«За лаштунками» павлівського вертепу

Народний аматорський драматичний колектив, який працює при Будинку культури села Павлівки на Тисмениччині і через сім років відзначить столітній ювілей від часу свого заснування, має яскраву творчу історію і чималі здобутки.
 news-image: «За лаштунками» павлівського вертепу
 

У 1994 році під орудою керівника світлої пам’яті івана Галька сільський драмколектив, який без перебільшення можна називати театром, було відзначено званням народного, а з 1997-го — упродовж двадцяти років — павлівські артисти-аматори працюють під керівництвом директора місцевого НВК Олександри Боднар і щорік на увесь світ своєю майстерністю прославляють Різдво Христове, пише Галичина

Попри те, що драматичний народний колектив, образно кажучи, офіційно приписаний до Будинку культури села Павлівки, у день однієї із передріздвяних репетицій театральною сценою на кілька вечірніх годин стало приміщення Павлівської сільської ради. Воно й не дивина, адже і голова сільради Іван Вацеба, і його дружина Марта беруть активну участь у творчості сільського театру. і ми на якийсь час принишкнемо «за лаштунками», щоб бодай торкнутися феномену давньої павлівської традиції і відкрити для себе унікальні миттєвості народження сценічного різдвяного вертепу. Бо сьогодні, на жаль, такі народні театри — рідкість, а колись самобутні драматичні колективи з поважним сценічним репертуаром активно процвітали й збирали аншлаги чи не в кожному селі не лише Прикарпаття.

...Вечір. Сіяє у передсвятковій ілюмінації обійстя церкви Святого Миколая УГКЦ. Біля сільради — гамірно. Статечно сходяться на репетицію поважні разди — не спізнюються. Несуть з собою і вертепне сценічне вбрання. іІуть у кожушках і шалінових хустках розрум’янені Колядники — Олександра Боднар, Галина Третяк, Уляна Савчук, Христина Вацеба, Вікторія Когуч, Мар’яна Мандзюк, ступають Звіздар — Володимир Березний, у голубих ризах Марія — Марта Вацеба і старенький Йосиф — Ярослав Сас, Ангел — співачка Христина Попадинець, Богдан Хмельницький — Михайло Третяк, князі Володимир — Михайло Попадинець і Данило Галицький — Мирослав Савчук, Римський воїн — Ярослав Прусак, неквапом прямує Пастух — Андрій Свачій, викручує сухими стегнами Світська дама — Володимир Шуляр, бокує у кашкеті сучасний Депутат — Богдан Попадинець, ступають гонорово Козак — Василь Попадинець і Воїн АТО — Віталій Боднар, крадеться Чорт — Олександр Ситников, поспішає в обіймах зі своїм баяном Маестро — заслужений діяч мистецтв України Володимир Савчук та ін. А на порозі всіх зустрічає Ірод — сільський голова Іван Вацеба. То лише осердя колективу, каже художній керівник Олександра Боднар, бо у часі Різдва павлівський вертеп налічує не менше півсотні учасників, а цього року — як Павлівка увійшла до Ямницької ОТГ — кількість виконавців різдвяного дійства ще побільшає. Про те, що важить драматичний колектив у житті громади села Павлівки, годі й казати. Навіть у фойє сільради зі стін споглядають численні світлини-миттєвості із творчого набутку сільських артистів.

Олександра БОДНАР, художній керівник народного аматорського драматичного колективу с. Павлівки:

— У селі є два народні колективи — драматичний і хоровий, яким керує заслужений діяч мистецтв України Володимир Савчук. Тож у вертепному дійстві беруть участь обидва. Наш драматичний колектив — то передусім народний театр. Як він став народним 1994 року під керівництвом івана Галька, то я була у колективі акторкою. Грала ролі і коли була ученицею старших класів, і відтак — студенткою. Ми ставили «Голодомор 1932-1933 рр.», за що колектив отримав звання народного, відтак були «Карпатська симфонія», «Живі» Миколи Кардащука тощо. З колективу тих часів залишилася лише я. Вертеп — дійство специфічне і не кожен учасник драматичного колективу має силу від ранку до ночі ходити і мерзнути. Ми — колектив сільський і передусім працюємо для нашої громади, тож першочергово беремо участь у культурному житті села, а також — району та області. Окрім різноманітних постановок, літературно-музичних композицій і сценаріїв до свят, вистав за класичними і сучасними творами українських авторів, ще понад десять років тому ми заснували у Павлівці вечорниці, які провадимо перед Великим постом. Ми самі творимо свій сценічний репертуар, зокрема і різдвяний. У Павлівці завжди жили християнські традиції, навіть у часи радянщини був вертеп, а у часи незалежності України — не менше п’яти. Наприклад, з ініціативи голови сільради Івана Вацеби понад десять років тому ми вирішили відновити у селі традиційний дорослий павлівський вертеп, а основу того заклали депутати сільради. Відтоді щороку творимо оригінальні сценарії вертепного дійства. Теми влади, єдності, миру обов’язково є в сучасному вертепному дійстві. А у класичному сюжеті народження Ісуса Христа завжди є герої, які перегукуються із сучасними реаліями, як-от: Путін, його Чорний ангел-спокусник, воїни АТО, Жид-депутат і Жидівка-світська дама та ін. Всі сценарії я пишу самотужки. Радість народження Ісусика, український дух волі, прагнення і надії — також обов’язкові акценти дійства. Звісно, уникаємо повторень у своїх постановках. Є добрі напрацювання. Навіть хочемо з колективом видати книгу зі сценаріями. Наш колектив — люди, які активні не лише на сцені, але й у житті сільської громади і Церкви. Найстаршому учаснику драматичного колективу — 75 років, а наймолодшому — 22. А ще у колективі є родинні традиції. Беруть участь батьки, їхні діти, внуки, сільські подружжя та ін. Народний театр об’єднує сільську інтелігенцію, вчить не соромитися чи лінуватися, а радісно славити Різдво від хати і до хати. Ми ж ще маємо місію волонтерську. і відвідуємо щороку військові шпиталі у Дніпрі, Харкові чи в Києві. Уявіть собі наші емоції і переживання воїнів! А тягар відповідальності аж тисне, коли доводиться виступати у лікарняних палатах перед людьми без ніг, без рук — понівечених війною. Цього року своїм різдвяним вертепним дійством хочемо об’єднати громади Ямницької ОТГ. Окрім народних колективів Павлівки, беремо у поїздку Маланку з Тязева, хор із Сільця і т. д. Головний і талановитий наш організатор — голова сільради Іван Вацеба. Іван Ярославович проектує нашу роботу і урухомлює, бо він — людина творча. Щороку беремо участь у найголовніших заходах району й області у часі Різдва, тож відзнак у колективу не бракує. Наш театр — родина, живемо від дійства до дійства, а рідна Павлівка — найперша і найповажніша наша сцена.

...А насамкінець народний аматорський драматичний колектив під орудою Олександри Боднар подарував нам павлівську давню колядку 30-х років минулого століття на мотив «Нова радість стала...», з якою побував не лише в обійстях односельців, а й на столичному Євромайдані під час Революції гідності:

Нова радість стала,
Яка не бувала, 
Ще не вмерли України
Ні воля, ні слава.
Слава іще прийде
І могутня буде,
Як розв’яжем вражі пута, 
Стануть вільні люди...


Якщо ви помітили помилку виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.

Додати новий коментар




Останні новини з категорії Культура: