Івано-Франківщина відновила свій експортний потенціал і рівень зарплат до довоєнного стану

Хоча загалом економіка України все ще перебуває у значно гіршому стані, ніж була у 2013-му — на початку 2014-го, низка областей за ключовими показниками економічного розвитку сьогодні вже в кращому стані, аніж були до повалення режиму Януковича і початку російської агресії.
 
Результат пошуку зображень за запитом "зростання економіки"

Правобережна Україна перебирає лідерство

Після кризи 2008—2009 рр. в Україні виділився новий «пояс економічного зростання» з центром на Правобережжі. За три останні роки, тобто порівняно з довоєнними часами, він не лише зберігся, а й чіткіше викристалізувався й розширився. Першість протягом цього часу утримували два сусідні регіони — Вінниччина й Житомирщина, пише газета Галичина. Валовий регіональний продукт (ВРП) у 2016 році у них був на 6,5% та 6,3% більшим, аніж у 2013-му  (в розрахунку на одного жителя зростання відповідно становило 8,3% та 8,1%). Не надто відставала Волинська область (5% і 4,9% відповідно). У Кіровоградській ВРП на одного жителя у 2016 році  на 2,6% перевищував показник 2013-го, а в Одеській, Херсонській, Чернігівській, Черкаській, Тернопільській і Миколаївській областях залишився приблизно на рівні 2013-го (від +0,3% до –1,1%). Як зазначає тижневик «Український тиждень» (див. статтю О. Крамара «Нерівномірне відновлення» у №29,  21-27.07.2017 р.), сукупно йдеться про 10 із 25 регіонів, які залишаються підконтрольними Україні.

Ще у п’яти регіонах валовий регіональний продукт у розрахунку на одного жителя у 2016-му був нижчим порівняно із 2013 роком на 3–5%:  у Хмельницькій (–3%), Сумській (–3,2%), Львівській (–4,4%), Запорізькій (–4,9%), Київській  (–5,4%). У семи регіонах зменшення ВРП на одного жителя порівняно із 2013 роком становило 6–9% (Рівненській — 6%, Харківській і Чернівецькій — 6,7%, Закарпатській і Полтавській — 7,8%, Івано-Франківській — 9% та в Києві — 9,3%). 

І лише Дніпропетровщина ще значно відставала (–13,1%). 

Ключ до успіху — відновлення промисловості

Але значно важливішими, на наш погляд, є дещо інші дані Держстату України. Ті, які дають розуміння того, на чому, власне, «виїхали» найуспішніші області, чи, точніше, які напрями господарської діяльності дозволили їм досягти швидшого відновлення регіональної економіки. Так ось, збільшення ВРП в розрахунку на одного жителя Житомирщини, Вінниччини, а також Тернопільщини забезпечило зростання промислового виробництва, лідерами якого вони залишаються впродовж останніх трьох років. Його обсяги в цих областях у січні—травні 2017 року були вже на 27,4-17,3 відсотка вищими за рівень перших п’яти місяців 2014 року. 

До трьох лідерів промислового зростання підтягуються також сусідні області — Київська (+13,2%), Хмельницька (+9,2%), Одеська (+12,5%), Кіровоградська (+4,3%), Рівненська (+4,8%) та Волинська (+7,9%). Фактично означену суцільну територію з дев’яти регіонів розриває лише Черкащина, де промислове виробництво в січні—травні 2017 року виявилося все ще на 5% меншим, ніж у той-таки період три роки тому. Поволі до «поясу зростання» підтягуються Львівська і Херсонська області, в кожній з яких показники промисловості хоч і незначно, а все-таки кращі порівняно з показниками першої половини 2014 року.

Прикарпаття має реальні шанси Івано-Франківщина, як, до речі, і Львівщина, Буковина та Закарпаття, не дотягнула до Тернопільщини, Волині й низки інших областей, де порівняно з 2013 роком уже відновлено, а то й збільшено обсяг валового продукту в розрахунку на одного жителя. Попри те, що всі регіони начебто розвивалися в однакових умовах, кожний з них стикався зі своїми специфічними проблемами. Наприклад, істотний спад обсягів промислового виробництва спочатку, а відтак і відсутність його зростання на Прикарпатті спричинила зупинка одного з найбільших нафтохімічних підприємств краю — ТОВ «Карпатнафтохім», яка була обумовлена не так економічними, як політичними чинниками, зокрема належністю донедавна товариства російській компанії «Лукойл».

Відновлення влітку ц. р. випуску продукції на «Карпатнафтохімі», а також запуск заводу німецької компанії «Леоні» в Коломиї, який планується на осінь, завершення через декілька місяців будівництва третього технологічного потоку з виробництва цементу в ПАТ «Івано-Франківськцемент», нарощування обсягів випуску продукції, яке планомірно здійснює держпідприємство «ВО «Карпати», і позитивні зрушення на деяких інших підприємствах Прикарпаття, зокрема Тисменицького району, найімовірніше, дозволять і нашій області в найближчій перспективі за обсягами промислового виробництва вийти на той рівень, який ми мали у 2013 році.

Івано-Франківщина — друга серед найуспішніших...

Втім, ще показовішою, як зауважує оглядач «Українського тижня» О. Крамар, є ситуація в міжрегіональному розрізі з експортом. Його динаміку, на переконання автора, останнім часом істотно спотворює Держстат, оскільки розраховує лише в одній валюті — доларі США, котрий останніми роками різко подорожчав до більшості світових валют. Тому О. Крамар для порівняння обсягів експорту взяв розрахунки, зроблені в євро. І тут Івано-Франківщина не просто ввійшла до групи тих областей, промисловість та агропромисловий комплекс яких вже успішно адаптувалися до світової кон’юнктури, а й займає друге місце в цьому списку. На першому знову ж таки Вінниччина, де експорт товарів у першому кварталі ц. р. зріс порівняно з аналогічним періодом 2014 року у 2,25 раза. івано-Франківщина ж збільшила обсяги експорту товарів на 83,4%, Тернопільська область — на 54,1%, Чернівецька — 40,5%, Львівська — 37,3%, Київська — 32,4%, Волинська — 30,2%, Закарпатська — на 25,9%. Ще в шести регіонах (Хмельницька, Житомирська, Черкаська, м. Київ, Полтавська, Миколаївська) зростання становило 10—20%. Від 5 до 9% за означений період збільшився експорт із Дніпропетровської, Сумської та Чернігівської областей.

Для Івано-Франківщини це досягнення особливо значиме, якщо взяти до уваги той факт, що під час кризи 2008-2009 років наша область ввійшла до переліку регіонів, де спостерігався різкий спад обсягів експорту продукції. У Дніпропетровській, Запорізькій та Донецькій і Луганській областях він тоді просто обвалився, а далі йшли плече-в-плече Черкащина й Івано-Франківщина. Лишень рік тому — в першому кварталі 2016 року — обсяги експорту товарів з Прикарпаття були на 45,2 відсотка меншими, ніж за аналогічний період 2008 року.

...І в топ-десятці за зарплатами

Є ще один важливий показник, за яким Івано-Франківщина ввійшла до десятки лідерів. Мається на увазі те, як порівняно з довоєнними часами змінилися зарплати в регіонах. Як видно з діаграми, підготовленої редакцією «Українського тижня», реальні зарплати, скореговані на індекс інфляції, у січні—травні нинішнього року були порівняно з аналогічним періодом 2014 р. меншими в 15-ти областях та загалом в Україні. Причому не лише на Донеччині і Луганщині, які в зоні бойових дій, а й на Дніпропетровщині та, що особливо дивно, на Київщині й Одещині, які входять до «поясу економічного зростання». Івано-Франківщина ж, чий ВРП та обсяги промислового виробництва порівняно з 2013 р. і січнем—травнем 2014-го все ще є нижчими, за розмірами реальної зарплати, скорегованої на індекс інфляції, зуміла вийти на довоєнний рівень і навіть дещо перевищити його.

Взагалі, як наголошує О. Крамар в «Українському тижні», однією з ключових проблем нашої країни є те, що між обсягами виробництва продукції, скажімо, в розрахунку на одного жителя області, і розмірами зарплат прямого взаємозв’язку немає. Тобто вищі темпи розвитку регіонів навіть у «поясі зростання», що має свій центр на Правобережній Україні, водночас не забезпечують більшої заможності їхніх жителів. Більше того, наприклад, у Житомирській області, яка разом із Вінниччиною останні три роки є лідером економічного зростання (+8,1% у розрахунку на одного жителя), середня заробітна плата (скорегована на рівень інфляції) у січні—травні 2017-го року була навіть на 0,7% нижчою, аніж за той самий період три роки тому.

Регіональний вимір «зарплатної» проблеми

Для самої Івано-Франківщини, тобто в розрізі міст і районів краю, співвідношення між обсягами виробництва та зарплатами є проблемою не менш гострою, ніж загалом в Україні. Наприклад, якщо в січні—червні ц. р. у м. Бурштині, за даними Головного управління статистики в області, в розрахунку на одного жителя було реалізовано промислової продукції на 349,4 тис. грн. (хоча, на жаль, це заслуга не міста, а виключно колективу «ДТЕК Бурштинська ТЕС»), то в Калуші — на 27,4 тис. грн., у Тисменицькому районі — на 26,6 тис. грн., в Івано-Франківську — на 22 тис. грн. Втім, це найвищі в області показники, бо, наприклад, у Коломиї та, скажімо, у великих промислових районах Прикарпаття — на Долинщині, Надвірнянщині, Рожнятівщині — промислової продукції і товарів в розрахунку на одного місцевого жителя виробляють ще менше. У середньому ж в області показник реалізованої промислової продукції становить лише 14,5 тис. грн.

Здавалося б принаймні, якщо за основу брати ключовий показник — випуск продукції на одну особу, то енергетики Бурштинської ТЕС мали б і зарплати отримувати фактично у 300 разів більші, ніж середня по області. Проте насправді такого немає. Тому сьогодні не лише працівники тих установ та комерційних підприємств, де роботодавці платять найманим працівникам невисокі зарплати, а й навіть енергетики дедалі частіше звільняються і їдуть у пошуках вищих заробітків за кордон.



Якщо ви помітили помилку виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.



Коментарі:
Гість, 11 вересня, 14:00
Чергова порція брехні. Як завжди все порахували в знеціненій гривні. А вона впала більше ніж в 3 рази. Отже наш потенціал втричі менший ніж до майдану
Відповісти

Гість, 11 вересня, 14:10
а які ціни були до війни забули.Зарплати відновили до жебрацьких 200 дол. в доларовому еквіваленті, а ціни зросли в рази.
Відповісти

Додати новий коментар




Останні новини з категорії Економіка: