Їжа – не привілей: хто та чому годує нужденних у Івано-Франківську

Усі вони кілька разів на тиждень – і в сніг, і в сонце – варять здоровенні каструлі їжі, чаю та влаштовують обіди просто неба.
news-image: Їжа – не привілей: хто та чому годує нужденних у Франківську
 

У всіх різна мотивація, але сходяться вони в одному – кожна людина, незалежно від соціального статусу, кольору шкіри чи національності, має право на їжу та гуманне ставлення, пише Репортер. Хто та чому годує нужденних у Франківську?

Обід і дружба

Майже сім років волонтери Спільноти Святого Егідія влаштовують обіди просто неба для людей, яким нічого їсти. В Івано-Франківську ця міжнародна організація з’явилась у 2004 році. Спільноту організували за зразком римської, яку заснували школярі та студенти півстоліття тому, щоб допомагати бідним. Нині осередки є в понад 100 країнах.

У Франківську волонтери почали свою роботу з опіки над мешканцями геріатричного будинку. А за кілька років взялися за харчування людей, які живуть на вулиці.

«Нам не довелося вигадувати велосипед – роздача їжі є одним із напрямків роботи, який практикують у Римі вже кілька десятиліть. Нам розповіли, як все організовано там, окреслили план», – розповідає Іван Харук, один із волонтерів.

Та якщо з організацією обідів проблем не було, то кого годувати – волонтерам довелося ще пошукати.

«Ми не знали, де ті люди, що то за люди. Ми йшли на вокзал, на вулиці, шукали, говорили з ними, розповідали, хто ми такі, – каже волонтер. – До людей, які погано пахнуть і неохайно виглядають, мало хто підходить. А тут прийшли ми – молоді люди, почали нормально говорити, принесли поїсти. Тому реагували вони на нас класно».

Починали егідівці з бутер­бродів і чаю. За власні кошти купували хліб, ковбасу, сир, заварювали чай. Згодом побачили, що власними силами не справляються, тому заручилися підтримкою місцевих підприємців. Зараз спільнота організовує два щотижневі повноцінні обіди на 60 осіб – о 17:00 щосереди у привокзальному сквері та щонеділі на площі Шептицького.

У традиційному меню: суп чи борщ, макарони чи крупи з рибою або котлетою. Продукти для обідів дає їдальня «Золота ліра», готують страви у «Панорамі плазі». Бутерброди та чай продовжують робити волонтери. Тут допомагають ПАТ «Івано-Франківський хлібокомбінат» і готель «Надія». Традиційною також залишається і молитва перед обідом до покровителя Спільноти Святого Егідія – захисника знедолених і неповносправних.

Серед тих, хто приходить поїсти, люди різні і в кожного своя історія. Тому егідівці ставлять собі за мету ще й допомогти і подружитися з ними.

«Хтось не має, чим заплатити за комуналку, когось вигнали з дому, хтось живе на вулиці. Це різні люди. Зараз вони приходять до нас, щоб не лише поїсти, а й поспілкуватися, пожартувати. Вони бачать молодих людей з іншого оточення, бачать в тому надію, а ми ставимося до них як до всіх інших, – каже Іван Харук. – А ще відчуваємо відповідальність, бо це не просто добрі діла – коли захочу, тоді вийду і зроблю – це регулярна справа, бо на нас розраховують».

Замість бомб

Франківські неформали понад десять років діляться їжею з нужденними. З 2007 року молодь проводить в місті акцію «Їжа замість бомб». У 2015-му вони об’єднались у вільну групу «We Care», яка й продовжила традицію. Нині організацією руху займаються Іван та Ірина. Кажуть, у тому, що роблять, не бачать нічого особливого, тому уникають публічності і просять не публікувати їхніх прізвищ.

Фото Під час роздачі їжі активісти «We care» спілкуються з людьми, які приходять поїсти, і записують з ними інтерв’ю

«Їжа замість бомб» – це міжнародний рух, який зародився у США. Це і спроба нагодувати кожного голодного, і протест проти насильства та соціальної несправедливості.

«Суть у тому, щоб показати – суспільство витрачає велику кількість коштів на вбивство, насильство, війну і при цьому забуває про те, що на вулиці є люди, які не мають що їсти, – каже Іван. – Якби держави витрачали стільки ж грошей, часу та енергії на харчування людей, скільки вони витрачають на війни, на світі не існувало б проблеми голоду».

Щонеділі о 14:00 активісти організовують роздачу їжі на вулиці Низовій. В меню виключно вегетаріанська їжа. Усі харчі купують за власні кошти. Нагодувати вдається близько 25 людей.

«Раніше ми збиралися в когось із нас вдома, разом варили гречку чи макарони, готували салати, варили чай. Зараз це спростили – кожен варить сам і приносить, – говорить Ірина. – Гроші – власні стипендії, підзаробітки, зарплата. Насправді, ми не задумуємось, але на 150 грн можна спокійно нагодувати понад 30 людей».

На роздачі приходять різні люди, правило одне – хто хоче їсти, має її отримати.

«Були люди, які думали, що нам платять, є такі, що сваряться, казали нам, що будуть скаржитись меру. А є просто вдячні, – розповідає дівчина. – Бувають моменти, що тяжко чи лінь вставати зранку в неділю, варити, нести. Та коли після обіду підходить якийсь дідусь, дякує і каже, що те, що ми принесли, – найсмачніше, що він їв за тиждень – готова тягати баняки ще 10 років».

Холодильник з людським обличчям

За кілька тижнів у Франківську почне працювати ще одна ініціатива – «Соціальний холодильник». Проект взялося організувати культурно-освітнє товариство інвалідів «Українська молодіжна група».

Фото: Соціальний холодильник, який облаштували мешканці Лондона

У приміщенні реабілітаційного центру «Гармонія», що на Молодіжній, 54, волонтери поставлять холодильник, з якого всі охочі зможуть взяти або покласти туди продукти. Подібні ініціативи успішно працюють у багатьох країнах. Також нещодавно соціальні холодильники з’явилися в Києві та Львові.

«Ідея проста і базується на загальнолюдських цінностях, – розповідає заступник голови товариства Андрій Філіпчук. – Не раз у місті бачив, як люди пірнають за їжею в сміттєві баки. Пошукав в інтернеті вирішення проблеми і знайшов іноземні приклади».

Про свою ідею чоловік випадково розповів товаришу, той вирішив на добру справу віддати свій холодильник, яким не користується. Зараз волонтери провели його дезінфекцію, потім пофарбують та забрендують.

Аби забезпечити постійне наповнення холодильника їжею, планують звернутися за допомогою до підприємців.

«У першу чергу, це мусять бути заклади харчування, які мають надлишок їжі: кафе, піцерії, їдальні, – каже Андрій. – Також за кордоном такі холодильники розміщують поблизу супермаркетів. Тому хотіли б знайти у кожному мікрорайоні міста підприємців, які б зголосилися поставити холодильники біля своїх закладів».

Крім того, поблизу холодильників планують облаштувати місця збору одягу.



Якщо ви помітили помилку виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.

Додати новий коментар



Погода, Новости, загрузка...

Погода, Новости, загрузка...



Останні новини з категорії Фоторепортаж: