Орест Пастух: «Найцікавіше в цій професії – не знати, що спіткає тебе на творчому фронті, а твого героя в його сюжетному житті…»

‡агрузка...

Шанувальники театру добре знають Ореста Пастуха, як талановитого актора і режисера, а незабаром на екранах з’явиться одразу декілька фільмів з його участю. Про зйомки в кіно, про те, як вдається поєднувати сцену і знімальний майданчик та про нові і омріяні ролі в ексклюзивному інтерв’ю читачам Правда.іф розповідає Орест Пастух.

Орест Пастух. Фото Руся Асєєва

– Оресте, останнім часом ти дуже активно задіяний в зйомках фільмів, до того ж одразу кількох. Розкажи детальніше про свої ролі. Які вони, твої нові персонажі?

 

– На даний момент я знімаюся у третьому повнометражному художньому фільмі. Це – «Червоний-2. Без лінії фронту», продовження екранізації роману Андрія Кокотюхи про Данила Червоного, режисера Зази Буадзе.

Станом на сьогодні, ми відзняли першу частину і маємо приступати до другої, де події відбуватимуться вже у 1943 році, в часи Другої світової війни. Де, власне, мова йтиме про боротьбу ОУН-УПА на два фронти.

Мій персонаж – однокурсник і товариш Данила Червоного у Кременецькій гімназії. У фільмі його звуть Зенон. Це типовий студент 30-х років, який підпрацьовує в гімназійній друкарні, паралельно отримує педагогічну освіту і в перспективі мав би стати одним з представників свого соціального пласту – західноукраїнської передової інтелігенції. Але сюжет і події розгортаються таким чином, що він, разом зі своїми однокурсниками, стає на шлях боротьби проти політики пацифікації, та польського шовінізму, що в результаті й приводить їх до ідеї національно-визвольної боротьби та до лав ОУН.

Орест Пастух у ролі Зенона (Фільм Червоний-2. Без лінії фронту). Фото Михайла Урбанського

 

Цікавим є те, що зйомки проходили у стінах Кременецької гімназії, тож була нагода максимально поринути в атмосферу в якій жили наші герої. Плюс, завдяки плідній роботі гримерів та костюмерів, у наших персонажів цікаве історично-правдоподібне візуальне вирішення, що дуже допомогло відчути епоху і створити образи й характери.

Також зараз, паралельно, тривають зйомки у фільмі Тараса Химича «Король Данило».  Минулого року, в  серпні, за кавою, Тарас раптом придумав епізодичного персонажа, який виявився для мене дуже цікавим, оскільки зовсім не схожий на все, що я досі грав. Це негативний герой на ім’я Орбан – середньовічний придворний лікар, алхімік. Слуга галицького боярина Гордія, який має певні амбіції й наміри зайняти Галицько-Волинський престол, тож в цій боротьбі він часто використовує здібності мого героя.
Персонаж дуже цікавий для мене візуально та по характеру. А ще цікава тема й епоха. Я навіть думаю, для нас досить актуальна, оскільки це – одвічна боротьба за владу, незалежність, зі всіма наслідками, що з неї виходять. Зйомки вже добігають до свого завершення, а прем’єра фільму запланована на осінь. Тож ми всі з нетерпінням очікуємо результату цієї цікавої роботи.

Орест Пастух у ролі Орбана (Фільм “Король Данило”). Фото Оленки Химич

 

 

– А як усе починалося? Я про твій шлях у кіно.

 

– Починалося все рік тому із фільму «Екс» режисера Сергія Лисенка. Наприкінці минулого року, в листопаді, хлопцям з нашого театру запропонували приїхати до Львова на кастинг. В результаті я отримав роль Чорного.

Сюжет стрічки побудований на реальних подіях, коли у 1932 році група молодих хлопців – членів УВО (Української Військової Організації) влаштували напад на пошту в місті Городок Львівської області, намагаючись цим самим сподвигнути українську громадськість до боротьби за незалежність Західної України від Польської окупації. Але в результаті фатальних випадковостей ця політична акція переростає у криваву бійню з купою жертв зі страшними для героїв наслідками.

Орест Пастух у ролі Чорного (Фільм “Екс”). фото Максима Руденко

 

Для мене ця роль є досить важливою, оскільки вона в моєму повнометражному кінодоробку є першою, а ще це була реальна постать в історії, зі своїми мотивами, характером, які треба було для себе чітко зрозуміти і потім втілити. Проте завдяки скрупульозній роботі режисера Сергія Лисенка, оператора Сергія Михальчука і загалом всієї знімальної групи, я думаю, нам вдалося зняти цікаве жанрове патріотичне кіно. Вірю що цей фільм матиме відгук у глядачів. Прем’єру очікуємо до кінця 2018 року.

Жартома цей досвід оцінюю, як найкращий подарунок Бога на своє тридцятиліття…

 

– Ці ролі дещо схожі, але водночас зовсім різні. Як вдавалося все узгоджувати?

 

– Спочатку в мене були певні хвилювання, коли я тримав роль Зенона у «Червоному…», оскільки це та сама епоха й подібний конфлікт що й в «Ексі». Але коли ми прочитали сценарій, то стало ясно, що це цілком кардинально протилежні люди. Якщо перший – Зенон – революціонер-романтик, який йде за світлом високої ідеї і десь не до кінця усвідомлює всіх наслідків, то на противагу йому, Чорний –  прагматик, радикаліст, для якого ця боротьба є не лише громадянською позицією, а й приватною в якійсь мірі, оскільки колись від рук польських солдат загинув його батько. Тож цей герой, паралельно з усіма веде свою війну. В них цілком різні темпераменти, світогляд,реакції і погляди на справу якою вони живуть. Ну й звісно, вони досить чітко відрізняються за походженням.

Стосовно ролі Орбана у «Королі Данилі», то там на руку також зіграла епоха. Це середньовіччя, кастове суспільство, монархія, придворні інтриги, тощо. То ж ця роль чітко йде в контраст до попередніх, по своїй суті. Звісно, є певна складність у паралельних зйомках у двох фільмах одночасно, для цього треба мобільно переключатись, але зрештою це вдавалось. Тут на допомогу приходять художники й гримери. В роботі дуже допомагає твій костюм і вигляд.

От стосовно зовнішнього вигляду були певні компроміси, так як на весь період зйомок «…Данила…» я мусив носити довге волосся, а тут раптом з’являється роль у «Червоному…» В результаті це зіграло на плюс у візуальному вирішенні Зенона. Художник по гриму Леля Поліщук із задоволенням отримала нагоду виліпити з мене реального молодого чоловіка 30-х років. Вийшло досить симпатично і добре також тим, що він візуально чітко відрізнявся від Чорного в «Ексі».

 

– Якщо говорити про останній рік, то яким він був для тебе в театрі?

 

– Театральний рік був відносно спокійним, у мене було дві вистави. Відкривав я свій сезон виставою «Той, хто платить». І в другій половині сезону поставив комедію «Любов до гробу». У квітні, на запрошення Ростислава Держипільського, зіграв Пабло Пікассо у виставі «Модільяні». Завдяки зйомкам, власне в театрі цей рік не був особливо активним. Більше часу доводилося віддавати акторству, тому з режисурою на цей час я зробив паузу. Думаю вона продовжиться й надалі. Потрібно переосмислити певні речі, до чогось підійти з іншого боку, щось почати з початку…

Орест Пастух у ролі Пабло Пікасо (Вистава “Модільяні”). Фото Юрій Валько

 

У вересні виповниться десять років, як я на професійній сцені. На сцені франківського драмтеатру – шість… Це була гарна, плідна епоха хорошого колосального досвіду. Мені випало попрацювати абсолютно з кожним актором нашого театру, у кожному з них щось відкривши для себе і для них, щось від кожного почерпнувши. У нашій професії це, як на мене, і є найціннішим – плідна взаємодія з тими, з ким ти працюєш, оскільки в міру професії, один для одного ми стаємо дещо більшими, аніж просто колеги по цеху… Проте сама професія постійно вимагає від тебе втечі у нове, незвідане, та невідоме. Тож на даний момент я на цій дорозі…

 

– Чи є запрошення на ще якісь кінопроекти?

