Франківські інтелектуали розмовляли про 75-ту річницю УПА (фото)

В Івано-Франківську інтелектуально-філософський клуб «Вершини» зібрав письменників, філософів, політологів, істориків та психологів на філософський квартирник. Темою вчорашньої зустрічі стала знакова подія української історії — 75-та річниця створення УПА.

22407823_1962572773961389_1694028029_n.jpg?oh=645621dbb0330d6702226b6dddc16e59&oe=59E01ED7

Учасники дискутували про те, яку роль та місію мала Українська повстанська армія у формуванні та становленні держави та яке місце в історії вона має зараз.

Як зазначив професор Прикарпатського національного університету Іван Монолатій 

"На самій аналітиці подій важко робити висновки. Ми маємо діри в пам'яті, багато людей не реабілітовано всіх і дотепер, в радіусі культури літератури та історії не завжди є місце УПА. Приклад УПА є вагомим прикладом в ракурсі УПА і АТО"

Свою думку за темою висловили також український експерт-політолог, політичний консультант Олександр Палій та Сергій Адамович — український політик та викладач, депутат Івано-Франківської обласної ради.

Ярослав Коретчук, директор Івано-Франківського обласного музею визвольної боротьби ім. С. Бандери,  зробив порівняльну характеристику військових формувань Польщі, Литви,  Югославії  та України в час ІІ світової.

"Рух УПА можна порівняти до польської армії крайової та армії людової але я скажу таке: я не побачив у них військово-польової жандармерії, так званої поліції. Це притаманне регулярним війсковим формуванням. І Польща і Литва в час ІІ світової мали свою державність, як би там не було, а УПА при гірших умовах змогла себе зарекомендувати в боях навіть без вищої військової підготовки", — говорить Ярослав

Кандидат філологічних наук, літературний критик Євген Баран висловив точку зору про роль та місце і важливість теми УПА  в літературному контексті. 

22447080_1962579210627412_205831653_n.jpg?oh=f788f91933b5f9c98b22837df0db27bb&oe=59E11121

Найкращою книжкою про УПА на галицьких просторах він вважає книгу Василя Стефака "По той бік ночі"  

Упівський контекст опиняється за межею внутрішніх зацікавлень, - каже Євген

Василь Іваночко, пластун, директор видавництва "Лілея-НВ" розповів про скаутський рух про ПЛАСТ, про його роль та важливість у системі визвольної боротьби.

22471611_1962589430626390_559024197_n.jpg?oh=4e0fec1e7bf83d0eaaf523b92f7d2b52&oe=59E055C1

"Зараз в Україні триває війна, тому що ми так і не змогли збудувати за 26 років ту Україну, за яку боролися упівці."

Директор Центру підвищення кваліфікації державних службовців і керівників державних підприємств, установ й організаційБогдан Волошинський розповів про подію розвідки бою на Тернопільщині.

22471574_1962594223959244_1039670660_n.jpg?oh=f69eb29d897d088d28ef5fb6aea38e63&oe=59E01523

Нещодавно науковці віднайшли на Тернопільщині, поблизу села Ягільниця, масові поховання жертв розстрілів ГЕСТАПО.

ДОВІДКА:

За архівними даними ОУН-УПА, відомо, що 75 років тому 52 в'язнів Чортківської тюрми гітлерівці розстріляли десь у полі поблизу Ягільниці. Формальна причина такої жахливої акції - вбивство у Львові одного з керівників гестапо. Пошукові роботи тривали більше трьох років. І ось знайдено останки розстріляних. 

В таємних документах  німецької служби безпеки вказано, що німці організували акцію "100 за 1" після вбивства у Львові членом руху Бандери СС-штурм-шарфюрера і кримінального секретаря Георгарда Шарфа із Головного уряду безпеки Райху.

Так, з 25 по 27 листопада 1942 року гестапівці розстріляли 28 в’язнів у Львові, ще 20 – в інших містах Галичини, а потім 52 у Чорткові. Так зване захоронення проводили у полі  між Чортковом та Старою Ягільницею.

На передбачуваному місці було встановлено пам’ятний хрест, де кожного року відбувалося вшанування розстріляних людей.

Точне місце не було встановлене до вересня 2017 року. Саме тоді приїжджий  мисливець випадково помітив, що з лисячої нори у передбачуваному місці захоронення видніються кістки. Після цього у Чорткові провели негайне шуфрування ґрунту, яким і підтвердили, що там є поховання людей.

Воно знаходиться у районі колишньої порохівні, на відстані 280 метрів від автодороги Чортків – Ягільниця.

22446951_1962602717291728_1950826592_n.jpg?_nc_ad=z-m&_nc_cid=0&oh=9b7365d7ed6a7c072d0596947133e122&oe=59E1216E

На завершення Богдан Волошинюк підкреслив:

"Треба розповідати про те, як вони героїчно жили ті упівці, а не про те, як  героїчно вмирали".  

 



Якщо ви помітили помилку виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.

Додати новий коментар




Останні новини з категорії Фоторепортаж: