В Івано-Франківську провели конференцію присвячену науковій спадщині професора Ігоря Андрухіва

Івано-Франківський університет права імені Короля Данила Галицького та меморіальний музей «Калуська в’язниця» провели «круглий стіл» під назвою «Наукова спадщина професора Ігоря Андрухіва» до 60-річчя від дня народження науковця.



Слово від сім’ї професора Ігоря Андрухіва виголосив його син — Олег Андрухів, проректор з навчально-виховної роботи університету, кандидат юридичних наук, доцент, інформують ”Вікна”.


Учасники «круглого столу», зокрема, згадали участь Ігоря Андрухіва в археологічних дослідженнях на території меморіального комплексу «Дем’янів лаз», діяльність в обласному товаристві «Меморіал» та культурно-науковому товаристві «Рух», написання підручників та посібників «Основи християнської моралі», «Християнська етика», «Історія України».


Андрухів Ігор Олексійович (4 січня 1957– 11 грудня 2011) – доктор історичних наук, кандидат педагогічних наук, професор, полковник міліції у відставці.


Народився в селі Перевозець Калуського району Івано-Франківської (тоді Станіславської) області в сім’ї робітників. У 1984 р. закінчив історичний факультет Івано-Франківського педагогічного інституту ім. В. Стефаника. Працював піонервожатим, вчителем історії та завучем школи м. Тисмениця по виховній роботі. У 1990 році був обраний на посаду 1-го секретаря Тисменицького райкому компартії України. З 1994 по 1998 рр. – провідний архівіст Державного архіву Івано-Франківської області. З 1998 року проходив службу в органах внутрішніх справ, а саме – на викладацькій роботі в Прикарпатському юридичному інституті Львівського державного університету внутрішніх справ. А з вересня 2011 року – професор кафедри теорії та історії держави і права та по сумісництву – радник ректора Івано-Франківського університету права імені Короля Данила Галицького.


У 1997 році захистив кандидатську дисертацію на тему: «Виховна діяльність українських молодіжних товариств Галичини: 1894–1939 роки» зі спеціальності 13.00.01 – Теорія і історія педагогіки та отримав науковий ступінь «кандидат педагогічних наук». У 2006 році захистив докторську дисертацію зі спеціальності 07.00.01 – Історія України, дисертація на тему: «Політика Радянської влади у сфері релігії та конфесійне життя на Прикарпатті в 40-80-х роках XX ст.: історико-правовий аналіз» та отримав науковий ступінь «доктор історичних наук». У 2005 році Андрухіву І. О. присвоєно вчене звання «доцента кафедри соціальних дисциплін», а у 2011 році – «професора кафедри теорії та історії держави і права».


Андрухівом І. О. було створено наукову школу з дослідження історії діяльності правоохоронним органів на Прикарпатті та вперше, на основі раніше засекречених архівних матеріалів правоохоронних органів, досліджено репресії періоду Другої світової війни на території Західної України. А десятки книг Ігоря Олексійовича неодноразово були удостоєні нагород та номінацій.


Під керівництвом Андрухіва І. О. було захищено ряд дисертаційних досліджень. За активну педагогічну та наукову діяльність у 1988 р. Андрухів І. О. став лауреатом Республіканської премії ім. Миколи Островського, «Відмінником народної освіти УРСР» (1989), у 2003 р. був визнаний найкращим науковцем року на Прикарпатті, лауреат премії ім. Р. Федоріва (2003) та М. Стельмаховича (2007). Також, був нагороджений відомчими відзнаками МВС України, серед основних: «За відзнаку в службі I ступеня», «За розвиток освіти, науки і техніки (I та II ступінь)» (2006, 2007) та «Почесний знак МВС» (2008).


Ігор Олексійович з дружиною Оксаною прожив у шлюбі 29 років. Виховував трьох дітей: Мар’яна, Олега та Богдану-Марію.



Якщо ви помітили помилку виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.

Додати новий коментар




Останні новини з категорії Фоторепортаж: