Станиславів Пасажирський: Історія залізничних перевезень у міжвоєнний період

Часто у соціальних мережах, які стали своєрідною книгою відгуків сучасного суспільства, можна зустріти дописи про якість надання залізничних послуг та різні “трафунки” на колії.

Ми хочемо показати нашим читачам, з якими труднощами стикалися пасажири залізниці у міжвоєнний період. Доступність залізниці для всіх верств суспільства зруйнувала пережитки середньовічного уявлення про межі навколишнього світу, які часто закінчувалися містом чи селом, в якому людина проживала. Прокладення залізниці дало поштовх для розвитку туризму в Карпатах та започаткувало зимовий відпочинок у горах, пише Галицький кореспондент.

Розглянемо повсякденний вимір роботи залізничного транспорту як одного з основних засобів міжміської комунікації Станиславівського воєводства того часу. Залізничні пасажирські вагони поділялися на три класи. Вагони першого і другого класу були купейного типу зі зручними диванами для сидіння. Відрізнялися між собою за кольором салону: у першому класі був темно-бордовий колір та масивніші купейні перетинки, у другому класі – темно-зелений колір. Вагони третього класу були загального типу з дерев’яними лавами. Відповідно до вантажопотоку та пасажиропотоку поділялися на три класи і залізничні станції. У межах Станиславівського воєводства до першого класу належали дві станції – Станиславів і Снятин-Залуччя, до другого класу – п’ять станцій: Галич, Делятин, Долина, Коломия, Хриплин. Решта залізничних станцій належала до третього класу. Пасажирські поїзди були двох типів – звичайні та швидкі. Окрім цього, були змішані поїзди, в яких пасажирські вагони чіпляли до вантажних. У місцевому сполученні Станиславівського воєводства використовувалися вагони другого і третього класів. У вагонах першого і другого класів подорожувала інтелігенція та заможне дрібне міщанство. Третім класом користувалися робітники та решта незаможного населення.

Пасажирський поїзд на віадуку у Яремче. Польська поштівка 1933 р.

Вартість залізничних квитків регулювалася згідно із залізничним тарифом від 16 березня 1924 р. Собівартість квитка третього класу вираховувалася таким чином: кожен кілометр проїзду від 1 до 200 кілометрів коштував 5 гріш, з 201 по 400 кілометр – відповідно, 4 гроші. Вартість квитка другого класу була у півтора разу дорожча від квитка третього класу, а квиток першого класу був у 2,5 разу дорожчий за квиток третього. Квитки на швидкі поїзди були у 1,4 разу дорожчими від звичайних. Вартість перевезення багажу визначалася так: за кожних 10 кілограмів з 1 по 200-й кілометр необхідно було оплатити 6 гріш, з 201-го по 400-й кілометр – 5,4 гроша. За безквитковий проїзд передбачалася подвійна оплата, а в разі наведення поважної причини сплачувалася звичайна вартість квитка та 1 злотий за виставлення посадки. За самовільну зупинку поїзда стягувався штраф у сумі 100 злотих.

Вартість проїзду у міжвоєводському сполучені проілюструємо на основі цін квитків третього класу зі Львова до залізничних станцій Станиславівського воєводства. Найдешевшим був квиток зі Львова до Стрия, який коштував 1 злотий 10 гріш, найдорожчим – квиток до Заболотова – 3 злотих. Вартість залізничних квитків по класах із станцій Станиславівського воєводства наведемо на прикладі Тисмениці та Тлумача у 1930-х рр. Найдешевший квиток третього класу з Тлумача до Палагичів коштував 30 гріш, а найдорожчий квиток першого класу з Тлумача до Варшави – 52 злотих 40 гріш. Залізничні квитки, окрім вокзалів і залізничних станцій, можна було придбати в туристичних агентствах, де була можливість замовити квитки на всі напрямки за тиждень наперед. До запровадження залізничного тарифу 1924 р. постійно зростала вартість проїзду, зумовлена інфляцією польської марки. Типовим прикладом було стовідсоткове подорожчання залізничних квитків з 1 листопада 1922 р. Подорожчання вартості проїзду призводило до зменшення кількості пасажирів та закриття збиткових маршрутів. Найбільше потягів було скасовано у лютому 1924 р. Цю ситуацію навіть висміювала сатирична преса. Наведемо жарт з цього приводу – “P.K.P. – Polska Kolej Państwowa czyli Płac Kolośalne Pieniądze” (П.К.П. – Польська Державна Залізниця або Плати Величезні Гроші).

