Василь Князевич підбиває підсумки 2009 року

Під головуванням Міністра охорони здоров'я України Василя Князевича відбулася підсумкова колегія Міністерства охорони здоров'я щодо результатів діяльності медичної галузі у 2009 р.. Участь у підсумковій колегії взяли начальники обласних управлінь охорони здоров'я, головні державні санітарні лікарі АР Крим, областей, міст Києва та Севастополя, водного, залізничного, повітряного транспорту, директори науково-дослідних інститутів МОЗ та АМН України, ректори вищих медичних навчальних закладів, головні позаштатні спеціалісти МОЗ з усіх спеціальностей, представники профспілкових організацій охорони здоров'я України на місцях та ін. 

 

Міністр охорони здоров'я Василь Князевич у своїй промові відзначив, що, незважаючи на економічно важкий 2009 рік медична галузь достойно працювала та впоралася з викликами, які випали на її долю. Він подякував своїм колегам та акцентував увагу на великій роботі, яку належить зробити на шляху до структурних змін в системі охорони здоров'я. Він висловив сподівання, що розпочаті в галузі охорони здоров'я реформи триватимуть, незалежно від політичних змін. 
На підсумковій колегії перший заступник міністра охорони здоров'я України Василь Лазоришинець озвучив основні показники діяльності галузі: 

Фінансування галузі 
Загальний обсяг видатків зведеного бюджету на 2009 рік було визначено у сумі 33,4 млрд. грн., що на 5 мільярдів більше, ніж минулого року. 
Видатки на охорону здоров'я в розрахунку на душу населення склали 646,1 грн., що на 24 грн. більше ніж у 2008 році. 
На місцевому рівні було профінансовано 97,2% від прийнятих бюджетів. 
Найнижчий рівень фінансування спостерігався у м. Києві - 88,9%, у Одеській, Львівській та Київській областях. 
Міністерством охорони здоров'я реалізується 24 державних цільових програми і комплексних заходів програмного характеру, затверджених указами Президента України, постановами Уряду, на які у бюджеті виділено 1,35 млрд. грн., що на 229 млн. грн. менше ніж минулого року. 
У повному обсязі було профінансовано видатки на закупівлю лікарських засобів за державними програмами, що представлено на слайді. 
На лікування хворих за кордоном було спрямовано 32,1 млн. грн. - майже в 10 разів більше ніж у 2008 році. 
Разом з тим у 2009 році не передбачались видатки на централізовану закупівлю медичного обладнання та капітальні ремонти для закладів охорони здоров'я всіх рівнів бюджетів, що негативно впливає на матеріально-технічний стан. 
Особливо це стало відчутно під час боротьби з пандемічним грипом. 
Разом з тим, Уряд після оголошення світової пандемії одразу передбачив 50 млн.грн для першочергових заходів протидії грипу. 
Окрім того, у жовтні для галузі була визначена окрема бюджетна програма для фінансування заходів МОЗ на запобігання поширенню та лікування грипу A/H1N1/Каліфорнія/ і гострих респіраторних захворювань, якою передбачено асигнування в сумі 330,3 млн. грн., які використано в сумі 128,9 млн. грн., на придбання медикаментів (117,8 млн. грн.) та оплату праці працівникам закладів охорони здоров'я, що підпорядковані МОЗ (11,3 млн. грн.). 
Кошти на оплату укладених договорів щодо придбання медичного обладнання Держказначейством, на жаль, не було профінансовано. 
Враховуючи загрозливі масштаби розвитку епідемічного процесу з резервного фонду Уряду було виділено кошти в сумі 500 млн. гривень на фінансування невідкладних заходів щодо запобігання поширенню інфекційних захворювань. 
МОЗ централізовано закуплено медикаментів, засобів індивідуального захисту, медобладнання на суму 214,1 млн. гривень. 
Оплата праці та соціальний захист медичних працівників 
Станом на 1 січня 2010 року середня заробітна плата у галузі становить 1555 грн . (в т.ч. у лікарів - 2055 грн., у середнього медперсоналу - 1190 грн., молодшого медперсоналу - 1130,38 грн.) 

Довідково: у промисловості середня зарплата - 2438,00 грн., в освіті - 1849 грн., тобто зберігається постійне відставання. 
Відповідно до постанови Уряду, лікарям та працівникам з вищою медичною освітою з 2010 року встановлюється надбавка за вислугу років у розмірі від 10 до 30 відсотків до посадового окладу в залежності від стажу роботи, що дозволило наблизити умови праці медпрацівників до умов, за якими здійснюється оплата праці педагогічних працівників. 


Медико-демографічні показники 
В Україні відзначається позитивна динаміка народжуваності: 
За минулий рік народжуваність зросла на 11,1‰, а смертність населення знизилась, що забезпечило зменшення природного убутку до - 4,2‰ на 1000 нас. У абсолютних цифрах у 2009 році народилось на 7763 дитини більше . 
Закріплено позитивну тенденцію щодо зростання чисельності пологів і зменшення чисельності абортів , що вплинуло на зростання народжуваності в країні. 
Проте на сьогодні ще не можна говорити про вихід України з демографічної кризи, оскільки показник має від'ємне значення. 
Загальна смертність населення за 2009 рік також знизилась на 6,1% порівняно з 2008 р. В абсолютних величинах це 47,8 тис. осіб . 
Незважаючи на пандемію грипу типу А/H1N1/Каліфорнія/ знижено показник малюкової смертності на 10,6%: 2009 р. - 9,26 на 1 тис. народжених живими. Однак, цей показник ще дуже високий і більш ніж удвічі перевищує аналогічні показники країн Західної Європи. 
Також спостерігається чітка тенденція до зниження смертності дітей у віці до 17 років . 
Материнська смертність - та сфера, яка ще потребує значних зусиль для врегулювання. 
Для виконання прийнятих на себе міжнародних зобов'язань Україна повинна знизити показник смертності до 11,0 на 100 тис. живонароджених. 
Ретроспективно з 1995 року показник материнської смертності набув тенденції до відчутного зниження . Проте, у 2009 році померла 131 жінка і це зростання було обумовлене пандемією грипу. На жаль, тільки за 2 місяці (листопад-грудень) померло 55 жінок, з яких 53 померли внаслідок блискавичного перебігу двобічної пневмонії, яку клініцисти пов'язують із грипом. 
Найбільше занепокоєння викликають регіони, які мають рівень показника материнської смертності 20 і більше випадків на 100 тис. живонароджених від причин, що не пов'язані з грипом. Це такі області як : Київська, Кіровоградській, Черкаська, Одеська, Запорізька, Закарпатська та м. Севастополь. 
При цьому не зареєстровано жодного випадку материнської смертності у Житомирській області. В Чернівецькій, Сумській та Івано-Франківській областях не було зареєстровано випадків материнських втрат від акушерських ускладнень. Хотів би подякувати лікарям цих регіонів за хорошу роботу. 
Розвиток первинної медико-санітарної допомоги на засадах сімейної медицини 
Реалізація відповідної державної програми дозволить покращити доступність медичної допомоги, насамперед у сільській місцевості, та конкретизувати можливості державної підтримки розвитку первинної медико-санітарної допомоги. 
Вже на сьогодні первинна медична допомога у сільській місцевості практично на 50% забезпечена закладами на засадах загальної практики - сімейної медицини, у місті показник забезпеченості - лише 7,9 %. 
Протягом 2009 року загалом створено 185 нових закладів: 139 у сільській місцевості та 46 у містах. В системі працює майже 8 тисяч сімейних лікарів. І це при потребі у понад 26 тисяч, яких треба терміново підготувати за найближчі три роки. 

Екстрена медична допомога 
Щороку бригадами швидкої медичної допомоги виконується понад 13 млн. виїздів. Понад 2 млн. осіб отримують екстрену медичну допомогу в амбулаторно-поліклінічних закладах. У стаціонари у невідкладних станах надходять понад 1 млн. осіб (майже 10% від загальної кількості пролікованих). 
Але хочу зазначити, що на догоспітальному етапі в Україні гине до 76% постраждалих від травм, в той час як в Європі спостерігається зворотна динаміка. 
Смертність населення внаслідок нещасних випадків, травм та отруєнь за статистикою починає випереджати серцево-судинні та онкологічні захворювання та виходить на перше місце. 
Міністерством здійснено комплекс заходів щодо зміни системи надання екстреної та невідкладної медичної допомоги, у т.ч. в частині переоснащення закладів в рамках підготовки до ЄВРО-2012; готуються основи для впровадження нової системи (кадри, матеріально-технічна база та ін.). 
Урядом схвалено Концепцію проекту Закону України "Про загальнодержавну Систему надання екстреної медичної допомоги " . 

Трансплантація 
В Україні створено Реєстр донорів гемопоетичних стовбурових клітин. 
Міністерством розроблено Державну цільову соціальну програму "Трансплантація" на період до 2012 року (затв. постановою КМУ 8.10.2008 р.) - насамперед з метою впровадження новітніх медичних технологій для лікування тяжких захворювань у дітей та дорослих, що призводить до направлення громадян на дороговартісне лікування за кордон. 
На сьогодні розгорнуто мережу міжрегіональних центрів трансплантації. 
Проте, кількість трансплантацій не перевищує 100-120 на рік, що становить лише 1,6 на 1 млн. населення, тоді як в Австрії - 81,5, в Іспанії - 85,6, в США - 76,7 на 1 млн. населення. Вимагає розвитку трансплантація печінки і серця. 
Особливою сьогодні є потреба розвитку в Україні трансплантації кісткового мозку. В Україні таку медичну допомогу забезпечує лише 2 центри, що дає змогу здійснити лише 5 трансплантацій на 10 млн. населення. Все зазначене свідчить про необхідність продовження системної роботи у цьому напрямку. 

Онкологія 
Сьогодні в Україні мешкає майже 860 тисяч людей, які в той чи інший час перенесли онкологічне захворювання. 
Майже 90 тисяч жителів України щороку помирають від раку, при чому 35 відсотків - особи працездатного віку. Через запізнілу діагностику онкологічних захворювань залишається високим відсоток (38-40%) онкологічних хворих, які помирають протягом одного року після встановлення діагнозу. У розвинених країнах світу цей показник не перевищує 30%. 
З метою упорядкування організації надання медичної допомоги хворим з онкологічною та передпухлинною патологією у 2008 році створено ДУ " Національний інститут раку " - потужний науково-дослідний заклад. 
Створюються високоспеціалізовані центри радіохірургії із застосуванням найсучасніших пет-технологій, оснащені найсучаснішим устаткуванням - 2 у Києві (в онкоцентрі та Феофанії). У найближчі три роки такі центри запрацюють і в регіонах. Кожний з них зможе обслужити близько 2 млн. осіб. Центри відповідатимуть найвищим світовим стандартам. 
Розроблено Загальнодержавну програму боротьби з онкологічними захворюваннями на період до 2016 року, затверджену Законом України. Це дієва програма, де на протидію раку виділяється понад 3,7 млрд. грн. 
У 2009 році уряд збільшив асигнування на технічне оснащення онколікарень. 
Досягнуто позитивних результатів за три роки виконання Державної програми "Дитяча онкологія": 
- Збільшено майже на 1000 кількість пролікованих дітей. 
- Збільшився рівень охоплення хворих дітей спеціальним лікуванням з 78,6% до 81,5%. 
- Знизився на 2% рівень смертності дітей, зумовленої онкологічними захворюваннями. 
- Зменшилась питомої ваги дітей, які померли протягом року від встановлення діагнозу "Злоякісне новоутворення" з 22,1% до 19,8%. 

Серцево-судинні захворювання 
Проблема запобігання серцево-судинним захворюванням та їх лікування стає питанням національної безпеки на фоні складної демографічної ситуації. 
На сьогодні в Україні із 50 368 хворих на ГІМ в оптимальні терміни надання медичної допомоги (6 годин) госпіталізується менш ніж 20 % хворих гострим інфарктом міокарду, і тільки в межах 15 % пацієнтів поступають протягом 90 хвилин з моменту захворювання.  
Хоча активізовано роботу в лікуванні інфаркту міокарда, залишається низьким рівень первинної ангіопластики/стентування та тромболізису. 
На жаль, можливості системи охорони здоров'я України суттєво відстають від необхідної потреби та середньоєвропейських показників. У європейських країнах реперфузiя проводиться у понад 80% хворих, при цьому половині хворих проводиться первинна ангiопластика, а третині - тромболітична терапія . 
У 2009 році зросла на 71% кількість усіх втручань з приводу захворювання серцево-судинної системи. Кількість коронарографії та стентувань вінцевих артерій збільшено на 23,7% та 28,9% (відповідно 2008 року). 
Питання стоїть у переоснащенні спеціалізованих відділень та центрів та підготовці інтервенційних кардіологів, над чим ми зараз працюємо. 
У 2009 році в Україні працював 21 центр серцево-судинної хірургії: 4 центри розташовані в місті Києві, 17 в інших обласних центрах. На сьогоднішній день операції на відкритому серці виконують у 17 центрах, у 4 центрах виконують операції по закритій методиці та інтервенційні кардіологічні втручання Однак, річна потреба в операціях забезпечено на 42,8% та лише на 9,8% в лікувально-діагностичних процедурах. 
У 2009 році вперше впроваджені коронарографії та стентування у Маріуполі, Івано-Франківську, Полтаві та Житомирі. 


ВІЛ - інфекція/СНІД, туберкульоз 
З часу виявлення першого випадку ВІЛ-інфекції у 1987 році на початок 2010 року в Україні офіційно зареєстровано 161 119 випадків ВІЛ-інфекції серед громадян України, у тому числі 31 241 випадків захворювання на СНІД та 17 791 випадків смерті від захворювань, зумовлених СНІДом. 
У 2009 році в країні зареєстровано майже 20 тисяч нових випадків ВІЛ-інфекції (43,2 на 100 тис. населення). Однак за за період 2006 - 2009 років відмічається зниження темпу приросту даного показника: 16,8%, 10,5%, 7,6%, 5,7%, відповідно. 
Оновлені оцінки стосовно ВІЛ/СНІДу в Україні засвідчують, що на початок 2010 року в Україні мешкало 360 тисяч людей, віком від 15 років і старше, інфікованих ВІЛ. Ці дані відрізняються від даних офіційної статистики кількості осіб, які живуть з ВІЛ/СНІД, і перебувають під диспансерним наглядом у спеціалізованих закладах охорони здоров'я (101 182 особи) на початок 2010 року. Відмінність між цими показниками підтверджує, що лише 28%, або кожний четвертий з людей, які живуть з ВІЛ в Україні, пройшов тест на ВІЛ і знає свій ВІЛ-позитивний статус. 
СНІД залишається серйозним викликом системі охорони здоров'я України. Лікування СНІДу досі є високовартісним. 
Внаслідок впровадження широкомасштабної антиретровірусної терапії вперше, у 2007 році, в країні було відмічено незначне зниження кількості хворих на СНІД. Протягом останніх трьох років, кількість людей, у яких діагностовано СНІД, реєструється приблизно на одному рівні. 
В 2009 році вперше, в порівнянні з попереднім роком, зменшилася кількість випадків смерті від СНІДу з 2 710 до 2 591 (в показниках на 100 тисяч населення з 5,8 до 5,6, тобто на 2,6 %), що є першим вагомим доказом позитивного впливу впровадження антиретровірусної терапії в Україні. 
Проте, доступ до антиретровірусної терапії в Україні поки що не задовольняє потреб пацієнтів. 
Станом на 01.01.2010, в Україні АРТ отримувало 15 871 осіб, з них за кошти держбюджету України - 14 468 осіб (91,2%) та 1 403 (8,8%) - за кошти 6-го раунду Глобального фонду (переважно пацієнти з подвійною (ВІЛ/ТБ) та потрійною ВІЛ/ТБ/СІН патологією). 
Україна сьогодні має Національну стратегію щодо подолання ВІЛ-інфекції/СНІДу, яка реалізується шляхом виконання Загальнодержавної програми забезпечення профілактики ВІЛ-інфекції, лікування, догляду та підтримки ВІЛ-інфікованих та хворих на СНІД на 2009 - 2013 роки, яка вперше прийнята як Закон України. 
Починаючи з 90-років протягом останніх 4-х років відзначається повільне зменшення показника захворюваності на туберкульоз. В 2009 році рівень захворюваності на туберкульоз був на 14,2 % нижче, ніж в 2005 році, коли відмічали найвищий рівень цього показника - 84,1 на 100 тис. населення. Рівень смертності знизився за цей період на 29%. В 2007 році на 10% знизився та стабілізувався рівень захворюваності на туберкульоз серед підлітків. Захворюваність на туберкульоз серед дітей за цей період не зазнала суттєвих коливань і перебувала на одному й тому ж рівні - 9 на 100 тис. дитячого населення. 
Ситуацію щодо поширення епідемії туберкульозу в Україні взято під контроль завдяки комплексу організаційних заходів та суттєвому збільшенню фінансування 


Кадрове забезпечення медичної галузі 
У минулому році нам вдалося утримати показник забезпеченості лікарями на рівні попереднього року - 80,4%, різниця між фізичними особами та посадами складає майже 48 тисяч . Показник забезпеченості лікарями, які безпосередньо надають медичну допомогу - 26,8 на 10 тис. населення - також стало знаходиться нижче середньоєвропейського рівня. 
Залишаються проблемними питання укомплектованості лікарями фтизіатричній, патологоанатомічній, рентгенологічній, лабораторній та санітарно-епідеміологічній службах. 
Показники забезпеченості і укомплектованості молодшими спеціалістами з медичною освітою в цілому по Україні ще достатні і складають відповідно 93,8 на 10 тис. населення або 95 , 2% від потреби. Зазначу, що у цьому році відбудеться перший випуск магістрів медсестринства у Житомирському інституті медсестринства. 
У минулому році вжито цілу низку системних і соціальних заходів, що дозволило прийняти на перший курс медвузів понад 920 осіб з числа сільської молоді з цільовими направленнями. 
Повністю виконано план державного замовлення по підготовці медиків та фармацевтів, суттєво збільшили підготовку дитячих лікарів та гігієністів, нестача яких особливо відчутна. У Національній медичній академії післядипломної освіти створено Інститут сімейної медицини та створюється Інститут менеджменту. 
У 2009 році 4322 випускникам, що навчались за державним замовленням, надано перше робоче місце ( 99,8% загального випуску) . Близько половини випуску - 2028 осіб направлені на роботу у закладах сільської місцевості, з них 464 на посади лікарів загальної практики-сімейної медицини та 101 - на посади лікарів-фтизіатрів. 
Проведена значна робота у напрямі створення та функціонування університетських лікарень, які повинні стати основою прориву в удосконаленні високоспеціалізованої медичної допомоги населенню, досягненні нової якості підготовки лікарів і наукових досліджень. 
Концепція створення університетських лікарень вже реалізована у Тернополі, де на базі обласної клінічної лікарні створено медичне об'єднання Тернопільську університетську лікарню зі збереженням форми власності кожного із засновників. 
Прикладом інтегративної моделі є створення у минулому році Стоматологічного центру Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького шляхом передачі університету Львівської обласної стоматологічної поліклініки. 
Міністерство охорони здоров'я України законодавчо запровадило у галузі Систему безперервного професійного розвитку лікарів та провізорів , яка передбачає здобуття лікарями (провізорами) кредитів з усіх видів діяльності у міжатестаційний період. 


Відродження престижу професії медика, розвиток засад гуманізму 
Вперше в історії країни Міністерство виступило з низкою ініціатив щодо налагодження співпраці з Церквами і релігійними організаціями України , на основі принципу соціального партнерства. У 2009 році спільно з представниками християнських Церков була запроваджена вища галузева нагорода МОЗ - Хрест Пантелеймона Цілителя , яким відзначаються найбільш видатні медики за милосердя, професіоналізм та відданість справі. Прийнято Етичний кодекс лікаря України , який задекларував відданість лікарської спільноти ідеалам гуманізму. Впроваджено " Національну Медичну Премію " - незалежного конкурсу серед медичних працівників.