Івано-Франківськ взяв курс на Європу

У Івано-Франківську їздять нові автобуси та тролейбуси. Люди не нарікають на жахливий стан комунального транспорту. Місто взяло курс на Європу. Так усе виглядає збоку, але за цим стоїть клопітка праця міста та КП «Електроавтотранс».

В ексклюзивному інтерв’ю Версіям, директор комунального підприємства Віталій Голутяк розповів, скільки одиниць транспорту вдалося отримати за останні три роки, чому уже рік не можуть ввести в експлуатацію електронний квиток, коли буде тролейбусна лінія на БАМ та багато іншого.

• Віталію Юрійовичу, ви на посаді директора уже три роки. Як вам працюється?

Як і всім в органах місцевого самоврядування. На жаль багато речей відбувається не так як того хотілося б, і не так як повинно бути. Але ми всі розуміємо в яких умов працюємо, яким є законодавство, які є фінансові та кадрові проблеми і якщо не бути до цього готовим то нема чого йти на посаду.

• З яким труднощами зіткнулися, коли зайняли керівну посаду?

Труднощів було і є багато.

• Наприклад.

По-перше – це люди. Було мало кваліфікованих кадрів, які б розуміли чому вони працюють. Не секрет, що коли я прийшов, тут було багато людей яким за 50-60 років. Хороший молодий фахівець хоче відповідну зарплату, яку ми не можемо забезпечити. А люди за 50-ть не мають великого вибору і готові працювати, але часто не зовсім відповідають тим вимогам і критеріям, які ставлю я і які ставить час.

По-друге – це рухомий склад, він був у надзвичайно поганому стані. І якщо б не ті заходи, які ми першочергово зробили у 2016 році, то на сьогодні ДЕПО або можна було закривати, або тролейбусний рух був би дуже обмежений. На той час тролейбусам було понад 30 років, ставало важче докупляти запчастини і ремонтувати. Умови фінансування з 2016 року дуже змінилися, якщо колись субвенцію давала держава, то зараз цим займається місцеве самоврядування. Якби місто не підтримувало підприємство, не закупляло б\в тролейбуси, то була б катастрофа. З 2006 по 2016 рік  КП отримало 5 нових одиниць транспорту і дві б\в. А ми купили практично 20, з них на лінії щодня 18. Ну і близько 10-ти тролейбусів старих також курсують. Вони ще будуть на дорогах міста до кінця року. Ті тролейбуси, які ми купили теж не зовсім нові, їм було по 22 роки приблизно, але вони були суттєво кращі в технічному стані та з точки зору безпеки. І люди це оцінили, у нас суттєво збільшився пасажиропотік. І коли ми налагодили роботу тролейбусів, вийшли на кращий рівень, місто поклало перед нами нове завдання – комунальні автобуси. Це була ще одна трудність, адже принципово хочемо купувати великі автобуси,як будуть перевозили 100-110 пасажирів. Таким чином вдасться пересадити людей на громадський транспорт, зменшити загазованість і кількість шкідливих викидів у атмосферу. Але щоб це все розвивалося місто повинно вкладати гроші не лише в автобуси, а й в інфраструктуру: зупинки, правильні заїзди та виїзди, місця відстою, окремі рухи для автотранспорту і тд. Ніхто не говорить, що цього всього немає, місто над цим помаленьку працює.

• От ви згадали про нові тролейбуси, а куди діваєте старі?

Ми їх списуємо. За три роки списали близько 10 тролейбусів. Вкінці року будемо списувати ще транспорт, бо приїдуть нові тролейбуси. До речі, шукаємо варіант щоб комусь їх продати. Якщо хтось буде цікавитися, то ми готові продати старі тролейбуси за ціною металобрухту.

• Знаю що хороші тролейбуси випускає Львів. Чому там не купували, а вибрали білоруські?

Це був міжнародний тендер по правилах Європейського банку. Львівський завод «Електрон» викупив у нас тендерну документацію так само як і Львівська корпорація «Богдан» та білоруси. Ми прописували тролейбус, який по своїх принципах був підлаштований під львівський, але його можуть робити й інші. Питання було тільки в ціні. Львів був дуже зацікавлений у цьому тендері, бо поруч, ми теж були зацікавлені, бо це український виробник. Франківськ спеціально не робив важливих умов по досвіду, бо знаємо, що Львів випустив на той момент лише 12 тролейбусів і понад 60 автобусів. Словом, прописували так, щоб всі могли взяти участь у тендері. Але повторюся, є питання ціни. Якщо відкинути ПДВ і мито, білоруській тролейбус з доставкою будуть коштувати 141 тисячу євро. Така ціна на грантові тролейбуси, бо на них мито не нараховується. Богдан прийшов з ціною – десь 170 тисяч євро. А Львівський «Електрон» сказав, що їхня ціна була б ще вищою, мінімум на мільйон гривень. Чому такі ціни в Україні я не знаю. Але ми задоволені білоруськими тролейбусами, вони такі як в Європі.

• От транспорт впроваджуємо, як в Європі. А що ще хочете запозичити в європейців? Там мабуть комунальний транспорт працює інакше?

Перш за все там інша інфраструктура. Взагалі, громадський транспорт це дорого і всі знають. Це не бізнес-проєкт, а послуга яку місто надає своїм громадянам. В Європі ціна однієї поїздки плюс-мінус 1 л. пального. Якщо в Австрії паливо коштує 1,30 євро, то проїзд 2,20. У нас паливо коштує 26-30 гривень. І навіть в тих умовах коли Європа має такий тариф, то приблизно 60% місто дотує громадський транспорт. У нас місто теж дотує десь 60%, але проїзд – 4 гривні, не 20 гривень і навіть не 10 грн. Окрім того, у Європі немає такої кількості пільговиків. Якщо ми хочемо розвивати транспорт як в Європі, то маємо розуміти, що це дорого. Але це нормальна практика в багатьох країнах світу. Водій у Європі не відповідає на питання пасажирів: Куди їдете? Де зупиняєтесь? У нас є часто скарги, що водій комусь нагрубіянив, та він взагалі не повинен ні з ким розмовляти. Водій зобов’язаний попередити пасажирів, якщо є ДТП і він змушений їхати іншою дорогою, якщо є поломка чи він стає на обід. А відповідати на 40 питань за рейс не його обов’язок, для цього має працювати міська інфраструктура і люди мають цим цікавитися. Так,у нас водій ще продає на зупинках квитки, але ми вже й від цього відходимо – будуємо систему електронного квитка. Звісно, у нас є проблеми з водіями, але повірте є й проблеми з пасажирами, люди просто не знають правил. Якщо подивитися на права і обов’язки пасажира, то обов’язків там значно більше. Я не кажу, що пасажири погані, а водії хороші. Ні, проблема культури є і там, і тут.

Хочу, щоб в Україні була така система контролю і штрафів за безквитковий проїзд як в Європі. Якщо за кордоном ви не сплатили за проїзд, то потрапляєте в чорний список і потім важко взяти кредит чи влаштуватися на роботу. У нас за це нема ніякого покарання. У Європі посадка через передні двері – це норма, у нас – це скандал. Хоча я за те, щоб відкривали всі двері, але це неможливо доки немає системи контролю. Ми йдемо людям на зустріч, робимо все, щоб їм було зручно. Намагаємося спонукати пасажирів сплачувати за проїзд, зокрема вводимо безготівкові форми оплати. А для тих хто не хоче будемо ставити камери і виставляти це й у Фейсбук.

• Невже безготівковий проїзд зменшить кількість нечесних пасажирів?

Ні. Він дисциплінуватиме тих пасажирів, які хочуть платити. Також дозволить забрати готівку, бо там де  є готівка, там є спокуса не донести її до терміналу. Також ми знаємо скільки перевозимо пільговиків, учнів і тд. Тоді можемо місту виставляти рахунки.

• Скільки людей користуються безготівковим проїздом на сьогодні?

1%.

• Це досить мало. Чому так?

Молодь рідко користується громадським транспортом, адже не погано живе і їздить на таксі. Але цей відсоток постійно збільшується, ми починали з 0,1%. А коли введемо більшу вартість за готівку, то кількість пасажирів, які здійснюватимуть безготівкову оплату збільшиться.

• До речі, як справи з введенням електронного квитка?

Не дуже. Місто вирішило це питання вирішувати своїм коштом, без кредитів. Вінниця взяла 8 млн.грн. кредиту для квитка, Львів – 10 мільйонів. Ми плануємо вкластися в 15мільйонів, може навіть у дванадцять. Є багато структур, які працюють на цим проєктом, це департамент соціальної політики, департамент освіти та науки, управління транспорту і зв’язку. Зі своєї сторони ми все зробили: провели тендер на картки, записали людей, зробили їм фото. Щоб отримати картку франківці чекають рік, але для цього департаменти мають вивантажити цю базу бо вона не наша. Ми чекаємо коли це зроблять. Також наш обов’язок закупити обладнання, ми не готові купити так багато, адже планувалося 80, а зараз треба понад 200, бо вже є автобуси. А ми не одні, багато міст кинулося впроваджувати електронний квиток, відповідно велика черга, також ціна росте. Але я думаю, що до кінця року запустимо електронний квиток, це з умовою, що будуть гроші.

• Раніше була мова про будівництво нових тролейбусних ліній. Чому це питання затихло?

Так, є плани будувати тролейбусну лінію БАМ-Європейська площа. Але не все так просто і швидко, ЄБРР часто погоджує документи місяцями, тож треба чекати. Але ми частково вирішили проблему на БАМі, там є два комунальні маршрути 40К і 55. Вкладати понад 60 мільйонів кредитних коштів у три кілометри лінії, при тому ще й оголошувати новий тендер, бо ЄБРР нам не погодить тендер з одним учасником, нема сенсу. Цей проект дуже складний і я запропонував міському голові інший шлях: будувати лінію від АС-3 по Мазепи, через вулицю Гурика, з’єднані Бульвари і по вул. Галицькій. Ця лінія дозволить швидко їхати з Пасічної на БАМ і не заїжджати на ринок та вокзал, де постійні затори. Як на мене, зараз краще будувати цю лінію, а на маршрут БАМ-Європейська площа може закупимо електробуси. Європейський інституційний банк готовий нам їх профінансувати. Але коли люди кажуть, що ми обіцяли лінію на БАМ, то я відповідаю, що вона буде, тільки з іншого боку. Знаєте, я досить скептично ставлюся до дописів у соціальних мережах, але люди вважають себе експертами та чомусь не аналізують як змінилося місто, підприємство та розвиток технологій. Три роки тому ми не знали що у нас буде 42 автобуси, все змінюється тому коригуються плани. І якщо зараз перший проєкт будівництва тролейбусної лінії «завис» з точки зору тендеру і з точки зору доцільності. То проект другий ми відправили в ЄБРР документацію на погодження. Хочемо оголосити тендер, за зиму пройти всі процедури і з весни почати будувати лінію.

• Вам вдалося зробити чимало, та все ж, які ще плани на майбутнє?

Запровадити електронний квиток. Я поставив перед собою таке завдання і мушу його виконати. Також потрібно розширяти нашу територію, бо місця катастрофічно мало, а ще мають приїхати нові тролейбуси. ДЕПО розраховане на 100 одиниць транспорту, а їх є більше. Взагалі-то, щоб місто нормально функціонувало нам потрібно 80 тролейбусів та 120 автобусів. На сьогодні вдень на маршрути виходить 40 автобусів та 36 тролейбусів, до кінця року буде 40 чи навіть 44 тролейбуси.

Розмовляла Марія Франчук