Бюджет «Євробачення»: скільки закладаємо на розкрадання?

Підбивати фінансові підсумки «Євробачення-2017» ще зарано, але коли цей час настане, нудно не буде. Пише «Главком»

Деякі речі лишаються незмінними. 12 років тому на «Євробачення-2005», за приблизними оцінками, виділили майже 23 мільйони гривень. Тут маються на увазі державні гроші, адже були й спонсорські надходження. Після проведення конкурсу Держфінінспекція недорахувалась половини цих коштів. Також Україна приймала у себе Євро-2012, і на футбольний чемпіонат пішло вже цілих 40 мільярдів гривень. Сума ця включала реалізацію інфраструктурних проектів, але не тільки. Приблизно 40% з них було вкрадено.

У 2012-му пакет відповідних документів, що підтверджували факт розкрадання, тодішня опозиція відправила до Міжнародної групи з протидії відмиванню брудних грошей (FATF). Скидається на те, що організація будь-яких масштабних заходів в Україні обов’язково має передбачати закладання в їхній кошторис мільйонів, які спокійно перекочують у кишені зацікавлених осіб. І, як показує досвід, такого «запасу» має бути доволі багато. Бо вкраденою виявиться кожна друга гривня.

Хоча, можливо, поточний рік переплюне всі попередні досягнення. Підбивати фінансові підсумки «Євробачення-2017» ще зарано, але коли цей час настане, нудно не буде. Підготовка до конкурсу ще триває, але вона вже ознаменувалася трьома великими скандалами. Скандал номер один – це лого фестивалю, яке обрали та затвердили протягом 60 секунд і за яке розробникам (яких також визначили з непристойною поспішністю) заплатили 420 тисяч гривень.


Лого «Євробачення-2017»

Скандал номер два – це відмова команди, котра заповзялася організовувати «Євробачення» в Києві, продовжувати роботу над підготовкою та проведенням конкурсу. Причина відмови, за словами одного з організаторів Дениса Блощинського, – невміння і небажання управляючих структур працювати прозоро, відкрито та у належному правовому полі.

Скандал номер три – абияк (і водночас надзвичайно дорого!) відремонтована станція «Лівобережна». Нагадаю, що в ремонт, котрий не витримує жодної критики, вгатили 24,5 мільйона бюджетних коштів.

І це ще далеко не кінець історії. Освоєння 855,4 мільйона гривень успішно триває. Передбачається, що підготовка арени потягне на 32 млн грн, оренда приміщення у Міжнародному виставковому центрі обійдеться ще у 28 мільйонів, а «створення творчої концепції дизайну сцени» вже висмоктало з бюджету 3,8 млн грн. На піар-супровід «Євробачення» закладено 10 мільйонів гривень, на їжу для учасників – 12,9 мільйона, а охорона конкурсу коштує, як виявилося, 113 тисяч на день.

Експерти в один голос твердять про те, що суми завищені в рази і що можна (і треба було!) знайти дешевших виконавців. Тих, що нагодують, захистять, «творчо оформлять», протягнуть оптоволоконний кабель, налагодять звук та світло за значно менші суми. Але так, мабуть, нецікаво, адже на відкатах зі штучно завищених розцінок можна непогано заробити. Що, власне, й відбувається. При цьому рік на календарі не має жодного значення – все йде як завжди. І за Ющенка, і за Януковича, і за Порошенка.

 

Звісно, кожна країна по-своєму розпоряджалася коштами, приймаючи у себе «Євробачення». Естонія у 2002-му інвестувала в конкурс відносно небагато – 8 мільйонів євро. Швеція у 2016 році витратила на 14,5 мільйона. А бувало в історії «Євробачення» й так, що країни-переможниці відмовлялися проводити конкурс, й саме через його дорожнечу. У 1974-му від «Євробачення» відхрестився Люксембург, а у 1980-му – Ізраїль.

Хтось обирав для конкурсу найбільшу з можливих сцен (досі не побито рекорд стадіону «Паркен» у Копенгагені, де в 2001 році були присутні 38 000 глядачів), а хтось не ганявся за столичним пафосом – як, наприклад, ірландське містечко Мілстріт з населенням у 1500 осіб, яке приймало «Євробачення-1993». Проте навряд чи знайдеться ще одна держава із таким масштабом розкрадань, які властиві Україні.

Було б іще півбіди, якби згодом витрачені кошти повернулися до держбюджету завдяки масовому притоку туристів або ж інвестицій. Досвід 2012 року засвідчив, що такі надії не справджуються – після футбольного чемпіонату туристичний потік зріс лише у 1,5 разу, та й те майже виключно за рахунок гостей з Росії. Нині ці гості гірше татарина, що ж стосується європейців, то навряд чи їхня кількість істотно збільшиться. Особливо зараз, коли Україна втягнута у війну.

Втім, абстрагуючись від війни, я справді не розумію, чим (крім яскраво знятого промо-ролика) Кличко сподівається навернути «паломників» до Києва.

 

Смердючими маршрутками замість гідного муніципального транспорту? Невпорядкованою службою таксі? Заторами на дорогах та паркувальною мафією? Дорогами, які у Києві виглядають так, ніби це на Хрещатику, а не на сході України тривають бойові дії? Чи, може, мальовничою потворністю МАФів? Відсутністю туалетів на вулицях? Браком недорогих хостелів і загалом «високої культури побуту», яку ніхто не продемонструє іноземцям?

Що ж стосується інвестицій, то вони взагалі не мають стосунку до «Євробачення». Вони – з іншої історії. З історії про відсутність забюрократизованості та зарегульованості системи. З історії про прозорість кредитування та надійність банків, про чесність і непідкупність судів, про мінімізований податковий тиск та загалом сприятливий інвестиційний клімат. З цим у нас, на жаль, усе доволі погано – Україна втрачає інвесторів, і жодні співочі шоу – хоч за мільйони, хоч за мільярди – цю ситуацію не виправлять.

Отож «Євробачення-2017» таки відчутно вдарить по державній скарбниці. І навіть не прямими витратами на конкурс – бог з ними, адже сам факт його проведення несе Україні чималі нематеріальні бонуси. Він вдарить подарованою крадіям можливістю запустити лапу у казну, і це дійсно дуже прикро. І хоча Петро Порошенко й каже, що в системі корупції «вже виникають проломи, і їх треба розширювати», фортеця все ще виглядає міцною та неушкодженою.

І, до речі, в бюджеті 2017 року все ще закладено витрати на проведення Євро-2012. На увазі маються борги попередніх років – досі не віддані, але не забуті. На корупційну складову ці видатки, звісно, ніхто не перевіряє, та й перевіряти не буде. Особливо враховуючи «мізерність» суми (2 мільйони гривень) та той форс-мажор, в якому приймався останній бюджет. Ось такі у нас «проломи» – схожі радше на чорну діру, здатну засмоктати все, що бодай віддалено нагадує грошову купюру. 



Якщо ви помітили помилку виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.

Додати новий коментар



Погода, Новости, загрузка...

Погода, Новости, загрузка...



Останні новини з категорії Суспільство: