17 березня в Івано-Франківську помер маленький Кирило, якому у квітні мало виповнитися 9 років. Його мама Жанна Барган намагається оговтатися від втрати й вирішила розповісти, що сталося із сином.
У розмові з «Галкою» жінка зауважила, що хлопчик ніколи не хворів, займався у секції тхеквондо, вчився у 3 класі, був хорошою дитиною. 12 березня у нього почервоніло горло, температура сягнула позначки 37.2. З цим звернулися до дільничної терапевтки Рубцової. Лікарка сказала, що поки нічого страшного немає, призначила полоскання, льодяники та спрей від болю у горлі. На наступний день температура піднялася до 38. Тоді знову звернулися до Рубцової, яка призначила також антибіотик.
Кирило згадав, що бився у школі з хлопчиком, тому припустили, що біль може бути від удару. Родичі одразу пішли у травмпункт, де його оглянув травматолог, зробили рентген, але забоїв не побачили. Тож вдома продовжили лікування, яке призначила терапевтка.
«Температура меншою не ставала. Почалося важке дихання, тому у п’ятницю поїхали у дитячу обласну лікарню до лора Івана Чугайди. Він відправив на УЗД горла, здали всі аналізи крові. З’ясувалося, що лімфатичні вузли збільшені. Без черги направили до хірурга Бориса Ореста. Він бачив нагноєння, побачив результат УЗД, яке показувало, що терміново треба щось робити, і відправив знову до лора. Він сказав, якщо хірург побачив, що все нормально, то призначення правильне, йдіть додому», – розповідає жінка про візит до медиків 16 березня.
На наступний день хлопчик випив антибіотики та інші ліки, годину поспав і сказав, що хоче сплюнути.
«У цей момент він почав задихатися і на очах зеленіти. Почав западати язик. Мій тато тримав його, робив штучне дихання, ми відкрили всі вікна. Самі викликали швидку і покликали лікарів, які до когось приїхали у під’їзд. Всім дзвонили. Лікарі вставили трубку для штучної вентиляції легень, робили масаж серця, через 10 хвилин приїхала наша швидка. Кололи адреналін. Реанімували десь 40 хвилин… Я не розумію, як дитина може померти від хворого горла», – пригадує мама, як втратила свого сина.
Розтин показав, що причиною смерті є механічна асфіксія, гнійне запалення гортані та мигдаликів із закриттям дихальних шляхів, заглотковий абсцес.
Надати цій історії розголосу жінка хоче тому, що її обурює не тільки ймовірна халатність лікарів, а й коментарі людей у соцмережах. Родичів звинувачують у неналежному догляді за дитиною, кажуть, що не зверталася до лікарів. Це важко читати.
«Це єдиний онук, єдиний син. Його не залишали й на 5 хвилин, дивилися, як він спить. Напишу заяву у поліцію на лора та хірурга. Не зробила цього раніше, бо тільки вчора був похорон. Якщо вони бачили, що у нього нагноєння, то чому його не зняли? Процедура зняття гною з мигдаликів триває кілька хвилин, а бажання працювати не було. Чому хірург не запропонував госпіталізацію? Як вони могли?», – каже жінка.
У дитячій лікарні «Галці» розповіли, що внутрішнє розслідування не проводять, бо хлопчик помер вдома. Вся документація наразі у правоохоронців. Триває слідство.
Джерело
Такий хлопчик гарненький, яскравий. Це невиносимий біль для батьків витрати свою єдину дитину. Ті упирі мають бути наказані за те що нічого не зробили , щоб врятувати життя хлопчика. Народ і не пишіть, що винні в цьому батьки, ви теж лікуєтесь так як призначає вам лікар, так же само і мати лікувала свою дитину. Тримайтеся, Жанна, вам велике співчуття, нехай ваш синочок спочиває з Богом
Щирі співчуття родині, невиносимий біль , хай Бог дає сили кріпитись і пережити це страшне горе…
Боже, за що так жорстоко караєш українців? Розташовані у Європі, але живете, як у найзадріпанішій країні в Африці. Спробуйте відкрити справу проти тих “лікарів” за ненадання необхідної допомоги хворому та неналежне виконання іхніх обов”язків. Мої найщиріші співчуття батькам дитини.
Щирі співчуття родині. Тримайтеся
Лікарі його вбили за те що родина не заплатила їм грошей
Не знаю точно, що сталося і хто винен насправді. Бо, вислухала лише одну сторону. Співчуваю батькам, але… Щодо Ореста Ярославовича,… хірург від Бога! Розумний, Толковий, Просто Суперський Лікар!!! Прооперував мого синочка,. І ЗАУВАЖУ, НІ КОПІЙКИ ЗА ЦЕ НЕ ПОПРОСИВ! Після операції, приходив часто в палату, оглядав і ніяких натяків на оплату…
Сім’ї – найщиріші співчуття!!! Не описати такий біль словами(( Це тільки моя думка, але згадайте, зараз період великого посту і прийміть це горе, як те, що Ісус взяв синочка до себе. Впевнена, що Кирюсик зараз дуже хоче щоб Ви не плакали, а трималися разом!
Все сходиться – більшість лікарів втратили совіть.Хочуть гроші.