Смак Гуцульщини

Гуцульська кухня багатьох вабить своєю самобутністю та оригінальністю.

 

Результат пошуку зображень за запитом "гуцульські страви"

Нині, щоб спробувати автентичних гуцульських страв, не обов’язково їхати далеко в гори, вистачить придбати дві кулінарні книжки «Кухня Гуцульщини» та «Гуцульська кухня», які упорядкував журналіст і корінний гуцул Петро Гавука. Друга книжка вийшла у співавторстві з краєзнавцем Оленою Масляник. У виданнях містяться сотні цікавих рецептів на будь-який смак і гаманець, тож кожен зможе приготувати давні та сучасні гуцульські страви на своїй кухні, перебуваючи у будь-якому куточку України та навіть світу. із Петром Гавукою спілкуємося про особливості гуцульської кухні й дізнаємося рецепт коронної страви журналіста.

— Пане Петре, чим вас, досвідченого журналіста, привабила кулінарія та гуцульська кухня, що ви упорядкували дві кулінарні книжки: «Кухня Гуцульщини» та «Гуцульська кухня»?

— Дякую, пані Олю, за таке запитання. Гуцульська кухня та кулінарія зацікавили мене дуже давно, ще коли працював заввідділом листів і масової роботи косівської «районки» «Радянська Гуцульщина». Систематично готував до друку тематичні добірки. Цікавився різною періодикою, новими книжковими виданнями. Навіть сформував альбоми з вирізками з газет і журналів. У колишній косівській друкарні видав упорядкований мною буклет: «Поради раздам і раздиням».

Почав збирати та записувати рецепти гуцульської кухні від старожилів і досвідчених кухтів (куховарів). Так з Божою поміччю вдалося видати книжки: «Кухня Гуцульщини» у косівському видавництві «Писаний камінь» та «Гуцульська кухня» у львівському видавництві «Тиса».

— У чому особливість цих книжок?

— Щодо їх особливостей, то я, як упорядник і корінний гуцул, вважаю: нам треба широко пропагувати своє. Свого часу Михайло Ломацький наголосив: «Так якось дивно неприродно склалось, що в тебе (читачу) зародилася думка: гарне й цікаве — не наше, тому волієш чужу, не нашу книжку читати».

Хіба то добре , що в Москві засуджено жінку — директорку української бібліотеки, а у нас вгинаються полиці та прилавки в книгарнях і газетних кіосках від російського друкованого непотребу?

Доктор філологічних наук, професор, завідувач кафедри радіомовлення ЛНУ ім. і. Франка Василь Лизанчук у січні нинішнього року в телефонній розмові сказав, що бачив мою повноколірну книжку «Гуцульська кухня» на зібранні суспільно-культурного товариства «Гуцульщина» у Львові. Спершу здивувався, що досвідчений журналіст зійшов до цієї тематики. А відтак подумав, що й про етнічну кухню теж треба комусь писати. Усе збираю, занотовую, систематизую, щоб нічого не загубилося у вирі сьогодення і залишилося у спадок майбутнім поколінням українців з гуцульським корінням.

— Яких переписів більше: старовинних чи сучасних?

— Справді, з різних гуцульських районів зібрано давні і теперішні рецепти різних страв. Щоправда, найменше представлені Вижниччина (Буковина) і Надвірнянщина. Як справедливо зауважив потомствений книголюб зі Львова Володимир Тутуруш, варто доповнити видання такими рецептами: пісних і скоромних голубців з кукурудзяних круп у молодому буряковому листі; натини (лободи) з кулешею; свіжих ягід у сметані з кулешею; салату з листя кульбаби, подорожника, зелені петрушки і кропу, пір’я цибулі, заправленого олією, та багато інших. Це ж дешево і корисно для людського організму.

— А чи вмієте і любите самі готувати? Маєте коронну страву?

— Так. Моя коронна страва — тушкована риба в духовці. Її традиційно готую на Святий вечір 6 січня і на Василя 13 січня. Беру річкову або ставкову рибу, бо морська заморожена, придбана в склепі, хто-знає якої свіжості, може все зіпсувати. Рибу треба помити, почистити. Ще раз перевірити чи десь не залишилося луски. Порізати на шматки 5-6 см. Викласти рибу в гусятницю, зверху — порізану кільцями цибулю. Поміж них покласти кілька штук лаврового листя, горошин духмяного перцю. Посипати тертою морквою. А відтак в цю рибу додати попередньо приготовлений соус: вода з додаванням томатної пасти, солі, чорного меленого перцю, солодкої червоної паприки, олії з конопель чи гарбуза домашнього виробництва. Накрити кришкою, тушкувати щонайменше 4 години. Але треба дивитися, щоб страва не пригоріла, тому слід підливати води. Юшка повинна виходити поверх тушенини.

Аби страва файно втушилася, краще брати менші рибини або відрубувати грубі хребти. То й приготуєте смакоту на всі свята. А ще цю страву корисно споживати всім, у кого поганий зір, бо в ній багато фосфору. Смакота неймовірна — будете облизувати пальці.

Ольга МОНЧУК, газета "Галичина"



Якщо ви помітили помилку виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.



Коментарі:
Гурман, 16 липня, 21:56
Справді є що скуштувати у гуцулів. Хто не смакував - той не зрозуміє.
Відповісти

Додати новий коментар



Погода, Новости, загрузка...

Погода, Новости, загрузка...



Останні новини з категорії Туризм: