Реабілітація у Франківську: де та чому вчаться майбутні ерготерапевти (фото)

 

Одна з клінічних баз Івано-Франківського обласного лікувально-фізкультурного центру “Здоров’я” розташована за адресою вул. Матейки, 20. Основна спеціалізація центру – медичні огляди спортсменів, їхній допуск до змагань, а також обслуговування спортивних змагань. На обліку в Центрі – близько 4,5 тисячі спортсменів, половина з яких діти. Інша сфера діяльності – реабілітація спортсменів і пацієнтів з різними патологіями, пише прес-служба ІФНМУ.

За словами Романа Гриневича, головного лікаря центру “Здоров’я”, асистента загальної практики (сімейної медицини), фізичної реабілітації та спортивної медицини, останніми роками в Україну приїжджають провідні фахівці з Норвегії, Швеції, Німеччини, і українські фахівці переймають від них світові стандарти фізичної реабілітації та ерготерапії.

“Потреба в таких фахівцях чим далі, буде тільки зростати, – говорить Роман Гриневич. – До прикладу, зараз реабілітація інсультного хворого виглядає як робота одного лікаря-реабілітолога і команди з 8-10 фахівців з середньо-спеціальною медичною освітою. Кожен з фахівців має свій напрям роботи, але керує всім саме лікар-реабілітолог”.

 
Серед процедур, як можна побачити в Центрі здоров’я: лазеротерапія, або лазеропунктура, застосування світла видимого червоного лазера з метою зняття запальних проявів у суглобах. Також проводять тут електрофорез, який дозволяє покращити трофіку тканин, заживлення. Є тут і масажний кабінет. Відбуваються індивідуальні та групові заняття лікувальною гімнастикою.

Студенти ІФНМУ вже з першого курсу з головою поринули у світ реабілітології.

“Реабілітація досить нерозвинена в нашій країні, і хочеться докластись до того, щоб вона стала більш розвинутою, – говорить студентка Романа Маковійчук. – По-перше, це буде краще для всіх людей, а ще сама медицина піде вгору, ну й це дуже цікаво. Я з дитинства хотіла бути лікарем. При вступі подавала документи на загальну медицину, але потім побачила, що відкрилась нова спеціальність, і подумала, чому б не спробувати”.

“Лікар-реабілітолог завжди має прагнути до результату, і коли ми його досягаємо, це велика радість – продовжує студентка. – Якщо ми лікуємо той же сколіоз, то результат помітно вже на перших етапах лікування. Приводити людей заново до життя, давати їм новий подих — це велика перевага”.

“Вже на першому курсі в нас передбачена ознайомча практика зі спеціальністю, тож студенти вже отримують розуміння, де вони можуть працювати після отримання освіти, яку вони обрали, – говорить заступник декана медичного факультету зі спеціальності “Педіатрія” Тарас Кобрин. – Наразі ми маємо у своєму розпорядженні 10 баз різного спрямування, куди приходять студенти невеличкими групами по троє людей. Багато цих баз є на базі лікувальних закладів, адже реабілітолог працює в команді з лікуючим лікарем, який веде цього пацієнта. Тільки в такій співпраці можна визначити об’єми навантажень, обсяг вправ, які можна давати пацієнту, щоб реабілітація не зашкодила, а допомогла відновитись”.

“Потреба в лікарях-реабілітологах є у всьому світі, і я впевнений, що вже зараз ця сфера неймовірно буде розвиватися і в Україні, тож є перспективи для наших молодих колег, – підсумовує Роман Гриневич. – Минулого року я був на семінарі викладачів Коледжу з фізичної реабілітації Вісконсина, США, та половина викладачів мали українське походження. У них реабілітологія отримала поштовх після війни у В’єтнамі, тож можна передбачити, що українську ребілітологію чекає те саме. Проблема буде не лише в учасниках АТО, які потребують реабілітації. На жаль, зростає кількість інсультних, інфарктних хворих. Тож потреба у кваліфікованих фахівцях є неймовірна”.