Як наголошують організатори заходу, найбільше їх турбує питання переходу програм профілактики, лікування, догляду та підтримки ВІЛ-позитивних на державне фінансування, які раніше підтримувались Глобальним фондом.
Загальнодержавною цільовою соціальною програмою протидії ВІЛ/СНІДу на 2014-2018 роки передбачено поступовий перехід від донорського фінансування заходів цієї програми, в тому числі ЗПТ, до фінансування за кошти держбюджету. Дотримання цього положення є базовим у взаємодії України з Глобальним фондом.
«Глобальний фонд фінансує Україну вже понад 10 років, – зазначає керівник благодійної організації «Реабілітаційний центр наркозалежних» «Захід Шанс» Олександр Гринь. – Але на скільки нам відомо, така підтримка закінчиться, тому про це потрібно думати вже зараз. На відміну від держави, Глобальний фонд значну увагу приділяв профілактиці ВІЛ-інфекції/СНІДу, туберкульозу, а саме роботі з групами ризику: обмін шприців, видача презервативів, консультування, поширення інформаційних матеріалів – це так звана вторинна профілактика. Первинна – робота серед дітей та молоді».
За словами головного лікаря обласного наркологічного диспансеру Валерія Скопича, у жовтні 2017 року значно погіршилась ситуація з видачею препаратів замісної підтримувальної терапії пацієнтам для самостійного прийому. В окремих регіонах була загроза закриття сайтів ЗПТ. Про це свідчили звернення пацієнтів на Національну Гарячу Лінію з питань підтримувальної терапії та оперативні дані про скорочення кількості пацієнтів, які отримують дані препарати.
В Івано-Франківській області перебуває на програмі замісної підтримувальної терапії 330 пацієнтів. Серед яких 115 з ВІЛ-статусом, з гепатитами В – 119 та С – 169, туберкульозом – 74. Антиретровірусну терапію отримують 95 учасників.
«За цей рік на програму ЗПТ в обласному наркодиспансері поступило 16 нових учасників», – повідомляє Валерій Скопич. І додає, що цю позитивну тенденцію потрібно зберегти, а також спільними зусиллями забезпечити повноту надання інтегрованої допомоги такій складній категорії хворих.
Фахівці також зазначають, що європейський і світовий досвід показує, що в питанні поширення замісної підтримувальної терапії обійтись без участі первинної мережі неможливо. Зростання кількості пацієнтів, які отримують препарати замісної підтримувальної терапії для самостійного прийому, має особливе значення для забезпечення сталості ЗПТ, що сприяє персоналізації пацієнтів, перш за все можливості їх працевлаштування, зниженню рівня вживання нелегальних психоактивних речовин, підвищенню дотримання пацієнтами правил участі у програмі та мінімізує ризик незаконного витоку препаратів ЗПТ. Розширення практик видачі препаратів ЗПТ пацієнтам для самостійного прийому має важливе значення і для медичних працівників, оскільки значно зменшує навантаження на медперсонал і підвищує якість їхньої роботи.