 

– На даний момент лише кілька проб. Їхній результат поки що не відомий. І намагаюся про це не думати. Є такий забобон: як тільки пройшов проби, треба одразу про це забути, аби не тішити себе якимись надіями, а потім не розчаровуватись. Кіно – це прекрасна лотерея, яка випадає тобі цілком неочікувано і завжди приносить такий же неочікуваний результат від команди, сценарію, твоїх завдань і їхніх втілень…

 

– А чи є якась роль в кіно чи на сцені, яку б ти хотів зіграти? Якийсь омріяний персонаж?

 

– Конкретного, чи омріяного немає… Зараз мені б хотілося спробувати свої сили в цікавій кінокомедії, побути цікавим гострохарактерним героєм. Де є певна ексцентрика, оригінальний сюжет. Також, на противагу, хотілося б зіграти складний психологічний рисунок, глибокий характер, погратися з півтонами.

Кожна нова роль – це цілковита невідомість, яку ти приймаєш, як виклик. Йдеш на неї, потім починаєш поринати в середину і розуміти, що це за людина перед тобою, а потім в процесі і у тобі.

Зрештою, в цій професії це і є найцікавішим – не знати, що спіткає тебе на творчому фронті і твого героя в його сюжетному житті…

 

Розмовляла Любов Загоровська

 

(Visited 340 times, 1 visits today)

Залишити коментар:

Щоб залишити коментар, заповніть форму нижче:



5996

До уваги прикарпатців! Як правильно діяти, якщо ви заблукали в лісі 10:04 1 коментар

Ми думаємо, що таке може статися з будь-ким, але не з нами. Проте кожного дня у випусках новин чуємо звістки про людей, які заблукали в лісі. Як правильно підготуватися до...

Діти з цукровим діабетом підкорили найвищу вершину України 19:02 1 коментар

5 липня в рамках проекту «Діа Говерла» 12 переможців Всеукраїнського Конкурсу малюнка серед дітей з діабетом першого типу вперше підкорили найвищу точку Українських Карпат – Говерлу, щоб довести усім, і в першу чергу...

Що смачного приготувати на вихідні? Відомі мешканці Івано-Франківська діляться рецептами 12:39

Вихідні дні, свято Івана Хрестителя. Хочеться приготувати щось особливе? Правда.іф підготувала добірку вишуканих рецептів, якими на своїх сторінках в мережі Фейсбук поділилися відомі мешканці Івано-Франківська. Авторську мову текстів зберігаємо.  ...

У Франківську професійний злодій розповів, як він ходить обкрадати квартири і на що звертає увагу у першу чергу 19:45 4 коментарі

З Миколою (ім’я з етичних міркувань змінено – Л.З.) ми зустрілися у Івано-Франківському будинку нічного перебування. Туди чоловік звернувся за допомогою, адже щойно звільнився з місць позбавлення волі. Микола спеціалізується...

Чи можна в Івано-Франківську зустріти справжнього моряка? 07:34 2 коментарі

25 червня своє свято святкують люди, якi пов’язали життя і роботу з морем. Так-так, саме сьогодні Міжнародний день моряка. У Івано-Франківську знайти людину такої професії не так уже й просто,...

Франківська лікарка пояснила, чому не можна їсти ранні фрукти та овочі 14:53

Добігає закінчення перший місяць літа, і здавалося б, що в раціоні мають бути лише свіжі овочі та фрукти. Проте, це не зовсім так, адже не всі ранні продукти, які є...

Скандальновідомі львівські брати-нардепи Дубневичі зароблять на прикарпатцях 19:08

У вівторок, 19 червня, комунальне підприємство «Комунгосп» уклало договір на поточний середній ремонт дорожнього полотна на вулиці Винниченка у місті Долині.  Згідно оголошеного тендеру, оприлюдненого на сайті Прозоро, на проведення...

Франківчанка Євгенія Картушова: «Йога допомагає розширити свідомість» 20:35 1 коментар

21 червня у світі відзначають міжнародний день йоги. Можливо, ви вже давно планували зайнятися йогою, але ніяк не наважувалися, тоді це інтерв’ю вам допоможе відповісти на ті запитання, які вас...

