Їхні внуки і досі серед нас. Прикарпатцям платили чималі гроші за зраду під час других визвольних змагань.
Про це повідомив у соцмережі Фейсбук Юрій Михальчишин, передає Правда.іф.
“А це агентурно-бойова група Станіславівського обласного управління МГБ, ранні 1950-і роки. Чекісти перевдягалися та гралися в бандерівців. І не тільки”, – йдеться в дописі.
За зразкове виконання завдань органів МДБ з ліквідації підпілля у Станіславській області 25 червня 1952 р. міністр держбезпеки УРСР генерал-лейтенант Микола Ковальчук клопотав про нагородження і заохочення бійців агентурно-бойових груп (АБГ) з перевербованих підпільників ОУН і бійців УПА:
- золотим годинником і грошовою винагородою розміром у 2 000 рублів – Р. Тучака (“Тараса Степановича”), Романа Стельмаха (“Івана Гавриловича”), Миколу Ільницького (“М.В.”);
- золотими годинниками і грошовими винагородами у 1 000 рублів: Михайла Магаса (“Сергія”), Остапа Шкварила (“Жовтневого”), Андрія Шевчука (“Михайла”);
- грошовою винагородою у 2 000 рублів – Івана Прокопціва (“Каштанова”), Богдана Козієвича (“Граба”), Миколу Даниліва (“Седова”), Михайла Коцевана (“Гая”);
- грошовою винагородою у 1 500 рублів – Михайла Палагняка (“Відважного”), Михайла Теличака (“Северного”), Василя Пилянського (“Южного”);
- грошовою винагородою у 1 000 рублів – Миколу Яремківа (“Арсена”), Ярослава Петраша (“Яра”), Петра Кузьменюка (“Петра Івановича”), Михайла Дрогомирецького (“Сміливого”), Олександра Барановського (“Володимира”), Павла Приймака (“Березу”), Олексія Мельника (“Переломова”), Григорія Корнаса (“Гаврила”), (“Смішного”).
Окремих важливих агентів заохочували не тільки грішми, нагородами, їм купували об’єкти нерухомості.
“Це не мешканці Рязані. Їхні внуки та правнуки живуть серед нас. І все це буде, як було вже не раз. Просто знайте: ми готуємо вас не до міфів Давньої Греції, а до реального життя. Я вам не Вятрович”, – додає чоловік.
KPACHI bandity-kamunisty
95,2115%
V Verhavinskam raione Brovchuki za 30 kg muki zradzhuvali….
І вони розплодилися до 73%