Страшний, холодний, мокрий. Усе це про транспорт, що возить дітей з гір до школи на Прикарпатті. Їхній шкільний автобус – це переобладнана 40-річна вантажівка ГАЗ-66. Терпець батьків увірвався – вони вимагають безпечного транспорту для своїх дітей.
Чиновники кажуть – лише два роки тому закупили новенький шкільний автобус у район. Але чому дітям з гірського села він не доступний, ідеться в сюжеті програми ТСН.
ГАЗом-66 возять дітей до Ворохти із сусіднього села Вороненка. У цьому “автобусі” 25 місць. Але ним возять 32 дітей. Дітей, справді, набивається стільки, що сидячих місць не вистачає. Засніженою гірською дорогою, з небезпечними поворотами цей автобус ледве доїжджає до села і – чергова поломка. Цього разу порвався ремінь гідропідсилювача. Водій говорить, що поломки бувають раз-двічі на місяць, бо автомобіль старий.
Іржавий дах, пошарпані сидіння, у високу вантажівку діти ледве залазять. Нарікають: відколи похолодало, їздити стало просто нестерпно, бо салон не опалюється.
Коли восени відбувався техогляд, довелося приховати, що це шкільний автобус, зізнається водій.
“Машина застаріла, 78 року випуску. Такою машиною не має права возити дітей. Вийшов його моторесурс давно. Він вже списаний мав би бути. Він навіть не рахується, як шкільний”, – говорить водій шкільного автобуса Олександр Глущенко.
Їхній шкільний автобус – це переобладнана 40-річна вантажівка ГАЗ-66. Терпець батьків увірвався, тепер вони вимагають безпечного транспорту для своїх дітей. Чиновники кажуть, що лише два роки тому закупили новенький шкільний автобус у район. Але чому дітям з гірського села він не доступний – дивіться далі.
Усе з безвиході – пояснюють у Ворохтянській школі.
“Наразі інакше не може бути”, – каже заступник директора Ворохтянської ЗОШ Богдан Костюк.
За державною програмою “Шкільний автобус” два роки тому тут отримали новий. Але він може їздити лише рівниною, а не екстремальним бездоріжжям до Вороненка, кажуть у школі.
Зазвичай вороненківських дітлахів возить теж старий, але не такий страшний, автобус. Та на початку навчального року його віддали в інші села. Обіцяли через місяць повернути. Уже минуло три.
Вже наступного тижня їхній автобус повернуть, обіцяють селянам чиновники. Хоча якщо почнуться снігопади, повноприводний ГАЗ-66 знову вийде на маршрут, бо лише він тут зможе проїхати.
“Бо потрібен повнопривідний автобус, щоб міг спокійно підвозити дітей. Це є гори, ґрунтова дорога, зима, не завжди дорога прогортається”, – говорить міський голова Яремче Василь Онутчак.
На новий повнопривідний автобус потрібно два мільйони гривень, каже мер Яремче. Чому при фінансуванні програми “Шкільний автобус” не врахували гірську місцевість, не розуміє. Мер пообіцяв, тепер проситиме в Кабміну грошей окремо на шкільний автобус.
що вони там вчать, інструкцію до китайської бензопили. Всеодно половина залишиться в селі ліс різати, інша половина в Польшу на заробітки поїде
A TAKOZH v Verhovynu v RDA i derzhavni ustanovy
В Яремче щороку приїжджає дуже багато туристів, завдяки яким ідуть податки в місцевий бюджет, а мер буде просити грошей в кабміну???? Може менше красти і знайдуться гроші на автобус дітям?
Нормальна машина для гір, прийнаймі краща ніж китайський автобус.