На території окупованого РФ Донецька є діючий концтабір, який знаходиться за адресою вулиця Світлого шляху, 3. Там утримують “особливо небезпечних злочинців”, які нібито вчинили “злочини” проти ніким не визнаної “республіки”
Такі дані наводить Обозреватель.
“Ізоляція” – це режимний об’єкт на території колишнього арт-центру, який своєю чергою розміщено в межах колишнього заводу. “Ізоляція” – це в’язниця, катівня і концтабір одночасно.
Ізоляцію охороняють гідно (з 2014 року звідти ще ніхто не втік) – там два периметри оборони: один зовнішній, другий прихований.
Зовнішній периметр охороняє “гвардія Захарченко” або “республіканська гвардія”. Другий периметр, прихований, охороняють “спецслужби” “ДНР”, зокрема “МДБ” та росіяни. Другий периметр концтабору знаходиться там, де раніше був цех, у колишніх підсобних приміщеннях споруджено камери. Половину цеху також займає військова техніка, у тому числі легка бронетехніка і міномети. Друга половина цеху загороджена бетонними блоками, це так званий навчальний центр “МДБ ДНР” з російськими інструкторами.
Якщо бранця вивозять з “Ізоляції”, то ніхто з охоронців не має права зупиняти авто і оглядати документи, це вимога кураторів з РФ, за рахунок чого унеможливлюється витік інформації про ув’язнених. Привозять бранців, ведуть допити і застосовують тортури в колишньому машинному відділенні заводу. Для тих, кого потрібно “зламати” або “змусити говорити”, є окреме приміщення – це колишня технічна частина заводу, вона ж катівня. Після того, як полонений, який “не хоче” говорити, проходить тортури, працівники концтабору вирішують, куди і в яку камеру відводити затриманого.
При цьому колаборанти, які охороняють зовнішній периметр концтабору, не до кінця знають, що відбувається на території “Ізоляції”.
Прибиранням і вигулом бранців займаються так звані “спецслужбісти” “ДНР” – “МДБ”. В’язнів концтабору виводять на прогулянку переважно вночі в закритій секції в’язниці. За найменшу спробу привернути до себе увагу криком, непокору наказу працівника концтабору або за спробу до втечі – розстріл на місці. Ніяких попереджувальних пострілів в повітря.
Двоє снайперів цілодобово стежать за периметром концтабору зі прихованих позицій.
Загалом це місце охороняється дуже добре: навіть якщо дивитися з найближчого терикону, то здається, що нічого не відбувається і охорони немає.
Для місцевих жителів завод закритий, це режимний об’єкт з усіма наслідками. Є випадки, коли люди, котрі від безвиході шукали металобрухт поблизу концтабору, були розстріляні як потенційні диверсанти або просто зникали.
Для розумників з квадрокоптерами або БПЛА є рішення – на території концтабору стоять засоби радіоелектронної боротьби (РЕБ) вробництва РФ. Вони готові заглушити сигнал і покласти літальні апарати. Також у охорони в наявності ЗРК “Оса”.
В принципі, підійти до концтабору, який знаходиться на території колишнього підприємства, можна, причому складається враження, що це просто звичайний не працюючий завод (двері замурувано, тиша тощо). У донецькому Дахау один виїзд і один в’їзд, в’їзд працює строго за дзвінком, який повинен бути заздалегідь, інакше авто, що наближається до воріт “Ізоляції”, вважається ворожим і підлягає знищенню. Охороняють концтабір 2 взводи й ще один 1 взод підтримки.
Другий периметр охороняють так звані “офіцери” “ДНР”, у яких наказ – відкривати вогонь на ураження по всіх, хто наблизиться ближче, ніж на 10 метрів до режимного об’єкту. Також територія концтабору охороняється кулеметами російського виробництва, що робить втечу з Ізоляції фактично неможливим. Щовечора на терикон, який знаходиться поблизу концтабору виставляють пост спостереження, по периметру встановлені світло-шумові гранати.
Одними з найвідоміших бранців концтабору були директори ринків Донецька, Майського і Будьонівського, а також директор розважального центру “Вірус”, яких захопили в заручники козаки з РФ заради викупу. Кого зараз утримують на території “Ізоляції”, це невідомо.
