Ірина Луценко, яка нещодавно вирішила скласти свої депутатські повноваження, знялася для глянцевого видання та розказала про свою діяльність у Раді і деякі події з минулого.
В інтерв’ю Elle.ua дружина вже колишнього генпрокурора Юрія Луценка, зокрема, згадала, як її роздягали, коли вона приходила до чоловіка у СІЗО.
Як відомо, головним напрямом діяльності Луценко в парламенті були захист прав жінок і дітей та питання гендерної нерівності.Сама Ірина неодноразово наражалася на цю саму нерівність. Особливо за часів Віктора Януковича, коли Юрія Луценка заарештували, і вона стала його захисником.
“Коли Юра почав голодувати та скинув близько 48 кілограмів, носила його на руках, бо він не міг іти. Я приходила щодня, аби контролювати, в яких умовах він знаходиться, та переконатися, що живий. Але перш ніж пустити до чоловіка, у СІЗО мене роздягали, незважаючи на статус захисника, який мені видав прокурор. Вони не мали права мене не пускати та чіпати мої папки. Вони знали, що це незаконно”, – заявила Луценко.
“Потім чоловікові, прикутому до ліжка, розповідали: “Ми роздягли твою дружину, подивилися, чи немає в неї автомата, ліків або ще чогось забороненого”. Це було спрямовано на те, щоб принизити його і мене. Ну то й що, як ти захисник? Ми роздягнемо тебе як жінку, аби не хотіла сюди ходити. Втім, коли приходив адвокат, його не чіпали. Я знаю, як це, коли тебе не сприймають через статус і стать”, – зазначила вона.
На запитання, як все це тоді сприймали її сини, Луценко відповіла:
“Старшому тоді було вісімнадцять років, а молодшому — одинадцять, період становлення, коли поруч потрібен тато. Молодший дуже страждав. Коли Юру мали вивозити до Менської колонії, молодшому дозволили прийти на побачення до батька. Ми сидимо, а малий не може адаптуватися до цього жаху, запаху, цвілі”.
“Юра жартує, щось розповідає йому, тільки за півгодини син опановує себе, починає розмовляти, сміятися, Юра його обіймав. Коли ми вийшли звідти, малий почав плакати. Кажу йому: “Байдуже, що про нього кажуть! Для тебе важливо, який він батько. Ти ж його любиш?” — “Так”. — “Він найкращий?” — “Так” – згадала Луценко.
Також Ірину запитали про те, звідки у неї ця сила духу.
“Я по натурі вперта оптимістка — розглядаю будь-яку перешкоду як можливість чогось навчитись і стати сильнішою. Коли на твоєму шляху ніщо не стоїть, ти нікуди не йдеш. У мене дуже строгі батьки, виховали перфекціоністкою. Мама не дозволяла ходити на дискотеки, хіба що інколи на одну годину, у кіно на вечірні сеанси теж не пускала, на денні треба було випрошувати”, – поділилася ексдепутатка.
“У нас був маленький садок, я там працювала: збирала яблука, потім тато мене віз на заготівельні пункти, де я ці яблука здавала ящиками, мені за них давали гроші, це і були мої кишенькові. Була відмінницею, вчилася в музичній школі по класу бандури, співала і не розуміла: якщо я така, чому мама все одно була строгою?”, – зізналася Ірина.
