Субсидії усім! Що криється за лаштунками урядової щедрості

Виділених у бюджеті 50 млрд на субсидії не вистачає, потрібно знайти ще 25. Пише «Главком»

Непрозорі розрахунки на газовому ринку, диктат монопольного постачальника НАК «Нафтогаз України», низька платоспроможність українців та недофінансування субсидій поставили на межу виживання галузь тепло-комунальної енергетики. Підприємства, що забезпечують наші домівки теплом та гарячою водою, опинились в заручниках. Уряд обіцяє зупинити двобій між «Нафтогазом» та теплокомуненерго завдяки ухваленому закону про реструктуризацію боргів підприємств ТКЕ.

Цей закон покликаний покласти край непрозорим взаємозалікам «Нафтогазу» з використанням субсидій на десятки мільярдів гривень, виділених населенню на компенсацію оплати тарифів. Монополіст постачає до бюджету «віртуальні» гроші, накручує мільярдні штрафні санкції комунальним підприємствам, арештовує їхні рахунки, позбавляючи можливості здійснювати виробничу діяльність. Врешті-решт страждають споживачі – платять захмарні ціни за неякісні послуги.

Мало 50 мільярдів

Логічним завершенням опалювального сезону став новий борговий рекорд: на 10 травня заборгованість за газ підприємств тепло-комунальної енергетики (ТКЕ) наблизилася до 26 мільярдів гривень! Пальму першості в рейтингу комунального колапсу традиційно утримує компанія «Київенерго» – борг перевалив за 4 млрд грн.

Фінансовий крах комунальних підприємств зумовлений низькою платоспроможністю населення, якому в липні 2016 року вдвічі підвищили тарифи на тепло та гарячу воду, а потім ще стрибнули тарифи на водопостачання та водовідведення. Трапилося це через різке зростання цін на газ та електроенергію. У результаті отримувачами субсидій стали 46% українських сімей (майже 8 млн домогосподарств), що свідчить про рівень бідності нашого населення. 

Борговий шлейф наростає ще й тому, що в державній скарбниці коштів на субсидії бракує, комунальним підприємствам та управителям житлових будинків вони вчасно не відшкодовуються. «В бюджеті-2017 на субсидії виділено майже 50 млрд грн, але реальні потреби можуть виявитися ще більшими – 75 млрд», – визнав у своїй відповіді на запит «Главкома» віце-прем’єр з регіонального розвитку, будівництва і житлово-комунального господарства Геннадій Зубко. За його даними, розрахунки за нарахованими субсидіями не відбуваються вчасно – на 1 квітня 2017 року держбюджет заборгував підприємствам, що надають послуги, майже 30,5 млрд грн. «Значна частина цієї суми – це борг перед підприємствами ТКЕ», – повідомив віце-прем’єр. Відповідно, комунальним підприємствам не вистачає коштів на оплату газу, придбаного в «Нафтогазі», для виробництва тепла.

«Держава не має достатньо ресурсів фінансувати такі величезні обсяги субсидій, тому й зменшує всі соціальні нормативи. По Києву вже використано на оплату субсидій 90% усього ресурсу, а загалом по Україні – майже 70%», – повідомила «Главкому» народний депутат, заступник голови парламентського Комітету з питань будівництва та житлово-комунального господарства Альона Бабак.

Ще одна причина зростання газового боргу підприємств ТКЕ надійно «захована» у хитросплетіннях фінансових потоків державної скарбниці, з якої компенсують населенню платежі за комунальні послуги. Головним провідником цих схем виступає газовий монополіст – НАК «Нафтогаз України», на рахунках якого збирається ресурс субсидій, адже кошти з бюджету лише транзитом заходять на рахунки комунальних підприємств, а потім одразу перетікають до «Нафтогазу». А от що відбувається потім – це вже історія з детективним шлейфом. І завжди вона на користь газового монополіста.

Мінфін прикриває непрозорі взаємозаліки «Нафтогазу» з бюджетом

Стримування монетизації субсидій (коли «живі» бюджетні дотації перераховуються на банківські картки споживачів) зберігає можливість для «Нафтогазу» здійснювати клірингові розрахунки не лише з підприємствами ТКЕ, а й із бюджетом держави, тобто поповнювати його віртуальними грішми у вигляді взаємозаліків із ПДВ тощо. Профільні експерти неодноразово звинувачували монополіста у зловживаннях, надійно захованих у цих схемах.

Тепер же, коли для подальшого існування комунальної галузі приховувати проблему стало небезпечно, влада відкрила завісу. Що ж відбувається за лаштунками загальнодержавної кампанії з виплати субсидій?

Виявляється, понад 85% усіх розрахунків за субсидіями проводяться шляхом взаємозаліку, тобто здійснюються непрозорі клірингові розрахунки. «Контролювати повинен Мінфін. Процедура важка та непрозора, моніторинг також слабкий», – визнає Геннадій Зубко, акцентуючи, що саме ці взаємозаліки і стали однією з причин нарощування заборгованості за газ комунальними підприємствами перед «Нафтогазом».

Яким чином налагоджено цей моніторинг? Чи виявляє Мінфін зловживання і які їхні масштаби? Яких запобіжних заходів вживає міністерство? З таким переліком запитань «Главком» звернувся до міністра фінансів Олександра Данилюка, але відповіді так і не отримав. Депутати шукають відповіді на ці ж запитання у Рахунковій палаті.

«Вивченням ефективності та вчасності розрахунків за програмою субсидій з державного бюджету займається Рахункова палата, куди я як депутат написала своє звернення. Мені відповіли, що вивчатимуть це питання. З точки зору бюджетного законодавства, це неправильно, що субсидіями поточного року закриваються борги старих періодів», – говорить у розмові з «Главкомом» парламентар Альона Бабак. 

Механізм розрахунків базується на підписанні Спільних протокольних рішень (СПР) та взаємному заліку зобов’язань за допомогою системи рахунків кожної зі сторін у казначействі. Така система важка в адмініструванні і фактично не забезпечує можливості визначити відповідальну сторону за затримку в розрахунках, адже СПР є колективним документом – там може бути більше п’яти сторін. Крім того, вона спотворює взаємовідносини між контрагентами та стимулює до накопичення зобов’язань.

«Вирішити проблему можна шляхом переходу на розрахунки живими коштами. Це надасть системі прозорості, зменшить можливості до маніпуляцій та дозволить чітко ідентифікувати, яка зі сторін не виконує зобов’язання. Джерелом «живих» коштів для фінансування субсидій можуть стати податки та розподіл прибутків «Нафтогазу України», – запевнив Геннадій Зубко, пояснивши, що затримка монетизації зумовлена верифікацією отримувачів соціальних виплат. Відомо, що процес перевірки Мінфін розпочав ще минулого року, намагачись зекономити на субсидіях мільярди гривень.

Штучно накручені штрафи та пені підприємствам ТКЕ

Якщо зсумувати всі доходи «Нафтогазу України», то загальний ресурс сягне майже 100 млрд грн на рік. Це реальні кошти для формування в бюджеті держави ресурсу для надання субсидій населенню.

Проблема в тому, як зробити, щоб цей ресурс надходив до бюджету «живими» коштами, а не у вигляді взаємозаліків, як це відбувається вже кілька років поспіль. Але така прозорість невигідна «Нафтогазу». Та й на владному олімпі такий перебіг справ усіх влаштовує, інакше непрозорі фінансові схеми давно б заборонили. 

«Нафтогазу» створили ідеальну можливість використовувати бюджетні субсидії на розрахунки за боргами минулих років, а тому на оплату за поточними рахунками коштів бракує, отже, рівень розрахунків набагато нижчий, ніж міг би бути. А відтак, на постійно зростаючі поточні борги комунальних підприємств монополіст нараховує нові штрафи та пені – їхній обсяг уже перевищив 6 млрд грн і не виключено, що стільки ж додасться після завершення всіх судових процесів монополіста проти комунальників.

Водночас «Нафтогазу» забезпечили шпаринку для виведення «живих» коштів – дозволили робити через спеціальні рахунки, запроваджені згідно з постановою КМ №217 у червні 2014 року про порядок розподілу коштів, що надходять на поточні рахунки із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків з постачальником природного газу, на якого покладено спеціальні обов’язки.

«Статтею №20 постанови 217 у формулі розподілу коштів введено відповідний коригуючий коефіцієнт на рівень розрахунків з 1.09.2015. Відповідно, «Нафтогазу» вигідніше погашати борги до цієї дати, ніж розраховуватися за поточні поставки. Тоді вони будуть отримувати більшу частку («живих» коштів. – «Главком») зі спеціальних рахунків», – повідомили «Главкому» в прес-службі віце-прем’єра Геннадія Зубка.

Схема штрафних санкцій за газові борги ТКЕ

Зрозуміти, як функціонує схема нарощування штрафів та пені комунальним підприємствам на користь «Нафтогазу», нескладно, якщо розібрати всі ланцюги цього процесу.  

