Чому міцніє гривня і чого чекати восени

Чи треба радіти нинішньому посиленню національної валюти? Пише «Главком»

З початку місяця долар США в Україні суттєво подешевшав, опустившись нижче позначки 26 грн, за офіційним курсом НБУ. Ще кілька тижнів тому за нього давали 26,3 грн, а два місяці тому – 26,8. Щоправда, в останні дні американська валюта намагається відновити свої позиції, проте суттєвих змін не спостерігається. На кінець поточного тижня НБУ встановив курс гривні на рівні 26,01 грн. При цьому середньорічний курс, закладений у бюджеті на цей рік, становить 27,2 грн за долар. Зміцнення гривні триває на фоні світової тенденції здешевлення долара, але вчорашнє рішення Федеральної резервної системи США підвищити облікову ставку до 1–1,25 % має змінити ситуацію на користь американської валюти.  

Літо – традиційно сприятливий період для гривні, на відміну від кінця року, коли на неї починає тиснути необхідність закупки енергносіїв. Чи довго триватиме зміцнення української валюти і які фактори, окрім сезонності, на нього тепер впливають, «Главком» попросив прокоментувати фінансових експертів. «Главком» поставив їм три запитання:

  • Якими факторами викликано нинішнє зміцнення гривні?
  • Наскільки стійку динаміку може мати цей процес? Який прогноз на другу половину року.
  • До якого рівня може піднятися курс гривні?

Коливання курсу долара по відношенню до гривні

Коливання курсу долара

Коливання курсу євро по відношенню до гривні

Коливання курсу євро

ринковий курс

 

Сергій Волков, заступник голови правління, директор фінансів банку «Кредит Дніпро»

Якими факторами викликано зміцнення гривні?

Традиційно українська національна валюта починає зміцнюватися у період весни-літа через сезонні фактори. Весною знижується попит на долар через закінчення опалювального сезону, водночас обсяги пропозиції починають збільшуватись. Зростання валютної пропозиції пояснюється тим, що у агровиробників – представників головної експортної галузі  – триває посівна кампанія, і під виробничі витрати вони здають більші обсяги валюти. Також сезон весна/літо – найактивніший з точки зору бізнесу металовиробників, які представляють другу за обсягами експортну галузь країни. Зниження промислового виробництва через торгівельну блокаду у зоні АТО й відповідне погіршення макроекономічних прогнозів; уповільнення зростання експорту металів і продукції машинобудування; поступове зниження в останні місяці цін на сировину – зерно, залізну руду, сталь – на світових ринках буде чинити тиск на валютний ринок. На противагу негативним факторам, істотне зростання капітальних інвестицій на початку року стимулювало збільшення виробництва будівельних матеріалів та машинобудування. Також позитивно впливає на валютний ринок систематичне збільшення золотовалютних резервів країни  - як за рахунок співробітництва з МВФ, так і внаслідок монетарної політики Нацбанку.

Наскільки стійку динаміку може мати цей процес? Ваш прогноз на другу половину року.

Слід розуміти, що систематичне збільшення міжнародних резервів – явище тимчасове, без проведення необхідних реформ, на які чекають міжнародні фінансові партнери. Зокрема, це стосується відкриття ринку землі, пенсійної реформи – ключових факторів для подальшої реалізації програми розширеного фінансування МВФ. Цього року Україна почала виконувати свої зобов’язання за зовнішніми боргами – ресурси на це йдуть саме з міжнародних резервів. Отже, на стабільний валютний ринок та прогнозоване формування курсу неабияк впливатиме й політична воля проводити реформи, вони треба для реального поліпшення інвестиційного клімату. Серед позитивних чинників для курсоутворення варто зазначити суттєве збільшення експорту українських товарів до країн ЄС. Так, у першому кварталі цього року він збільшився на 25 відсотків. Підсумовуючи вищезазначене, ми прогнозуємо, що у короткостроковій перспективі – протягом двох-трьох місяців – гривня буде утримувати достатньо стійкі позиції та коливатися в межах 26 гривень за долар США.

До якого рівня може піднятися курс гривні?

На більш суттєве укріплення ми не розраховуємо. По-перше, серйозні коливання на ринку в будь-який бік зупиняє Національний банк, викуповуючи валюту на аукціонах. Зараз це дозволяє регулятору зміцнювати золотовалютні резерви, що в майбутньому буде стимулюючим фактором для курсоутворення. По-друге, все ще є багато факторів ризику, що впливають на курс. Зростання курсу долара ми очікуємо традиційно восени з початком опалювального сезону та зі збільшенням імпорту енергоносіїв, під що потрібні додаткові обсяги валюти. Та за умови реалізації існуючих прогнозів щодо інфляції, макроекономічних показників й подальшого співробітництва з міжнародними фінансовими інститутами, девальвація буде зовсім некритичною – у діапазоні 1-1,5 гривень.

Віталій Шапран, член Української спілки фінансових аналітиків

Як ви вважаєте, якими факторами викликано зміцнення гривні, окрім сезонних?

Воно є сезонне, а ситуативне. Вдалий перший квартал для нашого експорту забезпечили високі ціни на залізну руду, сталь, зернові. Потім був приплив грошей від Євробачення саме на готівковий ринок, стрімке зниження цін на дизпаливо та інші види палива через зниження цін на нафту. Подібна ситуація була в першій половині 2008 року –  тоді курс зміцнився  до 4,65 гривні за долар.

Цей процес може мати стійку динаміку? Ваш прогноз на другу половину року.

Думаю, до початку серпня матимемо стабільний ринок, а далі буде видно. Все залежатиме від ситуації в АТО, цін на сировинних ринках та врожаю.

До якого рівня може піднятися курс гривні?

Я не думаю, що НБУ варто допускати значне зміцнення гривні. 25-27 гривні за долар – цілком прийнятний коридор для формування золотовалютних резервів, які ми втратили 2014  року.

Василь Юрчишин, директор економічних програм Центру Разумкова

Як ви вважаєте, якими факторами викликано зміцнення гривні?

Зазвичай гривня відчуває себе набагато краще у весняно-літній період, ніж у осінньо-зимовий. Крім того, зараз посилились деякі позиції України на зовнішніх ринках, навіть спостерігаємо помітне покращення зовнішньо-торгівельного балансу. Також ми маємо заспокійливу економічну динаміку, що зменшує ризики з надходженням-втечею капіталу. Не виключав би також ситуацію, пов’язану з адміністративними заходами – зараз Нацбанк очолює вже не колишня керівниця, і, мені здається, це позитивно вплинуло на банківську систему.

Чи цей процес може мати стійку динаміку? Ваш прогноз на другу половину року.

До осені маємо запас міцності, а восени почнеться боротьба навколо бюджету, і тоді можна очікувати певних ускладнень. Я б не сказав, що транш МВФ зараз грає принципову важливу роль. Набагато важливіші чинники хоч малого, але економічного зміцнення, самовиживання населення і бізнесу, яке ми спостерігаємо зараз. Наступних неприємностей для гривні можна очікувати наприкінці серпня-початку вересня, коли почнеться новий економічний сезон, укладання нових контрактів, визначеність-невизначеність навколо бюджету на наступний рік. До кінця літа суттєвих коливань не буде.

До якого рівня може піднятися курс гривні?

Будуть незначні коливання навколо позначки 26  гривень за долар, плюс-мінус 20–30 копійок.

Роман Шпек, голова ради Незалежної асоціації банків України

Якими факторами викликано зміцнення гривні?

