Орест Пастух: «Найцікавіше в цій професії – не знати, що спіткає тебе на творчому фронті, а твого героя в його сюжетному житті…»

Шанувальники театру добре знають Ореста Пастуха, як талановитого актора і режисера, а незабаром на екранах з’явиться одразу декілька фільмів з його участю. Про зйомки в кіно, про те, як вдається поєднувати сцену і знімальний майданчик та про нові і омріяні ролі в ексклюзивному інтерв’ю читачам Правда.іф розповідає Орест Пастух.

Орест Пастух. Фото Руся Асєєва

 

– Оресте, останнім часом ти дуже активно задіяний в зйомках фільмів, до того ж одразу кількох. Розкажи детальніше про свої ролі. Які вони, твої нові персонажі?

– На даний момент я знімаюся у третьому повнометражному художньому фільмі. Це – «Червоний-2. Без лінії фронту», продовження екранізації роману Андрія Кокотюхи про Данила Червоного, режисера Зази Буадзе.

Станом на сьогодні, ми відзняли першу частину і маємо приступати до другої, де події відбуватимуться вже у 1943 році, в часи Другої світової війни. Де, власне, мова йтиме про боротьбу ОУН-УПА на два фронти.

Мій персонаж – однокурсник і товариш Данила Червоного у Кременецькій гімназії. У фільмі його звуть Зенон. Це типовий студент 30-х років, який підпрацьовує в гімназійній друкарні, паралельно отримує педагогічну освіту і в перспективі мав би стати одним з представників свого соціального пласту – західноукраїнської передової інтелігенції. Але сюжет і події розгортаються таким чином, що він, разом зі своїми однокурсниками, стає на шлях боротьби проти політики пацифікації, та польського шовінізму, що в результаті й приводить їх до ідеї національно-визвольної боротьби та до лав ОУН.

 

Орест Пастух у ролі Зенона (Фільм Червоний-2. Без лінії фронту). Фото Михайла Урбанського

 

Цікавим є те, що зйомки проходили у стінах Кременецької гімназії, тож була нагода максимально поринути в атмосферу в якій жили наші герої. Плюс, завдяки плідній роботі гримерів та костюмерів, у наших персонажів цікаве історично-правдоподібне візуальне вирішення, що дуже допомогло відчути епоху і створити образи й характери.

Також зараз, паралельно, тривають зйомки у фільмі Тараса Химича «Король Данило».  Минулого року, в  серпні, за кавою, Тарас раптом придумав епізодичного персонажа, який виявився для мене дуже цікавим, оскільки зовсім не схожий на все, що я досі грав. Це негативний герой на ім’я Орбан – середньовічний придворний лікар, алхімік. Слуга галицького боярина Гордія, який має певні амбіції й наміри зайняти Галицько-Волинський престол, тож в цій боротьбі він часто використовує здібності мого героя.
Персонаж дуже цікавий для мене візуально та по характеру. А ще цікава тема й епоха. Я навіть думаю, для нас досить актуальна, оскільки це – одвічна боротьба за владу, незалежність, зі всіма наслідками, що з неї виходять. Зйомки вже добігають до свого завершення, а прем’єра фільму запланована на осінь. Тож ми всі з нетерпінням очікуємо результату цієї цікавої роботи.

 

Орест Пастух у ролі Орбана (Фільм “Король Данило”). Фото Оленки Химич

 

– А як усе починалося? Я про твій шлях у кіно.

– Починалося все рік тому із фільму «Екс» режисера Сергія Лисенка. Наприкінці минулого року, в листопаді, хлопцям з нашого театру запропонували приїхати до Львова на кастинг. В результаті я отримав роль Чорного.

Сюжет стрічки побудований на реальних подіях, коли у 1932 році група молодих хлопців – членів УВО (Української Військової Організації) влаштували напад на пошту в місті Городок Львівської області, намагаючись цим самим сподвигнути українську громадськість до боротьби за незалежність Західної України від Польської окупації. Але в результаті фатальних випадковостей ця політична акція переростає у криваву бійню з купою жертв зі страшними для героїв наслідками.

