Проєкт подання зняття недоторканості з експрезидента готовий. Пише Главком.
Початок тижня вийшов для колишнього президента Петра Порошенка напруженим. Слідчі Державного бюро розслідувань направили йому підозру щодо можливого неправомірного впливу на проведення конкурсу з добору кандидатів у члени Вищої ради правосуддя. Відбір проходив у березні-травні 2019 року. Крім цього, слідчі ДБР направили до прокуратури проєкт подання до Верховної Ради про надання згоди про зняття депутатської недоторканості з лідера «Європейської солідарності».
Власне, особливий інтерес Державного бюро розслідувань саме до Порошенка вже давно не дивує: голова цього органу Роман Труба заявляв, що прізвище екс-президента фігурує аж у 13 кримінальних провадженнях, які веде Бюро. Причому справи ці на будь-який смак: це й можливе ухиляння від сплати податків, і організація проходу воєнних кораблів (повернутих сьогодні Україні) через Керченську протоку, і захоплення майна. За цими провадженнями стоїть заступник голови Адміністрації президента Януковича Андрій Портнов, який давно оголосив Порошенку вендету. На те, що Портнов та ДБР діють в дуеті, нарікає захист Порошенка. Російський адвокат Ілля Новіков прямо заявляв в інтерв’ю «Главкому», що керівництво ДБР забезпечує колишньому соратнику Януковича VIP-сервіс, оперативно реагуючи на всі його заяви, що не може не викликати питань. Сам Порошенко та його політична сила традиційно вбачають в спробах переслідування «руку Кремля». Направлення підозри Петро Олексійович назвав «феєричною дурістю», через яку був змушений скоротити свій візит до Туреччини.
У прес-службі п’ятого президента і цього разу побачили в останніх подіях «російське замовлення на заподіяння шкоди репутації екс-глави держави, а також спробою перешкоджати Петру Порошенко в низці зустрічей з іноземними лідерами на саміті Європейської народної партії в Хорватії і на безпековому форумі в Галіфаксі (Канада)».
Генпрокурор Руслан Рябошапка також натякав, що в його відомстві є частина справ, де фігурує Порошенко, але позивачем в них є не Портнов. Стосуються вони зловживання владою та службовим становищем. Такої плідної співпраці, як з ДБР, у Портнова з ГПУ нема. Він навпаки має конфлікт з Рябошапкою та звинувачує того в злитті справ проти екс-президента і веде матюкливе листування з нинішніми підлеглими генпрокурора, які проводили слідство проти самого Портнова. Генпрокурор вже заявив, що підозру ДБР Порошенку, можливо, доведеться доопрацювати.
Цікаво, що в Верховній Раді очікує другого читання законопроект, після прийняття якого буде змінене все керівництво ДБР. Тож справа проти Порошенка може стати «лебединою піснею» для Труби – завершувати (чи не завершувати) її, цілком імовірно, буде вже інший керівник. За чутками, Рябошапка бачить на цьому місці свого нинішнього заступника Віктора Трепака.
До екс-президента вже раніше надходили сигнали, що правоохоронці підбираються до нього. Був арештований і вийшов під заставу бізнес-партнер Порошенка, екс-заступник секретаря РНБО Олег Гладковський, від гріха подалі виїхали за кордон люди з найближчого оточення Порошенка – колишні нардепи Олександр Грановський та Ігор Кононенко, до яких були питання у НАБУ.
Але спочатку розберемось, що ж саме інкримінують самому Порошенку?
Позов проти Порошенка
У середині квітня поточного року кандидат на посаду члена Вищої ради правосуддя і ректор Хмельницького університету управління та права імені Леоніда Юзькова Олег Омельчук в суді оскаржив результати конкурсної комісії з добору кандидатів для призначення членів ВРП президентом України. Одночасно із позовом він направив клопотання про зупинення рішення конкурсної комісії, а також пропонував заборонити голові цієї комісії подавати на розгляд президенту список кандидатів, які рекомендуються для призначення членами Вищої ради правосуддя. На думку позивача, добір претендентів за президентською квотою був проведений з порушенням законодавства. Зокрема, його та інших учасників конкурсу не було повідомлено про результати проведених співбесід; три члена конкурсної комісії з п’яти є зацікавленими у визнанні переможцем конкурсу одного з його учасників.
«Було 14 кандидатів, з яких за результатами співбесіди комісією визначено чотирьох. Двох з них президент має право призначити до Вищої ради правосуддя. На мою думку, порушенням було те, що не визначено предмет співбесіди, а саме: відсутній перелік питань, за якими проводиться співбесіда, відсутні критерії оцінювання відповідей кандидатів, не доведено до відома кандидатів способи фіксації відповідей, тощо», – пояснював Олег Омельчук.
Позивач додав, що через суд добиватиметься визнання недійсними результатів співбесіди, які проводила президентська комісія і без конкретної причини його відсіяла.
22 квітня Окружний адміністративний суд Києва наклав заборону на вирішення питання призначення двох членів ВРП. Свою позицію Феміда пояснила тим, що у випадку задоволення адміністративного позову у справі та невжиття заходів забезпечення позову, Олег Омельчук буде позбавлений можливості поновити порушені права через завершення конкурсу та відсутність процедур.
Попри судове рішення тодішній президент Петро Порошенко 13 травня видав два укази про призначення Андрія Василенка і Михайла Ісакова членами Вищої ради правосуддя.
І тут хмельницький ректор відреагував новим позовом, тепер до самого Порошенка. На початку червня він пішов до Верховного суду з вимогою визнати протиправним та скасувати два травневі укази президента.
«Підставою для скасування указів президента від 13 травня є невиконання Петром Порошенком рішення Окружного адміністративного суду Києва», – прокоментував «Главкому» свою позицію Олег Омельчук.
Між іншим, сьогодні, 18 листопада в кінці дня Верховний суд відмовив у задоволенні позову Омельчука без жодних пояснень. Щоправда, сам позивач наголосив, що діючий глава держави Володимир Зеленський раніше скасував спірні укази Петра Порошенка.
Окремо Омельчук прокоментував сьогоднішнє повідомлення Державного бюро розслідувань щодо підозри п’ятому президенту щодо можливого неправомірного впливу на проведення конкурсу з добору кандидатів для призначення членів Вищої ради правосуддя у березні-травні 2019 року.
«З матеріалами кримінального провадження я не знайомий. Судовий процес за моїм позовом до адміністративного суду ще триває. Я продовжую наполягати на тому, що порушення, а можливо й зловживання з боку представників Адміністрації президента України Петра Порошенка щодо організації та проведення конкурсу і призначення членів ВРП, мали місце», – резюмував «Главкому» кандидат на посаду члена ВРП і хмельницький ректор.
Як стало відомо «Главкому» з власних джерел, ДБР допитувало пана Омельчука у кримінальному провадженні стосовно Порошенка. Він проходить у справі як свідок.
Павло Вуєць, Віталій Тараненко, «Главком»
