Очільниця МОЗ Уляна Супрун розповіла про ейджизм — створення стереотипів та дискримінацію окремих людей чи категорій людей за віковою ознакою.
Коли людину не беруть на роботу, бо їй 45+ — це ейджизм. Коли людину під час виконання посадових повноважень кличуть “хлопчиком/дівчинкою/молоденьким/молоденькою” — це також ейджизм, повідомляє Уляна Супрун у соцмережі “Фейсбук”, інформують “Вікна”.
За даними ВООЗ, у світі живуть близько 600 мільйонів людей старших за 60 років. До 2025 року людей такого віку стане вдвічі більше. А до 2050 — їхня кількість сягатиме близько 2 мільярдів. І більшість людей похилого віку будуть мешкати в країнах, що розвиваються. Тобто з високою ймовірністю, пенсійні виплати не будуть на достатньо високому рівні, аби покривати всі потреби сучасної людини. І пенсіонерам доведеться працювати.
Дослідження свідчать, що дискримінація за віковою ознакою може негативно впливати на загальний стан здоров’я та сприяти розвитку серцево-судинних захворювань, артриту та депресії. Більш того, є дані, які вказують, що люди літнього віку, які негативно сприймають старіння (в тому числі через вікову дискримінацію), живуть на 7,5 років менше, ніж ті, що сприймають його позитивно.
Уляна Супрун зазначає, що не лише люди похилого віку можуть бути жертвами ейджизму. Дискримінації може зазнавати молодь. Найбільш поширена форма — зневажливе ставлення на роботі, небажання або неготовність сприймати серйозно думку чи позицію молодого спеціаліста. Хоча ефективність і професійність не залежить від віку.
Допомогти у боротьбі з ейджизмом може законодавство. Наприклад, у США, де рівень залучення людей старших 65 років, високий, існує ряд антидискримінаційних законів. Заборонено встановлювати обмеження при працевлаштуванні для людей старших 40 років. У Нідерландах проводять скринінг оголошень з вакансіями, аби запобігти дискримінації за віковою ознакою.
Але передусім треба викорінювати прояви ейджизму з повсякденної культури спілкування та роботи. І розпочинати варто з себе. Адже кожен може зробити свій внесок у руйнування стереотипів. Важливо, щоби представники різних поколінь були відкриті до діалогу, ділилися досвідом та навичками. Здорове суспільство — це те, в якому готові чути одне одного і допомагати, наголошує очільниця МОЗ.
Гнати геть, цю кончену падлюку з України!
Вже нам допомогла! Краще б не допомагала! Нічого толкового не зробила! То вже попрощаємося із нею!
Хоть супрун і була в штатах лаборантом, але поради завжди дає слушні. Вважаю Уляну Супрун кращим во мозу ніж директор-бізнесмен клініки “борис” без вищоі освіти!
Ну так. Похаяні усі кафедри, усі поважні дослідники. Лише лаборанти з країни, де найбільше хворих, будуть розказувати про здорову націю. Це як імпотент буде розказувати, скільки палок він вставив.