Шпигунські пристрасті: перед початком Першої світової війни в Галичині активізувалися агенти ворожих спецслужб

У 1910-х роках, незадовго до вибуху Першої світової війни, у галицьких містах розвинулася потужна шпигунська мережа, учасники якої за солідну винагороду постачали ворожим спецслужбам інформацію, яка мала стратегічний військовий інтерес. Насамперед вивідувачів цікавила схема транспортних комунікацій, зокрема, залізничне сполучення, яким у випадку воєнних дій буде забезпечуватися швидке переміщення армійських підрозділів Австро-Угорської імперії, пише Правда іф.

Як писала газета «Кур’єр Станіславівський», в жовтні 1913 року жандарми у Ворохті затримали «елегантного пана, який фотографував залізничний міст і віадук». Затриманий повідомив, що називається Роса Гіно Б’янкі і перебуває в Карпатах проїздом, повертаючись із Санкт-Петербурга від свого брата-лікаря. Він також пред’явив паспорт, в якому було записано, що затриманий італієць є професором консерваторії у Флоренції. Однак, правдивість документів і пояснень цього чоловіка викликали сумніви у правоохоронців, тож підозрілого Роса Гіно Б’янкі відвезли до повітового суду в Делятині для з’ясування справжніх обставин його перебування в Карпатах поблизу стратегічного об’єкта.

Така пильність австрійської влади до чужоземців, які виявляли інтерес не тільки до красот Карпат, але й до транспортних комунікацій, була викликана резонансної справою Леона Кременецького, який організував шпигунську мережу, яка вивідувала інформацію про залізничне сполучення в краї. 16 жовтня 1913 року станіславівська поліція арештувала кресляра Мечислава (або Миколу) Крігера, який працював у третьому відділі Дирекції залізниць.  На прохання Кременецького він передав йому (очевидно, не безплатно) кілька копій планів та так звані «профілі довготи».

«Затриманий не справляв враження надто інтелігентного чоловіка, допитаний у поліцейському відділку він зізнався у вчиненому і повідомив, що Кременецький намовляв його видати йому плани мосту в Яремчі та інших мостів. Однак ці плани були під надійною охороною», – повідомляла газета.

Після допиту Крігера помістили під арешт. Оскільки Леон Кременецький переніс свій головний осідок до Львова, розслідуванням цієї справи займалися також львівські правоохоронці. До Станіслава прибув інспектор львівської поліції Гарват і один з капітанів генерального штабу львівського армійського корпусу.

До речі, за рік до того львівська поліція уже викрила у тодішній столиці Галичини мережу шпигунів, яку організував московський агент Стецишин.

У лютому 1912 року під час спроби перетнути російський кордон без відповідних документів на вимогу львівської поліції були затримані двоє чоловіків, яких підозрювали у шпигунстві.

У Підволочиську до рук правоохоронців потрапив урядник головного управління Товариства рільничих спілок Станіслав Рандзейовський, а в Бродах на вокзалі попався Ян Когут, столяр із Яворова. Когут був добре вишколений у шпигунському ремеслі, а Рандзейовський був його підручним. Останній передавав інформацію за кордон про хід слідства, яке проводив слідчий Згуральський, стосовно шпигунської шайки, організованої якимось Стецишиним.

Краківський тижневик “Новини Ілюстровані” припустив, що Когут та Рандзейовський теж належали до цієї шпигунської мережі.