Переоцінити затребуваність фотографа у наш час важко.
У багатьох він, як лікар «сімейний», присутній на усіх важливих подіях життя. «Сім’я» починається із фотосесії закоханих в стилі «лав-сторі», весілля, потім знімки під час вагітності, хрестини, перший день народження і так далі. Та й главі сім’ї не обійтися без представницьких фото в костюмі за робочим столом…
Словом, франківці хочуть бачити того, хто професійно закарбує все, що вони скажуть, з періодичністю, як мінімум, раз на рік. Попит високий, але конкуренція ще вища. Журналісти занурились у місцевий ринок фотографії за гроші та розпитали відомих майстрів об’єктива, як на ньому втриматись, пише «Західний кур’єр»
Дорогий стартап
Конкуренція серед фотографів у нас, як для невеликого міста, серйозна. За даними популярних сайтів, на яких фотографи пропонують свої послуги, їх в Івано-Франківську понад чотириста. Реальна кількість тих, хто робить світлини за гроші, ще більша.
За словами фотографа з 16-річним стажем Павла Пивовара, конкуренція в цій сфері ущільнилася, а сама галузь набула комерційних обрисів десять років тому. Тоді в моду ввійшли жанрові фотосесії, люди почали активніше замовляти послуги фотографів на важливі особисті події.
«Почало розвиватися все, пов’язане зі зйомкою людей», – каже Павло Пивовар.
Відомий франківський фотограф-портретист Сергій Горічок розвиток ринку фотографії пов’язує зі зростанням популярності соцмереж.
«У 2010-2012 роках бізнес почав переходити у соцмережі та потребував контенту», – вважає Сергій Горічок.
Саме це привело до комерціалізації. Сьогодні у сфері фотопослуг обертаються досить пристойні гроші. Хороші гонорари, відсутність потреби довго здобувати фахову освіту та можливість суміщати заняття фотозйомкою з іншою діяльністю привабили в цю нішу багато початківців. Тенденція зберігається досі. Ринок залишається цікавим для нових гравців. Однак перетворити популярне хобі в прибуткову справу не так легко, як здається.
«Ця сфера потребує надзвичайно багато вкладень, – зізнається Павло Пивовар. – Були моменти, коли доводилось віддавати останні гроші, самому лишаючись без копійки, залазити в кредити. А повернути інвестиції непросто. Жанр, в якому я з самого початку хотів працювати – пейзаж, виявився дуже неприбутковим. Одиниці готові замовити ексклюзивне авторське фото в цьому жанрі, навіть серед фірм, пов’язаних із туризмом. Бо в інтернеті повно картинок, які можна безплатно скачати. Часом доводилося бідувати».
Сума інвестицій для професійного стартапу в фотосправі чимала. За підрахунками Сергія Горічка, для стартового набору початківцю знадобиться 168 тисяч гривень (приблизно 7 тисяч доларів).
«В цю суму входить вартість хорошого фотоапарата, трьох найпотрібніших об’єктивів та карти пам’яті. Це топовий набір, який дасть можливість фотографу впевнено себе почувати», – говорить Сергій Горічок.
Розпочати можна і з уживаної техніки, яка дозволить новачку на старті вкластися 1000-1500 доларів.
«Я свого часу розпочинав зі звичайного «беушного» фотоапарата, який купив за 2700 гривень разом з двома об’єктивами», – пригадує Горічок.
За його словами, окремі сучасні жанри фотозйомки взагалі не потребують професійної спецтехніки. Достатньо мобільного з хорошою камерою. Це зокрема фудзйомка, тобто фотозйомка страв для меню, їжі та напоїв для ресторанів та реклами. В Україні є успішні приклади людей, які працюють саме так і заробляють непогані гроші.
Гонорари без «стелі»
Якщо потрапити на ринок фотопослуг легко, втриматися – куди складніше. І наявність дорогої техніки успіху не гарантує. Практика показує, скільки б хтось не вклав у апаратуру, надовго в цій сфері залишаються тільки ті, кому фотографія потрібна не для того, щоб заробляти, а щоб спостерігати цікаві речі.
Сергій Горічок згадує, фотографією вирішив зайнятися десять років тому і довго не заробляв цим взагалі:
«Це не було способом заробітку. На початках багато знімав взагалі безкоштовно. Я змінив багато різних місць роботи, був у пошуку. А відтоді, як спробував себе у фотографії, нарешті зупинився. Через фотографію я почав пізнавати світ і себе».
Успішність і дохід фотографа безпосередньо залежать від таланту і професіоналізму. Профі від любителя відрізняється тим, наскільки впевнено почуває себе в екстремальних умовах. Зробити гарні фото в сонячний день можна і на телефон. А от зйомка в нічному клубі, на спортивному заході, у виробничому цеху – це зовсім інший рівень майстерності і техніки. Найходовішу у фотографів – весільну зйомку – якісно виконати здатен теж далеко не кожен майстер об’єктива.
«Весілля – це репортаж, подія, на яку ти, як фотограф, не сильно можеш впливати через комунікацію, – пояснює Сергій Горічок. – Є моменти, які не можна передбачити, але до них треба бути готовим. Батько нареченої заплакав – ти мусиш це сфотографувати. Почалася погана погода – треба кудись подіти молодих, ти ж маєш класний матеріал віддати, так чи інакше. Слідкувати треба буквально за всім, і при цьому ще знімати. Весілля для фотографа – це дванадцять годин напоготові».
Розцінки на роботу фотографів змінюються в залежності від жанру й умов, його досвіду та домовленостей щодо кінцевого продукту. Середні ціни на фотозйомку весілля в Івано-Франківську – від 200 до 800 доларів. Окремі фотографи оцінюють свою роботу навіть у півтори тисячі доларів і знаходять своїх клієнтів. Жанрові фотосесії оцінюються погодинно. «Економ»-варіант у цій сфері стартує від 150 грн за годину до понад 500. Ціни у сегменті «преміум» починаються від 1200 грн за годину роботи і практично не мають «стелі».
«Гонорари – це те, що мене у нашому фотопросторі завжди бісило, – відверто зізнається Павло Пивовар. – Люди готові платити за будь-яку зйомку, навіть комерційну, якщо фотограф відомий. Він може знімати не краще й не гірше за інших. Але якщо він розкручений в інстаграмі, його будуть замовляти навіть за космічний гонорар».
Шукайте жанр
Бажання піаритися, замість того, щоб розвиватись професійно, Павло Пивовар вважає найбільшою проблемою франківських та загалом українських фотографів.
«Фотографи не хочуть створювати, як митці, щось своє, а йдуть найпростішим шляхом – створення контенту для соцмереж, – каже Пивовар. –Вони просто копіюють один одного. Якщо взяти фотографії декількох досить відомих фотографів і скинути їхні роботи в одну папку, ви будете думати, що це один автор – всі роботи дуже схожі. А от різниця в ціні може бути шалена. Один фотограф візьме за весілля 200 доларів, а інший 700».
Різниця в гонорарах може бути зумовлена дорожчою технікою. Але головне правило для новачків – попри ціну пристрою, вміти ним грамотно користуватися.
«Я б нікому не радив акцентувати увагу на техніці. Важлива, в першу чергу, уява фотографа. Треба її розвивати, нехай і з простою апаратурою, фотографуючи буквально все підряд. В процесі цього знайдеться те, що виходить найкраще. І тільки тоді стане зрозуміло, яка техніка потрібна конкретному фотографу, і чи потрібна взагалі», – впевнений Павло Пивовар.
Сергій Горічок також радить початківцям багато практикувати, фотографуючи події від весілля до похорону. Але головне у цьому процесі – визначити власний жанр.
«Коли фотограф визначається із жанром, йому треба перестати брати всі замовлення підряд. Треба обрати конкретний напрямок і в ньому працювати. Коли для себе я обрав портрет, то відмовився від всього іншого. Хоча на той час це було супер непопулярно», – каже Горічок.
Для успішного кар’єрного росту до професіонала фотографу-початківцю варто зосередити зусилля на розвитку візуального смаку, розширенні знань про композицію, роботу зі світлом, людськими емоціями, додає Сергій Горічок. Тим, хто робить перші кроки у фотомистецтві, він радить дивитись роботи видатних фотографів світу, робити скріншопи цікавих сцен із фільмів. Крім того, за можливістю відвідувати тренінги та курси підвищення майстерності.
