Як у старому Станиславові боролися з "іспанкою"

У вересні 1918 р. до Станиславова прибув потяг із солдатами, які поверталися з фронту. Коли залізничники відчинили вагони, то побачили, що серед живих солдатів лежали й мертві тіла вояків, померлих від іспанської хвороби чи «легеневої чуми».

Ще живих солдатів негайно перевезли до шпиталю, але багатьох з них урятувати так і не вдалося, пише Західний кур'єр.

Хвороба швидко почала поширюватися Станиславовом. Лише за період від 7 вересня до 3 жовтня 1918 р. від іспанської хвороби в місті померло 37 чоловік. П’ятьом постраждалим хвороба дала ускладнення на серце, а в решти хворих «іспанка» перейшла у важке запалення легень.

Преса радила звертати особливу увагу на хворих, які страждали на біль голови, гарячку, ломоту в м’язах, кашель і криваві виділення з носа.  На жаль, жодних спеціальних препаратів для лікування цієї небезпечної недуги не було, і лікували її досить примітивними способами.

Хворого поміщали у просторе й добре провітрюване приміщення і давали йому різні засоби, що сприяли рясному виділенню поту. Здоровим, щоб уникнути зараження, радили оминати місця великого скупчення людей і якомога частіше мити руки й промивати рот і ніс чистою водою з додаванням солі чи слабким розчином марганцівки.



Якщо ви помітили помилку виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.

Додати новий коментар




Останні новини з категорії Суспільство: