Прикарпатський пожежник Андрій Шевчук: «Дуже неприємно, коли люди звинувачують несправедливо»

Сьогодні, 17 квітня своє професійне свято відзначають працівники пожежної охорони України. З цієї нагоди журналістка Правди іф поспілкувалась із пожежником, у якого чималий досвід за плечима. У свої 32 роки Андрій Шевчук уже працює начальником караулу державної пожежно-рятувальної частини1м. Івано-Франківськ та встиг пройти навчання за кордоном, пише Правда іф.

 

  • Андрію, скільки часу ви працюєте пожежником?

В структурі повязаній з пожежною охороною я працюю з 2004 року. Починаючи зі строкової служби в навчальному центрі пожежної безпеки Міністерства оборони, після того працював у частині спеціальної техніки аварійно-рятувального загону. А вже з 2016 року на посаді начальника караулу першої частини Івано-Франківської ДПРЧ-1.

  • Чому захотіли стати саме пожежником?

Навіть точно не знаю. Мабуть верх взяли дитячі мрії: великі машини, небезпека, підйоми по драбині. Я не жалію,що обрав таку професію. Стараюся постійно удосконалюватися, вчитися. Неодноразово був за кордоном на навчанні по медичній підготовці та гасінню пожеж.

  • Розкажіть детальніше про навчання за кордоном.

Перший раз ми з колегами їхали в Польщу (місто Ченстохова), як парамедики, там проходили навчання у вищій пожежній школі. Потім їздили в місто Краків і там проходили підготовку по гасінню пожеж у житлових будівлях з використанням новітніх технологій. Також їздили на змагання в Ополе, до речі, ми тоді на призові місця навіть не надіялися, адже брали участь вперше. Проте, це хороший досвід. Минулого року ми уже провели такі змагання в Україні серед підрозділів області. Змагання на 99 відсотків повязані з оперативною діяльністю особового складу тому, що все виконується в тому спортивному одязі та зі спорядженням, яке використовують при ліквідації пожеж. Цього року наша команда знову візьме участь у змаганнях в Ополе.

  • Пам’ятаєте свій перший виїзд на пожежу?

Так, памятаю. До речі це питання мені задають усі з ким спілкуюся. Перший мій виклик був на пожежу по вулиці Ленкавського, там горів автомобіль. Не можу сказати, що це було щось дуже серозне чи масштабне, але то мій перший виїзд.

 

  • Яка пожежа була для вас найнебезпечніша?

Я вважаю, що усі пожежі є небезпечними. Адже ти їдеш на виклик і не знаєш до кінця що там сталося. Якщо хірург перед операцію може ознайомитися з хворобою пацієнта, або льотчики перед вильотом вивчають план польоту, то у нас на таку інформацію часу обмаль. Оскільки я начальник караулу, то дорогою від частини до місця пожежі я практично не маю часу на планування. Дорогою диспетчер встигає передати мені лише основні моменти. На кожну пожежу ти їдеш наче із заплющеними очима і використовуєш ті знання, які здобув раніше. Навіть коли здається, що з вікна просто іде дим, але зайшовши в приміщення і бачиш там людей. Це є досить серйозно. Я вважаю, що коли пожежний автомобіль їде з проблисковим маячком, то він не катається по місту, бо немає роботи.

  • Чи буває таке, що пожежників звинувачують у тому, що приїхали пізно, чи води привезли замало?

Я колись хотів запросити людей в пожежну частину, щоб вони подивилися на ту бочку з водою, яку ми веземо на пожежу. Іноді стає дуже неприємно від фраз: «А ви пяні!», «А ви довго їхали!». Добре, що тепер є відеореєстратори, і вже не звинувачують в тому, що ми хали дуже довго. Пожежна машина приїжджає на виклик за 10-12 хвилин. Запасу води нам вистачає на 7-10 хвилин, це при умові, що не багато рукавів і той ствол з якого йде вода немає великого розходу. Щоб усі зрозуміли, на пожежу виїжджає дві машини. Якщо будівля вище трьох поверхів тодітри. Перша машина гасить вогонь, другастає на пожежний гідрант. По Івано-Франківську є пожежні гідранти, які розташовані на міській водомережі, на них ми накручуємо колонку і звідти проводимо забір води. Тоді ми маємо безперебійну подачу води. Якщо у місті це робиться скоро,то у селах ситуація складніша. Там немає пожежного водопостачання, є маленькі струмочки чи криниці. В такому випадку залучається велика кількість пожежних машин і здійснюється підвіз води. Ми стараємося працювати так, щоб була безперебійна подача води. Робимо все для людей, щоб їм допомогти, а вони такі цікаві, постійно знайдуть винних.

  • Чи часто люди дякують за врятоване життя або майно?

Буває. Часто люди після шокового стану приходять до тями і дякують. Хоча є й такі, що починають шукати винних. Скажу з власного досвіду, що на моїй памяті дуже мало таких моментів, щоб ми допускали якихось помилок, які б призвели до чогось летального. У нас місто не таке вже й велике, щоб була маса пожеж. Я веду статистику, то можу сказати, що за місяць ми маємо до 20 виїздів, з них 8-14на пожежі. От зараз почався сезон екосистем. Люди ніяк не можуть перестати спалювати траву. Ми вже показуємо фото, що відбувається з тваринами і як спалювання трави шкодить для нашого здоровя, але наші люди того не можуть усвідомити. Адже є «великі газди», які мусять спалити ту траву. Але чим вона тобі заважає? Суха торішня траваце не сміття, а безцінне живлення. Кожен підпал травице злочин проти природи, плюс шкідливі викиди в повітря.

  • Бувало, що люди намагаються «порадити» пожежникам, як потрібно працювати?

Звичайно. Є такі, що пробують виривати із рук ствол і гасити пожежу. Але розумієте, це зазвичай треті особи, які не мають жодного відношення до будинку який горить. То якийсь серйозний «пожежник», який все знає . Це як в одному анекдоті: «Все вмію робити, лиш цвях не можу забити». У наш час таких людей дуже багато, замість того,що б ще до приїзду пожежників зносити воду і гасити вогонь, люди знімають пожежу на відео. Коли ставали всі гуртом і якось допомагали, а тепер трохи інакше. Але є і такі, що дійсно хочуть допомогти, честь і хвала тим людям. Хочу закликати українців, щоб вони згуртовувалися. Наприклад, коли трапилося таке, що у селі горить будівля, не потрібно чекати на пожежників, які через погану дорогу не встигають миттєво приїхати, а ставати і самостійно боротися з вогнем. Завжди наводжу приклад, як у приміському селі Хриплин сільський голова організував свій засіб пожежогасіння. Там є своєрідна добровільна пожежна команда. Один чоловік дав трактор, інший велику бочку на 3 тонни води і таким чином вони ще до приїзду пожежників своїми силами гасять полумя. Бувало,що ми їдемо на виїзд в Хриплин, а мені диспетчер доповідає що там уже працює команда. Я вже тоді розумію, що тих декілька дорогоцінних хвилин не втрачено і поки ми їдемо вогонь уже гасять.

 

  • Хибні виклики бувають?

Бувають. З тим важко боротися. У нас колись була проблемна точка – це адреса вулиця Бандери, 62.

  • Часто телефонували?

Так. За тиждень могло бути 4 виклики. Людина просто купляла стартовий пакет, здійснювала дзвінок і викидала карточку. Хоча мешканці казали, що серед їхніх сусідів немає неадекватних людей, але хто знає, що там у кого в голові. На перший погляд людина виглядає адекватно, але може щось замислити не добре.

  • Котиків з дерев знімаєте?

Є й таке. Пригадую, як колись рятували котика в центрі біля Ратуші. На горищі однієї будівлі жило ціле сімейство котів. І одне мале кошеня впало у водостічну трубу і там застрягло. Ми приїхали, подивилися, що труба не забита, але ніде те кошеня не бачимо та чуємо як воно нявкає. Труба пролягала через магазин і ми зрозуміли, що воно застрягло в трубі, якраз в магазині. Домовилися із власником, щоб дозволив дістатися з магазину до тієї труби і один мій колега дістав те кошеня. Буває таке, що котик залізе на дерево, ми приїжджаємо, розкладаємо драбину, а він злякається і втече.

  • Скільки викликів буває за день?

По місту десь 3-5 викликів.

  • Який робочий день пожежника? З чого починається і чим закінчується зміна?

У нас є розпорядок дня, який розписаний на 13 пунктів. О 7:45 ми маємо прибути в частину, потім шикування і проведення інструктажу. Далі розвід чергових карауліврозяснення завдань на добу. Після розводу ми приймаємо спорядження, техніку, запускаються регати, перевіряється рівень палива, рівень вогнегасних речовин, засобів звязку та освітлення. Також проводиться прийом засобів захисту органів дихання. Через 30 хвилин відбій, чергова зміна, яка працювала перед нами уже вільна, а ми офіційно заступаємо на чергування. З 9:00 до 13:00 години у нас службові заняття, потім з 13:00 до 14:00 обід та вільний час. Після обіду відпрацювання практичних занять. Далі відпрацювання обєкту, це може бути садок, лікарня чи школа, ми перевіряємо справне пожежне водопостачання, чи вільні ворота і тд. Після цього приводимо в порядок техніку. Неприпустимо, щоб щось було брудне чи несправне. Наша техніка, як скальпель для хірургамає бути в належному стані. З 18:00 до 19:00 год. вечеря. Після того заняття в спортзалі, адже фізична форма це дуже важливо. Щоб ви розуміли, коли я приїжджаю на пожежу, на мені спорядження вагою приблизно 30 кілограмів, крім того, я ще можу нести рукави. От ми їхали на пожежу, коли горіла ліфтова шахта. Уявіть собі, що треба швидко вибігти на 9 поверх, якщо не займатися у спортзалі, не мати фізичного навантаження,то декілька разів пробігтися сходами на 9 поверх і можна знепритомніти. Нам і так дуже щастить, що у нас немає 20-поверхових будинків.

  • Як ваша сім’я ставиться до роботи?

Нормально. Вони вже привикли.

  • А перша реакція яка була, коли рідні дізналися про такий вибір?

Я тоді ще не був одружений. А батьки трохи хвилювалися, але змирилися. Я казав, що все вивчив і багато чого знаю. Крім того, я не боягуз.

  • Які ваші обовязки тепер?

Я маю підлеглий особовий склад. У мої функції входить робота з особовим складом та їхня підготовка. Тобто ми маємо виконувати усі завдання, які покладені на нас функціями цивільного захисту. Я відповідаю за протипожежне водопостачання по місту. Проводжу його аналіз, складаю акти у випадку несправності, співпрацюю з Водоекотехпромом тому, що це комунальне підприємство, яке є балансоутримувачем цих пожежних гідрантів. Також відповідаю за пожежні рукави та їхній технічний стан.

  • Щоб в порадили людям аби уникнути пожеж?

У нас дуже роботящі люди, але чомусь люблять економити. Є речі, на яких економія не доречна. Якщо ви робите проводку, не пожалійте більше грошей, але зробіть на совість, від того залежить ваше життя.

Розмовляла Марія Франчук

(Visited 826 times, 1 visits today)

Залишити коментар:

Щоб залишити коментар, заповніть форму нижче:



8694

Понад сто років тому поляки пропонували запровадити обов’язкове вивчення української мови у школах Галичини 08:33 4 коментарі

На тлі недавніх міжнародних скандалів стосовно запровадження в усіх школах України обов’язкового вивчення української мови, в яких особливо активні наші угорські сусіди, досить цікавою виглядає позиція представників польської громади Станіславова...

Третє відкриття Косівщині: в Середньому Березові відкрили садочок, який чекали довгих шістнадцять років 12:14 1 коментар

14 жовтня, на Свято Покрови Пресвятої Богородиці відкрили новий дитячий садок у селі Середній Березів, що на Косівщині, інформує Правда.іф.     Довгі роки в селі не було дошкільного закладу,...

Костянтин Кучеренко: Рак молочної залози – не вирок, це тільки діагноз! 10:23

15 жовтня відзначають Всесвітній день боротьби з раком молочної залози. Як часто мешканкам Івано-Франківська ставлять такий діагноз, що може прискорити розвиток пухлини та чи обов’язково така хвороба завершується операцією читачам...

Скільки людей на Прикарпатті потребує паліативної допомоги 17:06 4 коментарі

13 жовтня відзначають Всесвітній День хоспісної і паліативної допомоги. Про те, як діє така допомога на Прикарпатті, чи багато мешканців області потребують паліативної допомоги та які зміни є для нас...

Прикарпатський спецпризначенець: «Я не міг так просто вистрелити в людину» 11:41 6 коментарів

Володимир у свої 30 років добре знає, що таке війна. Чотири роки тому, після полону, він дивом повернувся додому живим. Тепер уже спокійно розповідає про перший день на війні, ночі...

Залізничне прокляття Букачівців: на початку століття на невеликій ділянці колії сталося аж дві великі катастрофи 22:11

На початку ХХ століття невеличке містечко Букачівці (тепер – селище в Рогатинському районі) сумно прославилося на всю Галичину. Двічі поспіль тут ставалися залізничні катастрофи з пасажирськими та вантажними потягами, які...

«Вголос ніхто не говорив про війну, але ми знали куди їдемо», - прикарпатський військовослужбовець Михайло Чертков 12:20 6 коментарів

У неділю, 14 жовтня відзначають День захисника України. Ми вирішили дізнатися, як живуть сучасні захисники нашої держави. Ті, хто знає про війну не з книжок чи історій, а чули постріли...

Мені потрібна бабуся! У Івано-Франківську стартував унікальний соціальний проект, щоб знайти «онуків» для самотніх перестарілих 09:41 2 коментарі

Ясного жовтневого дня невеличка група людей збирається на одній з парковок Івано-Франківська. Це – фотографи, які зголосилися у Фейсбуці поїхати до геріатричного пансіонату міста і пофотографувати його мешканців. Спільно сідаємо...

Мені сказали, що я нерідний. Про маму знаю лише, що звали її – Машка 11:49 2 коментарі

Останні кілька років Володимир Будай живе на дачах, уже декілька зим він перебув у маленькому дерев’яному будиночку, куди його впустили небайдужі. Там і малює, і деколи продає свої картини, а...

Володимир Гайдар: «Потрібен відеонагляд, аби бачити, що відбувається на території Палацу Потоцьких вдень і вночі» 11:24 2 коментарі

Декілька місяців тому в Івано-Франківську було створено КП «Простір Інноваційних Креацій «Палац». Протягом останніх півроку на території Палацу Потоцьких тривали певні роботи. Отож, що саме тут робили, якими цікавими знахідками...

Івано-Франківський лікар розповів, які урологічні захворювання найчастіше виявляють у прикарпатців 09:38 2 коментарі

2 жовтня відзначають День уролога. Про те, які урологічні захворювання найчастіше виявляють у прикарпатців, від чого утворюються камені в нирках і чи варто самотужки обирати для себе дієту читачам Правда.іф...

Франківські комунальники уклали договір з фірмою, власника якої підозрюють у заволодінні бюджетними коштами у великих розмірах 08:02 1 коментар

Івано-франківське комунальне підприємство “Теплокомуненерго” за результатами тендеру нещодавно уклало угоду з львівською фірмою “ЗІО-Спорт” на постачання 120 тонн технічної солі. Під час аукціону львів’яни запропонували ціну всього на 100 гривень...

Жертва чудо-препарату: у Станиславові судили фармацевта, який рекламував “ліки від усіх хвороб” 17:20

115 років тому в Станиславові (тепер — Івано-Франківськ) відбувся незвичний судовий процес, під час якого відомого у той час львівського фармацевта Юзефа Криштофовича звинуватили у смерті одного із пацієнтів. Мешканець...

Садок відкрили, але дітям туди ще не можна: коли нарешті запрацює ДНЗ в Микитинцях? 14:49 1 коментар

Дитячий садок  №25 «Янголятко» в селі Микитинці побудували з нуля за три роки. Урочисте відкриття відбулося ще місяць тому, 26 серпня, але діти досі не можуть його відвідувати. Коли садок...

Володимир Великочий: «Не варто називати Івано-Франківськ воротами в Карпати» 08:54 3 коментарі

27 вересня відзначають всесвітній День туризму. Це свято заснували члени Всесвітньої туристичної організації у 1979 році. А Івано-Франківськ додатково святкує ще одну знаменну дату – 15-річчя створення Інституту туризму Прикарпатського...

На Прикарпатті запрацював ще один дитячий садок (фоторепортаж) 18:12

На відкриття дитячого садка «Покутянка» мешканці села Кути, що на Косівщині, чекали довгих 15 років. Приміщення, яке було побудоване ще в 70-х рокам, в 90-х почало занепадати. А в 1996...

Кримінальний Станиславів: заїжджі «ведмежатники» непомітно обікрали штаб кавалеристів, залишили записку і наклали купку лайна в кабінеті 12:57

На початку 20-го століття Станиславів (тепер – Івано-Франківськ) був доволі мілітаризованим містом, тут дислокувалося найбільше після Львова військових частин 11-го армійського корпусу збройних сил Австро-Угорщини. Елітою війська вважалися кавалеристи, які...

Коли хобі стало роботою: історія гірського рятувальника з Прикарпаття 10:34

Професія рятувальника – одна з найбільш небезпечних, важливих та відповідальних. Обирають її люди, які готові в будь-який час дня чи ночі прийти на допомогу тим, хто потрапив у біду. Ця...

Чому не можна сідати на запаску, що таке перемітка і чому не варто в'язати вузол на хустці – маловідомі звичаї Верховинщини 13:48

Подорожуючи Верховинщиною, у селі Ільці цілком випадково побачила попри дорогу різьблену вивіску «Музей вишиванки». Вирішила зайти, а раптом там відчинено і можна буде побачити щось цікаве. Люди, яких по дорозі...

За які заслуги відомі прикарпатські політики Марцінків та Шкварилюк літали чартером до Франції на матч збірної? 08:36 7 коментарів

Інтернет – то страшна сила. Знає таке, що не кожен може й уявити. Нещодавно на сторінці спільноти ВідФУТБОЛимо корупцію з’явилась інформація про те, що міський голова Руслан Марцінків та народний депутат...
  • ріел ІФ виринаюча