Правда.if.ua — «Братське місто» або як у Надвірній мер міста дітей обкрадав…

Близько тижня тому Прикарпаття потрясла новина про те, що проти міського голови м. Надвірна - перлини Прикарпаття, центру нафтової промисловості регіону, пана Зіновія Андрійовича було порушено кримінальну справу.

Зіновій Андрійович

Здавалося б, як може чинити злочини людина якій громада міста висловила довіру своїми голосами і фактично дала право розпоряджатися їх коштами - коштами платників податків. Але навіть більше - ознаки злочинів, передбачених ч.2 ст.364, ч.2 ст.366 і ч.2 ст.367 КК України говорять, що мер вибраний людьми підозрюється у обкраданні своїх виборців і що найстрашніше - їх дітей.

Та давайте розпочнемо нашу статтю з кількох фактів. Зіновій Андрійович є представником сім"ї так званих "фляків" - родинного клану який налічує трьох головних дійових персонажів. Зіновій, Андрій та Михайло Андрійовичі відомі у Надвірній за прізвиськом "Боби" (в множині від "Боб") є братами (Зіновій та Андрій - рідні, а Михайло двоюрідний брат). Один з них - Михайло Андрійович уже був міським головою протягом двох каденцій, перед…головуванням свого брата Зіновія. За час його "правління" сім"я порядно збагатилася. Електрик Михайло став мультимільйонером. Здавалося б що виборці все бачили і не повторять своєї помилки. Так і сталось - на минулих виборах Михайло отримав трохи більше двохсот голосів. Та не наступивши на один кінець граблів, виборці наступили на інший - вибравши більшістю його брата – Зіновія!

Протягом п"ятнадцяти років за час головування сім"ї Андрійовичів було звите потужне корупційне кубло, в якому брати Андрійовичі допомагають один одному. Але є в цій справі і свій темний кардинал – третій брат Андрій, який напряму ніколи не був коло владного корита, але диригує "кланом" вправно смикаючи за потрібні мотузки.

Андрій Андрійович

Вплив «клану» виріс настільки, що дозволяв підкупляти навіть правоохоронні органи та прокуратуру, адже як по іншому можна назвати той факт, що незважаючи на поширення відомостей про великі масштаби корупції у міській раді м. Надвірна засобами масової інформації області правоохоронні органи мало звертали увагу на діяльність братів.

Та коли нахабний мер разом із братом за допомогою наступної "афери" заробили незаконним шляхом
Гроші, які мали бути виділені на ремонтні роботи у дитсадку - це перейшло будь які межі. Громада не витримала і правоохоронці під тиском людей змушені були розпочати розслідування. І результат не забарився! Вже за кілька днів правоохоронці розповсюдили повідомлення:

«Службові особи МПП "Аглобуд" в особі Андірійовича Андрія Мирославовича в порушення умов договорів підряду укладених з Надвірнянською міською радою в особі Зіновія Мирославовича Андрійовича від 16.11.2009, 24.12.2009 та додаткового договору підряду від 24.05.2010 при виконанні робіт з ремонту та реконструкції даху дошкільного навчального закладу "Квітка Карпат" в м. Надвірна завищили вартість та об'єми виконаних робіт на суму 126,2 тис. грн.»

126 тисяч гривень - це сума, яка пішла в кишеню корупційного клану обділивши ні в чому не винних дітей громади. Сам факт того, що роботи виконувала фірма яка належить брату мера також викликає багато запитань, але у нас в країні до такого звикли. Кумівство не дивує нікого, але навіть на Сході нашої держави такі речі намагаються приховувати. Тут же, у серці Передкарпаття громаді Надвірної просто плюнули в обличчя.

А що ж дитсадок? Наразі у дошкільному закладі відсутнє гаряче та частково холодне водопостачання, а санстанція уже кілька разів хотіла закривати садок послугами якого користуються батьки 160-ти дітей. 80 тисяч гривень – така вартість робіт з повного забезпечення холодною і теплою водою груп дитсадка. Вкрадено 126 тис. грн. Математика за вами. Щирий мер дбає про юних українців…обкрадаючи їх! Іншим варіантом використання коштів могла бути заміна усіх вікон у садочку. Старі радянські вікна не здатні забезпечувати потрібний тепловий режим «завдяки» своїй теплоізоляції і діти змушені миритись з низькими температурами всередині приміщення. У бюджеті ні на заміну вікон, ні на проведення води не вистачає коштів. Звичайно не вистачає, адже кошти осідають в кишенях клану. Навряд у когось з сім"ї Андрійовичів погані вікна вдома, чи немає води. Але відкрите знущання з громади Надвірної вже незабаром закінчиться і скоріш за все ця справа тільки розпочне той клубок, який дозволив клану стати «місцевими князьками» і вважати мешканців міста своєю челяддю.

Справа про злодіяння міського голови передана до суду, та сам пан Зіновій, як виявилося, не дуже переживає. Навпаки - відверто хизується тим що все вирішив з паном Каліфіцьким - новопризначеним прокурором області і справу закриють на рівні суду.

Як не сумно це констатувати, але на це є вагомі причини. Громада міста говорить, що пан Гураш - голова Навірнянського районного суду є другом клану Андрійовичів. Як відомо, дружба справа недешева, та клан розраховується коштом громади. Під чотирьохповерхову юридичну консультацію доньки п. Гураша було виділено ласий шматок землі поруч із міською радою за сприяння міського голови. Нескромний "подарунок" напевне надовго гарантує судову протекцію дарувальнику та його сім"ї.

Чи зможе і чи буде за таких обставин прокуратура діючи від імені держави захищати громаду міста довівши справу до кінця? Чи буде за таких обставин об"єктивно приймати рішення суд, головою якого є, за чутками, тісний партнер у корупційних оборудках клану Андрійовичів пан Гураш? Чи здійсниться правосуддя чи справа буде спущена на гальмах і закрита, як це сталося з попередньою кримінальною справою порушеною проти Михайла Андрійовича рік тому який фактично визнав свою провину на камеру?

Михайло Андрійович під час перебування у лікарні

Нагадаємо, що Михайло Андрійович після порушення кримінальної справи «зліг» у санаторій, подейкують зараз Андрій Андрійович заліковує моральну травму в Моршині. Чи не заслуговують усі троє на послуги державного готелю в якому з комфортом перебуває Юлія Тимошенко? Адже якби «рильце не було у пушку», то чи були б у братів такі «моральні травми»?

У країнах сходу за злочини пов"язані з корупцією покарання дуже суворі. Від відрубання пальців, рук, до смертельної кари. В Україні справедливе виконання таких покарань, напевне, залишило б при владі лише 1% владних структур. Звичайно, все це філософія, але якщо злодій спійманий він має бути покараний. Справа Зіновія Андрійовича покаже наскільки сумлінно служать громаді прокуратура і суд, які живуть за її кошт. І чи вистачить сумління прокурорам і суддям взяти до кишені гроші, що вкрадені у дітей…

Власне державним органам потрібно також вважати і на те, що гуцули люди досить горді і попри свою терплячість, коли чаша переливається, то «клан» і причетні до нього можуть згадати історію і те, як опришки діяли з тими, хто знущався з односельчан.

Влада ж у черговий раз постає перед питанням: Чи буде національна боротьба з корупцією залишатися пустою декларацією чи відбудуться реальні дії?