В питанні надання автокефалії Українській єдиній помісній церкві є два аспекти – політичний і безпосередньо церковний. І другий більш важливий.
Таку думку сайту “24” висловив правник-міжнародник Геннадій Друзенко.
За його словами, для видання томосу (указ, декрет у деяких питаннях церковного устрою – “24”) Українській церкві є історичні традиції. Київська митрополія наприкінці XVII століття була позичена Москві в тимчасове урядування. А позичену річ завжди можна забрати назад.
Константинопольська церква за всіма традиціями має право дарувати автокефалію. Але історія говорить, що це більше акт політичний, ніж сакральний. І в середньовіччі, в IX-X століттях, болгарська і сербська церкви, і в новітні часи Балканські церкви здобували собі автокефалію за допомогою світських і церковних правителів. Не треба бути святішим Папи Римського. Україна робить те, що робили практично всі,
– зазначає Друзенко.
Водночас, зауважує фахівець, якщо Українська єдина помісна церква отримає автокефалію – це добре. Хоча за це, як правило, треба буде заплатити (якщо “Газпром” не занесе більше). За його словами, польська церква свого часу просто завезла в Константинополь – Стамбул – достойну суму грошей і отримала автокефалію. Турбує більше інше питання.
“Якщо нам дають томос, чи почне церква бути більш церковною? Чи підніметься моральний рівень духовенства, освіченість? Чи припиниться те, що називається церковною мовою, симонією – продаж і купівля церковних посад або духовного сану? Церква в сучасному світі має бути не тільки політичною гуртувальною силою, але й моральним камертоном”, – наголошує Геннадій Друзенко.
На переконання фахівця, якщо з політичної точки зору надання томосу буде допоміжним, то з точки зору церковності нічого не зміниться на краще. І над цим треба думати.
Політично це потрібно, тому що в нас, по суті, єдина канонічна церква – УПЦ МП, яка управляється з ворожої держави. Але, якщо мислити церковними категоріями, хіба томос може додати лепту до святості Церкви? Ми шукаємо в Церкві спасіння, а не школу політичного виховання. І тут томос – справа десята,
– вважає Друзенко.
Крім того, за його словами, можуть і загостритися певні лінії розламу серед вірян. Зокрема, питання, чи збережуться дружні стосунки між віруючими Київського патріархату, який стане основою нової автокефалії, і греко-католиками. Це питання, наголошує міжнародник, вимагає погляду з різних боків і серйозних дискусій.
Нагадаємо, Верховна Рада 19 квітня схвалила постанову про звернення президента Петра Порошенка до Вселенського патріарха Варфоломія щодо надання автокефалії Українській православній церкві. Вселенський Патріархат розпочав процедури, необхідні для надання автокефалії Українській православній церкві.
За його словами, для видання томосу (указ, декрет у деяких питаннях церковного устрою – “24”) Українській церкві є історичні традиції. Київська митрополія наприкінці XVII століття була позичена Москві в тимчасове урядування. А позичену річ завжди можна забрати назад.
Константинопольська церква за всіма традиціями має право дарувати автокефалію. Але історія говорить, що це більше акт політичний, ніж сакральний. І в середньовіччі, в IX-X століттях, болгарська і сербська церкви, і в новітні часи Балканські церкви здобували собі автокефалію за допомогою світських і церковних правителів. Не треба бути святішим Папи Римського. Україна робить те, що робили практично всі,
– зазначає Друзенко.
Водночас, зауважує фахівець, якщо Українська єдина помісна церква отримає автокефалію – це добре. Хоча за це, як правило, треба буде заплатити (якщо “Газпром” не занесе більше). За його словами, польська церква свого часу просто завезла в Константинополь – Стамбул – достойну суму грошей і отримала автокефалію. Турбує більше інше питання.
“Якщо нам дають томос, чи почне церква бути більш церковною? Чи підніметься моральний рівень духовенства, освіченість? Чи припиниться те, що називається церковною мовою, симонією – продаж і купівля церковних посад або духовного сану? Церква в сучасному світі має бути не тільки політичною гуртувальною силою, але й моральним камертоном”, – наголошує Геннадій Друзенко.
На переконання фахівця, якщо з політичної точки зору надання томосу буде допоміжним, то з точки зору церковності нічого не зміниться на краще. І над цим треба думати.
Політично це потрібно, тому що в нас, по суті, єдина канонічна церква – УПЦ МП, яка управляється з ворожої держави. Але, якщо мислити церковними категоріями, хіба томос може додати лепту до святості Церкви? Ми шукаємо в Церкві спасіння, а не школу політичного виховання. І тут томос – справа десята,
– вважає Друзенко.
Крім того, за його словами, можуть і загостритися певні лінії розламу серед вірян. Зокрема, питання, чи збережуться дружні стосунки між віруючими Київського патріархату, який стане основою нової автокефалії, і греко-католиками. Це питання, наголошує міжнародник, вимагає погляду з різних боків і серйозних дискусій.
Нагадаємо, Верховна Рада 19 квітня схвалила постанову про звернення президента Петра Порошенка до Вселенського патріарха Варфоломія щодо надання автокефалії Українській православній церкві. Вселенський Патріархат розпочав процедури, необхідні для надання автокефалії Українській православній церкві.
ЯК погано коли справи церковні починають крутити маленькі політики бо++++НАМ ПОТРІБНО БУЛО ЙТИ ДО КАТОЛИЦЬКОГО СВІТУ І вснановити ЦЕРКВУ яку побудував ХРИСТОС-ПЕТРЕ побудую на тобі ЦЕРКВУ яку і диявол неподолає і дам тобі ключі від РАЮ і що завяжеш тут чи розвяжеш то і на небі так буде,====так сказав ХРИСТОС !!!! а ми знову ідемо туди де розкол і замітьте що ніоднієї православної країни немає де економіка чи рівень життя високий а там де католики там УСПІХ!