75 % українців страждають на роботі

Три чверті респондентів скаржаться на порушення трудових прав з боку роботодавця. Найчастіше, за словами респондентів, нехтують правами на відпустку та гідну оплату праці. Більшість офісних працівників хоча б раз у житті робили спробу добиватися справедливості, хоча добивалися успіху далеко не завжди. Тому наразі лише кожен п’ятий активно відстоює свої законні права перед роботодавцем. Інші – бояться втратити робоче місце або ж не вірять у результативність скарг. Такі висновки отримав Дослідницький центр Міжнародного кадрового порталу hh.ua.

Порушення трудових прав працівників  – норма українського ринку праці. Три чверті респондентів заявили, що роботодавці так чи інакше порушують їхні законні права. Лише десята частина з опитаних вважають, що не мають підстав скаржитись на керівництво.

Найчастіше роботодавець порушує  права на відпустку, на гідну оплату праці та компенсації у разі звільнення. Четверта частина респондентів вказала на проблеми із забезпеченням додаткових благ для співробітників (харчування, мобільний зв’язок), матеріальних компенсацій у разі хвороби чи часткової втрати працездатності. Близько 25 % поскаржилися щодо порушення права на підвищення трудової кваліфікації і професійного навчання. Як свідчать результати нещодавнього дослідження hh.ua, працівники цінують можливість навчатися і покращувати свої професійні навички.

 

Респонденти мали можливість надати інформацію про найгрубіше порушення власних трудових прав. Майже 70 % скористалися цією нагодою і поскаржилися щодо різних аспектів невиконання трудового законодавства. Зокрема, працівників обурює ставлення до них і незаконна поведінка роботодавця. Наприклад, «начальник часто лається матом», «порушує культуру спілкування», недостойно ставиться. Роботодавець «ставить нереальні строки для виконання завдань», змінює умови праці, «намагається примусити працювати у вихідні дні». Працівниця «отримала виробничу травму, а через день змушена була вийшла на роботу, інакше була б звільнена»; решту «змушували приходити на роботу з температурою і у святкові дні». Інша типова ознака порушення умов праці: «робоче місце не обладнане відповідно до техніки безпеки». Окремі респонденти зазначали, що роботодавець не оформляє їх офіційно або незаконно звільняє з роботи.

К окрему тему скарг доцільно виділити гідну оплату праці. Це – невиплата зарплати (від кількох місяців до півроку) або «виплата зарплати не в повному обсязі без пояснень», затримка у виплаті, «зарплата не індексувалася багато років», зарплата у конвертах, «необхідність випрошувати зарплату», невиплата призначеної премії тощо. З цією проблемою пов’язане питання тривалості робочого графіка, понаднормової неоплачуваної роботи (робота у святкові дні, самовільне (з боку роботодавця) подовження робочого дня, «постійні перепрацювання», «11-годинний робочий день за мінімальну зарплату» та ін.).

Ще одне болюче питання – право на відпустку. Працівники зазначали, що їх «не відпускають уже 2 роки», позбавляють навчальної відпустки, «дають відпустку лише на 14 днів замість 24», відбувається «примусова компенсація відпустки грошима». Окрема наболіла тема для жінок – відпустка по догляду за дитиною / декретна відпустка. Одна з респонденток описала такий випадок її дискримінації як працівниці та матері: «Мене хотіли звільнити на 5-му місяці вагітності, притому у мене ще одна дитина віком до 3 років». Нагадаємо, що згідно з окремим розділом Кодексу законів про працю, роботодавець не має права звільняти вагітну жінку, якщо вона сама не виявить бажання залишити компанію.

 

Але Україні масові трудові протести поки не загрожують. Попри часті випадки порушення трудових прав, респонденти не готові активно їх відстоювати. Лише п’ята частина з них намагаються це робити: звертаються до роботодавця чи у профспілку. Інші – обурюються, але діяти не наважуються, або ж просто спокійно ставляться до незначних порушень. Частина офісних працівників воліють радше звільнитися, якщо умови праці їх не влаштовують, аніж влаштовувати бучу. А іще 18 % опитаних – скептики, котрі не вірять у результативність боротьби працівників за власні права.

78 % респондентів зазначили, що хоча б раз у житті намагалися відстоювати свої трудові права. Найчастіше працівники розмовляли із роботодавцем , намагалися пояснити, що їх не влаштовує. 30 % радилися із колегами і просили поради. Небагато з опитаних консультувалися з юристом. А випадки звернення до суду чи в профспілку траплялися доволі рідко. Деякі респонденти уточнили, що «писали скарги у прокуратуру та інспекцію з праці». А дехто зазначав, що «нічого не робили, бо боялися втратити роботу».

Найчастіше (53 %) індивідуальна боротьба респондентів за їхні права зазнавала фіаско. Адже такі дії потребують чимало часу та сил. Майже 40 % відповіли, що їхня проблема – у процесі розв’язання. Лише десятій частині опитаних удалося відстояти власні трудові права або вирішити питання.

Близько 10 % респондентів засвідчили, що роботодавець забезпечує їхні трудові права. Найчастіше проблем не виникає з правами на відпочинок, декретну відпустку та безпечні умови праці.

Дані було отримано у результаті опитування, яке відбувалося серед зареєстрованих користувачів сайту hh.ua у квітні 2013 року. В опитуванні взяли участь 1234 респонденти, серед яких 45 % – чоловіки і 55 % – жінки, віком від 21 до 40 років.

До теми: Де шукати роботу колишнім військовим

 



Якщо ви помітили помилку виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Додати новий коментар



Погода, Новости, загрузка...

Погода, Новости, загрузка...



Останні новини з категорії Суспільство:
Вітання зі святом!
23 серпня, 18:39