ДністроГЕС: електроенергія замість екології?

У грудні 2015 року з офіційних джерел стало відомо, що на Дністрі планують побудувати каскад гідроелектростанцій. І вже більше року точаться суперечки про те, чи потрібна Західній Україні електроенергія такою ціною.
 
news-image: ДністроГЕС: електроенергія замість екології?

Умова задачі

Державне підприємство «Укргідроенерго» запланувало побудувати на ріці Дністер шість ГЕС – п’ять руслових, для роботи яких потрібні великі водосховища, і одну дериваційну, для роботи якої ріку потрібно загнати в трубу, пише Галицький кореспондент.

Вартість проекту складе понад 40 млрд. грн., з яких більшу частину потрібно буде позичити у Європи. Пікова сумарна потужність запланованих гідроелектростанцій повинна скласти 390 МВт – досить небагато, якщо порівняти, до прикладу, з одною лише Бурштинською ТЕС, потужність якої у шість разів більша і складає 2400 МВт.

Звісно, порівнювати ГЕС і ТЕС не зовсім коректно, адже у випадку з Верхньодністровським каскадом (саме так називається цей проект) мова йде про відновлюване джерело енергії – воду. Проте наслідки будівництва цих станцій можуть призвести до втрат, відновити які Україна вже не зможе.

Незручна екологія

Щоб збудувати п’ять руслових ГЕС, потрібно затопити значні території. Мова йде майже про 2 тис. га землі, які підуть під воду. Але суть навіть не у втратах для сільського господарства (які будуть значними), не у вимушеному переселенні десятка сіл на території Івано-Франківської, Тернопільської та Чернівецької областей та не в очевидному зростанні соціальної напруги після цього – суть у непоправній шкоді, яка буде завдана екології і туризму регіону.

«Дністровський каньйон є одним із див України», – каже доцент факультету туризму Прикарпатського національного університету Володимир Великочий. «Ця територія має унікальні геологічні поклади, унікальну флору та фауну, яку нищити в принципі не можна. Багато з тамтешніх видів внесені до Червоної книги України. Будівництво там будь-яких речей, які би шкодили існуванню цих ресурсів, карається кримінальним законодавством. Водоймища, утворені внаслідок будівництва дамб, підмиватимуть береги каньйону. При наявному стані карстовості це може призвести до утворення нових печер, а згодом – навіть до просідання ґрунту, і ми отримаємо екологічну катастрофу».

Інститут екології Карпат НАН України ще на початку 2016 р. опублікував екологічний висновок з цієї проблеми, який базується на ґрунтовному вивченні всіх нюансів будівництва гідроелектростанцій на Дністрі. У документі йдеться про те, що в разі спорудження водосховищ будуть знищені галерейні та прирічкові ліси, місця нересту червонокнижних видів риб – вирезуба, стерляді, марени, чопу – і, як наслідок, самі ці види, а також багато видів рідкісних рослин. Всього може зникнути або опинитися під загрозою зникнення близько сорока видів, деякі з яких мешкають лише тут.

«Згідно зі статтею 6 ЗУ “Про природно-заповідний фонд”, на землях природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного або історико-культурного призначення забороняється будь-яка діяльність, яка негативно впливає або може негативно впливати на стан природних та історико-культурних комплексів», – пояснює Петро Тєстов, еколог організації «ЕПЛ». «Будь-яке будівництво водосховища негативно вплине на стан природних комплексів, бо наявні об’єкти ПЗФ на Дністрі створюються, аби охороняти не взагалі територію, а конкретні природні комплекси. Тому, в принципі, це будівництво є незаконним. Що відбудеться з екосистемою, можна побачити на прикладі наявних водосховищ на Дністрі та його притоках. Це буде цвітіння води, погіршення її якості, заростання верхів’їв водосховища, збирання намулу перед греблею ГЕС, а також ризик затоплення прилеглих територій».

Боротьба громади

В Івано-Франківській області, на відміну від Тернопільської, органи місцевого самоврядування та сама громада одностайно виступили проти будівництва цих ГЕС, з огляду на вищезазначені причини. Івано-Франківська обласна рада навіть проголосувала за повну заборону будівництва цих гідроелектростанцій. Втім, як пояснює депутат облради та керівник ГО «Поступовий гурт Франківців» Сергій Адамович, це рішення не має вирішальної юридичної сили, на відміну від погодження громад тих сіл, які потрібно буде відселити в разі початку будівництва.

«Ми зробили добрий поштовх, – зазначає Адамович. – У громадах відбувається активізація. Є дзвінки, зокрема з Нижнева. Вони провели збори громад Тлумаччини і сказали, що вони проти ГЕСів. Те ж саме є і в інших населених пунктах. Розгортається дискусія в середовищі сільських та селищних рад. 22 села мають дати погодження на будівництво цих ГЕС. Втім не всі з них будуть затоплені. Є, наприклад, маленьке село Уніж, де постійне населення близько ста осіб, – і навіть від них були дзвінки, що вони жваво це обговорюють і незадоволені будівництвом. Громада проти, і тиск в кінцевому результаті буде чинитися саме на них. Бо якщо громади не погодяться, то не буде повноцінного комплекту документів. Відповідно, тоді можна буде оскаржувати в суді законність цих рішень».

Активна громадськість – екологи, науковці, туристи та просто мешканці сіл – створили рух «Вільний Дністер», а також тематичну групу в соцмережі «Фейсбук» під назвою «Врятуй Дністер від ГЕС». У ній розміщають тематичну інформацію, новини, публікації, ведуть дискусії. У деяких дописах наводиться інформація про тиск на селян і обіцяння їм «золотих гір» у разі згоди на будівництво. На сайті петицій до президента України була створена відповідна петиція. Глава держави розгляне її у тому випадку, якщо звернення набере 25 тисяч голосів «за». Наразі їх лише 2100.

«Що робить Івано-Франківська обласна рада для спротиву цим ГЕСам? Ми створили комунальне підприємство «Дністровський ландшафтний парк», і можна буде чинити спротив через нього, – пояснює Сергій Адамович. – Підприємство має центр у Тлумачі, і на найближчій сесії облради, 10 березня, буде, напевно, призначений його директор. Екологічна комісія підтримала кандидатуру Ігоря Шумеги – директора «Облагролісу», який нещодавно написав заяву на звільнення. Тепер все залежить від того, чи проголосують за нього, – спочатку була велика боротьба за цю посаду. По течії Дністровського каньйону є чотири національні природні парки, і наша частина НПП не є під охороною. Підприємство мало б зайнятись розвитком громад, розвитком туризму, будівництвом відпочинкових комплексів. Якщо в Унежі буде дериваційна ГЕС, то фестивалів і туристів у майбутньому там не буде. Та й взагалі, якщо почнеться будівництво ГЕСів, про туризм можна забути. Ці електростанції не створять багато робочих місць, і не факт, що взагалі працюватимуть. До прикладу, на Черемоші вони просто не працюють, не виробляють свій мінімум електрики. Крім цього, на цій території немає потреби в ГЕС. Тут немає великих промислових підприємств, великих туристичних центрів, немає економічної потреби. Вони не є складовою комплексної програми розвитку Городенківщини чи Тлумаччини».

Альтернатива енергетиці

У країнах Європи вже починається процес відмови від «малої гідроенергетики». Зокрема, через усвідомлення шкоди, яку вона завдає довкіллю. Україна ж наразі, схоже, не хоче розуміти цієї тенденції – і дарма. Адже Дністер не є нашою приватною власністю. Ріка протікає також територією Молдови, і в разі побудови ГЕС Молдова, фактично, втратить ріку, про що представники цієї країни вже давно заявили.

У разі потреби в електроенергії можна було б знайти чимало інших шляхів – побудувати сонячні та вітрові електростанції (це в рази дешевше і не вимагає знищувати Дністер), наростити потужності вже збудованих станцій чи переорієнтувати їх на внутрішній ринок. Проте наявний стан справ дає підставу думати, що справа тут радше в освоєнні величезних сум грошей, які підуть на цю «альтернативу енергетиці», ніж у реальному прагненні державних мужів «дати країні світло».

Чи зможе громада Івано-Франківщини зупинити процес будівництва не потрібних регіону ГЕС? Залежить від нас із вами.



Якщо ви помітили помилку виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.

Додати новий коментар




Останні новини з категорії ЕкоЗлочини: