Випікання хліба, гра на музичних інструментах та автентичні співанки: як живе у Карпатах унікальна гуцульська родина (фото + відео)

Романчуки із карпатського села Топільче випікають традиційний гуцульський хліб за особливим рецептом, грають на декількох музичних інструментах та володіють унікальними техніками співу.

Голосом Параски Романчук захоплюються не лише в Україні, а й за її межами. Разом із чоловіком та сином вони щодня печуть хліб та продають його в навколишні села. Поки печуть — співають. Так вони бережуть, відтворюють гуцульські традиції та передають свої знання іншим, пише  ukrainer.net.

Гуцульський хліб

Параска і Василь Романчуки разом уже 45 років. І протягом майже 20 років вони печуть хліб. Мистецтво створення традиційного гуцульського хліба Параска Романчук перейняла від своїх бабусі й дідуся:

— Так пекла наша бабця, наш дід. Коли діду було 18 років, то його німці забрали в Німеччину. Він там 6 років працював в одного бауера, то каже, що там була вся витримка хліба, кілько має бути. Якщо дідо шось не так зробив, то німець прийшов, хліб перекроїв. Якшо хліб не пройшов всю витримку, яка має бути, то ше 25 корбачів (стусанів — ред.) виписував. Так Бог дав, шо дідо вернувся сюда й пішло по традиції: усі пекли, наша родина.

Василь Романчук раніше працював єгерем у лісництві й родина жила в лісі. Навчився та став також пекти хліб, коли дружина раптово захворіла. Відтоді хліб став родинною справою.

Син Параски й Василя, також Василь, допомагає батькам: заготовляє та носить дрова, топить піч та розвозить хліб на продаж.

Борошно Романчуки використовують лише вищого ґатунку. Чорний хліб взагалі не випікають. Мовляв, люди більше люблять білий. Загалом родина робить такі різновиди хліба: квадратний, круглий, булочки, калачі та паски. Також печуть і на замовлення.

IMG_0179

араз Романчуки мають окреме приміщення з великою піччю. Поки ж не було великої печі, то пекли в хатній, маленькій. Тоді за день могли зробити до 100 буханців. Тепер — до 400.

Параска розповідає, що вони прокидаються до хліба вночі:

— До хліба треба в 1:00 ночі встати, шоб він пройшов витримку, шоб смачний був. Встаємо, миємо зуби, молимося Богу, п’ємо каву, щоби не дрімати. Молимося Богу, щоби нам робота легко пішла й щоби людям хліб смакував.

О 20:00 лягаємо, та й в 1:00 ночі встаємо, місимо тісто та й печемо. Бо так не годно бути хліба доброго, якщо його лихо зробити. Якщо не буде настрою файного, то і хліба не буде файного. Ми граємо і співаємо біля хліба — музика додає нам сил.

3

Найманих працівників сім’я не може собі дозволити, адже вважає, що за важку працю потрібно добре плати, а наразі таких коштів вони не мають:

— Треба й податок заплатити, і пенсійне, і муку купити. Якщо порахуєш усьо, то нема чим. То дуже важка праця.

Хліб Романчуків, попри перешкоди, регулярно «їздить» у Верховину, Буркут, Явірник та Зелене:

— Дуже дороги погані, техніка ламається. То трудна справа, бо є трохи конкуренції.

Під час Революції Гідності гуцульський хліб побував і на Майдані. Син Василь возив туди щотижня по 150 буханців.

4

Дідів рецепт хліба Параска тримає в секреті. Неповторний смак та запах хліба її чоловік пояснює так:

— Зараз дають багато розпушувачів. Він тісто розпушує сильно, то мало треба муки, але великий вихід хліба. Але той хліб не має якості, він такий, як губка, не має ваги, не має смаку, але люди то їдять. А в нас на дріжджах, по давньому рецепту. То він і вагу має, і смак. А через то, шо ми робимо на дровах, то запах має.

Випечений хліб може зберігатися близько тижня, у спеку — дещо менше. Василь додає, що, незважаючи на малу швидкість роботи, процес випікання автоматизувати вони не хочуть. Продовжують формувати хліб вручну та випікати в печі:

— Нє, так ліпше. Такий хліб йде в попит. Їдуть туристи в гриби й беруть із собою, їдуть собі в гори.

IMG_0825

Без створення хліба сім’я свого життя вже не уявляє:

То є життя наше. Це таке, шо без нього жити не будеш. То найдорожче добро.

 

 

Музика і спів

Важливу роль у житті Романчуків відіграє також і музика, спів. Параска почала співати ще в дитинстві. Жінка згадує, що її мама гарно співала та «егокала». Егокання або кугикання в піснях раніше було дуже поширеним серед гуцулів. До Романчуків, навіть, приїздила співачка Руслана Лижичко, аби навчитися цього унікального гуцульського співу, який нагадує звуки трембіти:

— Це (егокання – ред.) таке наше полонинське ехо — одні до одних люди собі давали голос, може хтось загубився. Як хлоп з одного кінця лісу кликав, то дівчина чула де він сидить. Це означало, що одні до других люди з горба на горб могли давати собі такий голос, аби знали, що там хтось є також, хтось якби загубився в полонині. Туман може бути, розумієте, різне таке.

У роду Параски всі співали — і чоловіки, і жінки. Найбільше маленька Параска співала, коли ходила з мамою випасати корів:

— Ми ходили по корови, мама егокала, співала, а я си научала. Та й так. Куда шла, туда і співала.

6

Пісні супроводжують її протягом усього життя:

— Так уже як вишла замуж, з Василем си побрали, Василь робив лісником у державному лісокомбінаті. Та й наша робота була пов’язана з лісом. То й навіть одної днини такої не проходило, аби ми не співали. Хіба прийде зима, та замете вже, та і все. Та й то, у хаті співаємо, бо колядники прийдуть.

Про унікальний голос гуцулки почали говорити після того, як у Топільчому поставили виставу «Вечорниці», сценарій до якої написала письменниця та вишивальниця із сусіднього Зеленого — Василина Янушевська. Майстриня тоді згуртувала людей, які вміли добре грати та співати.

Зараз послухати унікальний спів Параски Романчук часто приїздять іноземці. Жінка охоче співає для публіки. Вона також хоче вести в школі гуртки, бо вважає, що традиції потрібно зберігати:

— Хотілося, щоби втілили в душу дітей автентику гуцульського краю. Шоб так, як наші діди співали. Людина, як живе на світі, то хоче шоб про неї була згадка. Так, як ми згадуємо про своїх батьків, шо наші батьки не пили, співали, гуляли без горілки. Так це хотілося би, шоб і зараз так було. Шоб та сатана не заполонила весь світ, шоб лишилась ше частинка цього зеленого краю.

Параска звикла за працею співати:

Мені не мішає одне другому. Я і хліб мішу і співаю. Буває дуже тяжко на душі, бо життя то життя, всяко є — є добре, є зле. Чуєш пісню, чуєш музику, то на весь той негатив, який впливає на мене, одна відрада — то пісня.

Чоловік Параски, окрім усього іншого, має також хист і до різьблення:

— Закінчив школу, різці купив собі, почав робити роли собі, то такі сувеніри були за Союзу. Роли, сови, котики, ведмедики, таке різне робив. Малював у школі, любив дуже малювати хлопцем. Маю до того дар, хист, та й того воно так є.

У музиці Василь самоук — вміє грати на баяні та дуді. Зараз, щоправда, не багато часу приділяє грі на інструментах, позаяк, декілька років тому травмував руку.

Усе більше часу чоловік проводить у майстерні, де робить підставки для рогів, картини та рами переважно із явора, кедра та осики.

9

Особливою популярністю користуються підставки під оленячі роги. До речі, для їх виготовлення самих оленів не вбивають — навесні тварини просто скидають роги, які майстри потім знаходять у лісі:

— То така мода в нас на Гуцульщині. Люди люблять ці трофеї собі по стінах ставити. Наші прадіди ставили просто таке серце, потім люди зрозуміли, шо можна робити інакше. Миски точать, шкатулки на прикраси, ракви під бринзу.

Молодший Василь також із дитинства навчався грі на музичних інструментах. Спочатку це був баян батька, а згодом — скрипка. Один із вчителів Василя — відомий гуцульський музикант-віртуоз Роман Кумлик:

— 20 занять мав у Кумлика, але я до того вже грав. Трохи потренувався, а він мені потім магнітофон подарував, то я по касетах доучувався грати. Багато почерпнув із того.

10

Розуміючи, що музикою можна заробити, чоловік, однак, не поспішає присвячувати їй усе своє життя, адже для нього це більше хобі:

— Особо не думаю якісь кар’єри будувати, то всьо для мене другорядне. Родина Саблів, по маминій лінії, то там були сильні співаки.

Для Василя є важливою саме справжня гуцульська музика:

— Деколи є як люди співають, то чується відчуття барв таке. Є такі люди, які не хочуть чути того й кажуть, шо то одне й то саме. Але то не то саме, там багато кавалців є. То треба відрізняти, тоді зразу чути чи добре співає, чи нє. Навіть якшо сам добре не граєш, то за співанням чуєш як то має бути. А деколи так співають, шо вже нема того колориту, тої автентики в музиці. Ти починаєш грати за людиною, а то вже не то.

Гуцульські музичні інструменти

Не секрет, що музичні інструменти гуцулів завжди були для них особливим життєвим атрибутом. Традиційними гуцульськими музичними інструментами вважаються: дримба, трембіта, сопілка, флояра, дуда, ріг, дзвіночок, теленка, окарина, денцівка, попискало, деркач, ліра, скрипка, цимбали, бубон, бербениця.

Найвідомішим гуцульським музичним інструментом є трембіта, яка окрім цього була своєрідним «будильником» та способом комунікації для вівчарів.

На жаль, не всі інструменти зараз активно використовують:

— У нас збереглося, так скріпа (скрипка –ред.) як вона була, так вона і є. Флояра, сопілка також, цимбали. Оце в нас саме найтрадиційніше, у троїстих музиках було. Ну й бубен, але переважно флояра грала. Бо так уже придумали різні інструменти, ці саксофони вже, кларнєти, баян придумали. А так, то найкорінніша в нас сопілка, скрипка, дудка — волинка з кози. Це дуже старовинний інструмент.

12

Традиції

Чимало туристів їдуть у Карпати саме за гуцульським колоритом. Тут ще можна побачити як одягають «княгиню» (наречену — авт.), почути старовинні весільні пісні, почути як на полонинах звучить трембіта, побачити автентичний одяг гуцулів, скуштувати їхні традиційні страви.

Для Параски Романчук збереження та передавання гуцульських традицій є обов’язковим:

Мені си здає, шо якшо не постараються зберегти автентику гуцульського краю: та і співанку, танці, убиря яка є на Гуцульщині, традиції, обряди. Якщо все це зникне, то ми можемо рахувати, що нашої нації нема, шо гуцулів нема, гуцули пропали.

15

Син Василь також уточнює, що варто розрізняти поняття збереженої та живої традиції:

— Живої традиції вже мало. Хто зі старшого покоління — жиє й думає так. Бо того, шо гуцул — це в першу чергу язичник. То традиція, бо, як писав Огієнко Іван, це є синкретизм -двовір’я. Склалась накладка давніх вірувань язичиских і з новими християнськими й получився такий гуцульський обряд, гуцульська традиція, де повно є цих давніх вірувань. Ті вірування по настоящому зберігають лиш люди підсвідомо так, але їх дуже мало таких людей. У цілому, уже то шо твориться на рівні культури — це вже якби фольклор, це вже відтворення — це не життя ними, це вже трошки інакше.

Параска і Василь уже не застали типових гуцульських вечорниць і знають про них лише з розповідей бабусь. Бабуся, за словами Параски, просила цінувати своє і сварилася за «чужу музику». Тепер жінка згадує розповіді про вечорниці й толоки:

— Давно хати так не були близенько одна до другої сусідової, як зараз. То були дуже далеко одні від других. То й або егокали або в трембіту грали та і сходилися вечорами. Або дрова носєт, або прєдут, або шиют. Називалася толока. Одні прєдут, другі вишивают увечір. Одні бурішники печут, другі хліб печут. Але так грают у скрипку та флояру, бо перше музиків не було. Флояра та і скрипка. Співают та й гуляют. А про горівку навіть ніхто й не чув. Бо ніхто й не пив її. Так розказувала моя бабка, що горівку на толоках ніхто навіть і не давав. А на колєдники, як люди сходилися й колєдники йшли колєдувати, то їх було з двайціть чоловік, то було десь двіста пісіть грам горівки, то й цей двіста пісіть грам було на Риздво, та й на всі три дні святкові ставало. Така була дуже маленька порційка. Така, шо там дві-три каплі горівки.

16

За останні роки 20–30 років у культурі, житті та зовнішньому вигляді гуцулів відбулося багато змін про які розповідає Василь:

— Фактично колись не було такого вбрання, було трошки простіше. Не було так шо їсти, бо бідніше жили. Варили голубці, холодець, банош. Коні було заборонено тримати, тільки то шо в колгоспі було. Не було такої забави, не було такі розкоші. Роблять великі їдальні, площадки, а колись гуляли в хаті. У післявоєнні роки менше народу було, війна забрала. А зараз люди побудували хати кращі, бо то були такі маленькі хати в людей. Тепер кожний має машину, ліпше люди живуть. Мало тої пенсії, але жити можна, але треба робити.

Родичі Параски живуть закордоном, і пропонували Парасці переїздити. Та Романчуки не хочуть нікуди виїжджати:

Ні, я би не лишив свої гори! Хіба би, Боже борони, вивезли вже.

На питання чому гуцули так добре бережуть традиції, Романчуки відповідають коротко:

— Так всьо сі закоренило в кожну душу. Хто це любит, хто це поважає, та й так воно і є.

Як ми знімали

Більше про наш візит до родини Романчуків у Топільче, а також про гриб, що говорить та колоритне гуцульське весілля у Верховині дивіться у нашому новому відеоблозі.

Над матеріалом працювали

Автор:Богдан Логвиненко

Авторка:Марина Однорог

Редакторка:Євгенія Сапожникова

Фотографиня:Аліна Кондратенко

Продюсерка :Ольга Шор

Оператор:Павло Пашко

Оператор:Олександр Портян

Режисер і монтажер:Микола Носок

Більд-редактор:Олександр Хоменко

Транскрибаторка:Анна Голбан

(Visited 313 times, 1 visits today)

Залишити коментар:

Щоб залишити коментар, заповніть форму нижче:



6696

загрузка...

Історія прикарпатця, 10-річна донька якого 2 роки тому пережила інсульт (відео) 22:52

У доньки Василя Кучерака з села Акрешори, що на Івано-Франківщині, 2 роки тому стався інсульт. Їй тоді було 10 років.

Нові земельні ділянки та будинок, а також кошти на рахунках: як за рік змінився дохід голови Печеніжинської ОТГ 22:36

1 квітня 2019 року в Україні збіг термін подачі щорічної електронної декларації, уповноваженими на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. Традиційно WestNews аналізує, чи змінилися статки чиновників. Голова Печеніжинської ОТГ Довірак Ігор Васильович  також подав свою...

Рецидивіст, який вдарив патрульного в обличчя, проведе два роки у в’язниці 21:47

30 грудня 2018 року близько другої години ночі група людей покликала на допомогу екіпаж поліції, який був на вулиці Привокзальній. Патрульним вказали на кафе і нетверезого чоловіка , який вживав...

Неймовірна історія: як українець оженився на наложниці султана, яка прислуговувала видатній прикарпатці Роксолані 21:18

Вперше цей українець оженився на наложниці султана Сулеймана Пишного, яка прислуговувала Роксолані У Роксолани була незліченна кількість слуг, але тільки одному вдалося стати героєм художніх творів. І цей один був...

Прикарпатський богатир Василь Вірастюк став амбасадором міжнародної конференції, яка збере зірок світового спорту 20:54

26-27 квітня в Києві відбудеться міжнародна конференція, яка збере зірок світового спорту, спортивних менеджерів, топ-менеджерів глобальних компаній і національних брендів.   Амбасадорами Sport Marketing Conference стали топ-представники українського спорту – Еліна...

Вакарчук закликав українців прийти на голосування у вишиванках 20:49 5 коментарів

Лідер гурту "Океан Ельзи" Святослав Вакарчук закликав українців прийти 21 квітня на виборчі дільниці у вишиванках. Про це Святослав Вакарчук написав у twitter. "Завтра йду на дільницю у вишиванці. Приходьте...

Земельні ділянки, зарплата і пенсія: що декларує мер Галича цьогоріч 20:33

1 квітня 2019 року в Україні збіг термін подачі щорічної електронної декларації, уповноваженими на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. WestNews вирішив дізнатись, як змінилися статки мера Галича за 2018 рік. Міський голова...

Франківський атовець Дмитро Романишин став людиною тижня на Прикарпатті за версією “Репортера” 20:09

Цього тижня «Репортер» відзначає громадського активіста, ветерана АТО Дмитра Романишина, який надихнув школярів у селі Нижневі Тлумацького району допомагати літнім людям. Дмитро Романишин у 2015 році воював на Донбасі, а нині викладає...

В Івано-Франківськ прийшла справжня весна (фоторепортаж) 19:12 1 коментар

Після нещодавніх холодів до Франківська повернулась весна. На вуличках міста та у скверах розпустились весняні квіти, на деревах з’являється перше зелене листя, на площі Міцкевича квітне магнолія. Комунальники продовжують працювати...

Вони йшли на світло. Живі свідки розказують, як гинули бійці УПА на Прикарпатті (фото+відео) 18:51 2 коментарі

У селах Станківці та Витвиця Долинського району чимало місць з такою історією, від якої волосся стає дибки. 92-річна Катерина Федорків, 89-річний Василь Лесів і 85-річна Катерина Бандра на власні очі бачили,...

“Молода тигриця”: відома франківчанка приголомшила незвичайним вбранням від українського дизайнера (фоторепортаж) 18:32 3 коментарі

Оригінальний образ співачки гідно оцінили її шанувальники У четвер, 18 квітня в Києві пройшла церемонія нагородження премії “Золота Жар-птиця 2019”, гостями якої стали вершки українського музичного товариства. Вийшла у світ...

11-річний прикарпатець потребує допомоги: хлопчик майже нічого не чує 17:44

11-річний мешканець Коломийщини потребує допомоги. 11-річний Артем Гранатир живе з бабусею та дідусем. У 2012 році його прооперували. Зараз хлопчик майже нічого не чує, бо слуховий апарат, яким користується, давно вийшов...

Закинув навчання: з Івано-Франківська видворили африканського нелегала (фотофакт) 17:13 2 коментарі

За позовом державної міграційної служби в Івано-Франківській області адміністративний суд прийняв рішення про примусове видворення з України 32-річного громадянина Республіки Камерун з забороною про в’їзд на 5 років. Із залу...

На Прикарпатті планують створити найбільший в Україні тризуб (фотофакт) 16:51

На Яремчанщині планують створити унікальну патріотичну принаду, яка повинна увійти у Книгу рекордів Україну. Про це повідомили на сторінці “Полонина Перці” у соціальних мережах, пише МІСТО. Друзі підкажіть , як...

“Золото” і “срібло” здобули франківські веслувальники на кубку України (фотофакт) 16:20

Кубок України з веслування на байдарках і каное пам’яті Юлія Рябчинського проходить цими днями у місті Дніпро. Спортсмени школи вищої спортивної майстерності та спортивного клубу “Альбатрос” завоювали в вже дві...

В Івано-Франківську запрацювали фонтани (фоторепортаж) 16:08

У п'ятницю, 19 квітня в Івано-Франківську після зимової перерви увімкнули фонтани. Напередодні свят в місті увімкнули фонтани. Про це повідомляє кореспондентка Бліц-Інфо. Зокрема, запрацював музичний фонтан, що знаходиться на Вічевому...

Сестри-готельєрки з Прикарпаття “розпиляли” дві третини мільйона від реабілітаційного центру 15:55

Черченський обласний  навчально-реабілітаційний центр Івано-Франківської обласної ради  уклав угоду на закупівлю харчування з приватною підприємницею з Рогатина  Ганною Салій на суму 766,6 тисяч грн. Про це повідомляється на сайті електронних...

На "Пасічній" зрізали квітучі дерева. Люди забили на сполох (відеофакт) 15:12 2 коментарі

У четвер, 18 квітня на вулиці Хіміків невідомі люди зрізали кілька квітучих дерев. Про це в редакцію Бліц-Інфо повідомила пані Вікторія. За словами жінки,  в четвер після обіду вона гуляла з дитиною...

Франківські бігуни прибирали у Вовчинецьких горах (фоторепортаж) 14:31 1 коментар

В четвер, 18 квітня в рамках разової акції учасники "Gutsul Running Club" зібрали сміття у популярному місці відпочинку франківців - Вовчинецьки горах. Про це в мережі повідомила учасниця флешмобу Mariya Domchak....

На Прикарпатті перевіряють якість ремонту дороги державного значення (фотофакт) 14:17

Фахівці державного підприємства «Центр науково-технічного супроводу дорожніх робіт та сертифікації дорожньої продукції» (ДП «Дорцентр» Укравтодору) провели забір зразків дорожнього одягу на км 176+450 дороги загального користування державного значення Р-24 Татарів...
  • ріел ІФ виринаюча