Саміт “Великої сімки”, який пройшов в Канаді, чітко засвідчив розкол, який має місце між основними гравцями Заходу.
Так, після заяв президента США щодо необхідності повернути Росію до участі в самітах, аби світ знову побачив “Велику вісімку”, а також після його відмови ставити свій підпис під спільним комюніке країн-учасниць, можна говорити про те, що Дональд Трамп активізувався у власній політиці, яка є відмінною від політики Заходу.
Крім того, така політика Трампа викликає обурення і серед американського політичного істеблішменту, адже суперечить баченню Сенату та Конгресу США, котрі не мають намірів йти на поступки Росії. В свою чергу, європейські учасники саміту “G7”, заявили, що “повернення Росії на саміти формату G7 не може відбутися доти, доки не буде досягнуто значного прогресу у зв’язку з проблемами з Україною”.
Україна, ядерна угода з Іраном, занадто жорстка політика торгового протекціонізму по відношенню до тієї ж Канади і Європи, загравання з Путіним – все це можна назвати одним поняттям – “небезпечний Трамп”. І важливо усвідомити, що 45-й президент Сполучених Штатів був таким завжди, буде й надалі. І саме в таких умовах варто запропонувати Заходу нову стратегію. Стратегію, яка може дати конкретний результат.
Непередбачуваність Трампа в його рішеннях по відношенню до Росії вимагає від України побудови іншої стратегії у відносинах з США. Ми маємо спуститись на рівень нижче президентського, і розробити алгоритми взаємодії з віце-президентом Пенсом, державним секретарем Помпео, конгресменами та представниками Сенату, які вважають Росію найпершим ворогам США та усього світу.
Серед таких осіб варто назвати і Роберта Мюллера, спецпрокурора, який днями висунув чергові обвинувачення на адресу Пола Манафорта. Враховуючи той факт, що 24 липня, тобто за півтора місяці, розпочнуть судові слухання по Манафорту, Україна має шанс стати партнером принципового американського прокурора у справі доказів роботи Манафорта в інтересах Росії. Як в Україні, так і на території США. Спільна перемога над Полом Манафортом – це вагомий крок вперед щодо перемоги над Росією, адже докази втручання РФ у виборчий процес в США миттєво зроблять свою справу.
Важливі свідчення українців у справі Манафорта можуть стати інструментом, що активізує Конгрес Сполучених Штатів. Україні потрібна американська зброя і посилення санкцій проти Росії. Система американської влади дозволяє нашій державі досягати таких цілей. І коли ініціатива по тактиці протидії гібридним загрозам зі сторони Росії буде виходити від американських конгресменів, президенту Трампу буде нелегко переконати інших, що з Москвою потрібно говорити і домовлятися.
Паралельно, в найближчі місяці, було б доречним сконцентруватися також на Європі. Після виходу Трампа з ядерної угоди по США, а також після саміту “Великої сімки”, відносини між ЄС і Сполученими Штатами залишають бажати кращого. Крім того, сьогодні зростають ризики в енергетичній сфері (будівництво “Північного потоку-2”) та все гучніше чути голоси окремих європейців щодо необхідності зняття санкцій з Росії.
Європа не повинна забувати про жертви авіарейсу MH-17, збитого сепаратистами та росіянами у 2014 році над Донбасом. Ми увесь час маємо нагадувати Європі, що саме Україна сьогодні є тієї державою, яка захищає західні цінності у несправедливій війні з Росією. І працювати потрібно з Німеччиною та Францією, аби вони приборкали цинічні амбіції Угорщини, Італії та інших європейських друзів Путіна. Тактика точкових кроків, такого собі мікротаргетингу на міжнародній арені зробить українську політику протидії гібридним загрозам РФ більш ефективною. З кожним нашим західним партнером потрібно розмовляти про те, що цікаво саме йому, а не давати усім один і той же меседж.
“Небезпечність” Трампа вказує Україні на доцільність активнішої взаємодії з Великою Британією та Канадою. Офіційний Лондон – саме той партнер, який проводить дієву політику по відношенню до російських олігархів та незаконно виведених коштів з РФ, серед яких є і рахунки російських чиновників з близького оточення Путіна. Що ж стосується офіційної Оттави, то саме тут є великі перспективи щодо співпраці у декількох напрямках: експорт зброї, фінансова допомога та інвестиції в українську економіку.
Аби бути успішним в сьогоднішньому світі, потрібно змінюватися разом з цим світом. Україна має усвідомити, що звична для нас система міжнародних відносин рухнула, а на її уламках народжується нова. І основна задача нашої держави – стати активним учасником цієї системи. Світ повинен зрозуміти, що Україна заслуговує як на повагу, так і на підтримку. Здолати Росію можливо. Потрібно тільки розуміти, як і з ким вибудовувати відносини.