Марія Бойко: «Мудреці колись казали – найважче жити в часи змін, реформ» 19:45 1 коментар

Сьогодні, 17 червня, Україна відзначає День медичного працівника. Про те, якою є івано-франківська медицина сьогодні, що змінилося за останній рік, якими медичними досягненнями може похвалитися Івано-Франківськ, читачам Правда.іф розповіла керівник...

"У нас ніколи не було няньки", - багатодітний батько з Прикарпаття розповів про виховання 11-х дітей 10:27

У третю неділю першого літного місяця у світі святкують День батька. Цього року це 17 червня. В цей день прийнято дарувати татусям подарунки та влаштовувати родинні посиденьки. Українці не так...

В Івано-Франківську орудують квартирні аферисти, а правоохоронці бездіють? 18:42 1 коментар

У вівторок, 12 червня, Апеляційний суд в Івано-Франківській області розпочав слухання справи за позовом мешканки обласного центру Віри Бойчук до будівельної фірми «Кредо-ІФ» та громадянки Ганни Дранчук щодо скасування укладеної...

Франківці про звільнення Маріуполя 09:46 3 коментарі

Сьогодні, минає четверта річниця звільнення Маріуполя від бойовиків ДНР. Це було перше місто, яке визволили на той час. Тоді це був важливий крок, ми змогли показати силу і рішучість не...

Поради франківського лікаря: як правильно скласти аптечку, збираючись на відпочинок 11:23 1 коментар

Настало літо, а це означає, що багато мешканців Івано-Франківська готуються до відпочинку. Дехто планує провести відпустку на березі моря, інші – збираються в гірські походи. Проте, збираючись у відпустку, не...

В Івано-Франківську досі працює фотосалон, роботи якого вихваляв родич австрійського цісаря 11:44 4 коментарі

115 років тому у Станіславові (тепер – Івано-Франківськ) з’явився новий фотосалон із гучною назвою «Рембрандт». Послугами тутешніх фотомайстрів користувалися навіть члени родини імператора Австро-Угорщини.   "Новий фотографічний заклад під назвою...

Найкрасивіший чоловік планети прикарпатець Богдан Юсипчук: «Я завжди хотів прославити Україну за кордоном» 08:19 5 коментарів

Нещодавно на міжнародному конкурсі Mister Sea World 2018 актор театру і кіно, прикарпатець Богдан Юсипчук був визнаний найкрасивішим чоловіком світу. Про своє життя, про подальші плани на майбутнє та про свої мрії...

Як станиславівські поляки на Зелені свята по Дністру каталися: курйозні пригоди початку ХХ століття 09:28

Туристичний потенціал Дністровського каньйону почали активно використовувати ще в часи Австро-Угорщини, на початку ХХ століття. Різноманітні товариства, до яких у той час належали мешканці Станиславова (тепер – Івано-Франківськ), організовували сплави...

Кримінальне минуле івано-франківського локомотиворемонтного заводу (фоторепортаж) 21:04 4 коментарі

110 років тому в Станиславові (тепер – Івано-Франківськ) винесли вирок у справі про надзвичайні розкрадання, виявлені австрійською владою на складах тутешніх залізничних майстерень  - підприємства, яке було попередником сучасного локомотиворемонтного...

Прикарпатський історик Василь Тимків: «Не може будь-хто взяти металошукач і піти щось розкопувати» 11:34 2 коментарі

Щороку в третю неділю травня ми згадуємо наших співвітчизників, що стали жертвами кривавого тоталітарного режиму. Тисячі прикарпатців у той час загинуло та чимало було вивезено на заслання. На Івано-Франківщині досі...

Як нобелівському лауреатові присудили штраф за образу українських студентів, у тому числі і вихідців з Прикарпаття 15:46

110 років тому, 18 травня 1908 року  у столиці Австро-Угорщини Відні відбувся судовий процес за участі присяжних, на якому за образу честі та гідності довелося відповідати лауреату Нобелівської премії з...

«Чорні гроші»: на Івано-Франківщині оголосили вирок африканським шахраям (фоторепортаж) 10:47 2 коментарі

"Після перебування в Києві він приїхав в Івано-Франківськ, і оскільки він тут був один, то кожний день ходив по місту та шукав заклади харчування, де їжа подібна до африканської. В...
  • ріел ІФ виринаюча