  1. Населення та інші споживачі заборгували сплату за послуги підприємств ТКЕ, які потім заборгували ці ж суми компанії «Нафтогаз».
  2. Бюджет заборгував підприємствам ТКЕ сплату субсидій для населення, відповідно, ТКЕ заборгували ці кошти «Нафтогазу».
  3. Тарифи не повністю покривають операційні витрати підприємств ТКЕ, тому ТКЕ заборгували ці суми «Нафтогазу».
  4. Підприємства ТКЕ змушені в опалювальний сезон відбирати газ з мережі на виробництво тепла без номінації (тобто красти), адже «Нафтогаз» не підписує типовий договір з причини непогашення боргів попередніх періодів. А відтак «Укртрансгаз» та облгази також нараховують штрафи і пені комунальникам за те, що балансують газотранспортну систему зі своїх резервів. У результаті такий газ для ТКЕ вже коштує не 4,9 тис. грн (без ПДВ та послуг транспортування), а більше 10 тис. грн (з урахуванням штрафних коефіцієнтів згідно з чинними газовими кодексами). Покласти край цій вакханалії нарешті вирішили в березні – ухвалена постанова Кабінету міністрів №187 врахувала те, що бюджет «може платити субсидії із запізненням, тому наразі питання з номінаціями на газ можна вважати врегульованим на майбутнє», – обіцяє Геннадій Зубко.
  5. «Нафтогаз» нараховує штрафи та пені підприємствам ТКЕ, які, у свою чергу, не мають узаконеного права виставляти пені та штрафи за борги населенню чи бюджету, тому формується додаткове зростання заборгованості ТКЕ перед НАК.

Зрештою штрафи та пені ТКЕ множаться – підприємства опинилися в заручниках «Нафтогазу», «Укртрансгазу» та облгазів. Страждають від клірингових розрахунків і підприємства водопостачання та надавачі послуг з управління будинками (ОСББ, ЖБК), адже вони не вчасно та не повною мірою отримують компенсації з бюджету, а платити двірникам, прибиральницям доводиться не взаємозаліками, а живими грішми.

Все це робиться задля покращення фінансових результатів «Нафтогазу» хоча б на папері, адже насправді не існує реального джерела погашення штрафів та пені – в тарифі для споживачів таку опцію не закладено.

Після тривалого двобою між газовиками та комунальниками останнім вдалося домогтися, щоб усі штрафи та пені, нараховані до 1 січня 2017 року, було списано під час реструктуризації боргів тепло-комунальних підприємств згідно з законом №1730 (ухвалений восени 2016 року). Відповідно до цього закону, процес реструктуризації почався з травня: «Ухвалено всю підзаконну базу до закону №1730. З травня працює реєстр та почалася реструктуризація», – повідомив «Главкому» Геннадій Зубко, наголошуючи, що під час цього процесу «Нафтогаз» припинить нарахування штрафів та пені комунальним підприємствам. Водночас «Нафтогаз» заперечує інформацію про початок реструктуризації.

Закон змусить «Нафтогаз» зупинити арешт рахунків ТКЕ?

Вже більше року між депутатами та урядом точаться суперечки щодо необхідності реструктуризації старої заборгованості підприємств теплопостачання перед «Нафтогазом», адже через заборгованість заарештовано рахунки більшості підприємств ТКЕ. Це паралізує їхню роботу: відсутні кошти на виробництво якісних послуг.

«Майже всі підприємства галузі працюють із ризиком блокування рахунків. Закон №1730 має на меті вирішення цього питання та розблокування рахунків. Також уряд готує внесення змін до постанови КМУ №217, щоб унеможливити блокування рахунків», – повідомили «Главкому» в Мінрегіоні. Але «Нафтогаз» стверджує, що реструктуризація боргів у травні так і не розпочалася.

«Реалізація закону «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії» №1730-VIII в частині реструктуризації заборгованості підприємств теплоенергетики на сьогодні не відбувається у зв’язку з відсутністю нормативно-правового акту Кабінету міністрів», – відповіли на запит «Главкома» в компанії «Нафтогаз», але не уточнили, відсутність якого саме акта блокує реструктуризацію.

Водночас «Нафтогаз» підтвердив, що згідно з вищезгаданим законом, «неустойка (штраф, пеня), інфляційні нарахування, проценти річних не нараховуються, а нараховані підлягають списанню… Для участі у процедурі врегулювання заборгованості теплопостачальні та теплогенеруючі організації включаються до реєстру, який веде центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері житлово-комунального господарства (Мінрегіонбуд)».

«Включення підприємств до реєстру є також підставою для зупинення виконавчих проваджень у частині стягнення заборгованості за спожитий природний газ, використаний станом на 1 липня 2016 року для виробництва теплової та електричної енергії, послуг з опалення та постачання гарячої води (з урахуванням суми неустойки (штрафи, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість за спожитий природний газ), крім заборгованості, раніше реструктуризованої (розстроченої та/або відстроченої), у тому числі згідно з рішенням суду», – повідомляє «Нафтогаз».

Наталка Прудка, «Главком»



Якщо ви помітили помилку виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.

Додати новий коментар



Погода, Новости, загрузка...

Погода, Новости, загрузка...



Останні новини з категорії Економіка: