Уляна Супрун наголосила, що усі ліки з протоколу не мають науково обґрунтованих даних щодо ефективності та безпеки застосування у клінічній практиці, і зараз застосовуються лише експериментально. Пише Главком.
Поки у світі шукають ліки для лікування пацієнтів з Covid-19 і вкрай обережно застосовують для цього деякі препарати, в Україні вчора вже затвердили протокол лікування середніх та важких випадків коронавірусу. І це попри те, що всі ліки з протоколу не мають науково обґрунтованих даних щодо ефективності та безпеки застосування у клінічній практиці, і зараз застосовуються лише експериментально. Про це написала колишня очільниця Міністерства охорони здоров’я Уляна Супрун у Facebook.
«Затвердження такого протоколу на рівні країни — дуже небезпечне явище і загалом виглядає як масовий експеримент на українцях», – зазначила вона.
Супрун пояснила, аби застосовувати якийсь препарат, потрібно мати результати клінічних досліджень, щоби впевнено опиратися на доказовість. Лише за результатами таких досліджень ліки можна включати в протокол лікування. Зараз клінічні дослідження — це єдиний спосіб довести ефективність і головне безпеку препарату.
ВООЗ вказує, що наразі немає доказів, які б рекомендували будь-яке специфічне лікування Covid-19, наголошує Супрун. Вона зауважує, що використання препаратів без належних доказів може дати хибну надію, і навіть більше нашкодити, ніж бути корисними. Крім того, масове застосування цих препаратів може створити брак цих ліків, адже вони необхідні для лікування інших хвороб.
«Саме тому інші країни дають дозвіл використовувати ці препарати в межах строго контрольованих клінічних випробувань або за спеціальними процедурами. Натомість, в Україні роблять експеримент без жодного контролю та звітувань про таке використання», підкреслює ексочільниця МОЗ.
Уляна Супрун дала низку порад, що потрібно робити зараз?
Україні потрібно долучатися до існуючих клінічних досліджень. У світі вже проводиться майже 300 клінічних досліджень препаратів для лікування коронавірусу и долучатися до ініціативи ВООЗ. Організатори клінічного випробування можуть отримати дозвіл на його проведення за прискореною процедурою, за новим законом це займе 5 днів.
Тоді застосування препаратів буде контрольоване та з фіксацією всіх наслідків, лікарі-дослідники зможуть повідомляти пацієнтів і їхніх родичів, що ліки ще лише досліджуються, а процедура лікування проводиться в межах клінічного випробування. Пацієнти ж будуть ознайомлені з інформацією про науковий характер медичного втручання, досліджувані препарати, дизайн випробування.
Пацієнти будуть підписувати інформовану згоду. Тобто будуть ознайомлені з усіма можливими несприятливими наслідками експериментального лікування. Це також надасть чіткий юридичний захист лікарів, які лікуватимуть цими препаратами пацієнтів.
Потрібно суворо контролювати рецептурний продаж ліків, які включені в протокол. Адже люди можуть почати самолікування, а пацієнти, яким ці ліки потрібні для лікування інших хвороб, можуть їх не отримати. Використання ліків з протоколу має дозволятися лише в межах клінічного дослідження у лікарні та для лікування пацієнтів з тяжким перебігом хвороби під час госпіталізації.
Вже є повідомлення про невдалі спроби самолікування хлорохіном в США. Внаслідок цього одна людина померла, інша знаходиться в реанімації. Люди випили суміш хімічного фосфату хлорохіну, що не призначена для медичного використання, почувши повідомлення про те, що хлорохін ефективний для лікування COVID-19.
Безконтрольне використання препаратів гідроксихлорохін, тоцилізумаб та лопінавір/ритонавір, які потрібні пацієнтам з ВІЛ/СНІД та аутоімунними захворюваннями, може створити нестачу цих ліків саме для них. Застосовувати ці препаратів для лікування коронавірусу можна лише за впевненості, що це не спричинить брак цих ліків.
Потрібно займатися обладнанням реанімаційних та інфекційних відділень, готувати медичних працівників всіх рівнів медичної допомоги у них працювати (надавати респіраторну підтримку, користуватися апарати штучної вентиляції легень тощо), посилити тестування та ізоляцію пацієнтів з підозрою або з виявленим.
Потрібно контролювати поширення меседжів про дієвість, ефективність чи безпечність того чи іншого препарату у лікуванні коронавірусу. Зараз бачимо багато прикладів bad science, коли ліки, які ще не пройшли клінічних випробувань на людях, називають єдиним можливим лікуванням.
«Загрозлива ситуація у світі — це не привід ігнорувати доказовість, і ухвалювати небезпечні рішення для всієї країни для того, аби просто заспокоїти людей фактом існування протоколу. Навіть в умовах пандемії, ми не можемо відмовлятися від науки, доказів і фактів. Тим паче, коли йдеться про лікування Covid-19 та здоров’я і життя пацієнтів», – підсумувала Супрун.
