Франківець Віктор Сокирко про навчання, роботу та життя в Польщі

В Україні все більше задумуються про виїзд за кордон. Ледь не на кожному кроці оголошення про швидкі візи. Черги у візовому центрі, черги на кордонах. Сотні фірм-посередниць, що обіцяють допомогти влаштуватись в чужій країні.
 
news-image: Франківець Віктор Сокирко про навчання, роботу та життя в Польщі
 

Причини для виїзду закордон у кожного свої – хтось іде вчитись, хтось заробити грошей, а хтось почати нове життя. Звичайно, кожен розуміє, що у чужій країні життя не буває легким.  Про свій досвід навчання, роботи та життя у сусідній Польщі кореспонденту Бліц-Інфо розповів 29-річний франківець Віктор Сокирко.

Хлопець влітку 2013 вирішив податись на навчання до сусідньої Польщі. Каже, у Франківську з дипломом факультету філософії перспективи не було, хоч на той час мав непогану роботу у газеті. Втім, мав бажання продовжувати навчання. Волею випадку подав документи на магістратуру у Варшавську політехніку. І отримав позитивну відповідь. Так опинився в Польщі. Та вчитись вийшло недовго – гривня знецінилась, батьки вже не могли допомагати з дому та й власні заощадження закінчувались. Тож хлопець вирішив йти працювати.

«Я їхав до Польщі, маючи на меті тільки навчання. Та коли курс гривні до злотого пішов вгору, був змушений шукати роботу. Знайшов доволі швидко, у сфері IT – займався розробкою веб-сторінок. Втім, працювати та вчитись виявилось не так вже й легко. Так протягнув кілька місяців. Шалених кілька місяців, коли повертався у гуртожиток на кілька годин лиш поспати. Та на роботі таким графіком були незадоволені, був змушений брати академвідпустку», - пригадує Сокирко.

За словами франківця, ставлення українців в Польщі до своїх буває дуже двояким.

«До прикладу, я жив у гуртожитку з хлопцем із Донецька. Його позиція щодо війни на сході була проросійська, тож багато сперечались. У підсумку, я переїхав. У роботі та спілкуванні теж по-різному буває. До прикладу, можуть приховувати місце роботи, бо бояться, що ти займеш його місце. Особливо, таке буває у маленьких містечках, де українець на українця дивиться, як на конкурента. Хоч, звичайно, не завжди наш до нашого вороже ставиться. До прикладу, у Варшаві міцна українська громада», - зазначає хлопець.

Схожа ситуація й у відношення поляків до українців. Частенько заробітчан сприймають не дуже привітно. Мовляв, роботу відбирають і на розмір зарплати впливають, бо готові працювати за менше. Посилив цю неприязнь і сумнозвісний фільм «Волинь».

«Можу сказати, що Майдан, події на сході пересічний поляк сприймав зі співчуттям. Відчувалось, що вони нас розуміють, підтримують. Але фільм трохи перекосив це ставлення, налаштував вороже. Як кажуть, з кожного боку кордону лиш в один бік видно», - каже франківець.

На думку Сокирка, також розкол між українцями та поляками поглиблює московська пропаганда. Вважає, що від ультраправих молодіжних рухів ниточки тягнуться до Росії.

«Хоч, у столиці люди легше на це дивляться, або стараються просто про це не говорити. Але є такі, серед яких стараєшся не говорити українською. Насправді, то все залежить від ситуації. Можуть спочатку косо дивитись, але якщо ти з людиною більше спілкуєшся, то та упередженість минає», - роздумує Віктор.