Це сезонне явище. Стан валютного ринку залежить від тимчасових, ситуативних і також від фундаментальних факторів. Макроекономічний прогноз на цей рік показує, що сальдо рахунку поточних операцій погіршується, порівняно з попередніми роками. Цього року воно буде десь мінус 4,5 відсотка. Щоб збалансувати потребу в надходженні валюти і платежі, держава повинна додатково залучити на ринок з-за меж України понад 4 мільярди доларів. Це можуть бути прямі іноземні інвестиції, яких ми, на жаль, не можемо передбачити через те, що приватизація блокується з різних причин. Це можуть бути міжбанківські кредити, але за рахунок низького кредитного суверенного рейтингу сьогодні міжбанківський ринок для нас недоступний або надто дорогий. Це можуть бути кредити міжнародних фінансових організацій, але для цього потрібно проводити реформи. Ми бачимо, що місія МВФ поїхала, і є загроза що  коштів, які передбачались в пакеті програми на цей рік, ми не отримаємо у повному обсязі. Держава не виконує зобов’язань перед кредиторами. Приїзд місії завершився тим, що навіть драфт-меморандуму не готували, а підготували звіт для ради директорів. Є проблеми непрагматичної поведінки ще з одним донором – Європейською комісією, є загроза виділенню траншу макрофінансової стабільності в 600 мільйонів доларів. Говорити про надлишок валюти на українському ринку не доводиться.

Наскільки цей процес може мати стійку динаміку? Ваш прогноз на другу половину року.

Були певні сезонні покращення на початку року від тимчасового зростання цін на метали, руду, але ситуація змінилася. Бачимо спад промислового виробництва, і в цих галузях нічого особливого не буде. Великі надходження були від успішного маркетингового року в аграрному секторі, але в цьому році приросту не буде. Були деякі незакладені в базу доходи – продаж валюти від коштів, арештованих у «попередників». Так що, дай Боже, нам вкластись в існуючі параметри до 10 відсотків  інфляції. Бо вже багато прогнозів показують, що вона може бути дещо вищою. Добре, що Нацбанк в цих умовах викуповує валюту і зможе без напруги виконувати всі зобов’язання за платежами.

Єгор Перелигін, перший заступник голови правління «Альпарі-банку»

Як ви вважаєте, якими факторами викликано зміцнення гривні?

Тут є  і зовнішні,  і внутрішні фактори. Йде стабілізація інфляції, яка впала до 13,5 відсотків  – це дуже успішний показник. Є також зростання експорту сезонної товарної продукції. Наприклад, за перший квартал експорт у товарній групі недорогоцінних металів (чорні метали, мідь, нікель, алюміній, свинець і т.д.) зріс на 42 відсотків, порівняно з минулим роком. Як правило, будівельні цикли в Європі, Америці починаються навесні й закінчуються всередині осені – тож металу зимою використовується менше.

Зростання показує і тваринництво – ця товарна група виросла на 59 відсотків. Тобто Україна нарощує зараз традиційний сезонний експорт. Якщо подивитись на міжнародні ринки, то всі очікують підвищення облікової ставки Федеральної резервної системи США – це призвело до зміцнення позиції різних товарних груп на біржах. Через це Україна отримала додаткову підтримку для своєї традиційної сировинної експортної виручки. Єврозона, в свою чергу, збільшила промислове виробництво і європейська експортна виручка зростатиме теж. Це допомагає зміцненню євро. Долар просідав по відношенню до євро через непередбачувану політику Дональда Трампа – на фоні останніх скандалів у Вашингтоні спекулянти активно атакували долар. ФРС же зараз шукає способи зміцнення долара – облікова ставка підвищена на рівень 1–1,25 відсотка. Це зміцнить долар у перспективі трьох-чотирьох тижнів.

Цей процес може мати стійку динаміку? Ваш прогноз на другу половину року.

Якщо Україна й далі нарощуватиме свій експортний потенціал, валютна виручка буде заходити і не буде глобальних збоїв по товарних групах, усе буде добре. Як завжди, слід побоюватись періоду, який починається в перших числах жовтня. З вересня почнуться закупки енергоносіїв і з’явиться перекіс у торговому балансі. Але в мене песимістичних прогнозів нема – максимальний рух гривні в другому півріччі може бути 27–27,5 за долар наприкінці року. Якщо такі коливання в районі 5–10 відсотків вдасться втримати, це буде великою перемогою НБУ.

До якого рівня може піднятися курс гривні?

Якщо триватиме та ж тенденція і долар, зі свого боку, буде повільно зміцнюватись на міжнародній арені, то, як я і казав, у нас є три-чотири тижні, аби ще побачити зміцнення гривні. Межа, на мою думку, – 25,6–25,7. Якщо подивитись на «чорний» готівковий ринок, то пропозиція готівкового долара сьогодні серйозно перевищує попит. Я б не сказав, що колосальне збільшення попиту на валюту спровокує безвізовий режим. Дійсно, збільшиться потік наших громадян за кордон, але люди і так завжди закуповували валюту для отримання та підтвердження віз. Серйозно баланс безвіз не порушить, а стане, скоріш, позитивним фактором для української валюти.

Олег Устенко, виконавчий директор Фонду Блейзера

Як ви вважаєте, якими факторами викликано зміцнення гривні, окрім сезонних?

Основним фактором, що впливає на зміцнення гривні в короткостроковій перспективі, є сезонність. Як правило, під час весняно-польових робіт, аграрії, які займають більш ніж 15відсотків у структурі нашого ВВП, продають валюту, бо їм треба купувати паливно-мастильні матеріали, посадковий матеріал, засоби захисту рослин. Плюс є один несезонний фактор, який працює  протягом останніх двох років – українське населення бідніє і починає активно розпродавати гроші, що були в «кубишках». Як правило, в такі кризові моменти українське населення створювало додатковий попит на валюту в розмірі біля 2 мільярдів доларів на місяць. А зараз навпаки долари продає. Якщо подивитись статистику всього минулого року, побачимо, що населення продало валюти більше, ніж купило, на 2,5 мільярда доларів. При цьому рівень довіри до національної валюти залишається низький, але виживати людям треба просто зараз.  

Чи цей процес може мати стійку динаміку? Ваш прогноз на другу половину року.

Я не вважаю таке зміцнення гривні у ситуації, що склалась, позитивним явищем. Ми – експортноорієнтована країна, а сильна гривня не грає на руку експортерам. До того ж, я вважаю, що є певні прорахунки в політиці Нацбанку. Я б очікував, що вони більш активно викупатимуть валюту на міжбанку, намагаючись зберігати валютний коридор у комфортному стані біля 27 гривень за долар. Зараз треба намагатись, наскільки це можливо, поповнювати золотовалютні резерви, хай навіть ціною незначного збільшення інфляції. Потрібно створювати люфт для маневру, бо у нас йдуть великі виплати за зовнішніми боргами в 2018–19-х  – загальна сума, яку ми маємо виплатити за два роки, перебуває на рівні 10 мільярдів доларв. А цей рік дуже легкий, з точки зору зовнішніх виплат, – треба повернути лише 2,6 мільярда доларів.

Вважаю, надалі сезонна пропозиція валюти зменшиться і гривня буде девальвувати. Девальвація буде паралельно підкріплена тим, що аграрії, які розпродадуть свою продукцію, намагатимуться створювати запас міцності і знову купувати валюту. А з осені іноземці, які працюють в Україні, будуть готувати прибуток до переводу в свої материнські компанії – це створить додатковий попит на валюту. На кінець року ми орієнтуємось на курс 30 (плюс-мінус 5%), але це найбільш консервативний та песимістичний прогноз. 

До якого рівня може піднятися курс гривні?

Не готовий відповісти, бо вважаю, що зараз курс повинен знаходитись в межах 27. Який взагалі привід радіти з короткострокового явища?

Павло Вуєць, Катерина Пешко, «Главком»



Якщо ви помітили помилку виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.

Додати новий коментар




Останні новини з категорії Економіка: