12 квітня на ІX безпековому форумі Президент України Петро Порошенко анонсував про підготовку до виходу з СНД. Ця пропозиція передбачає залишити чинними лише вигідні для України угоди про співпрацю.
Відповіді давали експерти на прес-конференції в агенції “Голос.ua”.
Вийти звідти, куди не заходили
Справа в тім, що Україна ніколи не була і не є повноцінним членом СНД. Угоду про створення “Співдружності Незалежних Держав” Київ підписав у 1991-му, а от Статут у 1993-му – ні. Але це не заважає нашій країні брати участь у роботі СНД в якості держави-засновниці.
І власне тут виникає проблема. Адже статтю 9 Статуту про вихід із Співдружності ми не ратифікували.
Звісно, можна скористатися досвідом Грузії і вийти з Угоди про створення СНД, переставши бути державою-засновницею. Для цього про вихід треба повідомити завчасно, себто за рік. Але тут все залежить від політичних реалій: настільки країни об’єднання готові піти нам назустріч…
Після денонсації договору почнеться не що інакше, як процедурна війна, підсумовує політолог Павло Воля.
Що дав Україні договір в економічному плані?
Економіст Віктор Скаршевський окреслює 4 етапи взаємостосунків України і країн СНД. Підчас першого (1991-1998 рр) більше половини експорту йшло в країни СНД.
А от під час другого (1999 – 2004рр) Україна експортувала більше своєї продукції в країни ЄС, ніж в країни СНД.
Експорт у Європу перевищував без будь-яких додаткових домовленостей і асоціацій з Євросоюзом. Найцікавіше, це був період, коли торгове сальдо з країнами ЄС було позитивним. Тобто Україна експортувала в ЄС більше товару, ніж імпортувала, – зазначає експерт.
Торгівельне сальдо з країнами СНД завжди було негативним. Отже, після Помаранчевої Революції Україна змінила вектор і почала знову експортувати значно більше у країни Співдружності.
Під час третього етапу (2007-2013 рр) частка експорту країн СНГ значно впала у порівнянні з часткою ЄС.
Однак це сталося, не тому, що виріс експорт в Європу. Він лишився на тому ж рівні – 17-18 млрд доларів на рік. Причина – у різкому падінні продажу нашої продукції в країни СНГ.
Четвертий етап, що триває досі, зберіг цю тенденцію.
Політики люблять розповідати, що індикатор нашої європейської інтеграції – частка експорту в країни ЄС, яка зараз становить 40%. Але такий же показник був у 2003-му. А от про дуже міцне негативне доларове сальдо, як правило, не говорять, – додає економіст.
Чи постраждає наша економіка від розірвання договору?
85% всього зовнішньоторговельного товарообігу з 10 країн СНД займає Росія і Білорусь, повідомив Скаршевський.
Торгівля між Україною та Росією суттєво погіршилась ще з 2012-го. Тоді Росія заборонила експорт окремих українських товарів. В 2016-му Москва призупинила договір про зону вільної торгівлі з Україною. А згодом заборонила транзит частини товарів через свою територію. Як наслідок експорт в країни СНД становить тільки 16%.
Тому економіст вважає, що розірвання договору на економіку суттєво не вплине. А пропозицію називає радше політичною обіцянкою, до якої Президент вдається незадовго до майбутніх виборів.
Ще У 2014-му РНБОУ повідомила, що починає процедуру виходу із складу СНД. Пройшло 4 роки і Порошенко знову говорить: “А почнімо переглядати угоди?”. Це виключно політичні обіцянки, які на економіку ніяк не вплинуть. Бо всі економічні негативні наслідки ми вже відчули, – вважає економіст.
Чому зараз?
Експерт Павло Воля вбачає в заяві Президента політичний символізм. І називає пропозицію символічним виходом із символічних домовленостей.
“Партнерство закінчилось тоді, коли припинилося спільне виробництво багатьох видів техніки. Дружба закінчилась після Революції Гідності і газових воєн. Стосунки настільки вистигли, що дружби давно немає. Ні дружби, ні партнерства, ні співробітництва майже не лишилось”, – акцентує Воля.
На його думку, розірванням договору про членство в СНД Президент навряд чи отримає додаткові бали на майбутніх виборах.
“Президент прямує у пастку. Бо через 4 роки знову анонсують розірвання. Хтось в команді Президента вирішив підкреслити його непослідовність”, – іронізує політолог.
Такої ж думки й політичний експерт Володимир Гладких.
“Це треба розглядати виключно у внутрішньополітичному контексті. Подібні заяви і кроки – свідчення глибокої ідейної кризи Порошенка. Він відчайдушно шукає тему, на якій міг би попіаритись. Цим займатися прикольно і безпечно, бо жодних наслідків для економіки не буде”, – говорить Гладких.
Чергова “зрада”?
Вочевидь, так. Принаймні, експерти в цьому переконані.
Ця тема нічого не вирішує, а лише віддаляє актуальні економічні питання. Реальних економічних дій, які дозволяли б Україні розвиватися, виготовляти продукцію, лобіювати інтереси наших підприємств на зовнішніх ринках, страхувати експорт, робити пріоритетні зони розвитку, на жаль, не відбувається. Тому напередодні нових виборів і починаються подібні “вкидання”, – вважає Скаршевський.
Воля схильний називати це гонкою Порошенка й Гройсмана.
“Замість того, щоб займатися економічними реформами й економікою, Порошенко та Гройсман займаються деклараціями і між собою змагаються, хто швидше щось розірве і звідкись вийде”, – говорить політолог.
Однак, чи все так безнадійно? Розірвання договору з СНД може переорієнтувати український ринок, прогнозує Гладких.
“Те, що втратили, навряд чи відродимо у пошуках кооперації з Росією. Як Україна для Росії є економічним пігмеєм, так і Україна для світу є економічним пігмеєм. Досі ми сиділи на цій гілці з Росією і збагрювали один одному неліквід, який не можна купувати. Можливо, тепер зможемо переорієнтуватися на ринки більш висококонкурентні, відповідно – більш високоприбуткові”, – коментує політичний експерт.
