Наче й дивно, що в 21 столітті є навчальні заклади, де досі немає інтернету. Адже в час, коли кожен має 3G навіть на телефоні, відсутність інтернету в школі – як мінімум незручно.
Пані Лариса розповідає, що щоб відправити електронного листа доводилося ходити додому.
Така ситуація не влаштовувала молодих вчителів, які хотіли використовувати у своїх уроках мережеві дані. Пані Лариса переконана, що молодому вчителю потрібен інтернет. Тож вирішили спробувати себе у конкурсі проектів «Бюджет участі». Школа вже брала участь у конкурсі, проте виграти їм першого разу не вдалося. Та цього разу мобілізували всі зусилля й таки перемогли.
Тепер у школі є Інтернет, його провели в усі кабінети, на окремих тепер є й wi-fi. Працювати стало набагато легше – розповідають вчителі.
Також у школі кажуть, що мають ще кілька ідей, які хочуть втілити за допомогою програми. Тож обов’язково братимуть участь у програмі ще раз.
Така ситуація не влаштовувала молодих вчителів, які хотіли використовувати у своїх уроках мережеві дані. Пані Лариса переконана, що молодому вчителю потрібен інтернет. Тож вирішили спробувати себе у конкурсі проектів «Бюджет участі». Школа вже брала участь у конкурсі, проте виграти їм першого разу не вдалося. Та цього разу мобілізували всі зусилля й таки перемогли.
Тепер у школі є Інтернет, його провели в усі кабінети, на окремих тепер є й wi-fi. Працювати стало набагато легше – розповідають вчителі.
Також у школі кажуть, що мають ще кілька ідей, які хочуть втілити за допомогою програми. Тож обов’язково братимуть участь у програмі ще раз.
“Школа в Івано-Франківські” – а хоча б яка школа? І що за пані Лариса? Новини пишуть “грамотєї”.
Це Україна, дитинко) шо говорити про села…