Щодо роботи, то затребуваними, як в Україні, є робітничі професії та сфера IT.  Останнім дуже легко знайти роботу у Польщі. За словами франківця, українські програмісти вже знають собі ціну і просять зарплатню, більшу аніж місцеві. Щодо робітничих професій, то постійний попит на робітників з України створений готовністю працювати за значно менші гроші, аніж поляки. Причина такої ситуації зрозуміла – в Україні за схожу роботу на фабриці пропонують втричі менше

«Хоч працювати треба багато, буває й до 12-ти годин робочий день. Ніхто нікого не шкодує, взяти вихідний чи відпустку доволі проблематично, навіть якщо ти береш її за свій рахунок. Вже як береш вихідні, то мусиш до того попрацювати за трьох. Та й загалом, можуть обдурити, обіцяти одне, а виплачувати інше. До прикладу, був скандал, коли українці виходили на пікет – поляк-роботодавець покликав на роботу за одних умов, а виявились зовсім інші. Фактично попали у рабство, жили у бараці. Таке теж трапляється, від цього ніхто не застрахований», - резюмує.

Серед помітних переваг проживання у Польщі Сокирко називає комфортний громадський транспорт – система оплати, стан тролейбусів та автобусів. Також у Варшаві недорога комуналка. При тому, електрика обходиться дорожче за газ.  Водночас, каже, що українці часто дуже ідеалізують життя в Європі.

«Все так ідеально виглядає тільки з цього боку кордону. До прикладу, їхня медицина для мене якесь божевілля. Я не розумію, як можна чекати кілька місяців, аби потрапити на прийом до лікаря. Тому ходжу до приватних клінік, хоч це й дорожче. Харчування у комунальних лікарнях теж жахливе. Не все так добре і доступно, як ми собі уявляємо. Розваги там дорогі, аби купити щось дорожче, масштабніше, то треба на всьому економити. Наприклад, техніку чи авто. Хоч автівки у порівнянні з Україною у рази дешевше. Але там є такий нюанс, що машину ти купиш дешево, але за страховку прийдеться віддати ту ж суму, або й ще дорожче. На власне житло зібрати теж доволі проблематично, тому дуже багато людей живе на орендованих квартирах. Я от цікавився питанням іпотечних кредитів, то виходить, що за квартиру мав би сплачувати 40 років. От нащо мені та квартира у 70?», - риторично цікавиться Віктор.

Каже, три роки життя в Польщі добряче виснажили і він все частіше думає про повернення в Україну. Хоч помічає, що все більше українців їдуть до сусідньої держави у пошуках роботи та кращого життя.



Якщо ви помітили помилку виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.



Коментарі:
Гість, 14 березня, 21:20
Типу моцкалі комусь потрібні, якби не нафта й газ, ви б були на рівні життя як Сомалі, бігали б з голою сракою в лаптях за ведмедями з балалайкою. Хоча й зараз не особливо краще.Достатньо глянути на арабські країни з нафтою, яких в них рівень життя, і поїхати далі ніж 100 км від Мацкви.
Відповісти

Гість, 14 березня, 14:32
Правильно написав! Але в Україну повертатися не хочиться! Тут сплошний бардак! Так довела наша влада, щоб люди із своєї країни, і своєї домівки тікали. Їдуть бідолахи, щоб кусок хліба заробити!А вони крадуть, крадуть і брешуть! Багату країну розвалили, розікрали, так їх допустили. Але швидко буде цьому кінець !
Відповісти

Гість, 14 березня, 17:45
Зах.Україна могла б запросто приєднатися до Польщі.Нах... той Київ 5 млн. годувати і що за це мати? 4 тис. зарплати.З іншої сторони кацапи всеодно життя не дадуть, кому вони треба ті донбаси луганди.Приєдналися би собі до поляків і горя не знали.
Відповісти

Гість, 14 березня, 21:09
Взагалі-то Київ нас і годує, а не ми його. Зах.Україна була під Польщою в 1919-1939рр., ще раз вже не хочеться бути під ляхами.
Відповісти

Гість, 15 березня, 8:41
Все заберає, а потім ділить копійки на місця!
Відповісти

Додати новий коментар



Погода, Новости, загрузка...

Погода, Новости, загрузка...



Останні новини з категорії Фоторепортаж: