Актуально зараз

-Реклама-spot_img

Як руйнується український спорт. Скандальний звіт Рахункової палати

-Реклама-spot_img
spot_img

Розтрати, «вбиті» стадіони та хитрощі з закупівлями. Аудитори оцінили роботу Мінспорту. Пише Главком.

Міністр молоді і спорту Ігор Жданов

Рахункова палата оприлюднила звіт щодо стану справ в Міністерстві молоді та спорту у 2016-2017 роках. До відомства, яке п’ятий рік очолює колишній політтехнолог Ігор Жданов, претензії були, насамперед,  у звичайних вболівальників. Невтішні результати українських спортсменів на міжнародному рівні не дозволяли називати роботу чиновників від спорту задовільною. Самі ж спортивні бюрократи від змагань до змагань знаходили собі різні виправдання. Останній український провал на зимовій Олімпіаді зараз  словами міністра можна було пояснити тим, що «Україна – не зимова країна». Та й несподіване золото фрийстайліста Олександра Абраменка врятувало МІнспорту від нищівної критики – нагорода дещо згладила загальне враження від провального виступу збірної.

- Advertisement -

фото: informator.ua

Олімпійське золото фристайлера Олександра Абраменка зберегло обличчя керівництву українського спорту. Фото: informator.ua

Та потім вибухнув організаційний скандал з формою українських легкоатлетів. Його  детально висвітлював «Главком». Українські спортсмени були змушені виступати у «анонімній» формі на Чемпіонаті світу. Чиновники замість того, аби розібратись у тому, хто ж спричинив таку ганебну ситуацію, звинуватили журналістів у необ’єктивності. Врешті-решт урядовці намагались перевести стрілки на держпідприємство «Укрспортзабезпечення», яке виконує технічну функцію спортивних закупівель за бюджетні гроші.

Нині ж «Главком» публікує документ, в якому міститься оцінка ефективності дій міністерства, зроблена не журналістами, а державним органом фінансово-бюджетного контролю. Фахівці Рахункової палати провели аудит ефективності використання бюджетних коштів за 2016-й та 9 місяців 2017 року. І вони роблять для керівництва Мінспорту вкрай невтішні  висновки.

Не створили умов

Так, за даними Рахункової палати, міністерство не забезпечило продуктивного та економного використання коштів держбюджету, і своєчасності та повноти ухвалення  рішень. Крім того, було втрачено контроль за використанням державних коштів установами та підприємствами, що належать до сфери управління міністерства. Міністерство не створило належних умов для ефективного управління об’єктами для підготовки національних збірних команд, більшість з яких не відповідає міжнародним стандартам та взагалі простоює, не залучаючись до проведення спортивних заходів. Власне стан спортивних споруд в Україні можна оцінити за зображеннями «золотого» трампліну в Миколаєві, на якому колись тренувався наш олімпійський чемпіон. У звіті робиться висновок, що внаслідок такого стану справ досягнення наших збірних команд з року в рік знижуються.

Трамплин для тренувань з фрістайлу у Миколаєві

Трамплін для тренувань з фристайлу у Миколаєві

Зрозуміло, що це не перша перевірка міністерства, тож у Рахунковій палаті нарікають, що міністерство не виконало більшості рекомендацій після попереднього аудиту. Воно не забезпечило подання проекту змін до переліку баз, з якого б мали бути виключені об’єкти, що не відповідають вимогам. Відомство Жданова, на думку аудиторів, не вжило відповідних заходів щодо максимального залучення наявних баз олімпійської підготовки для проведення спортивних заходів.

Водночас міністерство подавало уряду для включення до переліку баз олімпійської підготовки дев’ять об’єктів, які просто були непридатні для проведення змагань та тренувань національних збірних із 17 видів спорту. Також було подано до уряду 40 баз, які не можуть забезпечити проведення заходів за всіма визначеними для них видами спорту. В результаті спортсмени не могли готуватись в Україні, і держава повинна була витрачатись на проведення навчально-тренувальних зборів за кордоном.

Міністерство не в повній мірі вживало заходи щодо поліпшення роботи державних баз олімпійської підготовки, навіть не затвердивши їхні стратегічні плани. Не виконуючи навіть власні накази, Мінмолодьспорту не здійснювало контролю за повнотою і правдивістю даних, що були внесені у всеукраїнський реєстр спортивних споруд.

Спорт не цікавий Мінспорту?

Рахункова палата констатує, що міністерство недостатньо лобіює ухвалення нормативно-правової бази, яка б встановила порядок відбору обдарованих дітей та молоді для занять певним видом спорту. Не визначено також порядок обліку використання спортивних споруд.

Мінмолодьспорту не забезпечило належного контролю виконання Єдиного календарного плану, через що значна частина спортивних заходів залишається поза його увагою. А це більше ніж половина заходів з олімпійських та неолімпійських видів спорту.

Загрузли в боргах

Як виявила ревізія, міністерство не забезпечило належного використання державного майна. Згідно з розпорядженням Кабміну, до сфери управління Мінмолодьспорту віднесено 10 держпідприємств, яким надано статус бази олімпійської, паралімпійської і дефлімпійської підготовки та три державні установи – центри олімпійської підготовки. Аудитом було встановлено, що за результатами роботи 2016 року збитковими була половина держпідприємств, підпорядкованих міністерству, – п’ять, а за дев’ять місяців 2017-го – вже шість. Наприклад, ДП «Об’єднання спортивно-господарських споруд» взагалі не здійснювало будь-якої діяльності, а його заборгованість на кінець вересня 2016 року складала більш як 5 млн грн.

Київський палац спорту

Київський Палац спорту приєднали до ДП «НСК «Олімпійський», на майно і кошти якого був накладений арешт

У звіті наводиться приклад передачі майна держпідприємства «Спортивний комплекс «Атлет» (будівля Палацу спорту) до держпідприємства «НСК «Олімпійський», яке заборгувало за виконані роботи під час підготовки Євро-2012 і на його майно і кошти був накладений арешт. Тож фактично і майно «Атлета» могло бути втрачене в судовому порядку. Через неврегульованість земельно-майнових питань на держпідприємстві «Ворохтянська високогірська НСБ «Заросляк» були створені ризики втрати об’єктів на ділянках, що йому не належать. Так «Заросляк» має державний акт на право постійного користування земельною ділянкою площею 1,7 га. Водночас спортивні споруди (спортивний майданчик та частина комплексу для фрістайлу), які є на балансі держпідприємства, побудовані за межами цієї земельної ділянки.

Більше того, аудитори з’ясували, що від «Заросляка» проведено повітряні кабельні мережі електроживлення до приватних торговельних кіосків і жодних доходів від цього держпідприємство не отримувало.

Стадіон "Арена Львів"

Стадіон «Арена Львів» ризикує припинити функціонування

Стадіон, побудований під Євро-2012, – «Арена Львів» – через таке відношення до себе зі сторони уряду ризикує взагалі припинити функціонування. Збитковість утримання «Арени Львів» – давня сумна пісня, але Мінмолодьспорту взагалі відсторонилось від вирішення проблем стадіону. Борги через байдуже ставлення міністерства накопичувались, і на момент проведення аудиту боргове навантаження «Олімпійського», «Арени Львів» та «Атлету» становило більш як 3 млрд грн. Звісно, цю заборгованість накопичили «попередники» Жданова, але Рахункова палата неодноразово наголошувала на вирішенні цього питання. Втім через бездіяльність Кабміну робота цих об’єктів опинилась під загрозою.

Розтрати

З контролем над грошима в міністерстві зовсім біда. За висновками палати, міністерство не забезпечило належного функціонування системи внутрішнього контролю за використанням бюджетних коштів. Як наслідок – без обґрунтованих подань національних спортивних федерацій щодо їхньої необхідності (отже з порушенням законодавства) було проведено 92 навчально-тренувальних закордонних збори, на які було витрачено майже 14,5 млн грн. Також у 2016 році біля 5 млн грн, що були призначені на виплату стипендій спортсменам та тренерам, використані не за цільовим призначенням.

Конкретно в звіті згадуються фінансові порушення щодо держпідприємств – Державного центру олімпійської підготовки з художньої гімнастики, вже згаданої бази «Заросляк» та Державного центру олімпійської підготовки з біатлону. Щодо першого – нецільове використання коштів склало майже 1,5 млн грн. Щодо «Заросляка» – була здійснена оплата будівельно-монтажних робіт, які фактично не були виконані, на суму 107,7 тис. грн. Центр підготовки з біатлону не використав до кінця бюджетного року 118,4 тис. грн бюджетних асигнувань (нагадаємо, що саме біатлонна збірна України на Олімпіаді стала одним з найбільших розчарувань). Також через відсутність відповідних управлінських рішень з боку керівників міністерства не були використані 10,5 млн грн, які планувались для проведення спортивних заходів з олімпійських видів спорту. Це знову ж таки змушує згадати результати наших спортсменів в Пхьончхані.

Ревізори в своєму звіті зазначають кількість медалей, що взяли українські спортсмени на літній Олімпіаді в Ріо, і констатують, що це менше запланованого, попри суми що вражають, виділені на підготовку спортсменів. Так на підготовку атлетів в тих видах спорту, де українці взагалі не вибороли жодної медалі, було виділено 8 млн грн за відсутності результату.

Зловживали закупівлями

Встановлено, що міністерством та держпідприємством «Укрспортзабезпечення», яке виявилось замішаним в скандал з «анонімною» формою для наших легкоатлетів, ще раніше порушувались вимоги закону «Про державні закупівлі». Міністерством не затверджувались річні плани закупівель, а під час закупівлі велообладнання, приладів для медично-діагностичного контролю спортсменів і спортивного обладнання для національної збірної з веслування були виставлені такі умови, які звужували коло потенційних учасників тендеру. Тобто замовлення розміщувались для «своїх». Таким чином, у сфері публічних закупівель з порушенням чинного законодавства було використано більш як 2 млн грн.

В Мінмолодьспорту, як і в МВС, є також свій, дещо менший, але теж скандал з рюкзаками. Через неповне виконання умов договору з ПП «АІК» щодо постачання спортивних рюкзаків (667 замість 1250) невикористаними виявились 230 тис. грн. Крім того, через несвоєчасне прийняття міністерством рішення про закупівлю спортивного одягу та інвентарю для національних збірних команд залишилися невикористаними бюджетні кошти у сумі більш ніж 100 тис. грн.

Управлінням «Укрспортзабезпечення» було закуплено в одного з ФОПів велосипедні колеса ZIPP 303 на суму 191,9 тис. грн, які не відповідали технічним умовам закупівлі (дискові колеса).

Аудит встановив, що постачальники спортивного обладнання та інвентарю не надавали «Укрспортзабезпеченню» документи, які б підтверджувати термін гарантійного обслуговування товару. Так, наприклад, вийшло з гребними тренажерами Concept2 Model D, закупленими на суму в 176 тис. грн. Фактично у випадку несправності тренажерами просто не можна було б користуватись, бо їх нема було кому ремонтувати.

Тим, що відбувається в «Укрспортзабезпеченні», навіть цікавилась Служба безпеки – проводилась перевірка неправомірних та корупційних дій працівників цього підприємства. В її ході виявилось, що закуплена велосипедна рама Scott з певним серійним номером цією фірмою не вироблялася.

Здавалося б, перелік «недоопрацювань» Мінмолодьспорту вражає. Але у відомстві і звіт Рахункової палати цілком можуть назвати підступами ворогів. Керівництво міністерства, попри сумнівні показники роботи, почуває себе досить впевнено і у відставку, наскільки нам відомо, не збирається.

Рішення Рахункової палати

Як руйнується український спорт. Скандальний звіт Рахункової палати

 

НОВИНИ НА ЦЮ ТЕМУ

Орися Корчун
Орися Корчун
Інформаційний оглядач інтернет-сайту Правда іф. Журналіст-фрілансер. Випускник Національного університету імені Тараса Шевченка 2009 року.
-Реклама-
купити iphone 15 Pro у Львові, ціни в Україні