12 січня 2020 року, у Патріаршому соборі Воскресіння Христового УГКЦ у Києві відбулася архиєрейська хіротонія владики Степана Суса, єпископа Курії Києво-Галицького Верховного Архиєпископа УГКЦ.
Спершу владика Степан тричі публічно склав визнання своєї віри. Після цього відбувся Чин архиєрейської хіротонії, на завершення якого нововисвяченого єпископа одягли в архиєрейські ризи. Тоді, Блаженніший Святослав вручив владиці Степану архиєрейський жезл — символ його влади, пише Синод Єпископів УГКЦ.
Блаженніший Святослав під час проповіді до вірних наголосив: «Стародавнє коріння Київської Церкви тут, на берегах сивого Дніпра, випускає новий паросток. Нас вбито і розіп’ято не раз, але наше коріння живе. Нашу Церкву, яка зберігає спадщину Київської Церкви першого тисячоліття у повному видимому сопричасті з Наступником апостола Петра не раз намагалися викоренити, знищити й забути. А ця Церква, наче цей паросток з пня Єссея, відроджується, і ми це бачимо», — наголосив Глава Української Греко-Католицької Церкви.
Продовжуючи, Блаженніший Святослав зазначив: «Минулого року ми згадували тридцяту річницю легалізації повного виходу з підпілля нашої Церкви. Багато з Вас були частиною тієї рештки Ізраїля — Української підпільної Церкви, яку Бог зберіг в умовах жорстоких переслідувань. Через ту маленьку грудку людей, через ту рештку воскресла ціла Церква, яка сьогодні відроджує своє коріння тут у Києві, звідки походить».
Відтак Предстоятель Церкви зауважив: «Сьогодні Господь Бог являє свого Назорея — цілковито посвячену Богові особу. Він нам каже Різдво Христа, відродження Церкви, означає відродження надії нашого народу в Україні й цілому світі».
Звертаючи увагу на сьогоднішню архиєрейську хіротонію, Патріарх мовив: «Ми стали свідками народження — свячення нового єпископа. Владико Степане, дивні були дороги, якими вів Вас Господь Бог до цієї хвилини. Ви як молодий священник, мабуть, бачили, як багато сьогодні людей виїжджає з України, і думали як їх супроводжувати, та де їх шукати. Ви як той, що були настоятелем Гарнізонного храму Петра і Павла у Львові, можливо, більше з усіх нас чули й бачили плач сучасної української Рахилі. Бо ви ховали тих хлопців, які сьогодні щедро засівають українську землю своїми кістками в надії на її свободу і незалежність. Сьогодні Господь Бог покликав Вас бути єпископом Патріаршої Курії у Києві. Бо часом є такі обставини, у яких найважливіше є те, щоб люди побачили, що з нами є Бог».
На хіротонії був присутній також Апостольський нунцій в Україні високопреосвященний архиєпископ Клаудіо Ґуджеротті. Звертаючись до нового єпископа, він зауважив: «Єпископ для Церкви є дуже великим даром. Адже єпископ є наступником апостолів, є гарантією нашої віри, а особливо вірністю нашої сучасної віри в тій вірі, яка була на початку. Складаю найкращі вітання від усієї Вселенської Церкви Українській Греко-Католицькій Церкві за цей вияв ласки. Преосвященний владико, дар який ви отримали, такий величний, що цілого життя не вистачить для того, щоб його збагнути», — наголосив Апостольський нунцій.
Відтак до всіх присутніх звернувся нововисвячений владика Степан Сус. У своєму подячному слові єпископ пригадав, як під час марафону він біг поблизу українського прикордонника Юрія Козловського та багатьох інших, що бігли на протезах. Він тоді думав над важливістю докладання зусиль у житті. Єпископ зауважив, що для багатьох людей вставання вранці на свої ноги та ранішня гігієна — це звичайні прості речі. «Хтось для звичайних нам речей докладає великих зусиль». Далі він запитав: «Що рухає нами вперед? Що дозволяє нам осягати нові горизонти життя? Що допомогло нашим свідкам віри, мученикам УГКЦ XX століття? Віра у Бога та зусилля. Тому не біймося щодня докладати зусиль для того, щоб бути і долати, йти та перемагати», — наголосив єпископ.
Далі владика Степан висловив слова вдячності усім присутнім: «В цей день я дякую Богові, Церкві, дякую Папі Франциску, Блаженнішому Святославу, Апостольському нунцієві в Україні Клаудіо Ґуджероті, співсвятителям та усім владикам Синоду Єпископів Української Греко-Католицької Церкви».
Відтак єпископ подякував усім рідним і близьким: «Дякую своїй мамі, яка жодного разу не випустила мене з дому без благословення святою водою і татові, який завжди тихо поруч! Дякую своїй дорогій бабусі Антоніні, якій уже 94 рік, і вона сьогодні з нами! Дякую усім воїнам та друзям, парафіянам та мешканцям Львова, Чишок, Винник, Бучача. Вдячний усім Вам!».
Відтак із привітальними словами виступили владики Римо-Католицької Церкви та Православної Церкви України, а зокрема владика Віталій Скомаровський, секретар Римо-католицької Конференції єпископів України, та владика Олександр Драбинко, митрополит Переяслав-Хмельницький і Вишневський Православної Церкви України та владика Митрофан Бутинський, єпископ Харківський і Богодухівський.
За матеріалами Київської архиєпархії УГКЦ
Пресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ
