112.ua

Економічне зростання: чи станеться диво?

Макропоказники бюджету 2017 року передбачають зростання ВВП на 3%, інфляцію 8,5% та середній курс гривні до долара в році 27,2 грн за долар. При цьому планується на 18% збільшення дохідної частини бюджету. За словами економічного експерта Всеволода Степанюка, такі цифри вельми сумнівні.

"Неозброєним оком видно, що навіть при досягненні таких макропоказників зростання дохідної частини бюджету у 18% за рахунок податкових надходжень неможливе. У такому разі незрозуміло, як можна було запланувати таку дохідну, і, відповідно, видаткову частини бюджету", - говорить він.

Якщо подивитися дохідну частину спеціального фонду бюджету, то можна побачити, що в якості доходів закладені надходження від приватизації, спецконфіскації, а так само міжнародна грантова допомога і фактично міжнародні кредити. Експерти не впевнені, що ажіотаж допомагати Україні раптом не вщухне.

"У 2017 році загальний тренд підтримки України у світі, швидше за все, зміниться на протилежний. А значить, що про гранти та кредити у тому обсязі, які були в попередні два роки, потрібно забути. Сумнівні і надходження від приватизації, не кажучи вже про спецконфіскацію, закон про яку ще навіть не прийнятий", - розповідає Всеволод Степанюк.

У бюджеті-2017 передбачене сильне зростання українського експорту - на 8% у наступному році, а імпорту - на 9,5%. Такі показники, на думку експертів, практично нереальні і нічим на даний момент не обґрунтовані. Відомо, що експорт в 2016 році продовжив впевнено падати, зменшившись за 10 місяців на 7,9%.

"Для істотної зміни такої тенденції особливих підстав немає, тобто експорт буде продовжувати падіння. Та й імпорт, при зменшенні зовнішнього кредитування рости, однозначно, не повинен", - коментує Всеволод Степанюк.

Новини за темою: Економічні підсумки 2016 року: Зростання тарифів, долара, боргів і нездійснені надії

Виходячи з цих передумов, а так само з того, що економіка України практично на 100% залежить від експортно-імпортних операцій, очікувати зростання ВВП до 3% не доводиться.

"Буде великим успіхом, якщо ми вийдемо на зростання експорту в 3-4% на тлі глибокого падіння в 2016 році. Це означає, що в оптимістичному варіанті зростання ВВП в 2017 році може бути не більше 1,5%, тобто в два рази менше", - прогнозує експерт.

Європа українського виробника не вітає - маршируємо в Азію

За словами генерального директора Української Асоціації постачальників торговельних мереж Олексія Дорошенка, дуже багато галузей в Україні впали і підніматися з об'єктивних причин не зможуть. Основна з них – немає попиту на ринках, адже сусідні країни, а також Європа, українського виробника не шанують. Так, серед імпортерів Україна наростила в минулому році найбільше експорту, порівняно з іншими країнами – 17%. Передумовою стало те, що наші виробники стали більше вибирати призначених для них квот, наданих іншими державами. За підсумком 2016 року Україна посіла 7 місце з експорту продовольства в країни Європи. В основному за рахунок курячого м'яса (2%) і агропродукції (3,2%). Якщо чиновники продовжуватимуть підтримувати українського постачальника квотами, то, звичайно ж, експорт може зростати. Однак, за словами експерта, іноземці зовсім не зацікавлені робити такий благородний жест.

"Якщо інші країни збільшать квоти для нас, то ми зможемо поставляти нашу продукцію в більшій кількості. Але практично ніхто з них не захоче пустити нас на нові ринки, інакше ми станемо виштовхувати представників інших країн, а це вже занадто невигідно багатьом", – говорить Олексій Дорошенко.

Він зазначив, що в минулому році виробництво цукру і молочної продукції встрепенулось. У новому році займуться експортом даного товару, але експерт розповідає, що поставки будуть в Грузію і різні країни Азії, але не в Європу. Причина тому – ЄС не дає митних квот.

"В цілому, Україна цілком могла б нарощувати експорт на 8% продуктів і 92% агропродуктів, але навряд чи конкуренти дозволять це зробити, а без квот нам практично виконати таке завдання за показниками неможливо", - зазначає Олексій Дорошенко.

Новини за темою: Рада підтримала забезпечення масштабної експортної експансії українських виробників

У 2017 році в Україні створять державну установу з підтримки експорту. Так планують підтримувати українського виробника і постачальника і полегшувати їм роботу.

"Те, що влада усвідомила необхідність створити такий заклад – це вже хороший крок у бік українських експортерів. Але обсяг грошей, що виділяється на цю саму підтримку, може викликати тільки сміх. Ніякого істотного впливу на експорт з такими ресурсами не буде надано", - каже Всеволод Степанюк.

Крім того, експерт розповідає, що і до обіцянок прем'єра провести осучаснення пенсій з урахуванням трудового стажу можна ставитися скептично. Достатніх дотацій пенсійному фонду для цього в бюджеті не закладено.

"Сподіватися, що в пенсійний фонд різко зростуть надходження від підняття мінімальної зарплати як мінімум помилково – цих відрахувань не вистачить, щоб покрити необхідну потребу", - зазначає він.

Деякі банки закриються, а курс долара підросте

За словами радника президента Асоціації українських банків, фінансового аналітика Олексія Куща, в 2017 році "інфляційна вода", що скупчилася в індексі цін виробників промислової продукції (зростання на 30% у 2016 році), частково перейде в сектор споживчої інфляції (показував помірне зростання у 2016 році на 14%) і зробить на неї істотний вплив. Крім того, на рівень споживчих цін будуть впливати процес рекапіталізації "ПриватБанку", більш м'яка монетарна політика.

"Уряд ймовірно "доб'ється" від НБУ запуску кредитування реального сектора економіки і подальшого зниження кредитних ставок. Дефіцит бюджету (до 90 млрд грн), який схоже на те, що буде покритий механізмом випуску ОВДП, верхній поріг емісії яких було знято. Не виключено, що станеться і перерахування прибутку НБУ в доходи бюджету (понад 40 млрд грн), а також зростання мінімальної заробітної плати (3200 грн) і соціальних стандартів", - говорить Олексій Кущ.

За його прогнозами, інфляція споживчих цін в 2017 році прискориться порівняно з 2016 роком, не дивлячись на задеклароване зниження. Враховуючи останні події і бюджет на 2017 рік, параметри грошово-кредитної політики НБУ можуть бути переглянуті в бік більш "м'якого" варіанту. Тобто не буде такого стиснення ліквідності на ринку, як це сталося в 2016. Індекс споживчої інфляції, швидше за все не буде скорочений до однозначного числа і збережеться в діапазоні 10-15%. У 2017 році Україна отримає квазідержавну банківську систему другого рівня: більш ніж 50% активів банків будуть контролюватися державою. Це прискорить процес витіснення залишків малих і середніх банків з ринку капіталу.

Новини за темою: Економічні гасла для української еліти, а не для народу

"Нас очікує ще 10-15 банкрутств, деякі з них будуть досить відчутними. Процентні ставки на депозити буду поступово знижуватися. Що стосується кредитування, то малий і середній бізнес будуть практично відрізані від нього. Кредити будуть направлятися у великі державні проекти, а також в сектор великих фінансово-промислових груп. Кредитні ставки будуть знижуватися неринковими методами. Система буде поступово переорієнтовуватися на державні ресурси (докапіталізація державних банків) і формувати активи за принципом адміністративного управління", - зазначив він.

На думку експерта, в 2017 році українців очікує штучне зниження депозитних ставок; адміністративне зниження кредитних ставок; доступ до кредитування в основному монопольного сектора економіки (50% від загального обсягу). Скорочення кількості банків на 10-15 – у зону ризику потрапляють малі та середні банки, скоріше за все вони просто зникнуть. Крім того, в новому році зростання ролі держави на ринку капіталу стане очевидним.

Всеволод Степанюк відзначає, що окремо потрібно зупинитися на націоналізації "ПриватБанку" і подивитися, як це вплине на курсову стабільність у країні. Причин на те кілька – поки не відомо, скільки потрібно коштів для нормалізації його роботи; незрозумілий процес роботи з боржниками банку і кількість емісійних коштів, які при цьому може надрукувати НБУ.

"Але якщо більше половини коштів надійде за рахунок викупу держоблігацій НБУ, про курс 27,2, як середньому в 2017 році, можна відразу забути. Важливо, щоб нові керуючі змогли переконати клієнтів не йти з банку і не переводити емісійні кошти у валюту. Такі механізми в НБУ є, але чи захоче банк їх застосувати?" - розповідає Всеволод Степанюк.

За словами Олексія Куща, валютні коливання в 2017 році можуть робити різні ходи розвитку, за якими нам доведеться спостерігати. Оптимістичний сценарій, який спирається на базову модель (зростання ВВП на рівні 2%, відсутність реальних змін) - в такому випадку гривня збереже позиції в коридорі 27-30 грн за дол. Песимістичний сценарій: політична криза, грубі економічні прорахунки. Курс може перевищити позначку 30. Після цього прогнозування утруднене, так як "гальмівний шлях" курсу значно збільшується, так само як і його волатильність на ринку.

"Тому третій варіант - катастрофічний, можливий при глибокій системній кризі. У цьому випадку варто очікувати адміністративне обмеження курсу і його відрив на чорному ринку, коли дна вже не буде", - зазначив він.

Розквіт монополістів спричиняє необґрунтоване коливання цін на продукти

За словами Олексія Дорошенка, ціни на продукти в січні-лютому 2017 року будуть стабільними. В цей період завжди затишшя щодо купівельного попиту. А от якщо буде рости долар, або ціни на світовому ринку, то й українці помітять стрибки на цінниках у магазинах і на ринках.

"Зміни цін на продукти в Україні відбуваються, якщо є коливання загальносвітові. Тоді ми йдемо на 1-3% вгору або вниз. Ну а якщо раптом долар буде по 30 грн, то ціни зростуть на 11%", - говорить Олексій Дорошенко.

У групу ризику, тобто те, що може дорожчати швидкими темпами – хліб, гречка, м'ясо. Причина цього не тільки, що не налагоджена робота контролюючого органу за цінами, а і монополісти, які в Україні відсувають дрібних конкурентів на задній план.

Новини за темою: Після скасування держрегулювання ціни на продукти в Україні незначно зросли, - Держспоживслужба

"В Україні 70% виробників м'яса належать монополісту. І у підсумку ми можемо бачити, що куряче філе відсотків на 50% зросло в ціні. Але такого логічно не повинно бути, собівартість ніжки філе особливо ж не відрізняється – очевидно, що є особи, які встановлюють свої права на ринку. Або ось виробництво хліба в 2016 році впало на 1% порівняно з 2015, значить, купівельна спроможність на нього падала. Всі ж розмови про те, що він подорожчає, ведуться небезпідставно", - зазначив експерт.

Олексій Дорошенко розповідає, що показник роздрібного обороту в 2014 році падав на 33%, а в 2016 р. виріс на 3%, в 2017 р. також буде зростати, але у зв'язку з великим падінням раніше відновити колишні показники неможливо. Все ж, якщо середня зарплата стане 3200 гривень, то купівельна спроможність збільшиться, але не набагато. Робочих місць в Україні стало менше, хоча б тому, що дрібний бізнес закривається, а монополістам нова робоча сила у такому обсязі не потрібна. Крім того, відбуваються скорочення серед держслужбовців. Так що в 2017 році можливостей покращувати своє матеріальне благополуччя у більшості українців немає, не кажучи про те, щоб підняти економіку в цілому.

Олена Гончарова