Крім того, така політика Трампа викликає обурення і серед американського політичного істеблішменту, адже суперечить баченню Сенату та Конгресу США, котрі не мають намірів йти на поступки Росії. В свою чергу, європейські учасники саміту “G7”, заявили, що “повернення Росії на саміти формату G7 не може відбутися доти, доки не буде досягнуто значного прогресу у зв’язку з проблемами з Україною”.
Україна, ядерна угода з Іраном, занадто жорстка політика торгового протекціонізму по відношенню до тієї ж Канади і Європи, загравання з Путіним – все це можна назвати одним поняттям – “небезпечний Трамп”. І важливо усвідомити, що 45-й президент Сполучених Штатів був таким завжди, буде й надалі. І саме в таких умовах варто запропонувати Заходу нову стратегію. Стратегію, яка може дати конкретний результат.
Непередбачуваність Трампа в його рішеннях по відношенню до Росії вимагає від України побудови іншої стратегії у відносинах з США. Ми маємо спуститись на рівень нижче президентського, і розробити алгоритми взаємодії з віце-президентом Пенсом, державним секретарем Помпео, конгресменами та представниками Сенату, які вважають Росію найпершим ворогам США та усього світу.
Серед таких осіб варто назвати і Роберта Мюллера, спецпрокурора, який днями висунув чергові обвинувачення на адресу Пола Манафорта. Враховуючи той факт, що 24 липня, тобто за півтора місяці, розпочнуть судові слухання по Манафорту, Україна має шанс стати партнером принципового американського прокурора у справі доказів роботи Манафорта в інтересах Росії. Як в Україні, так і на території США. Спільна перемога над Полом Манафортом – це вагомий крок вперед щодо перемоги над Росією, адже докази втручання РФ у виборчий процес в США миттєво зроблять свою справу.
Важливі свідчення українців у справі Манафорта можуть стати інструментом, що активізує Конгрес Сполучених Штатів. Україні потрібна американська зброя і посилення санкцій проти Росії. Система американської влади дозволяє нашій державі досягати таких цілей. І коли ініціатива по тактиці протидії гібридним загрозам зі сторони Росії буде виходити від американських конгресменів, президенту Трампу буде нелегко переконати інших, що з Москвою потрібно говорити і домовлятися.
Паралельно, в найближчі місяці, було б доречним сконцентруватися також на Європі. Після виходу Трампа з ядерної угоди по США, а також після саміту “Великої сімки”, відносини між ЄС і Сполученими Штатами залишають бажати кращого. Крім того, сьогодні зростають ризики в енергетичній сфері (будівництво “Північного потоку-2”) та все гучніше чути голоси окремих європейців щодо необхідності зняття санкцій з Росії.
Європа не повинна забувати про жертви авіарейсу MH-17, збитого сепаратистами та росіянами у 2014 році над Донбасом. Ми увесь час маємо нагадувати Європі, що саме Україна сьогодні є тієї державою, яка захищає західні цінності у несправедливій війні з Росією. І працювати потрібно з Німеччиною та Францією, аби вони приборкали цинічні амбіції Угорщини, Італії та інших європейських друзів Путіна. Тактика точкових кроків, такого собі мікротаргетингу на міжнародній арені зробить українську політику протидії гібридним загрозам РФ більш ефективною. З кожним нашим західним партнером потрібно розмовляти про те, що цікаво саме йому, а не давати усім один і той же меседж.
“Небезпечність” Трампа вказує Україні на доцільність активнішої взаємодії з Великою Британією та Канадою. Офіційний Лондон – саме той партнер, який проводить дієву політику по відношенню до російських олігархів та незаконно виведених коштів з РФ, серед яких є і рахунки російських чиновників з близького оточення Путіна. Що ж стосується офіційної Оттави, то саме тут є великі перспективи щодо співпраці у декількох напрямках: експорт зброї, фінансова допомога та інвестиції в українську економіку.
Аби бути успішним в сьогоднішньому світі, потрібно змінюватися разом з цим світом. Україна має усвідомити, що звична для нас система міжнародних відносин рухнула, а на її уламках народжується нова. І основна задача нашої держави – стати активним учасником цієї системи. Світ повинен зрозуміти, що Україна заслуговує як на повагу, так і на підтримку. Здолати Росію можливо. Потрібно тільки розуміти, як і з ким вибудовувати відносини.
Автор: Василь Яніцький
Яка стратегія у злодіїв і брехунів? Накрасти і закордон, а щоб не вигнали з корита мусять трохи на армію давати та дозволили з закордону валюту їм везти.