому виділити гроші на які визначні події”.

Разом з тим додає: такі речі трапляються і в міжнародній практиці. Найбільша проблема – не сам факт існування таких законопроектів, а відсутність аналізу їхньої потрібності та своєчасності.

Законотворча діяльність – один із показників ефективності народного депутата. Схоже, що народні обранці вирішили з цього приводу влаштувати своєрідний марафон. Проте, здається, вони забули – мірилом повинна бути не кількість поданих законопроектів, а їхня якість.

Цілком можливо, що за ще один рік 8–го скликання ми станемо свідками нових перлин законотворчості.

Тож стежити за тим, що реєструють обранці, треба і виборцям. Бо це, щонайменше, показує, чи переймається нардеп реальними проблемами, чи вигадує нові.

Джерело

(Visited 100 times, 1 visits today)

Залишити коментар:

Щоб залишити коментар, заповніть форму нижче:



9343

Оксана Марченко влаштувала вечірку після виходу з шоу "Танці з зірками 2018": фотофакт 13:04 1 коментар

Скандальна Оксана Марченко, яка є дружиною Віктора Медведчука, вирішила відсвяткувати свій вихід з шоу "Танці з зірками 2018". Телеведуча влаштувала вечірку, фото з якої опублікувала в мережі. Напередодні 8 прямого...

Стало відомо, хто представлятиме Україну у Мінську замість Кучми 12:35 1 коментар

На переговорах Тристоронньої контактної групи у Мінську 16 жовтня Україну представлятиме дипломат Руслан Демченко. Про це повідомила перший віце-спікер Верховної Ради, представник України в гуманітарній підгрупі ТКГ Ірина Геращенко. Вона...

Відома українська співачка йде із сцени (фото) 12:03 1 коментар

Українська співачка Анастасія Приходько, яка нещодавно представила новий кліп, приголомшила фанатів заявою, що іде зі сцени. Приходько повідомила про таке рішенні у своєму Facebook. Зокрема, співачка розповіла, що втомилася чути...

У РПЦ розказали, як каратимуть за молитви у храмах Константинопольської патріархії 11:34

За молитви в "заборонених" храмах Константинопольського патріархату священнослужителів РПЦ чекає покарання, а віряни, які порушили заборону зобов'язані будуть покаятися в цьому гріху на сповіді. Під заборону, зокрема, потрапили всі православні...

Росія планує інтегрувати ОРДЛО в свій склад, – експерт 11:02 1 коментар

Росія не відміняє незаконні вибори так званих "керівників" в ОРДЛО, щоб і далі продовжувати тиск на Захід. Кремль свідомо йде на загострення ситуації, підкреслюючи, що не піде на жодні компроміси...

Вагітна Меган Маркл вперше показала округлий живіт: фото 10:33

15 жовтня, Кенсінгтонський палац приголомшив цілий світ оголошенням про те, що дружина принца Гаррі Меган Маркл вагітна. Так, 16 жовтня герцогиня Сассекська вперше вийшла на публіку після новини про поповнення...

Мураєв запускає новий телеканал: що відомо про ресурс екс-"регіонала" 10:01

Завдяки великій пожежі у Києві з'явилася інформація, що опальний екс-"регіонал" Євгеній Мураєв готується запустити новий канал, назва якого, імовірно, буде співзвучною його політсилі. Раніше 24 канал повідомляв, що удень 15...

Спецоперація "Розкол" 09:47

Чим скоріше виникне Українська помісна церква, тим скоріше знизиться загроза кривавих провокацій. І збільшиться ймовірність ізоляції РПЦ 15 жовтня в Мінську пройшов синод РПЦ, який оголосив, що РПЦ розриває єдність...

Катастрофа Су-27: з'явилися перші фото і відео 09:13

ЗМІ публікують перші фото і відео з місця падіння винищувача Су-27 біля села Уланів, що на Вінничині На знімках видно, як військові, рятувальники і поліцейські працюють на місці падіння літака....

На українських АЗС дещо знизилися ціни на бензин 08:24

У період з 12 по 16 жовтня мережі WOG і ОККО знизили ціни на бензини на 50 копійок за літр. Про це свідчать дані щоденного цінового моніторингу "Консалтингової групи А-95",...

Збірна України у Лізі Націй перемогла Чехію і вийшла в еліт-групу 07:51

Збірна України у матчі 3 туру Ліги Націй в групі В здолала команду Чехії з рахунком 1:0. Матч проходив у Харкові, 16 жовтня. Після перемоги над Чехією українська команда набрала...

Мінський процес: Україна поставила жорстку вимогу до РФ 06:26

Україна гостро поставила вимогу до РФ і представників Кремля з ОРДЛО негайно скасувати підготовку так званих виборів на окупованому Донбасі. Про це написала перший заступник голови Верховної Ради України Ірина...

Сенцов потрапив у реанімацію 06:11

Політв'язень Кремля Олег Сенцов, який нещодавно припинив голодування, потрапив в реанімацію лікарні Лабитнангі Про це заявила сестра Сенцова, Наталія Каплан на прес-конференції в Києві, передає Еспресо.TV. "Він зараз знаходиться в...

Під час навчань упав винищувач Су-27 – загинули український і американський пілоти 19:49 3 коментарі

Під час військових навчань впав літак Су-27. Про це йдеться в повідомленні Генерального штабу. “Близько 17 години в районі села Уланів (між населеними пунктами Бердичів та Хмільник) у ході виконання навчально-бойового...

На Донбасі виявили новітню російську військову техніку: фото 16:30 1 коментар

На непідконтрольній Україні території Донбасу виявлені докази присутності сучасної російської військової техніки. Йдеться про нещодавно створений модуль супутникового зв'язку. Про це розповідає лабораторія цифрової судової експертизи DFRLab у своєму розслідуванні. Дослідникам вдалось довести...

Меган Маркл вагітна: коли народиться первісток королівського подружжя 15:38

34-річний британський принц Гаррі і 37-річна Меган Маркл незабаром стануть батьками. Відомо, що первісток королівського подружжя має народитися навесні 2019 року. Про це повідомляє Кенсінгтонський палац на офіційній сторінці в...

Україна – "розмінна монета": які країни використовують Київ і хто є його союзником 15:06 3 коментарі

Наразі Україна має статус "розмінної монети" між Європою та Росією, і ще особливо – Німеччиною. Щоправда, її єдиним союзником залишаються лише Сполучені Штати. Відтак, зокрема, з останніми й слід Києву...

Больова точка Росії: що може наблизити її кінець (відео) 14:37 3 коментарі

Росія намагається тиснути на больові точки сусідів, аби диктувати там свою політику. А також пробує розхитувати ситуацію в європейських країнах, фінансуючи крайні праві, націоналістичні рухи. Хоча й сама має слабкі...

Томос для України: якою мовою відбуватимуться богослужіння Єдиної помісної церкви 14:05 6 коментарів

Після об'єднання українських церков у Єдину помісну богослужіння проводитимуться здебільшого українською – це принципова позиція, однак інші мови також допускатимуться. Таку заяву зробив патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет під...

Україна стала найбіднішою країною Європи: дані МВФ 13:36 8 коментарів

Згідно з даними з нового звіту МВФ, Україна є найбіднішою країною Європи. За показником на душу населення Україну обійшла Молдова. Про це повідомив економіст, який керує приватним інвестиційним фондом на...
  • ріел ІФ виринаюча