 

Орест Пастух у ролі Чорного (Фільм “Екс”). фото Максима Руденко

 

Для мене ця роль є досить важливою, оскільки вона в моєму повнометражному кінодоробку є першою, а ще це була реальна постать в історії, зі своїми мотивами, характером, які треба було для себе чітко зрозуміти і потім втілити. Проте завдяки скрупульозній роботі режисера Сергія Лисенка, оператора Сергія Михальчука і загалом всієї знімальної групи, я думаю, нам вдалося зняти цікаве жанрове патріотичне кіно. Вірю що цей фільм матиме відгук у глядачів. Прем’єру очікуємо до кінця 2018 року.

Жартома цей досвід оцінюю, як найкращий подарунок Бога на своє тридцятиліття…

 

– Ці ролі дещо схожі, але водночас зовсім різні. Як вдавалося все узгоджувати?

– Спочатку в мене були певні хвилювання, коли я тримав роль Зенона у «Червоному…», оскільки це та сама епоха й подібний конфлікт що й в «Ексі». Але коли ми прочитали сценарій, то стало ясно, що це цілком кардинально протилежні люди. Якщо перший – Зенон – революціонер-романтик, який йде за світлом високої ідеї і десь не до кінця усвідомлює всіх наслідків, то на противагу йому, Чорний –  прагматик, радикаліст, для якого ця боротьба є не лише громадянською позицією, а й приватною в якійсь мірі, оскільки колись від рук польських солдат загинув його батько. Тож цей герой, паралельно з усіма веде свою війну. В них цілком різні темпераменти, світогляд,реакції і погляди на справу якою вони живуть. Ну й звісно, вони досить чітко відрізняються за походженням.

Стосовно ролі Орбана у «Королі Данилі», то там на руку також зіграла епоха. Це середньовіччя, кастове суспільство, монархія, придворні інтриги, тощо. То ж ця роль чітко йде в контраст до попередніх, по своїй суті. Звісно, є певна складність у паралельних зйомках у двох фільмах одночасно, для цього треба мобільно переключатись, але зрештою це вдавалось. Тут на допомогу приходять художники й гримери. В роботі дуже допомагає твій костюм і вигляд.

От стосовно зовнішнього вигляду були певні компроміси, так як на весь період зйомок «…Данила…» я мусив носити довге волосся, а тут раптом з’являється роль у «Червоному…» В результаті це зіграло на плюс у візуальному вирішенні Зенона. Художник по гриму Леля Поліщук із задоволенням отримала нагоду виліпити з мене реального молодого чоловіка 30-х років. Вийшло досить симпатично і добре також тим, що він візуально чітко відрізнявся від Чорного в «Ексі».

 

– Якщо говорити про останній рік, то яким він був для тебе в театрі?

– Театральний рік був відносно спокійним, у мене було дві вистави. Відкривав я свій сезон виставою «Той, хто платить». І в другій половині сезону поставив комедію «Любов до гробу». У квітні, на запрошення Ростислава Держипільського, зіграв Пабло Пікассо у виставі «Модільяні». Завдяки зйомкам, власне в театрі цей рік не був особливо активним. Більше часу доводилося віддавати акторству, тому з режисурою на цей час я зробив паузу. Думаю вона продовжиться й надалі. Потрібно переосмислити певні речі, до чогось підійти з іншого боку, щось почати з початку…

 

Орест Пастух у ролі Пабло Пікасо (Вистава “Модільяні”). Фото Юрій Валько

 

У вересні виповниться десять років, як я на професійній сцені. На сцені франківського драмтеатру – шість… Це була гарна, плідна епоха хорошого колосального досвіду. Мені випало попрацювати абсолютно з кожним актором нашого театру, у кожному з них щось відкривши для себе і для них, щось від кожного почерпнувши. У нашій професії це, як на мене, і є найціннішим – плідна взаємодія з тими, з ким ти працюєш, оскільки в міру професії, один для одного ми стаємо дещо більшими, аніж просто колеги по цеху… Проте сама професія постійно вимагає від тебе втечі у нове, незвідане, та невідоме. Тож на даний момент я на цій дорозі…

 

– Чи є запрошення на ще якісь кінопроекти?

– На даний момент лише кілька проб. Їхній результат поки що не відомий. І намагаюся про це не думати. Є такий забобон: як тільки пройшов проби, треба одразу про це забути, аби не тішити себе якимись надіями, а потім не розчаровуватись. Кіно – це прекрасна лотерея, яка випадає тобі цілком неочікувано і завжди приносить такий же неочікуваний результат від команди, сценарію, твоїх завдань і їхніх втілень…

 

– А чи є якась роль в кіно чи на сцені, яку б ти хотів зіграти? Якийсь омріяний персонаж?

– Конкретного, чи омріяного немає… Зараз мені б хотілося спробувати свої сили в цікавій кінокомедії, побути цікавим гострохарактерним героєм. Де є певна ексцентрика, оригінальний сюжет. Також, на противагу, хотілося б зіграти складний психологічний рисунок, глибокий характер, погратися з півтонами.

Кожна нова роль – це цілковита невідомість, яку ти приймаєш, як виклик. Йдеш на неї, потім починаєш поринати в середину і розуміти, що це за людина перед тобою, а потім в процесі і у тобі.

Зрештою, в цій професії це і є найцікавішим – не знати, що спіткає тебе на творчому фронті і твого героя в його сюжетному житті…

 

Розмовляла Любов Загоровська

 

(Visited 419 times, 1 visits today)

Залишити коментар:

Щоб залишити коментар, заповніть форму нижче:



3242

загрузка...

На Прикарпатті планують створити унікальний Музей повстанських родин 08:32

Незабаром у Івано-Франківський області з’явиться новий музей, унікальністю якого є те, що його експозиції розповідатимуть історію легендарних повстанських родин Прикарпаття. Яким буде цей музей та в якому населеному пункті його...

"Песах та Великдень - абслютно різні теми",- як у Івано-Франківську відзначається юдейське свято 15:10

Ще вчора, 19 квітня, після заходу сонця усі іудеї розпочали святкування найважливішого свята в році - Песах. Цього року свято розпочалося 19 квітня та триватиме 7 днів, до ночі 27...

Заробітчанські трагедії минулого століття: кров, любов і великі гроші (фоторепортаж) 20:48 4 коментарі

Перша хвиля трудової міграції до Америки, яка розпочалася понад сто років тому, захопила десятки тисяч галичан. На початку 20 століття галицька преса рясніла оголошеннями про перевезення заробітчан на другий бік...

Володимир Гайдар: «Копію завжди можна зробити, а зберегти справжню пам’ятку значно відповідальніше і важче» 13:14

Сьогодні відзначають Міжнародний день пам’яток історії та культури. Про те, які унікальні пам’ятки нашої історії Прикарпаття втрачає щодня, про важливість популяризації своєї історії читачам Правда.іф розповідає директор КП «Простір Інноваційних Креацій...

Запчастини для бульдозерів на франківському сміттєзвалищі постачатиме фірма, яка співпрацює з росіянами 08:43

Не тільки “Укроборонпрому” потрібні запчастини для техніки, які досі випускають лише російські підприємства. На івано-франківському полігоні твердих побутових відходів, що в селі Рибному, працюють бульдозери Т-170 та Б-10М, які були...

Віддати дитину в Пласт, не означає збутися. Франківський пластун розповів, чому батьки згадують про організацію перед літом 08:31

Пласт – Національна скаутська організація України, яка є найбільшою молодіжною організацією в державі. Пласт виховує свідомих і відповідальних.Серед вихованців Пласту – Любомир Гузар, Ярослав Ажнюк, Кетрін Винник, Богдан Гаврилишин, Настя Станко,...

В Івано-Франківську відбудеться турнір з міні футболу на кубок Архієпархії 20:16

10-11 травня, 2019 року, з нагодисвяткування Року Родини та 135-річчя з дня народження блаженного священномученика Омеляна Ковча, в м. Івано-Франківськ вул. Мазепи 142а в Коледжі фізкультурного виховання, відбудеться турнір з...

Мобільники – у підошвах кросівок, алкоголь – у презервативах, наркотики – у цукерках. Як саме до СІЗО Івано-Франківська намагаються передати заборонені речі 16:35

На вулиці Коновальця у Івано-Франківську знаходиться Установа виконання покарань. Тут утримують людей, які очікують обрання їм запобіжного заходу у суді. Чи можна передавати ув’язненим тут передачі, та як саме до...

Повернення Палійчука чи пришестя Шевченка? Хто з "нових облич" може очолити Івано-Франківщину, якщо переможе Зеленський 17:01 15 коментарів

Кандидат в президенти Володимир Зеленський, який здобув найбільшу прихильність виборців у першому турі, загадково мовчить про політиків, які допомагатимуть йому «ламати стару систему влади» у випадку перемоги на виборах. Тим...

Марія Бойко: «Ми самі відповідаємо за своє здоров’я». Інтерв’ю з начальником управління охорони здоров’я Івано-Франківська 11:07 3 коментарі

Сьогодні відзначають Всесвітній день здоров’я. Чи стали мешканці Івано-Франківська більш відповідально ставитися до свого здоров’я, наскільки активно вони підписують декларації з лікарями, чи потрібно проходити щорічні профілактичні обстеження? На ці...

Майже як Коломойський: у старому Станіславові обкрадали банки одним розчерком пера і після того тікали закордон 17:24 3 коментарі

Понад сто років тому декілька фінансових установ у Станіславові (тепер — Івано-Франківськ) постраждали через шахрайські махінації респектабельних фінансистів, які користувалися довірою та повагою серед місцевих банкірів. Збитки, які були завдані...

"Місцеве населення не хоче бачити нас поряд", - Наталія Когут про БО "Дім Сірка" 22:58 5 коментарів

Вчора, 4 квітня, відзначали Всесвітній день бродячих тварин. Він створений, щоб привернути увагу, викликати співчуття та вжити заходів щодо безпритульних тварин. Тільки у місті Івано-Франківськ налічується понад тисяча бездомних чотиролапих....

Міжнародний день супу. Кулінарна блогерка з Івано-Франківська розповіла про особливості приготування цієї страви 10:03

Сьогодні, 5 квітня, відзначається Міжнародний день супу. Ще з дитинства батьки казали, що суп – важлива частина щоденного раціону. Без нього нормальна функціональність система життєдіяльності людини перебуває під загрозою. І...

22 млн.грн. збитків, опіки та пожежа будівель. До чого призвело паління сухої трави на Прикарпатті 17:11

Щороку навесні та восени люди спалюють суху траву. Вони вірять, що таким чином удобрюють землю. В У ДСНС наголошують, що через спалювання трави може виникнути пожежа. Це призведе до значних...

Чи стануть усі медичні послуги платними для мешканців Івано-Франківська, які досі не уклали декларації? 22:09 8 коментарів

Днями з’явилася інформація про те, що для пацієнтів, які не уклали декларацію з лікарем, медичні послуги стають платними. Чи це відповідає дійсності, як саме можна підписати декларацію, як обрати свого...

Пристрасті на виборах в Станіславові понад сто років тому: як авторитетний єврей ледь не став послом до австрійського парламенту 15:21

На виборах до австрійського парламенту (Державної Ради) у 1907 році в Станіславові (тепер – Івано-Франківськ) ледь не переміг представник партії сіоністів, колишній міський рабин Маркус Брауде. Авторитетний юдейський проповідник несподівано...

Красноїльський Чорнобиль, або як злочинна халатність призвела до майже п’ятимільйонних збитків та знищення школи (фото+відео) 16:46

Село Красноїлля розташоване у Верховинському районі. В місцеву школу тут ходить понад 400 дітей. Цю будівлю і школою важко назвати. Адже споруда просто розвалюється, геть згнила підлога та ще й...

Скільки мешканців Івано-Франківська потребують «штучної нирки» 15:14

27 березня відзначається Всесвітній День нефролога. З жовтня 2010 року в Івано-Франківській центральній міській клінічній лікарні працює Центр нефрології та діалізу. За цей час  працівники Центру врятували і подовжили життя...

Як служиться бійцям Нацгвардії на Прикарпатті 11:22 1 коментар

Сьогодні, 26 березня, відзначили 5-ту річницю з дня створення Національної гвардії України. Основна мета військовослужбовця – забезпечувати захист і охорону життя, вони працюють задля нашої безпеки. Журналісти Правда.іф поспілкувалися з...

«Є вулиці, куди водії неохоче їдуть». Якою є робота таксиста та диспетчера служби таксі у Івано-Франківську 10:57 3 коментарі

  Щороку 22 березня в Україні та цілому світі відзначають День таксиста. Журналісти Правда.іф поспілкувалися з виконавчим директором служби «Явір-таксі» Галиною Володимирівною Вашків, аби розпитати, наскільки напруженою є робота диспетчерів,...
  • ріел ІФ виринаюча