За весь час існування міста в ньому народилося багато яскравих особистостей.
Багатьох із них доля розсіяла по всьому світу, але Станиславів назавжди лишився для них рідним, пише Репортер.
Манфред Ляхс (1914-1993) – польський дипломат, юрист, педагог.
Ляхс народився 21 квітня 1914 року у Станиславові в єврейській родині.
У 1931-1932 роках навчався у Львівському університеті, 1937 року закінчив у Кракові Ягеллонський університет, здобувши ступінь доктора права.
Читайте також: Уродженці Станиславова. Ана Касарес – аргентинська акторка
Відразу після навчання почав працювати в консульській академії у Відні, а згодом займав різні посади у Лондонській школі економіки та політичних наук.
На початку Другої світової війни був призваний до армії та протягом всієї військової служби у Лондоні був радником польського уряду у вигнанні.
Після війни Манфред Ляхс брав активну участь у роботі МЗС Польщі. У 1945 році був делегатом на першій Генеральній Асамблеї Організації Об’єднаних Націй, відтак був учасником більшості сесій ООН до 1966 року.
У 1946 році Манфред Ляхс входив до складу офіційної делегації Польщі на Паризькій мирній конференції.
З 1947 року він займав посаду директора Департаменту з правових питань і міжнародних договорів МЗС Польщі. На цій посаді працював до 1960 року. Тоді ж став юридичним радником міністра закордонних справ Адама Рапацького і зіграв центральну роль у розробці так званого «плану Рапацького» щодо перетворення Центральної Європи у безядерну зону.
У 1966 році Манфред Ляхс був обраний суддею Міжнародного суду ООН у Гаазі. Головував у комітеті з перегляду судових процесів. У 1973-1976 роках був головою Міжнародного суду в Гаазі. В цьому суді він пропрацював довше, ніж будь-хто інший – аж 26 років, тобто до кінця свого життя.
У 1952-1993 роках Ляхс був професором міжнародного права Варшавського університету. Упродовж своєї політичної та юридичної кар’єри продовжував викладати й читати лекції по всьому світу. Був почесним доктором університетів в Брюсселі, Будапешті, Вашингтоні, Гельсінкі, Лондоні, Нью-Йорку, Софії, Алжирі та інших, віце-президентом Гаазької академії міжнародного права.
Читайте: Уродженці Станиславова. Зенон Вікторчик – актор, режисер, журналіст
Ляхс – автор численних книжок з міжнародного права, зокрема «Військові злочини» (1945), «Індокитайські угоди 1955» (1956), «Західні кордони Польщі» (1967) тощо. За свою працю він отримав багато нагород з усього світу.
Помер Манфред Ляхс 14 січня 1993 року в Гаазі (Нідерланди). Похований у Варшаві на військовому кладовищі Повонзки.
Міжнародний суд ООН 4 квітня 2014 року відкрив у Гаазі бюст Манфреду Ляхсу – подарований Польщею з нагоди 100-річчя з дня його народження.
