У Івано-Франківську зростає кількість хворих на кір. Про необхідність вакцинації, про те, кому вона справді протипоказана та про основні міфи, пов’язані з щепленням від кору розповідає лікар-педіатр, дитячий імунолог-алерголог, доцент Івано-Франківського національного медичного університету Віра Сем’янчук.
– Пані Віро, декілька днів тому Ви опублікували на своїй сторінці в мережі Фейсбук пост про те, що підтримуєте щеплення проти кору. Чому Ви вирішили висловити свою позицію?
– На даний момент ситуація з вакцинацією критична, дуже багато дітей не охоплено нею. На карті Всесвітньої організації охорони здоров’я ми фігуруємо, як країна з низьким охопленням вакцинацією, прирівнюючись до малорозвинених країн Африки. У зв’язку з цим, захворювання, які можна було контролювати шляхом вакцинації, суттєво зросли і на даний момент ми маємо спалах кору. Кількість хворих дітей зростає і, коли розпочнеться навчальний сезон, ми очікуємо наступного підйому захворюваності. Тому закликаємо батьків дітей, яким не робили вакцинацію, або тих, хто отримав лише одну дозу вакцини і не провів ревакцинацію, прийти до медичних закладів. Вакцинація – це єдиний правдивий, доведений захист від такої важкої інфекції.
– Ви сказали, що ми прирівнюємося до малорозвинених країн. Чому виникла така ситуація?
– Найбільша недовіра суспільства стосовно вакцинації пов’язана з різними неправдивими міфами, які побутують і дуже поширені. Батьки часто читають антивакцинальні статті та вірять недостовірній інформації. Якщо мама чує від сусідки, що її дитина себе погано почувала після вакцинації або мала прояви алергії, то однозначно вважає, що ця реакція виникла внаслідок вакцинації, а не є співпадінням з алергією на їжу. Ні, більшість людей будуть переконані, що це – саме наслідок вакцинації.
– Можете назвати хоча б три основні міфи про вакцинацію?
– Побутує міф, що вакцини містять ртуть. Ми звикли, що ртуть є у градусниках і вона шкідлива. Однак, солі ртуті у вакцинах (мертиолят) не мають здатності до накопичення в організмі і швидко виводяться. Також усі забувають, що ми вживаємо рибу, яка містить ртуть, що ми їмо їжу з глиняних горщиків, які містять ртуть. Насправді, у вакцинах ртуть зараз використовується дуже рідко, але якщо і містяться незначні її залишки, то вони суттєво менші у порівнянні з ртуттю, яка потрапляє з їжею.
Другий поширений міф – про використання формальдегіду, який токсичний для організму. Але той же формальдегід утворюється в організмі людини щодня у невеликій кількості і швидко виводиться з організму. У крові і сечі щодня формальдегіду більше, ніж в одній дозі вакцини.
Інша поширена міфічна історія про те, що вакцинація знижує імунітет. Насправді наш імунітет має дуже потужні властивості і здатен водночас боротися з масою інфекцій. Якщо ми перебуваємо в одному приміщенні з кількома людьми, то в кожного є свої мікроорганізми, які чужорідні для іншої людини і імунна система працює постійно. Тому додатковий мікроорганізм (ослаблений або інактивований) абсолютно не викликає зайвого навантаження. Вакцинація захищає від небезпечних інфекцій, які призводять до летальних наслідків, мають важкий перебіг. Тому вона не знижує, а формує імунітет до цих інфекцій.
– Зараз через певну паніку в суспільстві, люди кинулися до медиків робити щеплення. Чи не краще проводити вакцинацію згідно медичних планів?
І, якщо хвороба ще не проявилася, але людина уже заразилася кором, чи можна проводити вакцинацію в такому разі?
– Графіки вакцинації придумали не випадково, вони є затвердженими в усьому світі, вибрано оптимальний час, коли варто вакцинувати дитину. І цих графіків, звісно, варто дотримуватися.
Навіть після контакту з хворим на кір, протягом 72 годин просто необхідно вакцинувати людину, яка не отримала попередньої вакцинації згідно графіку. А незначні кашель, нежить чи підвищення температури не є протипоказом щодо вакцинації.
Вакцина, яка є в наявності в Україні, бельгійського виробника. Вона досить якісна, гарно переноситься і не дає побічних реакцій. Її можна використовувати навіть для вакцинації діток з хронічною патологією, адже вони перебувають в зоні ризику важкого перебігу хвороби і більше ніж інші потребують вакцинації.
Існує дуже мало дітей, які мають протипокази щодо вакцини від кору, хоча це і «жива» вакцина. Діти, які мають алергію до курячого білка можуть вакцинуватися цією вакциною теж згідно міжнародних рекомендацій.
– Яких саме дітей не можна вакцинувати від кору?
– Це діти, які мають вроджений первинний імунодефіцит – серйозне захворювання імунної системи, при якому діти дуже часто і важко хворіють важкими інфекційними захворюваннями і практично завжди перебувають на стаціонарному лікуванні.
Це ВІЛ-інфіковані діти з ІІІ та ІV стадіями ВІЛ-інфекції. Також – діти, які отримують імуносупресивну терапію: приймають глюкокортикоїди (гормони) в таблетках або уколах щодня протягом більше 2 тижнів, онкохворі діти, які знаходяться на хіміотерапії. Або хворі на ревматоїдний артрит, які отримують базову терапію.
Якщо при інших захворюваннях дитина отримує гормони інгаляційно або використовує гормональні назальні спреї, чи гормони місцево – тоді вакцинація дозволена.
А ще вакцинація від кору заборонена вагітним жінкам.
– Власне, щепити від кору можна лише дітей, чи і дорослих?
– Вакцинувати можна як дітей, так і дорослих. Якщо доросла людина була вакцинована, у неї мав би розвинутися імунітет. Людина може перевірити рівень антитіл до кору аби дізнатися, є у неї імунітет проти хвороби чи ні.
– Якщо людина не знає, чи проводили їй у дитинстві вакцинацію від кору, то вона може довідатися про це, здавши аналізи?
– Так, такі аналізи роблять в більшості приватних лабораторій Івано-Франківська.
– А якщо батьки сумніваються, чи варто їм щепити дитину?
– Якщо мати підозрює в дитини якесь захворювання, вона має порадитися з лікарем. Хоча, треба визнати, іноді навіть лікарі різних спеціальностей відмовляють батьків від вакцинації у зв’язку з надуманими міфами та не зовсім правдивими протипоказами.
Тому при виникненні будь-яких сумнівів потрібно звернутися конкретно до лікаря-імунолога.
У Івано-Франківській області працюють міський імунолог, обласний імунолог і працівники кафедри дитячих хвороб медичного університету.
А ще не варто забувати, що при наявності певної хронічної патології, дитину можна вакцинувати у стаціонарних умовах обласної дитячої клінічної лікарні.
– Чи потрібна на Вашу думку державна програма обов’язкової вакцинації?
– За часів Радянського Союзу вакцинація проводилася усім, батьки не могли так просто відмовитися від неї. Ми забули, як виглядає такі захворювання, як дифтерія, натуральна віспа, поліомієліт. Є молоді лікарі, які донедавна ніколи в житті і не бачили кір. Траплялися поодинокі випадки, з якими стикалися лікарі-інфекціоністи чи дільничні педіатри.
Зменшення вакцинації спричинює спалахи хвороби. В більшості розвинених держав при виникненні такої ситуації вводяться заходи на державному рівні, які збільшують охоплення вакцинацією. В одних країнах на батьків накладають штраф, в інших – не виплачують допомогу на дитину, можуть не допускати в дитячі колективи. Є різні засоби впливу і з їхньою допомогою спалахи хвороби вдається загальмувати.
– Які перші симптоми кору, що мають насторожити батьків і спонукати їх звернутися до лікаря?
– Це наявність високої температури тіла, вираженого кашлю, нежитю, кон’юктивіту та світлобоязні. Висипання з’являються на 4-5-день. До того в ротовій порожнині можуть виникнути висипання на боковій поверхні щік (плями Філатова-Копліка), але розпізнати їх може тільки досвідчений фахівець. Висипання з’являються спочатку на обличчі по лінії росту волосся, потім за вухами і поступово поширюються вниз на тулуб і на кінцівки. Після висипань близько двох тижнів залишається пігментація.
Але при перших же симптомах дитину необхідно показати лікарю. А при важкому перебігу – одразу госпіталізувати.
Розмовляла Любов Загоровська
– На даний момент ситуація з вакцинацією критична, дуже багато дітей не охоплено нею. На карті Всесвітньої організації охорони здоров’я ми фігуруємо, як країна з низьким охопленням вакцинацією, прирівнюючись до малорозвинених країн Африки. У зв’язку з цим, захворювання, які можна було контролювати шляхом вакцинації, суттєво зросли і на даний момент ми маємо спалах кору. Кількість хворих дітей зростає і, коли розпочнеться навчальний сезон, ми очікуємо наступного підйому захворюваності. Тому закликаємо батьків дітей, яким не робили вакцинацію, або тих, хто отримав лише одну дозу вакцини і не провів ревакцинацію, прийти до медичних закладів. Вакцинація – це єдиний правдивий, доведений захист від такої важкої інфекції.
– Ви сказали, що ми прирівнюємося до малорозвинених країн. Чому виникла така ситуація?
– Найбільша недовіра суспільства стосовно вакцинації пов’язана з різними неправдивими міфами, які побутують і дуже поширені. Батьки часто читають антивакцинальні статті та вірять недостовірній інформації. Якщо мама чує від сусідки, що її дитина себе погано почувала після вакцинації або мала прояви алергії, то однозначно вважає, що ця реакція виникла внаслідок вакцинації, а не є співпадінням з алергією на їжу. Ні, більшість людей будуть переконані, що це – саме наслідок вакцинації.
– Можете назвати хоча б три основні міфи про вакцинацію?
– Побутує міф, що вакцини містять ртуть. Ми звикли, що ртуть є у градусниках і вона шкідлива. Однак, солі ртуті у вакцинах (мертиолят) не мають здатності до накопичення в організмі і швидко виводяться. Також усі забувають, що ми вживаємо рибу, яка містить ртуть, що ми їмо їжу з глиняних горщиків, які містять ртуть. Насправді, у вакцинах ртуть зараз використовується дуже рідко, але якщо і містяться незначні її залишки, то вони суттєво менші у порівнянні з ртуттю, яка потрапляє з їжею.
Другий поширений міф – про використання формальдегіду, який токсичний для організму. Але той же формальдегід утворюється в організмі людини щодня у невеликій кількості і швидко виводиться з організму. У крові і сечі щодня формальдегіду більше, ніж в одній дозі вакцини.
Інша поширена міфічна історія про те, що вакцинація знижує імунітет. Насправді наш імунітет має дуже потужні властивості і здатен водночас боротися з масою інфекцій. Якщо ми перебуваємо в одному приміщенні з кількома людьми, то в кожного є свої мікроорганізми, які чужорідні для іншої людини і імунна система працює постійно. Тому додатковий мікроорганізм (ослаблений або інактивований) абсолютно не викликає зайвого навантаження. Вакцинація захищає від небезпечних інфекцій, які призводять до летальних наслідків, мають важкий перебіг. Тому вона не знижує, а формує імунітет до цих інфекцій.
– Зараз через певну паніку в суспільстві, люди кинулися до медиків робити щеплення. Чи не краще проводити вакцинацію згідно медичних планів?
І, якщо хвороба ще не проявилася, але людина уже заразилася кором, чи можна проводити вакцинацію в такому разі?
– Графіки вакцинації придумали не випадково, вони є затвердженими в усьому світі, вибрано оптимальний час, коли варто вакцинувати дитину. І цих графіків, звісно, варто дотримуватися.
Навіть після контакту з хворим на кір, протягом 72 годин просто необхідно вакцинувати людину, яка не отримала попередньої вакцинації згідно графіку. А незначні кашель, нежить чи підвищення температури не є протипоказом щодо вакцинації.
Вакцина, яка є в наявності в Україні, бельгійського виробника. Вона досить якісна, гарно переноситься і не дає побічних реакцій. Її можна використовувати навіть для вакцинації діток з хронічною патологією, адже вони перебувають в зоні ризику важкого перебігу хвороби і більше ніж інші потребують вакцинації.
Існує дуже мало дітей, які мають протипокази щодо вакцини від кору, хоча це і «жива» вакцина. Діти, які мають алергію до курячого білка можуть вакцинуватися цією вакциною теж згідно міжнародних рекомендацій.
– Яких саме дітей не можна вакцинувати від кору?
– Це діти, які мають вроджений первинний імунодефіцит – серйозне захворювання імунної системи, при якому діти дуже часто і важко хворіють важкими інфекційними захворюваннями і практично завжди перебувають на стаціонарному лікуванні.
Це ВІЛ-інфіковані діти з ІІІ та ІV стадіями ВІЛ-інфекції. Також – діти, які отримують імуносупресивну терапію: приймають глюкокортикоїди (гормони) в таблетках або уколах щодня протягом більше 2 тижнів, онкохворі діти, які знаходяться на хіміотерапії. Або хворі на ревматоїдний артрит, які отримують базову терапію.
Якщо при інших захворюваннях дитина отримує гормони інгаляційно або використовує гормональні назальні спреї, чи гормони місцево – тоді вакцинація дозволена.
А ще вакцинація від кору заборонена вагітним жінкам.
– Власне, щепити від кору можна лише дітей, чи і дорослих?
– Вакцинувати можна як дітей, так і дорослих. Якщо доросла людина була вакцинована, у неї мав би розвинутися імунітет. Людина може перевірити рівень антитіл до кору аби дізнатися, є у неї імунітет проти хвороби чи ні.
– Якщо людина не знає, чи проводили їй у дитинстві вакцинацію від кору, то вона може довідатися про це, здавши аналізи?
– Так, такі аналізи роблять в більшості приватних лабораторій Івано-Франківська.
– А якщо батьки сумніваються, чи варто їм щепити дитину?
– Якщо мати підозрює в дитини якесь захворювання, вона має порадитися з лікарем. Хоча, треба визнати, іноді навіть лікарі різних спеціальностей відмовляють батьків від вакцинації у зв’язку з надуманими міфами та не зовсім правдивими протипоказами.
Тому при виникненні будь-яких сумнівів потрібно звернутися конкретно до лікаря-імунолога.
У Івано-Франківській області працюють міський імунолог, обласний імунолог і працівники кафедри дитячих хвороб медичного університету.
А ще не варто забувати, що при наявності певної хронічної патології, дитину можна вакцинувати у стаціонарних умовах обласної дитячої клінічної лікарні.
– Чи потрібна на Вашу думку державна програма обов’язкової вакцинації?
– За часів Радянського Союзу вакцинація проводилася усім, батьки не могли так просто відмовитися від неї. Ми забули, як виглядає такі захворювання, як дифтерія, натуральна віспа, поліомієліт. Є молоді лікарі, які донедавна ніколи в житті і не бачили кір. Траплялися поодинокі випадки, з якими стикалися лікарі-інфекціоністи чи дільничні педіатри.
Зменшення вакцинації спричинює спалахи хвороби. В більшості розвинених держав при виникненні такої ситуації вводяться заходи на державному рівні, які збільшують охоплення вакцинацією. В одних країнах на батьків накладають штраф, в інших – не виплачують допомогу на дитину, можуть не допускати в дитячі колективи. Є різні засоби впливу і з їхньою допомогою спалахи хвороби вдається загальмувати.
– Які перші симптоми кору, що мають насторожити батьків і спонукати їх звернутися до лікаря?
– Це наявність високої температури тіла, вираженого кашлю, нежитю, кон’юктивіту та світлобоязні. Висипання з’являються на 4-5-день. До того в ротовій порожнині можуть виникнути висипання на боковій поверхні щік (плями Філатова-Копліка), але розпізнати їх може тільки досвідчений фахівець. Висипання з’являються спочатку на обличчі по лінії росту волосся, потім за вухами і поступово поширюються вниз на тулуб і на кінцівки. Після висипань близько двох тижнів залишається пігментація.
Але при перших же симптомах дитину необхідно показати лікарю. А при важкому перебігу – одразу госпіталізувати.
Розмовляла Любов Загоровська
