Фітонциди і терпени в дії: франківець розробив проект озеленення міста, який здатен “убити” рак і ще з десяток недуг

Відтоді франківець Павло Костів шукає способи оздоровити молодше покоління, щоб батькам більше не доводилось втрачати своїх дітей. Інженер лісового господарства впевнений, що такий спосіб є. Тому розробив цікавий дендрологічний проект і тепер шукає підтримки у місцевої влади, щоб втілити його у життя, пишуть Версії.

Дуб зимник та сосна кедрова збагачують повітря фітонцидами і терпенами, які здатні вбивати хвороботворні бактерії. Тому уже через кілька десятків рокі франківці перестануть так часто хворіти. В цьому переконаний інженер лісового господарства Павло Костів, який і розробив проект щодо озеленення обласного центру Прикарпаття цими аборигенними цінними породами.

Наукове обґрунтування свого дендрологічного проекту та клопотання про його підтримку Павло Костів надіслав в десятки установ та організацій – від мерії Івано-Франківська і місцевої ОДА до Адміністрації Президента, та навіть Папі Римському Франциску у Ватикан. І від більшості отримав позитивні відповіді про підтримку проекту.

“Аборигенні листяні та хвойні дерева, такі як дуб звичайний та сосна кедрова європейська виділяють у повітря летючі речовини – фітонциди та терпени, які знищують хвороботворні бактерії та мікроби і сприяють протидії тяжких форм онкозахворювань, а також підсилюють та піднімають імунну систему людини”, – наголошує в своєму зверненні Павло Костів.

З цим погоджуються і в Українському науково-дослідному інституті гірського лісівництва.

“Конференція ООН з довкілля і розвитку та охорони навколишнього середовища (яка також відома, як Саміт Землі – ред.) відбулася у Бразилії в м. Ріо-де-Жанейро у 1992 році. В проекті Конвенції вказується, що вирішальне значення має збереження та відтворення лісів на планеті, як для збереження біологічного різноманіття, так і для виживання людства в цілому, – відмічає Юрій Кацуляк, завідувач лабораторії лісовідновлення і селекції УкрНДІгірліс, кандидат сільськогосподарських наук, член-кореспондент Лісівничої академії наук України – Автор проекту щодо озеленення м. Івано-Франківська п. Костів П.В. своєчасно звертає увагу на те, що потрібно провести озеленення такими цінними видами, як дуб звичайний форма пізня (Quercus robur L.) та сосна кедрова європейська (Pinus cembra L.)”.

“Дані породи дерев у системі міста та населеного пункту мають особливе значення, оскільки володіють незмінною функцією збагачення повітря фітонцидами та терпенами”, – додає Володимир Коржов, перший заступник директора з наукової роботи Українському науково-дослідному інституті гірського лісівництва ім. П. С. Пастернака.

В Прикарпатському національному університеті імені Василя Стефаника також підтримують проект.

“На нашу думку висадка даних дерев в урбанізованому середовищі суттєво поліпшить екологічну ситуацію в області та районних центрах, а також створить сприятливі умови для проживання жителів міст нашої області”, – відмічає ректор закладу Ігор Цепенда.

Позитивно оцінили ідею і в Івано-Франківському національному медичному університеті.
“Безумовно, що збільшення кількості зелених насаджень сприятиме поліпшенню екологічного стану довкілля та стану здоров’я населення завдяки фітонцидам, оскільки найвищий рівень поширеності мають хвороби органів дихання”, – підтримав автора ректор Микола Рожко.

В Івано-Франківському національному технічному університеті нафти і газу відмічають, що “висадка даних реліктових дерев в урбанізованому середовищі зменшить антропогенний вплив на довкілля, а також значно покращить екологічний стан на території Івано-Франківська”.

Підтримали ідею проекту озеленення і в Бюро Києво-Галицького Верховного Архієпископства УГКЦ з питань екології та в Музеї мистецтв Прикарпаття.

“Впровадження даного проекту – це позитивний розвиток громади, її духовний зріст та переживання за долю майбутніх поколінь”, – відмічає колишній директор музею Михайло Дейнега.

Відтак на засіданні Громадської ради при Івано-Франківській міській раді 14 березня 2018 року інженер лісового господарства ще раз наголосив на необхідності висадки цих дерев.

“Якщо ми не висадимо ці дерева на нашу землю рідну, ми не будемо мати здорових поколінь, – відмітив Павло Костів. – В мене донька померла в 29 років, мала пухлину в корі головного мозку. Я не напрошуюсь на сантименти, це може спіткати любу дитину з любої сім’ї. Але саме це мене і спонукало зробити глибокий аналіз, і я дійшов висновку, що тільки фітонциди і терпени можуть знищити цю небезпечну бактеріальну флору та позитивно вплинуть на загальний повітряний фон міста”.

До слова, фітонциди – це біологічно активні речовини, що утворюються рослинами, які вбивають чи пригнічують зростання і розвиток бактерій, мікроскопічних грибів, та інші форми мікроорганізмів. Так уже науково доведено, що фітонциди листя дуба вбивають стійкий мікроб — дизентерійну паличку, фітонциди, що виділяються 1 гектаром ялівцю, можуть дезінфікувати всі сміттєві ящики великого міста, а фітонциди часнику вбиває туберкульозну паличку за 5 хвилин.

Леткі фітонциди листя дуба та сосни спроможні діяти на віддалі і мають здатність проникати через легені і шкіру в організм людини. Вони загальмовують розвиток хвороботворних організмів, оберігають його від інфекційних захворювань. Фітонциди нормалізують серцевий ритм і артеріальний тиск, беруть участь в обміні речовин, сприятливо впливають на процес кровообігу в мозку, стан печінки, бактерицидну активність шкіри, а також на імунну та нервову системи. Не випадково люди, що живуть у лісових районах, набагато менше схильні до захворювань верхніх дихальних шляхів у порівнянні з містянами.

Вдихання летких фітонцидів хвойних дерев допомагає спортсменам уникнути так званої спортивної анемії: леткі речовини підвищують стійкість еритроцитів до нестачі кисню, майже в два рази збільшують термін їх життя, позитивно впливають на функцію всієї кровоносної системи.

Терпени – це ненасиченi вуглеводні загального складу. Це одна з найбільш поширених груп природних сполук, яка виконує виконують багато функцій, в тому числі й лікувальних. Багато терпенів виділяється зі смоли хвойних дерев, це зокрема камфора і пайнін. Вони володіють протизапальними, антимікробними і противірусними властивостями та діють як природний бронхолітичний засіб і антидепресант .

Павло Костів наголошує, що автентичні карпатські породи дуб зимник та сосна кедрова європейська вдалося дивом зберегти, бо в радянські часи КГБ отримало наказ повністю знищити ці реліктові дерева в Карпатському регіоні.

“Центральний комітет видав розпорядження не висаджувати ці дерева і повністю знищити. Справжнім патріотам довелось ховати, в прямому смислі цього слова, кедр і дуб, через що вони зазнали переслідувань. Але, на щастя, вдалося зберегти ці породи”, – розповідає інженер-лісівник.

Дерева планують висадити при в’їзді в місто, біля лікувальних закладів, шкіл, садочків, наукових центрів та як компенсаційне озеленення – на місці зрізаних тополь.

“Якщо ми висадимо 185 кедрів і 180 дубів по розі вітрів, ми позбудемось значної кількості захворювань”, – переконаний Павло Костів.

Саджанці вдалося знайти в селекційному пункті села Клубівці Тисменицького району, тепер потрібна тільки згода влади міста на їх закупівлю.

“Умовна ціна одного саджанця висотою до 4 метрів – 250 гривень. Дерева, яке буде століттями рости і буде гордістю краю”, – відмічає інженер-лісівник.

Однак тендери Департаменту житлової комунальної політики та благоустрою на придбання посадкового матеріалу для озеленення міста вже відбулися, і в цьому переліку саджанців дуба звичайного (форма пізня) і сосни кедрової європейської немає. Натомість серед 1000 дерев, які цієї весни будуть висаджені біля закладів освіти, медицини та культури, а також у парках та скверах міста є 30 дерев породи дуб червоний, 30 дерев породи сосна кримська, 60 дерев породи ялина колюча форма блакитна, 40 дерев породи ялина колюча та інші.

У виконкомі Івано-Франківської міської ради пояснюють, що під час розгляду звернення щодо дендрологічного проекту працівники Департаменту житлової комунальної політики та благоустрою звернулись до автора Павла Костіва з проханням надати інформацію про місця продажу вказаних порід дерев та орієнтовну їх вартість для включення у перелік посадкового матеріалу під час проведення процедури закупівлі. У зв’язку з тим, що Павло Костів не надав запитувану інформацію, породи дуб звичайний (форма пізня) та сосна кедрова європейська були замінені на дуб червоний та сосну кримську.

“Дуб червоний – це мотлох, такий же як верба і тополя, його ніхто не використовує в світі, а садять десь по берегах. А кримську сосну треба садити на Ай-Петрі, а не в Карпатах, тут вона паршивіє”, – відмічає Павло Костів.

Тому заручившись підтримкою Громадської ради Павло Костів має намір знову навідатись на прийом до міського голови та все-таки переконати владу Івано-Франківська у необхідності висадки саме аборигенних порід – дуба зимника і сосни кедрової.

А тим часом згідно тендеру цьогоріч для озеленення міста було придбано близько 1000 саджанці дерев та кущів:
50 кулястих кленів,
40 кленів «Друмонді»,
40 кленів червонолистих «Роял Ред»,
40 тюльпанових дерев,
10 сакур (Shidare zakura, Kiky Shidare zakura, Kanzan),
20 каштанів,
20 саджанців черемх Шуберта,
30 кленів звичайних,
10 блакитних ялин,
20 ялин звичайних колючих,
20 ялин блакитних колючих,
30 ясенів звичайних,
20 райських яблунь,
30 дубів червоних,
30 платанів,
100 акацій білих,
200 лип звичайних,
30 акацій кулястих,
20 катальп,
30 дерев глоду одноматочкового,
30 дерев сосни кримської,
20 кущів Спірея Вангута,
20 барбарисів Тунберга Короніта,
30 кущів бузку фіолетового,
30 кущів бузку білого,
20 кущів фортизії
20 кущів рододендрон.

Загалом на саджанці та послуги з озеленення територій та утримання зелених насаджень (послуги з садіння дерев і кущів) було витрачено більше мільйона гривень.

На думку активістів та експертів, ще сприятиме збільшенню кількість зелених насаджень і доведенню показника площі зелених зон на одну людину до загальноєвропейської норми – 25 м² на одного мешканця міста. Такий же показник пропонують і розробники проекту “Закону України про захист зелених насаджень в містах та інших населених пунктах“, згідно якого площа озеленених територій загального користування для міст повинна становити не менше 25 м²/люд., в сільських поселеннях – не менше 20 м²/люд. Рівень озеленення території житлової забудови повинен бути не менше 40%, промислових підприємств – 30%, ділянок шкіл і дитячих дошкільних закладів – 80%, лікарень – не менше 60%.

“Зараз немає статистичних даних по рівню озеленення міста. Але по тих даних, що ми змогли знайти, при нормі 10 м²/люд, у нас тільки 5,1 м²/люд. Тобто, вдвічі менше за діючу норму і в 5 разів менше від показника, який є в законопроекті. Потрібно з цим щось робити”, – відмічає Михайло Панчишин, голова Громадської ради по контролю за використанням коштів на експлуатацію капітальних та поточних ремонтів доріг в м. Івано-Франківську.

Відтак громадські активісти також підтримують дендрологічний проект Павла Костіва і готові всіляко сприяти його реалізації.
Тепер слово за місцевою владою.

В Департаменті житлової комунальної політики та благоустрою готові підтримати проект.

“Де такі купити дерева – ми не знайшли. Можливо, в майбутньому і купимо, якщо знайдемо, – відмічає головний комунальник Івано-Франківська Михайло Смушак. – За останні роки ми висаджуємо дуже багато якісних дерев різних порід і будемо продовжувати це роботи”.