Сьогоднішнє інформаційне середовище сповнене чуток та недостовірних матеріалів, що змушує журналістів активно відсортовувати правдиву і справжню інформацію від брехні. В наші часи неодмінно потрібно вміти розрізняти справжню інформацію, так само як підтверджувати новини та інші матеріали. Правильне розуміння фактів – головний принцип журналістики. Але медіа забувають про етичність, коли відбувається карколомна подія. Доки неправдива інформація спростовується, чимало ЗМІ встигають зробити репост фейків. Тож навіть копірайтеру сучасної редакції не обійтися без базових знань з верифікації.
Верифікація (лат. veritas – істина) – це процес або акт підтвердження справжності даних.
Особливої значущості верифікація набуває при виникненні конфліктних ситуацій, коли посилюються ризики недостовірності. Популярність цього явища викликана передусім частими випадками недотримання стандартів журналістики, поширенням дезінформації та пропагандою. Верифікація стала можливою завдяки безкоштовним онлайн інструментам і традиційним журналістським методам. Жодна технологія не здатна автоматично перевірити частину СКК (створеного користувачами контенту) зі стовідсотковою гарантією. Тому необхідно поєднувати людські та автоматичні інструменти.
Інформація або контент мають бути перевірені по чотирьох напрямах:
1. Походження: чи є оригінальною ця частина контенту?
2. Джерело: хто завантажив контент?
3. Дата: коли створено контент?
4. Місце: де створено контент?
Перший крок перевірки СКК – виявлення оригінального контенту, хай це твіт, зображення, відео, текстові повідомлення тощо. Починати верифікацію слід з таких питань:
Чи можна знайти такі ж, або аналогічні пости / контент в Інтернеті або друкованих ЗМІ?
Коли закачана / знята / поширена перша версія контенту?
Чи можна визначити місце розташування контенту? Чи має СКК гео-теги?
Чи існують сайти, пов’язані зі знайденим контентом?
Чи можна визначити особу, яка поділилася / закачала СКК, і зв’язатися з нею для отримання додаткової інформації?
Для перевірки походження зображень необхідно використовувати Google Image Search або TinEye, аби виконати зворотний пошук зображення. Якщо спливає кілька посилань на той же образ, можна натиснути кнопку «Переглянути інші розміри», щоб знайти саме високе розширення / розмір оригінального зображення. Потрібно з’ясувати, чи має зображення якісь EXIF-дані (метадані). У цьому допоможе програмне забезпечення Photoshop або безкоштовні інструменти Fotoforensics.com чи Findexif.com для перегляду інформації про модель камери, часову позначку зображення (хоча дата може бути встановлена за замовчуванням, згідно з налаштуваннями виробника) і розміри оригіналу зображення. Для ідентифікації даних GPS із мобільного пристрою, звідки завантажено зображення, можна використовувати Flickr або Geofeedia і Ban.jo. Соціальні мережі Twitter, Facebook та Instagram вирізають більшість метаданих.
При перевірці походження відео необхідно використовувати абревіатури, географічні та інші власні назви для швидкого пошуку за ключовими словами на платформах обміну відео, таких як YouTube, Vimeo і Youku.
Дата та орієнтовний час, особливо при роботі з фото / відео, мають бути перевірені з метою верифікації подій (перевірка інформації про погоду, яка стосується того дня та місця, де відбулася подія, чи збігається ця інформація з місцевими прогнозами про погодні умови та представленою інформацією в інших закачуваннях, що стосуються тієї ж події, перегляд та прослуховування будь-яких ідентифікуючих елементів, що вказують на дату / час, як то: годинник, телевізійні екрани, сторінки газет тощо).
Ще один важливий аспект перевірки – визначити місце походження контенту (необхідно з’ясувати, чи охоплює контент автоматизовану геолокаційну інформацію, відшукати орієнтири для порівнянь зі супутниковими зображеннями та геоприв’язаними фотографіями. Для перевірки узгодження геоприв’язаних фотографій з фото (відео)- місця подій можна користуватися Google Street View або функцією «Фото» на Google Maps). Проаналізувати погодні фактори, такі як сонячне світло або тіні, щоб з’ясувати приблизний час доби. Ресурс Wolfram Alpha може бути застосований для пошуку повідомлень про погоду щодо конкретного часу та місця. Перевірити відповідність одягу людей на зображеннях регіону, погодним умовам.
Безпосередньо контактуючи з джерелом, необхідно ставити прямі запитання і використовувати перехресні посилання, аналізувати відповіді на інформацію, отримані завдяки власним розслідуванням.
Отже, перевірка інформації, навіть на перший погляд незначної, – це велика праця. Перевірка майже ніколи не дає чіткої відповіді «так» або «ні»: правдива інформація чи фейкова. Тому рішення про достатність зібраних доказів для публікації контенту потрібно приймати спільно з редакцією ЗМІ. І пам’ятати, головне якість, а не кількість!