Для окремих категорій населення діяла пільгова система проїзду. Державні службовці користувалися 50% знижкою на залізничні квитки, причому чиновники 1-6 категорії користувалися вагоном першого класу, а 7-12 категорії – вагонами другого класу. Поширювалися проїзні пільги на військовослужбовців. Дітям віком до 14 років надавалися 75% знижки на залізничні квитки, але на дуже короткий термін – під час літніх канікул з 10 по 19 липня. Протягом 5 травня – 31 жовтня 56% знижку на квитки мали курортники, які поверталися додому з відпочинку. Пільга діяла за умови, що відстань від курортної місцевості не мала бути меншою від 100 км, а час перебування на відпочинку – не менше 15 діб. Дія знижки поширювалася на такі місцевості – Ворохта, Гребенів, Делятин, Дора, Косів, Микуличин, Сколе, Татарів, Яремче. З 1930-х рр. у неділю та на римо-католицькі свята і день наперед продавалися пільгові квитки до курортних місцевостей – Ворохти, Вороненки, Дори, Любіжні, Микуличина, Підлісного, Татарова, Ямної, Яремче. Надавався пільговий проїзд членам спортивних товариств. Залежно від обставин, 33% або 50% знижку на квитки отримували футбольні команди. На виїзні матчі вони їхали у вагонах третього класу. Футбольні арбітри мали 50% пільгу на залізничні квитки, причому дорогу їм оплачували спортивні товариства. З 1 грудня по 30 квітня 33% пільгою на проїзд користувалися члени лижних товариств. Знижки на залізничні квитки мали організовані групи релігійних паломників, серед яких було багато робітників та селян.

Найбільш привілейованою групою серед населення, яка отримувала 80% знижки на квитки, були самі залізничники. Окрім знижок, вони отримували 14 безкоштовних квитків на рік: 12 – на звичайні поїзди і 2 – на швидкі. Кожен член родини залізничника отримував 7 безкоштовних квитків на рік: 6 – на звичайні поїзди і 1 – на швидкий. Для осіб, що проживали у віддаленій місцевості, видавався один річний квиток, який дозволяв безкоштовний проїзд двічі на місяць. Цими квитками також користувалися залізничні пенсіонери, вдови залізничників, і навіть їх прислуга. Окрім них, пільги на проїзд отримували приватні лікарі, які лікували залізничників. Населення Станиславівського воєводства найчастіше користувалося квитками третього класу. Так, протягом 1926 р. у воєводстві залізницею було перевезено 3 534 000 пасажирів, з них у першому класі – 1 000 (0,02%), другому – 139 000 (3,9%), третьому – 3 394 000 (96%). На 1 км залізничної лінії припадало 3,2 пасажира. Цікаві спогади про подорож у вагоні третього класу залишилися в американської туристки Д. Госмер, яка мандрувала велосипедом Польщею. Зі Львова до Галича вона їхала потягом, “де подивляла натовп з мішками, клунками, курятами, гусками і… пасажирами, що бились за приступ до місць і за вихід з вагону”.

Паровоз Tr 12 із змішаними вагонами виїжджає на віадук у Ворохті. Міжвоєнний період, фотографія “Photo-Plat”, Варшава.

Розглянемо питання розкладу руху залізничного пасажирського транспорту і його вплив на повсякденне життя. Розклад руху змінювався двічі на рік за сезонним принципом. Літній сезон тривав з 1 травня по 30 вересня, зимовий – з 1 жовтня по 30 квітня. Розклад руху складався таким чином, що уночі та вранці можна було виїхати до потрібного місця, а в післяобідній час та ввечері повернутися додому. Ознайомитися з розкладом руху можна було на сторінках центральної та місцевої періодичної преси. На вокзалах у залізничних книгарнях ”Ruch” (“Рух”) продавався розклад руху у форматі зручного для користування аркуша, який також друкували місцеві газети у формі безкоштовного додатка. Будь-які зміни в розкладі руху відразу були висвітлені місцевою пресою. Перед підготовкою нового розкладу руху кожен пасажир міг внести свою пропозицію щодо нього до залізничної дирекції. Найчастіше пасажири просили змінити розклад руху, щоб потяги їздили у передобідній та обідній час, та збільшити час від’їзду потягів у більш пізні вечірні години. Невдоволення викликав розклад руху для батьків учнів, які на навчання доїздили з Тисмениці до Станиславова. Потяг відправлявся по шостій зранку, а повертався о п’ятнадцятій годині, через що учні не висипалися та були голодними.

Проблема часу і точності прибуття була важливою у роботі залізничного пасажирського транспорту. У спогадах Р. Гарайди та Т. Ольшанського відзначено злагоджену та пунктуальну роботу польської залізниці, де Р. Гарайда зазначає, що час на годиннику можна було звіряти за прибуттям поїзда, і ніколи не було помилки. У разі потреби дізнатися точний час телефонували на залізничну станцію. А бідні люди, які не мали годинника, визначали час за графіком руху потягів. Час перебування пасажира у дорозі залежав від відстані між містами та типу поїзда. Середня швидкість руху простих поїздів складала 20-25 км/год, швидких поїздів – 70 км/год. Ще у 1909 р. швидкий поїзд «Львів – Чернівці» долав відстань 140 км до Станиславова за 3 години 12 хвилин, а звичайний поїзд до Тисмениці зі Станиславова 12 км їхав за 33 хвилини. У міжвоєнний період зі Станиславова до Надвірної відстань 39 км потяг проїжджав за одну годину, а з Калуша до Станиславова відстань 45 км долав за 1 годину 50 хвилин. Ускладнювалася робота залізничного транспорту в зимовий період. Незважаючи на встановлення снігових утримувачів вздовж колій на полях, заметілі паралізували залізничний рух. Взимку відстань 42 км від Городенки до Коломиї потяг долав за 6-8, а то й більше годин. Під час особливо суворих зим залізничний рух за окремими напрямами зупинявся на певний час. Хуртовини в лютому 1924 р. зупинили рух за напрямом «Львів – Стрий» по лінії «Львів – Лавочне», призвели до масового спізнення варшавських та краківських поїздів. Для більш швидкого руху та комфорту пасажирів використовували автомотриси, середня швидкість руху яких була 90 км/год. Найбільшу швидкість – 108 км/год – розвивала автомотриса “Lux-Torpeda” (“Люкс-Торпеда”), яка була легким швидкісним вагоном на 60 пасажирів з оригінальною гідропередачею автомобільної конструкції. У Станиславівському воєводстві автомотриса з 1936 р. виконувала один рейс – сполучення «Львів – Коломия», відстань 195 км вона проїжджала за 2 години 8 хвилин, до Станиславова їхала 1 годину 32 хвилини. Подорожувати автомотрисою могли тільки заможні верстви населення.

Залізнична станція Тисмениця. Австрійська поштівка початку ХХ століття.

Через різні обставини відбувалися часті запізнення поїздів на місцевих лініях. Пасажири скаржилися на малу швидкість руху та систематичне запізнення потягів, особливо шкільного, на лінії «Стрий – Сколе». Найбільше нарікань пасажирів викликала робота залізничного транспорту на лінії «Ходорів – Стрий». Змішаний поїзд долав відстань 42 км від Ходорова до Стрия за 5-6 годин, іноді швидкість руху складала 7 км/год. Довгими були зупинки на станціях. Пасажири часто запізнювалися у власних справах, особливо учні – до навчальних закладів. Взимку потяг не опалювався, на скарги пасажирів залізничні працівники відповідали, що на опалення їм шкода пари, бо її не вистачить для переливання. Вечірні потяги на вокзалі у Стрию зупинялися далеко від перону, змушуючи пасажирів, за найхарактернішим висловом місцевої преси, “wśrod ciemności “egipskich” (“серед “єгипетської” темряви”) переходити колії. Мешканці Жидачева, Кохавини, Ходовиць та інших населених пунктів при лінії скаржилися до всіх залізничних інстанцій, але покращення у роботі залізниці не відчули. Іноді запізнення потягів виникало суто з технічних причин. Поїзд №1513 зі сполученням «Станиславів – Чортків» на перегоні «Тисмениця – Палагичі» 10 серпня 1936 р. запізнився на дві години через вихід з ладу паровоза. На наступний день з цим же поїздом трапилася подібна ситуація – він запізнився на 45 хвилин. Обуренню пасажирів не було меж, а залізничників обвинувачували у відсутності технічного контролю перед випуском паровозів на лінію.

Гострою проблемою для пасажирів було довге очікування потягів на станціях на місцевих лініях. Щоб доїхати зі Станиславова до Стрия, на лінії «Стрий – Чортків» треба було очікувати від 2 до 4 годин, а у зворотному напрямі зі Станиславова до Чорткова – від 2 до 7 годин . Довге очікування було зменшене тільки на великих станціях. А на залізничних станціях у курортній місцевості час зупинок потягів був, навпаки, збільшений. Незважаючи на точність залізничних годинників, іноді і вони давали збій. Цікавою за змістом була скарга на неточність вокзальних годинників у Стрию: “На місцевому вокзалі кожен з годинників, виставлений на громадський огляд, показує інший час і ходить, як собі хоче і може. Холодно – спішить, тепло – відстає”. Зокрема, електричний годинник запізнювався на 2-5 хвилин, а годинник у вестибюлі над квитковими касами запізнювався на 15-20 хвилин. Серед інших незручностей, які виникали для пасажирів залізничного транспорту, слід назвати нецільове використання залів очікування. У Лавочному в залі очікування у вечірній час протягом трьох годин йшла театральна вистава, а пасажири змушені були очікувати потяг на вулиці.

Відкриття залізничного мосту на р. Черемош в Кутах. На мості перший поїзд, на передньому плані паровоз Tw 1. 1930 р.

На прохання пасажирів відкривалися додаткові залізничні зупинки, але переважно у курортних місцевостях. На лінії «Станиславів – Вороненка» при будівництві було запроектовано 13 станцій та зупинок, а в міжвоєнний період додатково було відкрито ще 6 зупинок. Місцева періодична преса висвітлювала відкриття кожної нової залізничної зупинки. Більшість додаткових зупинок діяли під час літнього сезону – з 15 травня до 30 вересня. Найбільш відомими були дві додаткові зупинки у Яремчі – “Яремче Водоспад” та “Камінь Довбуша”. Єдина додаткова зупинка, яка функціонувала цілорічно, була Підліснів – присілок Микуличина.

Цікава традиція зустрічі та проводів поїздів склалася у курортних місцинах долини Прута. Починаючи від Делятина, кожен прибулий потяг зустрічали натовпи відпочивальників, які шукали своїх знайомих або просто спілкувалися з приїжджими. Після приїзду та від’їзду потяга увесь перон та пасажири вигукували разом слово “Hules!” (“Гулес!”). За однією версією, цей звичай з’явився в пам’ять про одну єврейську жінку, яка очікувала в Яремче на приїзд чоловіка зі Львова і ходила зустрічати кожен поїзд, вигукуючи його ім’я. Згідно з більш романтичною версією Тадеуша Ольшанського, інженер Гулес зі Станиславова завів коханку, відвіз дружину до Яремче та сказав, що через тиждень приїде. Дружина його терпеливо очікувала, а згодом стала щоденно виходити до поїзда і гукати ім’я чоловіка. Дізнавшись про зраду, вона збожеволіла та втопилася у Пруті.

Єдиним містом у Станиславівському воєводстві, через центральну частину якого проходила залізниця, була Коломия. Місцева лінія «Коломия – Слобода Рунгурська» мала три зупинки в місті, змішаний потяг їздив раз на день в обидва напрямки. Для мешканців Коломиї ця лінія була суцільною проблемою, бо колія проходила за один метр від тротуару, через що потяг травмував перехожих, особливо взимку. Тому перед паровозом ішов залізничник, який попереджав неуважних пішоходів. Особливі труднощі у потяга виникали на підйомі до Ринку, на який не завжди з першого разу він міг заїхати. Доводилося по декілька разів розганяти поїзд, особливо взимку, при обледенінні колії, щоб виїхати на гору. При цьому “дим заповнює вулицю, будинки трясуться, наче у пропасниці, в домах шиби дзвонять, утвар домова танцює… Містяни чихають, як від тютюну, а хворі затикають роти, аби не удушитися”. Так тривало до 15 травня 1967 р., допоки останній паровоз не проїхав центром Коломиї, а опісля колія була розібрана.

 

Автомотриса “Lux-Torpeda” (“Люкс-Торпеда”) на станції Закопане, 1936 р.

У роботі залізничного транспорту виникали небезпечні для життя та здоров’я пасажирів ситуації. Найпоширенішими були хуліганські витівки на коліях. З рейсів відкручували шурупи, ставили на них каміння, пошкоджували залізничне полотно. Найбільше випадків пошкодження залізничного полотна було в 1922 р., коли українське підпілля підривало, мінувало колії та залізничні мости. Другою серйозною проблемою було побиття вікон поїзда під час руху. Згідно з поліційними розслідуваннями, такі витівки у більшості чинили сільські пастухи. Першість у сумній статистиці займала Варшава, де протягом 1938 р. було вибито 220 вікон. У Станиславівському воєводстві такі випадки траплялися щорічно. Найгучніший випадок відбувся уночі 30 січня 1939 р. на перегоні «Голосків – Лісний Хлібичин», коли невідомі особи вибили три вікна у двох вагонах швидкого поїзда №103 зі сполученням «Варшава – Бухарест», один пасажир отримав поранення руки. Небезпечною для пасажирів була їзда у змішаних потягах, бо на станціях паровози маневрували з пасажирськими вагонами. У такій ситуації неможливо було поставити багаж на верхні полиці, бо від поштовхів зчеплення вагонів він злітав на голови пасажирів. Найбільша залізнична катастрофа міжвоєнного періоду відбулася 9 листопада 1928 р. у Хриплині, коли при густому тумані зіткнулися два пасажирські поїзди. Швидкий потяг №322 зі сполученням «Снятин – Львів» в’їхав у потяг №1312 сполучення «Чортків – Станиславів», який затримався на семафорі. Внаслідок зіткнення важких травм зазнали 2 пасажири, а 36 отримали легкі ушкодження. Ось з такими труднощами стикалися пасажири міжвоєнного періоду, а далі була страшна війна, яка зруйнувала частину залізничної мережі регіону, опісля настала ера радянської залізниці, але це вже зовсім інша історія.

(Visited 225 times, 1 visits today)

Коментарі:

Залишити коментар:

Щоб залишити коментар, заповніть форму нижче:



4118

загрузка...

У Франківську відкрили новий спортивний майданчик (фоторепортаж) 22:29 1 коментар

На вулиці Галицькій 66А в Івано-Франківську облаштували місце для дитячого відпочинку. У дворі облаштували й вже запустили новий ігровий майданчик. Про це повідомив міський голова Руслан Марцінків: “Раніше тут був старий...

У франківському міському пологовому будинку триває капітальний (фоторепортаж) 20:54

КНП “Івано-Франківський міський клінічний перинатальний центр” змінюється. Зараз тут відбуваються ремонтні роботи та переоблаштування руху потоку хворих у акушерських, а також у гінекологічному відділеннях. Про це повідомив міський голова Руслан Марцінків....

Поради щодо основних принципів схуднення від популярного франківського спортклубу (фото) 18:59

Тренер спортклубу InterFit в Івано-Франківську Оля Черненко розповіла, яких принципів слід дотримуватись щоб схуднути. Дефіцит калорій (переважно цей дефіцит має йти з вуглеводів, жирів не менше 1 г на 1...

Нардеп Євген Дейдей повінчався з дружиною (фото) 16:30

Депутат Євген Дейдей вже рік, як одружений з матір’ю свого первістка, Дариною, але повінчався з нею лише днями. У свій 32-й день народження 12-го липня він повів жінку до церкви, аби...

Військові підкорили Говерлу та проспівали гімн України 16:20

Військовослужбовці і ветерани Збройних Сил України підкорили найвищу вершину Українських гір. Усі вони брали участь у другому Всеукраїнському фестивалі військової патріотичної пісні «Пісні народжені війною». Про це повідомив військовий журналіст, полковник Тарас Грень...

У Франківську нетверезий водій розтрощив вітрину кафе (фоторепортаж) 15:44

Сьогодні вранці, під час патрулювання, інспектори виявили авто, припарковане в приміщенні одного з кафе на вулиці Пасічній. Зі слів очевидців, водій автомобіля ВАЗ 21099 не впорався з керуванням та в'їхав...

Проукраїнський топ-блогер в оригінальній формі закликав любити Івано-Франківськ (відеофакт) 15:39 1 коментар

Проукраїнський топ-блогер в оригінальній формі закликав любити Івано-Франківськ. Про це політичний оглядач Мирон Дмитрик розповів на своїй сторінці у соціальній мережі Фейсбук. "Дивитись тим, хто вважає, що має монопольне право...

Олімпійська призерка народила первістка (фото) 14:37

Ольга Земляк тепер заклопотана тим, як назвати сина. Пише Главком. 29-річна легкоатлетка Ольга Земляк народила первістка. Про це сама спортсменка сповістила у власному Instagram. «Забрали своє немовля і додому. Залишається...

У мікрорайоні Пасічна візьмуться відновлювати старе педіатричне відділення (фоторепортаж) 13:44

В Івано-Франківську запланували ремонт педіатричного відділення № 7 що у мікрорайоні Пасічна. Відділення педіатрії є єдиним у мікрорайоні Пасічна та обслуговує кілька тисяч дітей. Приміщення вже давно потребує ремонту. Наразі здійснюється підготовка...

"Готова бігти за ним на край світу": Каменських із Потапом у ліжку показали романтику поглядів (фото) 13:36 1 коментар

У травні зіркова парочка, Настя Каменських та Олексій Потапенко нарешті здійснили "камінг аут" зі своїм романом та одружилися. Відтоді артисти, вже не криючись, тішать шанувальників у мережі своєю романтикою та еротикою. Чергові зворушливі зізнання...

Франківці скаржились на самовільне поселення ромів: вартові допомогли вирішити конфлікт (фоторепортаж) 13:25 2 коментарі

Вчора, 18 липня, в Івано-Франківську працівники Комунального підприємства “Муніципальна варта” отримали звернення від мешканців мікрорайону Пасічна. Фото ілюстративне Люди повідомили про групу осіб ромської національності, які самовільно поселилися поряд з...

У Івано-Франківську розпочався фестиваль "Меди Прикарпаття-2019" (фоторепортаж) 12:42 3 коментарі

Сьогодні у Івано-Франківську на Площі Ринок розпочався міжнародний фестиваль меду "Меди Прикарпаття 2019", інформує Правда.іф. "Я дуже люблю мед і називаю людей, які його роблять, медовиками. Хочу подякувати нашим пасічникам,...

Олексій Петечел подякував Юрію Андруховичу за підтримку "Європейської солідарності" та членів її команди (відео) 12:12

Олексій Петечел подякував Юрію Андруховичу за підтримку "Європейської солідарності" та членів її команди. Відомий франківський письменник Юрій Андрухович записав емоційний ролик зі словами підтримки команди Петра Порошенка та членів "Європейської...

Катя Осадча показала спортивну фігуру в купальнику: звабливі фото 12:03

Українська 35-річна телеведуча Катерина Осадча може похизуватися ідеальною фігурою. Додамо, що лише два роки тому знаменитість народила другу дитину – Івасика Горбунова. Після пологів Катя швидко прийшла в форму та...

У Карпатах провели тренування снайпери ССО (фоторепортаж) 11:34

На днях у Карпатах снайпери ССО провели тренування. Гори, безшумне пересування та маскування розвідників в тилу противника, перепади висот, ущелини з завихрінням вітрів на дистанції польоту кулі та багато іншого...

«Чорна п'ятниця» - за розкладом: Марцінків подався на Каскад та у Вовчинці (фоторепортаж) 10:39 3 коментарі

Франківські чиновники провели традиційну "чорну п'ятницю". Про це написав міський голова Руслан Марцінків у соцмережі Фейсбук. Не важливо який день тижня чи погода на дворі, бо якщо п'ятниця - шукайте...

"Під українським сонечком": Світоліна показала пікантні світлини з відпочинку на яхті (фото) 10:33 3 коментарі

Сьома ракетка світу Еліна Світоліна після рекордного виступу на Wimbledon продовжує відпочивати і відновлюватися в рідній Україні. 24-річна одеситка викликала справжню бурю в соцмережах, похвалившись гарячим знімком з борта яхти. "Brra-ta-ta-ta" – підписала...

Чотири водоспади Прикарпаття увійшли в ТОП-10 найкращих в Україні (фоторепортаж) 19:10

Чудова альтернатива відпочинку на морі "all inclusive" – подорожі Україною! Адже тут є багато цікавий та мальовничих локацій, які варто відвідати. Радіо Максимум підготувало 10 найгарніших водоспадів України, на які варто поїхати....

"Прирівняти мінімальну пенсію до мінімальної плати" - кандидат від "Європейської солідарності" Олексій Петечел розповів про свої перші законотворчі ініціативи (відео) 16:16

Кандидат від "Європейської солідарності" Олексій Петечел розповів про свої перші законопроекти у соціальній сфері. Спілкуючись із журналістами член команди Петра Порошенка Олексій Петечел розповів про свої численні зустрічі із виборцями...

Услід за округами №83 та №89 історія про підтримку "регіоналами" "Слуг народу" продовжилась і на окрузі №84 (фоторепортаж) 15:16 3 коментарі

Услід за округами №83 та №89 історія про підтримку "регіоналами" "Слуг народу" продовжилась і на окрузі №84. Цього разу мова піде про підтримку колишнім "головним регіоналом" Прикарпаття Назаром Федиком теж...
  • ріел ІФ виринаюча